Постанова

від 11.09.2018 по справі 826/11146/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11146/17 Головуючий у 1 інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Парінова А.Б. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Радосинь" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Радосинь" звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.02.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно ПрАТ "Радосинь". Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.02.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі по вул. Теодора Драйзера, 8 в м. Києві. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №07/17/073-1263 від 14.02.2017 про накладення на ПрАТ "Радосинь" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144000,00грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що у матеріалах справи міститься направлення на проведення перевірки та перевірка дотримання позивачем містобудівного законодавства проводилася у присутності голови ПАТ "Радосинь" Коновалова Д.М., який надав відповідні документи.

16 липня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Приватного акціонерного товариства "Радосинь" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.01.2017 р. Департаментом з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано наказ №33 "Про проведення позапланової перевірки" ПАТ "Радосинь" (м. Київ, вул. Т. Драйзера, 8) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Т. Драйзера, 8.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.02.2017 р., згідно якого встановлено, що нежитлова будівля на вул. Теодора Драйзера, 8 у Деснянському районі м. Києва, згідно реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям Київське міське бюро технічної інвентаризації посвідчує, що домоволодіння № 8 на вул. Драйзера в м . Києві зареєстровано за ТОВ "Радосинь" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15-ою Київською держконторою від 27.07.1994 р. та записано в реєстрову книгу за реєстром №2265-1 від 27.08.1997р..

Так, у ході перевірки, та беручи до уваги надані та пред'явлені документи головою правління ПрАТ "Радосинь" гр. Коноваловим Д.М., а саме: технічний паспорт на нежитловий будинок № 8 на вул. Теодора Драйзера у Деснянському районі м. Києва, виданий Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (інвентаризаційна справа №6823, паспорт виготовлений станом на 26.12.2008) загальна площа нежитлової будівлі - 3233,2 кв.м. Одночасно перевіркою встановлено, що на замовлення ПАТ "Радосинь" розпочаті будівельні роботи із реконструкції нежитлової будівлі, а саме: до нежитлових приміщень №№14, 15, 16, 17, 18, 19 нежитлової будівлі №8 літери "Б" на вул. Теодора Драйзера влаштовують прибудову із металевого каркасу на рівні двох поверхів (розмірами орієнтовано 15х3), чим порушено вимоги ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Категорія складності зазначеного об'єкту будівництва, відповідно до ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", визначена як ІІІ.

На підставі акту перевірки Департаментом з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) складено:

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема: будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 01.02.2017 р.;

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.02.2017, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Департамент з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) листом від 01.02.2017 р. №073-923 повідомив позивача, що було проведено вищевказану позапланову перевірку та було надіслано оригінали акту перевірки, приписів та протоколу.

14.02.2017 р. Департаментом з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №07/17/073-1263, якою ПАТ "Радосинь" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 144 000,00 грн.

Вважаючи постанову відповідача про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Закон № 3038-VI), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Законом України Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності , який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 1 ст.41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 наведеного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.п. 7, 9 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Як вбачається з пункту 13 Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, в даному випадку, відповідач зобов'язаний був провести перевірку лише за обов'язкової участі позивача.

Пунктом 16 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

В силу пункту 18 Порядку №553, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 22 Порядку №553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Таким чином, обов'язковою умовою для правомірності проведеної перевірки є пред'явлення перед початком такої перевірки уповноваженій особі позивача посадовою особою відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та проведення перевірки у присутності позивача або його представника, а також оформлення результатів перевірки актом на підставі якого у разі виявлення порушень вимог законодавства виноситься припис, протокол та постанова.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджує апелянт, позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва була проведена без участі уповноваженої особи ПАТ "Радосинь".

Так, як зазначалося, відповідач не має права приступити до проведення перевірки без вручення уповноваженій особі суб'єкта містобудування направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний повідомити позивача про проведення перевірки перед її початком, вручивши позивачу направлення.

Проте, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надав суду доказів вручення направлення для проведення позапланової перевірки уповноваженій особі ПАТ "Радосинь", тобто приступив до перевірки без повідомлення керівника підприємства, що суперечить приписам Порядку №553.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки не вручив позивачу направлення на проведення перевірки та провів перевірку без присутності уповноважених осіб ПАТ "Радосинь" , у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення при проведенні перевірки.

Доводи апелянта про повідомлення керівника ПАТ "Радосинь" про проведення перевірки та його присутність під час її проведення спростосуються матеріалами справи, а саме: відповідно до вимог п. 21 Порядку № 553, акт перевірки не містить запису представника контролюючого органу про відмову позивача підписати акт перевірки, а також в інших документах, що складені перевіряючими під час проведення позапланового заходу відсутні підписи уповноваженої особи позивача.

Отже, вірними є висновки суду першої інстанції про порушення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що є підставою для скасування прийнятих відповідачем рішень.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Радосинь" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Парінов А.Б.

Повний такст постанови виготовлено 17.09.2018 р.