Рішення

від 25.05.2018 по справі 389/3945/15-ц

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 389/3945/15-ц

провадження №: 2/398/64/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" травня 2018 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Голосеніної Т.В.,

з участю секретаря - Шаповал І.Ф.,

в присутності представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до редакції газети Народне слово , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

17.11.2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до редакції газети Народне слово , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначає, що він є підприємцем, волонтером та законослухняною людиною і був кандидатом в депутати Кіровоградської обласної ради, а вказані відповідачі посягнули на його честь і гідність, нанесли значної шкоди його репутації шляхом розповсюдження недостовірної інформації стосовно нього. Вважає, що дії відповідачів завдали йому значної моральної шкоди.

Так, 24 вересня 2015 року у газеті Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації Народне слово вийшла публікація під назвою ФОП Матвєєв чи нейтронна бомба? , в якій було поширено недостовірну та таку, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію, інформацію. Автором вказаної статті є ОСОБА_6.

Автор у вказаній статті послався на слова інших відповідачів у справі, які повідомили інформацію, що не відповідає дійсності, є негативною, неправдивою та не підтвердженою об'єктивними даними, такою, що принижує його ділову репутацію, дискредитує та завдає йому шкоди.

У вказаній статті автор зробив посилання на інформацію ОСОБА_7 (Відповідач-3), який повідомив, що шляхом підробки п'яти на п'ятнадцять ОСОБА_5 збільшив його (строк дії договору) до 2022 року , Але ми знайшли ще одну постраждалу - ОСОБА_8, яка все ж забрала свій договір. На ньому явно видно підробку 5 на 15, і підпис - не її. Далі ми знайшли колишнього бухгалтера ФОП Матвєєв ОСОБА_9, котра розповідала мені і моїй матері про те, що під тиском ОСОБА_5 саме вона виправляла ці договори . ОСОБА_5 дуже заможна людина і всіх необхідних на місцевому рівні чиновників перекупив . Вказана інформація є недостовірною і принижує його честь, оскільки покликана створити негативну соціальну оцінку його в очах оточуючих. Зокрема громадяни які ознайомилися з цією інформацією вважатимуть, що він недобросовісна людина, яка підробляє документи, тисне на людей та підкуповує чиновників.

Далі автор зробив посилання на інформацію ОСОБА_2 (Відповідач-4), який повідомив, що Підроблені не тільки підписи, але й термін оренди. , Орендну плату він сплачує так, як йому хочеться, а саме чотири відсотки, хоча за законом має платити не менше п'яти і не вираховувати податки. Коли померла моя мама, ОСОБА_5 видав на поховання всього 200 гривень, хоча у договорі обумовлена середня ціна паю. За допомогою голови селищної ради ОСОБА_10 він прибрав до рук майже усі ставки в окрузі. Нещодавно на одному з них його охоронці побили пенсіонера. Рік тому він сам побив електрошокером працівницю ОСОБА_11, яку потім звільнив з роботи. З Петрового тільки кілька людей працюють у нього в господарстві, решта - нетутешні, такі, які перетворилися на рабів. Інші фермери виорюють пенсіонерам по 30 соток, він - десять. Говорити з нами нормально не хоче, тільки одне матюччя й чуємо . Вказана інформація є недостовірною і принижує його честь, оскільки покликана створити негативну соціальну оцінку його в очах оточуючих. З вказаної інформації випливає, що він підробляє документи, не виконує умови договорів, б'є працівників та нецензурно висловлюється.

Також автор зробив посилання на інформацію ОСОБА_12 (Відповідач-5), яка поширила таку інформацію: ОСОБА_13 не проти току, ми проти машинного двору. Проти порушення санітарних та екологічних норм. ОСОБА_14 ОСОБА_5 на поступки не йде. Очевидно, йому простіше й легше дати комусь хабаря . Вказану інформацію також вважає недостовірною і такою, що принижує його честь, оскільки покликана створити негативну соціальну оцінку його в очах оточуючих. З вказаної інформації випливає, що він порушує санітарні та екологічні норми та дає чиновникам хабарі.

Далі автор статті посилаючись на Пані С. та інших громадян поширює інформацію, яка також не відповідає дійсності: Я працювала кілька років тому у ОСОБА_5. Якось він повернувся з відпочинку і разом зі своїм охоронцем побив спочатку мене, потім мого чоловіка за те, що начебто я вкрала у нього зерно. Він разом з поплічниками, образивши мою хвору стареньку матір, просто з мого двору без усіляких рішень міліції вивіз приблизно 800 кілограмів зерна, яким зі мною брат поділився. І це потім довела експертиза, що те зерно не його кондиції. Нам за допомогою міліції ледь-ледь вдалося його повернути .

Проблеми і негаразди (як із паями, так і з дотриманням етичних та санітарно-екологічних норм) підтвердили також ОСОБА_15 і ОСОБА_8 , Збурені агресивною поведінкою та некерованістю підприємця , Ті самі люди, яких він зневажає й звинувачує у крадіжках, віддають останню копійчину для потреб воїнів АТО , До ОСОБА_16 ОСОБА_5 змінив кілька партійних орієнтацій. ОСОБА_17 має намір балотуватися до облради від ще однієї з партії . Вказана інформація також є недостовірною і принижує його честь, оскільки покликана створити негативну соціальну оцінку в очах оточуючих. З вказаної інформації випливає, що він б'є працівників, принижує людей похилого віку, вчиняє самоправство, порушує санітарно-екологічні норми, його поведінка є агресивною та некерованою, що він непослідовний в політичних поглядах.

