Постанова

від 23.05.2018 по справі 638/15765/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Штих Т.В.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

23 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/15765/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

за участю:

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Петряченко М.О.

представника третьої особи - Столбового М.І.

представника третьої особи - Петряченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Штих Т.В.) від 01.03.2018 р. по справі № 638/15765/17

за позовом ОСОБА_2

до Харківської міської ради Харківської області

треті особи Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради Харківської області, Департамент земельних відносин Харківської міської ради Харківської області

про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконним, скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 20.09.2017 р. № 743/17 в частині, що стосується позивача, яким йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із подальшою передачею у приватну власність орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах м. Харкова на території Шевченківського району поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1; зобов'язати Харківську міську раду повторно розглянути заяву від 05.07.2017 р. за вх. № К-1-25672/1-17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із подальшою передачею у приватну власність орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах м. Харкова на території Шевченківського району.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2018р. по справі № 638/15765/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач та третя особа - Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради Харківської області, подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначили про законність судового рішення, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача та представників третіх осіб, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиви на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 05.07.2017 р. звернувся до Харківської міської ради із заявою за № І-10-25672/1-17 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із подальшою передачею у приватну власність орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах м. Харкова на території Шевченківського району. При цьому, позивач є учасником бойових дій, а тому у зв'язку із першочерговим правом на відведення земельних ділянок для індивідуального будівництва відповідно до ст. ст. 31, 33, 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вважав, що Харківська міська рада мала всі підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із подальшою передачею у приватну власність орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована в межах м. Харкова на території Шевченківського району.

Відповідно п. 7 додатку 2 рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання дозволу та відмову в наданні дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.09.2017 р. № 743/17 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Шевченківського району.

Не погодившись з таким рішення органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що місце розташування земельної ділянки на території Шевченківського району згідно з наданими графічними матеріалами для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не відповідає вимогам затвердженої містобудівної документації м. Харкова (зонінгу), що є підставою згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України для відмови в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що згідно з п. 7 додатку 2 рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання дозволу та відмову в наданні дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.09.2017 р. № 743/17 за результатами розгляду заяви (клопотання) від 05.07.2017 вх. № 1-10- 25672/1-17 з доданими до неї графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, відмовлено у наданні дозволу на підставі ст. 118 Земельного Кодексу України.

Підставою для відмови у задоволенні вказаної вище заяви слугувало те, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів (Земельного кодексу України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ), оскільки відповідно до наданих управлінням містобудування та архітектури пропозицій від 28.07.2017 р. № 4094/0/27-17 та схеми, на якій зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, встановлено що згідно з планом зонування території (зонінгом) міста Харкова, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 р. № 1024/13, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 26.10.2016 р. № 396/16, земельна ділянка розташована частково в рекреаційній зоні, підзоні Р-3: зона озеленених територій загального користування, земельну ділянку перетинають транзитні інженерні мережі.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що долучений до заяви графічний матеріал та відомості з містобудівної документації, які отримані за запитами на адресу відповідача та долучені до матеріалів справи, дозволяють суб'єкту владних повноважень просторово розмістити земельну ділянку на місцевості з метою надання відповідного дозволу, оскільки згідно графічного матеріалу, до рекреаційної зони входить тільки частина земельної ділянки, а інша частина розміщена в зоні житлової забудови. При цьому, апелянт зазначив, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано порушення відповідачем місячного терміну розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою із подальшим надісланням відповіді, як це визначено ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 15 Закону України Про звернення громадян щодо встановленого законодавством порядку розгляду відповідних звернень.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності з 01.01.2013, розмежовано землі державної та комунальної власності в Україні. Пунктом 6 визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038).

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 5 Закону № 3038 програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 3038, порядок планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Положеннями ст. 25 Закону № 3038 визначено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Відповідно до ст. 1 Закону № 3038 план зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно з ч. 1 ст. 8 цього Закону, план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належить: визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 73 вищезазначеного Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судовим розглядом встановлено, що у м. Харкові затверджена наступна містобудівна документація: План зонування території (зонінг) міста Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 р. № 1024/13, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 26.10.2016 р. № 396/16.

