Постанова

від 31.12.2009 по справі 2а-5026/09

ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

Справа №2а-5026/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 грудня 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого -   судді Алтухової О.С.,

при секретарі - Ніколенко Д.М.,

за участю представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 2009 рік включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.    

У судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності також надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме про перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за 2009 рік включно, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що пунктом 3 статті 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для окремих категорій громадян ОСОБА_3 України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх   пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виходячи з положень преамбули Закону України „Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг за кошти Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внески роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, та також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонд та   фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Преамбулою Закону України „Про соціальний захист дітей війни” закріплено, що цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Враховуючи межі застосування Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону „Про соціальний захист дітей війни” є спеціальною нормою у галузі пенсійного законодавства, а Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є загальною нормою з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань не врегульованих спеціальною нормою права.

Закон України „Про соціальний захист дітей війни” в ст. 7 чітко визначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України встановлює, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим Законом.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню (ч. 2 ст. 72 Закону Україні „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат, та на цілі, не передбачені цим Законом.

Розмір доплати до пенсії, встановлений ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.

Положення частини 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню.

Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” повинна визначатися згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Тобто Управління пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька діяло відповідно до ст. 6 Конституції України.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 180980 (а.с.5).

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Тобто, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо інше не встановлено, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач 12 листопада 2009 року звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідача про порушення своїх прав.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову та умов, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник відповідача в суді наполягав на застосування строку звернення до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню за період з 12 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України, "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у  межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких, є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії  або   щомісячного   грошового  довічного   утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача про підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 12 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.  

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову   суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         О.С.Алтухова