Позивач вважає, що внаслідок розповсюдження відповідачами неправдивої інформації йому завдана значна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях щодо оцінки його дій виборцями. Моральна шкода пов'язана з тим, що невизначена кількість людей дізналась про нього, бізнесмена та волонтера, негативну та недостовірну інформацію, яку він змушений спростовувати, відповідаючи на численні запитання з приводу вказаної публікації. Внаслідок вказаної публікації він втратив сон та душевну рівновагу, витрачає значну частину свого часу для роз'яснення оточуючим реальних обставин справи та спростування поширеної інформації. Результатом поширення неправдивої та негативної інформації є те, що він не набрав необхідну кількість голосів на виборах до Кіровоградської обласної ради та не став депутатом. Враховуючи, що розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою, то вважає, що компенсація за спричинену йому моральну шкоду в сумі 25000,00 грн. відповідатиме ступеню перенесених ним страждань.

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 26 листопада 2015 року провадження по справі відкрите та ухвалою від 29 квітня 2016 року після задоволення самовідводів головуючих суддів Знам'янського міськрайонного суду справу передано на розгляд Олександрійського міськрайонного суду як найбільш територіально наближеного.

Від представників відповідача - редакції газети Народне слово надійшли заперечення на позов, в яких зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_5 вважають безпідставними, необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим в задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 просив відмовити. Вказують, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, тобто за висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінки дій, а також висловлювання, що не можуть бути тлумаченні як такі, що не містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Крім того, зазначена інформація безпосередньо стосується особи ОСОБА_5 як кандидата в депутати України, що підтверджує сам позивач в своєму позові, а згідно Закону України Про вибори народних депутатів України передвиборна агітація може здійснюватись в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Громадяни мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати, вести агітацію за або проти партій(блоків), та кандидатів у депутати. Відтак, ОСОБА_6, автор статті, скористався правом вести агітацію проти кандидата у депутати. Також вважають, що межа допустимої критики щодо ОСОБА_5 як публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказують, що позивачем не доведено факту поширення відповідачами негативної та принижуючої інформації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5

04.11.2016 року від відповідача ОСОБА_6 надійшли заперечення на позов, відповідно до яких останній не визнає, що у статті під назвою ФОП Матвєєв чи нейтронна бомба ? він допустив якісь перекручення чи подав недостовірну інформацію, оскільки зазначена в статті інформація щодо наміру останнього балотуватися до облради від ще однієї партії - це лише констатація дій і намірів позивача, тому не містить жодного натяку на приниження його честі та гідності.

При цьому, честь - це перш за все позитивна моральна репутація, яка формується і існує у суспільній думці тієї соціальної спільноти, до якої належить певна особистість. Виходячи з того, що близько 50 мешканців села Петрове (соціальна спільнота), які підписали лист проти негуманних методів господарювання позивача, ще до того як звернулись до редакції за підтримкою задля відстоювання їхніх громадських прав вже склали певну суспільну думку щодо ОСОБА_5 на основі його поведінки і ставлення до людей, в тому, що думка склалась негативна винен не він, ОСОБА_6, а сам позивач.

Як свідчить позовна заява ОСОБА_5, останній вважає, що результатом публікації статті стало те, що невизначена кількість людей дізналась про нього негативну та недостовірну інформацію, яку він змушений спростовувати, і як наслідок, він не набрав необхідну кількість голосів на виборах до Кіровоградської обласної ради та не став депутатом. При цьому, враховуючи, що на той час кількість передплатників газети Народне слово серед мешканців Знам'янського району загалом складала близько 30 осіб, то навряд чи можна вважати, що саме вони вплинули на вирішення майбутньої депутатської долі ОСОБА_5

Крім того, згідно з п.3 ст.42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні №1170-V-ІІ від 27.03.2018 року зазначено, що редакція, журналіст не несуть відповідальність за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь ті гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 підтримав вимоги позову та пояснив, що 24.09.2015 року в газеті Народне слово було опублікована інформація, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки не відповідає дійсності, так як жодна з осіб, які зазначені в статті та які є відповідачами в справі, не надали доказів, які б підтверджували їхні звинувачення стосовно нього.

Так, в своїх поясненнях ОСОБА_18 зазначає, що підпис в договорі не її, разом з тим суду не надано доказів її звернення до правоохоронних органів. Крім того, у нього в користуванні до цього часу знаходяться три паї, які належать ОСОБА_19 Так само відсутні докази, що ОСОБА_9 С, яка працювала в нього бухгалтером, під його тиском особисто вносила виправлення до договорів оренди.

В статті також зазначено, що він є заможною людиною і перекупив усіх чиновників, однак жодної інформації про його статки немає, крім того, йому хотілося б знати, що мається на увазі дуже заможна людина та яким чином він міг перекупити чиновників .

Щодо інформації, наданої ОСОБА_2, з приводу підробки ним, позивачем, підписів в договорах оренди та терміну їх дії - також немає жодних доказів, не проведено жодної експертизи.

Виплата відсотків орендної плати жодним нормативним актом не передбачена, є указ Президента України, що орендна плата має бути не меншою ніж три відсотки, при цьому він за власним бажанням має право платити більше, однак сплата податків в розмірі вісімнадцяти відсотків, а на даний час ще плюс 1,5 відсотки військового збору, є обов'язковою. У нього є двісті пайовиків і всі отримують однаковий відсоток орендної плати. Виплата коштів на поховання у разі смерті орендодавця в розмірі середньої ціни паю договором не передбачена, оскільки в договорі середня вартість паю не вказана взагалі. Так само в договорі не зазначено, скільки соток землі орендодавця має зорати орендар.

Щодо інформації про те, що він за допомогою голови сільської ради орендував усі ставки в окрузі, то дозвіл на оренду водоймища надається райдержадміністрацією і аж ніяк не головою сільської ради. Крім того, договори оренди ставків укладено з ТОВ Акватек на строк 20 років, власником товариства він став, як фізична особа, в 2013 році вже після укладення договорів оренди. Відсутні докази й того, що охоронці одного із його ставків побили пенсіонера, оскільки охорони там взагалі немає.

Для людей, які працюють в його товаристві, створено всі умови для праці, достойна заробітна плата, безкоштовне харчування та проїзд. Серед працюючих в товаристві працівників 70 чоловік є мешканцями села.