Згідно з планом зонування територій (зонінгом) міста Харкова, земельна ділянка. орієнтовною площею 0,10 га, частково розташована в рекреаційній зоні, підзоні Р-3; зона озеленених територій загального користування, що підтверджується наданими відповідачем до суду апеляційної інстанції копією матеріалів (витягу) з Плану зонування території (зонінг) міста Харкова (в частині розташування бажаної земельної ділянки позивача).

Відповідно до глави 9 ЗК України, розміщення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в рекреаційній зоні не передбачено. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1011/18306 серед земель рекреаційного призначення відсутні землі за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Таким чином, з урахуванням приписів чинного законодавства та відповідно до зонінгу розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в рекреаційній зоні не передбачено, у зв'язку з чим відповідачем і прийняте рішення 14 сесії 7 скликання Харківської міської ради Харківської області від 20.09.2017 р. за № 743/17 Про надання дозволу та відмову в наданні дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , яким позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із подальшою передачею у приватну власність, орієнтовною площею 0,10 га, оскільки місце розташування земельної ділянки на території Шевченківського району згідно з наданими графічними матеріалами для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не відповідало вимогам затвердженої містобудівної документації м. Харкова (зонінгу), що в свою чергу є підставою згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України для відмови в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що приписами ЗК України прямо не передбачено право відповідача просторово розміщувати земельну ділянку на місцевості з метою надання відповідного дозволу, тобто розміщувати її так, щоб її розташування відповідало вимогам законодавства. В той час, як приписами ЗК України прямо передбачено, що у разі невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, компетентний орган зобов'язаний відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Що стосується посилання на те, що зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає позитивного рішення про надання її у власність, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 118 ЗК України, перевірка на відповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку проводиться саме на етапі розгляду відповідного клопотання, що свідчить про те, що у разі виявлення такої невідповідності, у компетентного органу відсутні повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки.

Що стосується посилання апелянта на те, що його заява була розглянута з порушенням строків, визначених чинним законодавством, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що заява позивача попередньо розглянута саме у місячний строк, за результатами розгляду якої листом від 04.08.2017 р. № 1-10-25672/1-17.08-39 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради позивачу надано відповідь. При цьому, у місячний строк Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради було підготовлено пропозиції (№ 4094/0/27-17 від 28.07.2017 р.) на розгляд сесії Харківської міської ради питання щодо відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Харківської міської ради від 18.05.2011 р. № 275/11 Про затвердження Регламенту Харківської міської ради затверджено Регламент Харківської міської ради (далі Регламент), який встановлює порядок діяльності, основні правила та процедури роботи міської ради, її органів і посадових осіб, у тому числі порядок скликання сесії міської ради, підготовки та розгляду нею питань, прийняття рішень міської ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії, порядок організації роботи постійних комісій та тимчасових контрольних комісій міської ради.

Відповідно до Регламенту відповідний проект рішення, після погодження в установленому порядку з відповідними службами міської ради, винесено на розгляд сесії Харківської міської ради, а вже рішенням 14 сесії 7 скликання Харківської міської ради Харківської області від 20.09.2017 р. за № 743/17 Про надання дозволу та відмову в наданні дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із подальшою передачею у приватну власність, орієнтовною площею 0,10 га. Тобто, заява позивача була розглянута на першій черговій сесії після підготовки відповідних пропозицій та інформування позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про то письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Наведене свідчить про те, що позивач, якщо він вважав, що його заяву не розглянуто у строк, визначений приписами чинного законодавства мав можливість реалізувати своє право щодо замовлення заявником розроблення документації із землеустрою без надання відповідного дозволу (мовчазна згода). Проте, позивач свого права не реалізував, оскільки до відповідача не надходило відповідного повідомлення з доданим договором на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2018р. по справі № 638/15765/17 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2018р. по справі № 638/15765/17 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2018р. по справі № 638/15765/17 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради Харківської області, треті особи Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради Харківської області, Департамент земельних відносин Харківської міської ради Харківської області, про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконним, скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.06.2018 року.