Рішення

від 07.06.2018 по справі 910/3775/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 07.06.2018Справа №  910/3775/18 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу за позовом                    державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енерогоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55001 до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Євросто" вул. Якутська, буд. 8, м. Київ, 03134 про                    стягнення  115 404,55 грн. Без повідомлення (виклику) учасників справи ВСТАНОВИВ: 29.03.2018 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енерогоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" до товариства з обмеженою відповідальністю "Євросто" про стягнення  115 404,55 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору №53-123-01-17-03932 від 08.12.2017 року не поставив продукцію. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 115 404,55 грн., з них: пені в сумі 58 514,98 грн. за порушення терміну постачання товару та штрафу у сумі 56 889,57 грн. за прострочення постачання понад 30 календарних днів. Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3775/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. За приписами частини 1 статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту      достовірною інформацією      про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.03.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03134, м. Київ, вул. Якутська, буд.8. Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103045737652, згідно якого ухвала суду від 30.03.2018 була вручена представнику відповідача за довіреністю 05.04.2018. 16.04.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. 18.04.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. 02.05.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив. 14.05.2018 від відповідача до суду надійшли заперечення по справі. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. 08.12.2017 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”  в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросто" (постачальник)  укладено договір  на постачання товару № 53-123-01-17-03932 (надалі Договір) на постачання товару на суму 812 708,05 грн., за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 34910000-9 по ДК 021:2015 – Гужові чи ручні вози, інші транспортні засоби з немеханічним приводом, багажні вози та різні запасні частини (гужові чи ручні вози та різні запасні частини) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1). Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість товару складає 812 708,05 грн. з ПДВ. Згідно з п. 2.2 договору за даним договором оплата відбувається протягом 10 днів після постачання товару згідно специфікації № 1, та виконання постачальником умов п 3.2, п. 5.1 цього договору. Відповідно до п. 3.1 договору постачання здійснюється з 11.12.2017 по 20.12.2017 транспортом постачальника, з обов'язковою присутністю представника постачальника, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Южноукраїнське відділення ВП “Складське господарство” відповідно до правил Інкотермс -2010. Термін постачання може бути змінений за погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди. Відповідно до п. 3.3 договору датою постачання є дата отримання товару на складі покупця з відміткою в накладній про прийняття товару. Пунктом 4.1 договору визначено, що у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, сторонами договору було узгоджено специфікацію № 1 до договору, в якій сторони визначили найменування, тип та характеристики товару та його загальну вартість в розмірі 812 708,05 грн. Як свідчать обставини справи, у передбачений договором строк відповідач позивачу товар не поставив. Поставка обумовленого договором товару відбулась лише 03.03.2018. Так, відповідно до видаткової накладної № 97 від 03.03.2018 відповідачем, як продавцем, передано, а позивачем, як покупцем, прийнято товар по договору загалом на суму 812 708,05 грн. Вказана видаткова накладна № 97 від 03.03.2018 підписана представниками постачальника та покупця, підписи яких посвідчені відбитками печатки відповідача та штампом позивача. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 32/1141 від 22.01.2018, в якій заявив вимогу про сплату пені за несвоєчасне виконання зобов'язання з поставки товару по договору. Проте, відповідач відповідь на претензію не надав, суму пені не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду. За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки. Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування до відповідача встановленої законом відповідальності у вигляді сплати неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України). Зокрема, відповідачем всупереч п. 3.1 договору та ст. 526, 712 Цивільного кодексу України, здійснено поставку товару за договором з порушенням строків, оскільки відповідно до п. 3.1 договору строк постачання товару визначено сторонами  з 11.12.2017 по 20.12.2017 включно, однак фактично поставка відбулась 03.03.2018. Порушення відповідачем строків поставки товару є підставою для стягнення з відповідача пені, передбаченої сторонами в п. 4.1 договору. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 58    514,98  грн. за період з 21.12.2017 по 02.03.2018 підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом. Окрім того, відповідно до п. 4.1 договору, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів Постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару. Кількість днів прострочення поставки починаючи з 21.12.2017 по 02.03.2018 - склало 72 дня. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7%  від вартості непоставленого товару, яка, за розрахунком позивача, перевіреним судом складає 56    889,57 грн. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 2, 3    ст. 80 ГПК України    передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів. Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТО” (03134, м. Київ, вул. Якутська, буд.8, ідентифікаційний код 37378172) на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032 місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) пеню в сумі 58    514 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 98 коп.  за порушення терміну постачання товару та штраф у сумі 56    889 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 57 коп. за прострочення постачання понад 30 календарних днів  та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.                                                                           Суддя                                                                                                               С.М. Мудрий