Договором оренди не передбачено скільки соток землі повинен зорати орендар чи то 10 чи то 30, це вирішує сам орендодавець.

Посилання на те, що він в розмові з людьми застосовує нецензурну лайку теж не має підтвердження, оскільки це не підтверджується фактами притягнення його до адміністративної відповідальності.

Щодо того, що мешканці заперечують з приводу будівництва машинного двору поряд з їхніми домоволодіннями через постійний шум після 23 год. та недотримання санітарних та екологічних норм. Жодних санітарних та екологічних норм він ніколи не порушував, оскільки у разі таких порушень його б теж повинні були притягнути до адміністративної відповідальності. Той штраф, який було сплачено товариством за перевищення рівня шуму після 22 год., то вони не встигли його оскаржити, оскільки юрист, який повинен був це зробити саме в той час звільнився. Жодних проблем у нього з паями та санітарними і екологічними нормами в нього немає.

Не має доказів і того, що він побив Пані С. та чоловіка останньої, як і немає доказів того, що він з території домоволодіння пані С. вивіз 800 кг зерна. Оскільки взагалі не зрозуміло, хто така ця пані С , він навіть не може надати жодних пояснень, тільки зазначити, що нікого не бив та жодного зерна ні в кого не забирав, оскільки він взагалі без дозволу до двору не заходить. Однак, він думає, що пані С , це його колишній працівник ОСОБА_11, яку він звільнив через скоєну нею крадіжку, що підтверджується її особистими поясненнями та складеним актом комісії.

Членом жодної партії він ніколи не був ні до Майдану ні після, у депутати сільської ради він балотувався як самовисуванець. Виходячи з вказаної інформації він є людиною непостійною, що його скомпрометувало перед виборцями. Єдина партія яка його підтримувала була партія Самопоміч - коли він балотувався до обласної ради.

Свої вимоги про стягнення моральної шкоди він обумовлює тим, що він дуже хвилювався з цього приводу, змушений був весь час виправдовуватись, у той час він балотувався у депутати облради, однак люди після публікації статті стали в ньому сумніватись, і він не набрав відповідну кількість голосів.

Крім того, назва статті звучить так ФОП ОСОБА_5 чи нейтрона бомба ?, однак автором було перекручено слова, які було сказано головою сільської ради на запитання журналістів, що робиться на току ТОВ Матвєєв , голова сільської ради відповів, що справи на току його не стосуються, може там нейтрона бомба .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_20 підтримав позов повністю з підстав, на які посилається позивач та відповідаючи на питання пояснив, що відповідачі в статті не критикували ОСОБА_5 як публічну особу, а фактично звинуватили у вчиненні дій, за які передбачена кримінальна відповідальність. Крім того, відповідачі не надали жодних доказів на підтвердження своїх звинувачень, а вказали, що вони лише припускали, що це так. Щодо моральної шкоди, то враховуючи те, що відповідачі не просто дали критичну оцінку діям позивача, а образили його, безпідставно звинуватили у вчиненні злочинів. У п.11 Постанови пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено, що критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак якщо при цьому допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи (розголошення без її згоди конфіденційної інформації, втручання в приватне життя тощо), то це може тягти за собою відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_6 заперечив проти позовних вимог з підстав, які зазначені ним в запереченнях та додав, що інформація в статті не містить жодного натяку на приниження честі та гідності позивача, а у своїй більшості це лише констатація дій та вчинків позивача. Практично вся інформація в статті - це передано слова людей, він особисто від себе написав лише про те, що до ОСОБА_16 ОСОБА_5 змінив декілька партій. Той текст, де йдеться про те, що люди Збурені агресивною поведінкою та некерованістю підприємця , хоча й незазначена як пряма мова, однак це саме їхня думка, а не йог . Пані С дійсно існує, однак вона просила себе не називати, оскільки боялась дій з боку позивача після публікації статті.

Представник відповідача газети Народне слово позов не визнав з підстав, зазначених в запереченнях та додав, що оскільки ОСОБА_5 є членом партії, балотувався за партійними списками, то він являється публічною особою, що не потребує доказу, оскільки зазначена інформація є в загальному доступі на сайті ЦВК. Редакцією газети не було порушено жодного закону, оскільки в Україні діє свобода слова та інформація в статті не є твердженням, а лише припущеннями, які не можуть бути предметом позову, оскільки не спростовуються. Журналістом ОСОБА_6 було процитовано слова людей, відповіді екологічної інспекції, та пряма мова з інтерв'ю ОСОБА_5 каналу Ера . Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували суму моральної шкоди та незрозуміло, чому позивач просить стягнути її солідарно з усіх відповідачів.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в нього є екземпляр договору, укладений між ОСОБА_5 та його покійною матір'ю, з якого неозброєним оком видно що текст 15 п'ятнадцять було виправлено, крім того в кінці договору стоїть підпис нібито його матері, однак остання була неосвіченою людиною і не вміла розписуватись. Його батьком ОСОБА_21 теж говорить, що договір не підписував. Крім того, ОСОБА_5 платить 4%: три з яких виплачуються орендодавцю, а один - як податки, разом з тим в договорі до цього часу вказано 1,5 %. Люди звертались до ОСОБА_5 із заявою про внесення змін в частині сплати відсотків орендної плати, однак останній так нічого і не змінив. Він вважає, що ОСОБА_5 порушує права орендодавців і тим, що платить найменшу орендну плату, а зерно коштує найдорожче. Щодо інших його висловів офіційних доказів у нього немає, він лише розповів кореспонденту те, що чув від інших людей, в тому числі і ОСОБА_11, яка сама розповідала про її побиття ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він підтверджує ті слова, які говорив журналісту, а саме, що в 2011 році він та його мати звертались до поліції та суду з приводу підробки ОСОБА_5 договорів, також він говорив про те, що був факт побиття ОСОБА_11, оскільки про це говорила сама ОСОБА_11 Доказів того, що ОСОБА_9 дійсно говорила відповідачу ОСОБА_7 та його матері, що вона особисто вносила неправдиві дані в договори, у нього немає, оскільки вона у слідчого від своїх слів відмовилась. Було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 щодо підробки договорів, проте на даний час справа закрита. Було проведено експертизу договорів оренди, однак згідно висновків: підпис саме його матері ОСОБА_22, а з приводу того чи були дописки - експертом зазначено, що зазначене питання вирішити не представилось можливим.

