Постанова

від 11.12.2018 по справі 910/3775/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2018 р. Справа№ 910/3775/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Суліма В.В

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросто"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2018

у справі № 910/3775/18 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросто"

про стягнення 115 404,55 грн.

за участю представників:

від позивача: Касьянов М.Г.,

від відповідача: Сорока Р.М.

ВСТАНОВИВ:

ДП "НАЕК "Енерогоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Євросто" про стягнення 115 404,55 грн. штрафних санкції, з яких: пені в сумі 58 514,98 грн. за порушення терміну постачання товару та штрафу у сумі 56 889,57 грн. за прострочення постачання понад 30 календарних днів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем зобов'язань з поставки продукції за договором № 53-123-01-17-03932 від 08.12.2017.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2018 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" пеню в сумі 58 514,98 грн. за порушення терміну постачання товару та штраф у сумі 56 889,57 грн. за прострочення постачання понад 30 календарних днів, а також судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Суд виходив з того, що відповідачем всупереч п. 3.1 договору та ст.ст. 526, 712 ЦК України, здійснено поставку товару за договором з порушенням строків на 72 дня з 21.12.2017 по 02.03.2018, оскільки відповідно до п. 3.1 договору строк постачання товару визначено сторонами з 11.12.2017 по 20.12.2017 включно, однак фактично поставка відбулась 03.03.2018. Порушення відповідачем строків поставки товару є підставою для стягнення з відповідача пені та штрафу у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару, передбачених сторонами в п. 4.1 договору.

Не погодившись з рішенням, ТОВ "Євросто" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, зменшивши розмір штрафних санкцій на підставі ч. 4 ст. 551 ЦК України.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

До апеляційної скарги додано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч. 4 ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України, ст. 83 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, на момент укладення договору, на 80%, стверджуючи, що розмір штрафних санкцій становить близько 17% від загальної вартості несвоєчасно поставленого товару, що є несправедливо непомірний тягар для боржника та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 за апеляційною скаргою ТОВ "Євросто" на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2018 відкрито апеляційне провадження.

13.09.2018 до суду надійшов відзив ДП "НАЕК "Енерогоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" № 185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 справу № 910/3775/18 за апеляційною скаргою ТОВ "Євросто" на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2018 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Хрипуна О.О. (головуючий), Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2018, у зв'язку із перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Сулім В.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 справу № 910/3775/18 прийнято до провадження новим складом колегії та призначено до розгляду на 11.12.2018.

В судовому засіданні представник ТОВ "Євросто" вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 08.12.2017 між ДП "НАЕК "Енерогоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (покупець) та ТОВ "Євросто" (постачальник) укладено договір на постачання товару № 53-123-01-17-03932, на умовах якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 34910000-9 по ДК 021:2015 - Гужові чи ручні вози, інші транспортні засоби з немеханічним приводом, багажні вози та різні запасні частини (гужові чи ручні вози та різні запасні частини), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1).

Сторонами договору було узгоджено специфікацію № 1 до договору, в якій сторони визначили найменування, тип та характеристики товару та його загальну вартість в розмірі 812 708,05 грн.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість товару складає 812 708,05 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.2 договору за даним договором оплата відбувається протягом 10 днів після постачання товару згідно специфікації № 1, та виконання постачальником умов п 3.2, п. 5.1 цього договору.

У розділі 3 договору сторони погодили умови і терміни постачання товару. Так, відповідно до п. 3.1 договору постачання здійснюється з 11.12.2017 по 20.12.2017 транспортом постачальника, з обов'язковою присутністю представника постачальника, на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство" відповідно до правил Інкотермс-2010. Термін постачання може бути змінений за погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно із п. 3.3 договору датою постачання є дата отримання товару на складі покупця з відміткою в накладній про прийняття товару.

Дія терміну цього договору закінчується 31.12.2018. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов'язань (12.2 - 12.3 договору).

22.01.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 32/1141, в якій заявив вимогу про сплату пені за несвоєчасне виконання зобов'язання з поставки товару по договору та 7 % штрафу за прострочення постачання понад 30 днів. (Докази направлення містяться в матеріалах справи)

06.03.2018 за видатковою накладною № 97 від 03.03.2018 відповідачем як продавцем передано, а позивачем як покупцем прийнято товар по договору загалом на суму 812 708,05 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У справі, що переглядається, договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Так, п. 4.1 договору встановлено, що у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 58 514,98 грн. пені у розмірі за період з 21.12.2017 по 02.03.2018 та 56 889,57 грн. штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Майновий стан сторін зобов'язання, на який посилається відповідач, обґрунтовуючи своє клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, належними доказами не підтверджено.

Як стверджує ТОВ "Євросто", ще до підписання сторонами 08.12.2017 договору на постачання товару № 53-123-01-17-03932, відповідачу було відомо про неможливість його виконання до кінця лютого 2018 року у зв'язку із потребою часу для виготовлення такого товару контрагентом.

Інформування замовника про вказані обставини не спростовують встановлену ст. 627 ЦК України свободу договору. Зміст договору, згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, укладаючи договір на погоджених сторонами умовах, постачальник усвідомлював неможливість поставки у передбачений договором строк і свідомо брав на себе підприємницький ризик такого невиконання у вигляді цивільно-правової відповідальності.

Оцінюючи поведінку ТОВ "Євросто" в контексті встановленої ст. 629 ЦК України обов'язковості умов договору, а також те, що обставини на які посилається постачальник існували на момент укладення договору, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросто" на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі № 910/3775/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі № 910/3775/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/3775/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді В.В. Сулім

М.Г. Чорногуз