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що жодне зі слів, які були сказані ОСОБА_7А в інтерв'ю газеті Народне слово не спотворюють дійсність. Надані ними докази підтверджують те, що мати відповідача ОСОБА_7 неодноразово зверталась і до слідчих органів, і до суду з приводу підробки договору оренду, були проведені експертизи щодо дійсності підпису орендодавця в договорі та щодо внесення в договір виправлень, оскільки екземпляр договору про оренду землі, укладений нібито між ОСОБА_22 та ОСОБА_5, який було надано останнім слідчому, відрізняється від екземпляру того ж договору, який зберігався в управлінні держземагенства Знам'янського району. Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_18, остання підтвердила, що вона ніякого договору оренди землі з ОСОБА_5 не укладала, однак як з'ясувалось, свою землю передала в оренду ОСОБА_5 З приводу того, що ОСОБА_7 було зазначено про те, що позивач є заможною людиною і на рівні району всіх перекупив , то це особисті висловлювання позивача, які він не приховує від жителів с.Петрове. Моральна шкода є необґрунтованою, так як позивач посилається, що внаслідок публікації статті він не пройшов у депутати обласної ради, а це не може бути підставою, оскільки виборці голосували за партію, а не окремо за кандидатів, і саме партія від якої балотувався ОСОБА_5 не пройшла 4% бар'єр.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в с.Петрове вона проживає більше 20 років, і починаючи з 2008 року намагається знайти спільну мову з ОСОБА_5 Інформація, опублікована в статті газети Народне слово є правдою. Коли ОСОБА_6 приїздив, щоб взяти інтерв'ю в людей, то звичайно звертався й до ОСОБА_5, останній не заперечував, а сказав, що ця стаття буде для нього фактично рекламою. Вона особисто зверталась в редакцію газети з проханням надрукувати інформацію про ФОП Матвєєв та його керівника ОСОБА_5 Зерноочисний комплекс, яка здійснює переробку 50 том зерна за годину і має шумову потужність 70 децибел, ОСОБА_5 побудував за 25 метрів від житлових будинків. Крім того, повз її двір постійно проїжджають великі вантажівки, мийка автомобілів на комплексі побудована так, що вся брудна вода після миття авто стікає до її двору. Вона страждає на гіпертонічну хворобу, у її дитина астма, зазначене виробництво значно погіршує їх самопочуття. При цьому ОСОБА_5 нічого не зробив для того, щоб зменшити викиди від виробництва, хоча обіцяв, що все буде в межах норми. На звернення з приводу того, щоб змінити місце розташування комплексу, ОСОБА_5 не реагує. Коли вона звернулась до голови сільської ради, то останній їй повідомив, що ОСОБА_5 збирається купити її будинок, однак вона про це нічого не знає.У користуванні ОСОБА_5 є 174 паї, однак його пайовики чомусь за нього не проголосували. Моральна шкода ОСОБА_5 не доведена. Вона вважає, що в позові ОСОБА_5 необхідно відмовити. Щодо інформації в статті, наданої Пані С , то вона думає, що усім учасникам справи мабуть вже зрозуміло, що це ОСОБА_11, однак підстави боятись у цієї жінки дійсно є, оскільки в той день, коли ОСОБА_6 брав у ОСОБА_11 інтерв'ю, вона теж була присутня, то до них під'їхав ОСОБА_5 і сказав ОСОБА_11 ти знову розповідаєш зайве, ми ж домовлялись . У Знам'янському відділі поліції є кримінальна справа з приводу побиття ОСОБА_11 саме ОСОБА_5 та його працівниками.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 повністю підтримала пояснення останньої.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_23 підтримав думку ОСОБА_4, та зазначив, що посилання ОСОБА_5 на те, що комплекс він реконструював не відповідають дійсності, жодних доказів позивач цьому не надав. У всіх інстанціях, куди вони звертались: прокуратура, екологія було встановлено, що будівництво комплексу є самочинним.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_23, відповідача ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_7, представника ОСОБА_4 та ОСОБА_7 -- ОСОБА_3, представника відповідача редакції газети Народне слово - ОСОБА_24, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав .

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 24 вересня 2015 року у газеті Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації Народне слово вийшла публікація під назвою ФОП Матвєєв чи нейтронна бомба ? , автором вказаної статті є ОСОБА_6.

У вказаній статті автор робить посилання на інформацію, надану наступними особами:

- ОСОБА_7, який повідомив, що шляхом підробки п'яти на п'ятнадцять ОСОБА_5 збільшив його (строк дії договору) до 2022 року , Але ми знайшли ще одну постраждалу - ОСОБА_8, яка все ж забрала свій договір. На ньому явно видно підробку 5 на 15, і підпис - не її. Далі ми знайшли колишнього бухгалтера ФОП Матвєєв ОСОБА_9, котра розповідала мені і моїй матері про те, що під тиском ОСОБА_5 саме вона виправляла ці договори . ОСОБА_5 дуже заможна людина і всіх необхідних на місцевому рівні чиновників перекупив ;

- ОСОБА_2, який повідомив, що Підроблені не тільки підписи, але й термін оренди. , Орендну плату він сплачує так, як йому хочеться, а саме чотири відсотки, хоча за законом має платити не менше п'яти і не вираховувати податки. Коли померла моя мама, ОСОБА_5 видав на поховання всього 200 гривень, хоча у договорі обумовлена середня ціна паю. За допомогою голови селищної ради ОСОБА_10 він прибрав до рук майже усі ставки в окрузі. Нещодавно на одному з них його охоронці побили пенсіонера. Рік тому він сам побив електрошокером працівницю ОСОБА_11, яку потім звільнив з роботи. З Петрового тільки кілька людей працюють у нього в господарстві, решта - нетутешні, такі, які перетворилися на рабів. Інші фермери виорюють пенсіонерам по 30 соток, він - десять. Говорити з нами нормально не хоче, тільки одне матюччя й чуємо ;

- ОСОБА_12, яка зазначила ОСОБА_13 не проти току, ми проти машинного двору. Проти порушення санітарних та екологічних норм. ОСОБА_14 ОСОБА_5 на поступки не йде. Очевидно, йому простіше й легше дати комусь хабаря .

Крім того, автор статті посилається на свідчення Пані С. : Я працювала кілька років тому у ОСОБА_5. Якось він повернувся з відпочинку і разом зі своїм охоронцем побив спочатку мене, потім мого чоловіка за те, що начебто я вкрала у нього зерно. Він разом з поплічниками, образивши мою хвору стареньку матір, просто з мого двору без усіляких рішень міліції вивіз приблизно 800 кілограмів зерна, яким зі мною брат поділився. І це потім довела експертиза, що те зерно не його кондиції. Нам за допомогою міліції ледь-ледь вдалося його повернути ,

ОСОБА_15 та ОСОБА_8: Проблеми і негаразди (як із паями, так і з дотриманням етичних та санітарно-екологічних норм) підтвердили також ,

Як було встановлено в судовому засіданні інформація Збурені агресивною поведінкою та некерованістю підприємця , Ті самі люди, яких він зневажає й звинувачує у крадіжках, віддають останню копійчину для потреб воїнів АТО , До ОСОБА_16 ОСОБА_5 змінив кілька партійних орієнтацій. ОСОБА_17 має намір балотуватися до облради від ще однієї з партії , була написана автором від себе.

Поширену в такий спосіб в друкованому засобі інформацію позивач вважає такою, що ганьбить його, підриває авторитет та ділову репутацію.

Суд розглядає справу у межах заявлених вимог та на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації (ст. 299 ЦК України).

З іншого боку, відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Конституція України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань ( ч.1 ст. 34 Конституції України).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини та законодавства України у сфері цих правовідносин суд має визначитися з характером поширеної інформації: чи вона є фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно ч.2 ст.30 Закону України Про інформацію оціночним судженням, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Про це наголошується в постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 р. №1.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку( п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1).

Дослідження змісту опублікованої статті дають підстави суду вважати, що інформація про те, що: шляхом підробки п'яти на п'ятнадцять збільшив строк дії договору до 2022 року , Але ми знайшли ще одну постраждалу - ОСОБА_8, яка все ж забрала свій договір. На ньому явно видно підробку 5 на 15, і підпис - не її. Далі ми знайшли колишнього бухгалтера ФОП Матвєєв ОСОБА_9, котра розповідала мені і моїй матері про те, що під тиском ОСОБА_5 саме вона виправляла ці договори (відповідач ОСОБА_7А.); Підроблені не тільки підписи, але й термін оренди , .....ОСОБА_5 видав на поховання всього 200 гривень, хоча у договорі обумовлена середня ціна паю. ...Нещодавно на одному з них (ставків) його охоронці побили пенсіонера. Рік тому він сам побив електрошокером працівницю ОСОБА_11, яку потім звільнив з роботи (відповідач ОСОБА_2І.); ..разом зі своїм охоронцем побив спочатку мене, потім мого чоловіка за те, що начебто я вкрала у нього зерно. Він ... просто з мого двору без усіляких рішень міліції вивіз приблизно 800 кілограмів зерна, яким зі мною брат поділився. І це потім довела експертиза, що те зерно не його кондиції. Нам за допомогою міліції ледь-ледь вдалося його повернути (відповідачі редакція газети "Народне слово" та ОСОБА_6Р.) є фактичними твердженнями і підлягають спростуванню.

Доказів таких тверджень відповідачі не надали.

Як свідчить копія договору оренди землі від 14.02.2007 року, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_5, договором не передбачена виплата коштів на поховання, в разі смерті орендодавця, не вказана середня вартість паю та скільки соток землі орендодавця має зорати орендар, тобто, в даному випадку, посилання відповідачів на договір є безпідставними.

Згідно листа Знам'янської міжрайонної прокуратури від 27.09.2013 року №2-3776 на адресу останньої надходило колективне звернення від мешканців с.Петрово з приводу розірвання договорів оренди землі, укладених з ОСОБА_5, однак за результатами проведеної перевірки 21.12.2011 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 було відмовлено у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу злочинів, передбачених ст.ст.246, 258 КК України.

06.03.2014 року постановою слідчого СВ Знам'янського МВ УМВС України в Кіровоградській області на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю у діяннях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, було закрито кримінальне провадження № 12013120160001211, яка було розпочате за зверненням ОСОБА_22 про те, що голова фермерського господарства ОСОБА_5 неправомірно уклав договір оренди землі.

06.04.2015 року ОСОБА_25 звернулась до суду зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, однак ухвалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду від 10.04.2015 року ОСОБА_22 в задоволені скарги було відмовлено. Проте, ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22.04.2015 року ухвалу слідчого судді від 06.04.2015 року скасовано.

05.06.2015 року старшим слідчим СВ Знам'янського МВ у зазначеному кримінальному провадженні було призначено почеркознавчу експертизу щодо справжності підпису орендодавця та наявності виправлень в договорі оренди землі, укладеному між ОСОБА_25 та ОСОБА_5

Згідно висновку експерта №305 від 22.09.2015 року, якому на дослідження було надано договір оренди землі без дати, укладений між ОСОБА_22 та ОСОБА_5, та договір оренди землі від 14.02.2007 року, укладений між ОСОБА_22 та ОСОБА_5, підписи ймовірно виконані ОСОБА_22.

Відповідно до висновку експерта №1929/1946 від 16.03.2016 року, яким було досліджено ті самі договори оренди землі, підпис від імені ОСОБА_22А здійснено саме ОСОБА_22 а рукописні записи 15 п'ятнадцять виконано тією ж пастою кулькової ручки і вони будь-яким змінам у вигляді дописки не піддавалися.

Посилання відповідача ОСОБА_6 на п.3 ст.42 Закону України Про друковані засоби інформації (пресу) України №1170-VІІ(1170-18) від 27.032018 року, де зазначено, що редакція, журналіст не несуть відповідальність за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь ті гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб, не мають підстав, оскільки в статті були не відтворення виступів ОСОБА_5, а вислови інших осіб щодо особи та дій ОСОБА_5, які до того ж не були належним чином підтверджені.

Відтак відповідач - редакція газети Народне слово має спростувати як недостовірну зазначену інформацію.

Інформація у тексті статті газети Народне слово щодо порушення зерноочисним комплексом шумового бар'єру, про який також говорили відповідачі та свідки в судових засідання, підтверджується наступними доказами.

В протоколі №10 від 15.10.2015 року про проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку зазначено, що фактичний еквівалентний рівень звуку - 50дБА перевищує граничнодопустимий рівень для денного часу на 10 дБА згідно Санітарних норм допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадський будівель та на території житлової забудови №3077-84, табл.1 п.4 Максимальний рівень звуку - 52дБА не перевищує гранично допустимий рівень.

Відповідно до постанови №2 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Петрівської сільської ради від 13.11.2015 року ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.182 КУпАП, а саме, за порушення вимог законодавчих актів та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, та накладено на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в сумі 510 грн.

Згідно протоколу №12 від 16.12.2015 року щодо проведення вимірювання шуму, за даними проведених замірів еквівалентний рівень шуму перевищує граничнодопустимий рівень для денного часу на 10 дБА згідно СН №3077-84. Максимальний рівень шуму не перевищує граничнодопустимий рівень.

Разом з тим, позивачем зазначена інформація не оскаржується.

Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні від 16.11.1992 № 2782-XII, редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Отже, суд покладає на відповідача обов'язок спростувати ту частину інформації, яку визнає недостовірною.

Згідно ст.42 ЗУ Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні від 16.11.1992 № 2782-XII, редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:

1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);

2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України "Про звернення громадян"

3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;

4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;

6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Відповідно до ст.3 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні від 16.11.1992 № 2782-XII забороняється використання друкованих засобів масової інформації для заподіяння шкоди честі і гідності особи.

Згідно роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 „ Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, з наведеного вбачається, що при розгляді справ про захист гідності та честі, ділової репутації фізичної особи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність наступних юридично важливих обставин: поширення інформації, наявність особи стосовно якої поширена інформація, недостовірність поширеної інформації, порушення особистих немайнових прав особи.

Так, поширенням інформація, зокрема, є її опублікування у пресі.

Відповідно до 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою. Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту. Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу. Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.

Редакція відмовляє в публікації спростування, якщо спростування:

1) порушує положення статті 3 цього Закону ;

2) суперечить рішенню або вироку суду, які набрали чинності;

3) є анонімним.

Редакція може відмовити в публікації спростування, якщо спростування:

1) стосується відомостей, які нею вже спростовано;

2) надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.

Редакція зобов'язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження вимоги, опублікувати спростування, і письмово повідомити заявника про строк і час публікації спростування у разі затримки або про відмову в його публікації, зазначивши підстави відмови

Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. ст. 94 , 277 ЦК України , ч. 4 ст. 32 Конституції України ,ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

У відповідності до статей 94 , 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У статті 34 Конституції України вказано, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації необхідно забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1 , зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності; з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Стаття 277 ЦК України вказує, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Згідно до ч.7 цієї статі спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" , недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 277 ЦК України та норми ЦПК України вказують, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, пояснила, що у ОСОБА_5 вона працювала протягом 2001-2003 років. Потім, коли дружина позивача ОСОБА_26 створила СГ Агроперспектива , вона перейшла працювати туди головним бухгалтером. Оскільки і підприємство ОСОБА_5 і СГ Агроперспектива знаходились в одному приміщенні, вона чула про те, що відбулись збори пайовиків, на яких останні вирішували питання про укладення договору оренди на більш тривалий строк: не 5 років, як було, а на 10-15 років.

На той час всю бухгалтерію в ТОВ Матвєєв вів сам ОСОБА_5, вона жодного відношення до нього не мала, а тому не могла вносити будь які виправлення в тексти договорів.

ОСОБА_22 вона знає, однак ніколи не обіцяла їй, що дасть пояснення про те, що ОСОБА_5 змушував її вносити виправлення в договори оренди. Слідчий приїздив тільки одного разу, вона йому пояснила, що у ТОВ Матвєєв не працює, на підтвердження чого показала трудову книжку.

Про те чому в тексті статті, яка опублікована в газеті Народне слово , є посилання на неї, вона сказати нічого не може, оскільки жодного інтерв'ю вона не давала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показала, що останнього разу вона спілкувалась з ОСОБА_5 тоді, коли в сільській раді була засідання комісії з приводу зерноочисного комплексу. Вона у ОСОБА_5 запитала з приводу підробки договорів, однак останній їй відповів, що якщо особа, яка підробляла договори щось комусь скаже, то обов'язково сяде в тюрму. Договір вона підписувала у ОСОБА_9, яка відразу її екземпляр договору не віддала, а сказала, що він ще не повністю готовий. Коли вона звернулась пізніше, то ОСОБА_9 сказала, що її екземпляр знаходиться у ОСОБА_5 Однак останній їй договір теж не надав. Дізнавшись про те, що строк договору оренди не п'ять, а п'ятнадцять років вона звернулась до поліції. При цьому ОСОБА_9, яка вже не працювала в ОСОБА_5, сказала їй, що особисто вносила виправлення в договори щодо строку оренди і обіцяла дати свідчення з цього приводу, однак потім відмовилась від своїх слів. Вона зверталась до суду з приводу визнання договору недійсним, однак їй було судом відмовлено. Проведена за її клопотанням експертиза підтвердила, що підпис її, однак встановити чи були внесені виправлення експерту не вдалось, оскільки на дослідження було надано копію, а не оригінал договору, оригінал їй ОСОБА_5 так і не дав. На даний час у неї жодних доказів цього немає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що декілька років тому, коли приїхала комісія (геодезисти) для перевірки зерноочисного комплексу на відповідність санітарним та екологічними нормам та шумову потужність, то ОСОБА_5 вийшов з воріт комплексу, говорив на підвищених тонах, а їй особисто сказав, що вона багато говорить і якби вона не піднімала шум, то він можливо б навіть заплатив їй за це гроші. Вона також чула, як ОСОБА_5 говорив, що якщо вони з чимось не згодні, то нехай йдуть до суду. Напроти свого двору вона використовує шматок землі під огород, однак ОСОБА_5 висипав там машину цегли, коли вона зробила зауваження, то ОСОБА_5 відповів Ви ще побачите . У неї особисто землі в оренді у ОСОБА_5 немає, є у чоловіка, який теж стверджує, що договір він не підписував, оскільки у той час його не було в селі. З приводу зазначеного питання чоловік звернувся до суду в цивільному провадження. Вона проживає навпроти одного зі складів зернопереробного комплексу, там стоїть дуже високий рівень шуму та багато пилу. Раніше на місці комплексу був тік , який було збудовано дуже давно, ще до того як вона почала там проживати, однак тік , настільки їй відомо, по-перше не мав такої потужності виробництва, а по-друге працював фактично два тижні на рік.

В судовому засіданні було досліджено звукозапис та роздруківка з диктофонного запису з інтерв'ю ОСОБА_6 та ОСОБА_27, ОСОБА_15, ОСОБА_18

Відповідач ОСОБА_27 та допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 підтвердили, що вони дійсно надавали ОСОБА_6 інформацію, що відповідає дослідженому звукозапису.

На підтвердження дійсності надання пояснень ОСОБА_18 в інтерв'ю газеті "Народне слово", а також щодо оспорювання нею підпису договору оренди землі з ФОП "Матвєєв" в судове засідання представник відповідачів ОСОБА_3 надала письмове пояснення ОСОБА_18, справжність підпису якої 02 квітня 2018 року посвідчено секретарем Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області ОСОБА_28. Представник ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_18 через стан здоров'я не змогла з'явитись до суду, а тому просила суд врахувати це пояснення як доказ. Проте суд вважає це письмове пояснення недопустимим доказом та не бере до уваги, оскільки в даному випадку особа не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, сторони та суд позбавлені можливості поставити питання як свідку.

Щодо побиття особи "пані С." та протиправних дій щодо її майна суду не надано жодного доказу, суду було повідомлено, що це ОСОБА_11, проте на пропозицію суду та роз'яснення права заявити клопотання про допит цієї особи та з'ясування обставин справи відповідачі не відреагували, а тому посилання автора статті на пояснення цього свідка не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне зобов'язати редакцію газети Народне слово протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили інформацію шляхом підробки п'яти на п'ятнадцять ОСОБА_5 збільшив його (строк дії договору) до 2022 року , Але ми знайшли ще одну постраждалу - ОСОБА_8, яка все ж забрала свій договір. На ньому явно видно підробку 5 на 15, і підпис - не її. Далі ми знайшли колишнього бухгалтера ФОП Матвєєв ОСОБА_9, котра розповідала мені і моїй матері про те, що під тиском ОСОБА_5 саме вона виправляла ці договори ; Підроблені не тільки підписи, але й термін оренди , .....ОСОБА_5 видав на поховання всього 200 гривень, хоча у договорі обумовлена середня ціна паю. ...Нещодавно на одному з них (ставків) його охоронці побили пенсіонера. Рік тому він сам побив електрошокером працівницю ОСОБА_11, яку потім звільнив з роботи ; ..разом зі своїм охоронцем побив спочатку мене, потім мого чоловіка за те, що начебто я вкрала у нього зерно. Він ... просто з мого двору без усіляких рішень міліції вивіз приблизно 800 кілограмів зерна, яким зі мною брат поділився. І це потім довела експертиза, що те зерно не його кондиції. Нам за допомогою міліції ледь-ледь вдалося його повернути спростувати шляхом оприлюднення на першій сторінці газети Народне слово під рубрикою Спростування тим же шрифтом, що й оприлюднена раніше недостовірна інформація, резолютивної частини зазначеного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Решта поширеної у зверненні інформації з огляду на застосовані мовні засоби (алегорії - встановлення подібності, сатири - гострої критики з засудженням вад, дошкульного висміювання хиб, негативних явищ) може бути витлумачена не інакше як оціночні судження і не підлягають спростуванню.

Так, до них суд відносить "ОСОБА_5 дуже заможна людина і всіх необхідних на місцевому рівні чиновників перекупив", "прибрав до рук майже всі ставки в окрузі", "решта (працівників) - такі, які перетворились на рабів", "Говорити з нами нормально не хоче, тільки одне матюччя й чуємо", "Збурені агресивною поведінкою та некерованістю підприємця", "До ОСОБА_16ОСОБА_5 змінив кілька партійних орієнтацій".

"Ті самі люди, яких він зневажає й звинувачує у крадіжках, віддають останню копійчину для потреб воїнів АТО" не містить фактичних обставин, які підлягають спростуванню.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_4, то у даному випадку випадку вона вказує на свою незгоду щодо машинного двору, що не підлягає спростуванню. З досліджених судом матеріалів вбачається, що 13.11.2015 року ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.182 КУпАП, а тому твердження ОСОБА_4 про порушення санітарних та екологічних норм знайшло своє підтвердження. Посилання ОСОБА_5, що його підлеглий не оскаржив вказану постанову, суд не бере до уваги, оскільки згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду в питанні чи мало місце ця дія чи бездіяльність та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на те, що частина публікації щодо інформації, наданої ОСОБА_4, звучить як Очевидно , йому простіше й легше дати комусь хабаря , тому суд вважає, що з урахуванням використаного мовного засобу вказаний вислів є лише припущенням автора статті, повідомлення існування чуток про можливу причетність, що не можна вважати інформацією про вчинення позивачем злочину, яка могла б бути спростована в порядку ст. 277 ЦК України.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 слід відмовити повністю.

Крім того, позивач є публічною особою, оскільки під час виборів народних депутатів в 2015 році був кандидатом у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради, що підтверджується посвідченням №77 від 01.10.2015 року, тобто він несе на собі тягар публічності на місцевому рівні. Межа критики публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

В зв'язку з цим варто зазначити, що Пленум Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 р. № 1 (пункт 21) роз'яснив, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_29 Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_30 Європи про право на недоторканість приватного життя.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 в частині вимог щодо зобов'язання редакції газети Народне слово принести офіційні вибачення на адресу ОСОБА_5 теж задоволенню не підлягають.

Як зазначено в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. в п.5 постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч.3 ст.12, та 81 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_5 посилається на те, що протиправними діями відповідачів йому були завдані немайнові втрати спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті, а саме: невизначена кількість людей дізналась про нього негативну та недостовірну інформацію, яку він змушений спростовувати, він втратив сон та душевну рівновагу і витрачає значну частину свого часу для спростування вказаної в статті інформації.

Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 25000 гривень не містять жодного обґрунтування саме такого розміру завданої моральної шкоди.

Відповідно до року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.

З огляду на викладене, враховуючи надані позивачем докази, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, на підставі положень ст.1190 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок надання ними недостовірної інформації, у розмірі 3000 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди з відповідачів ОСОБА_6 та редакції газети "Народне слово" слід зазначити наступне.

У п.11 Постанови пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди звернуто увагу судів на те, що ст.17 Закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передбачено певні особливості їх відповідальності за заподіяну моральну (немайнову) шкоду. При вирішенні спорів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за позовами органів державної влади, місцевого самоврядування, офіційних осіб (наприклад, зареєстрований кандидат у депутати) чи посадових осіб до засобів масової інформації судам слід мати на увазі, що за змістом ч. 4 ст. 17 зазначеного Закону з'ясуванню підлягають наявність злого умислу журналіста або засобу масової інформації, а також наслідки використання потерпілим можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі й гідності та врегулювання конфлікту в цілому. Під злим умислом журналіста чи засобу масової інформації необхідно розуміти такі їх дії, коли вони перед поширенням інформації усвідомлювали її неправдивість (недостовірність) або неправомірність інших дій (поширення конфіденційної інформації щодо особи без згоди останньої тощо).

Позивач мотивує свою звернення до суду тим, що він був кандидатом в депутати Кіровоградської обласної ради, однак внаслідок публікації статті він не набрав необхідну кількість голосів на виборах, тому суд вважає, що дія частини 4 ст.17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" розповсюджується на вказані правовідносини.

В судовому засіданні не було встановлено злого умислу журналіста чи засобу масової інформації, оскільки ОСОБА_6 перед публікацією статті спілкувався з невдоволеними людьми, що зафіксовано на диктофон, намагався поспілкуватись з ОСОБА_5, а тому суд вважає, що з урахуванням зазначених обставин слід відмовити у відшкодуванні моральної шкоди з відповідачів ОСОБА_6 та редакції газети "Народне слово".

Відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення з іншої сторони стягуються понесені і документально підтверджені витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів, позовні вимоги до яких судом задоволено, на користь позивача судові витрати по 426 грн. 30 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263,265,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП- 2773801072, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) до редакції газети Народне слово (місцезнаходження: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.В.Чорновола, буд.46, Код ЄДРПОУ 13744593), ОСОБА_6, ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - 2927103777, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП-1072713857, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП- НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8) про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5, інформацію, поширену в газеті "Народне слово" від 24 вересня 2015 року у публікації під назвою ФОП Матвєєв чи нейтронна бомба ? , а саме:

- шляхом підробки п'яти на п'ятнадцять ОСОБА_5 збільшив його (строк дії договору) до 2022 року , Але ми знайшли ще одну постраждалу - ОСОБА_8, яка все ж забрала свій договір. На ньому явно видно підробку 5 на 15, і підпис - не її. Далі ми знайшли колишнього бухгалтера ФОП Матвєєв ОСОБА_9, котра розповідала мені і моїй матері про те, що під тиском ОСОБА_5 саме вона виправляла ці договори ;

- Підроблені не тільки підписи, але й термін оренди , .....ОСОБА_5 видав на поховання всього 200 гривень, хоча у договорі обумовлена середня ціна паю. ...Нещодавно на одному з них (ставків) його охоронці побили пенсіонера. Рік тому він сам побив електрошокером працівницю ОСОБА_11, яку потім звільнив з роботи ;

..разом зі своїм охоронцем побив спочатку мене, потім мого чоловіка за те, що начебто я вкрала у нього зерно. Він ... просто з мого двору без усіляких рішень міліції вивіз приблизно 800 кілограмів зерна, яким зі мною брат поділився. І це потім довела експертиза, що те зерно не його кондиції. Нам за допомогою міліції ледь-ледь вдалося його повернути .

Зобов'язати редакцію газети Народне слово протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати вказану інформацію шляхом оприлюднення на першій сторінці газети Народне слово під рубрикою Спростування тим же шрифтом, що й оприлюднена раніше недостовірна інформація, резолютивної частини рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 травня 2018 року.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 3 000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з відповідачів редакції газети Народне слово , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати по 426 грн. 30 коп. з кожного.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя