Постанова

від 07.06.2018 по справі 910/23525/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р. Справа№ 910/23525/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

секретар судового засідання Шмиговська А.М.

представники сторін не викликались

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ніссенс-Україна

на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2018 р.

у справі №910/23525/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Державного підприємства Житомирський бронетанковий завод

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніссенс-Україна

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство Житомирський бронетанковий завод звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніссенс-Україна про стягнення 7873,14 грн. пені, 10169,01 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язань понад 30 днів, 29054,33 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості, всього - 47096,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 16.06.2017 р. №316.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2018 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Ніссенс-Україна з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення суду, на користь ДП Житомирський бронетанковий завод 29054,33 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості та 987,06 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що поставку відповідачем продукції було здійснено в межах передбаченого договором строку, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем неправомірно нараховано відповідачу пеню за порушення умов договору в частині строків поставки продукції. Щодо вимог позивача про стягнення штрафу за порушення строків поставки понад 30 днів, то судом першої інстанції встановлено, що нарахування такого виду штрафу не передбачено умовами договору, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню. Також судом першої інстанції зазначено, що беручи до уваги, що актом вхідного контролю від 11.09.2017 р. №841 встановлено неналежну якість продукції, а сторонами у Договорі погоджено, що підтвердженням якості та номенклатури поставленої продукції є акт вхідного контролю покупця, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ Ніссенс-Україна звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2018 р. в частині задоволених позовних вимог про стягнення штрафу за поставку продукції неналежної якості у розмірі 29054,33 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування матеріалів справи, а висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсності та є помилковими.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 176200 грн., а також те, що справа не відноситься до справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 247 ГПК України), вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16.06.2017 р. між ДП Житомирський бронетанковий завод (покупець) та ТОВ Ніссенс-Україна (постачальник) укладено договір №316, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у специфікації, на умовах та в строки, передбачені договором.

Кількість, ціна та номенклатура продукції вказується у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п. 2.1 договору).

Якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ДСТУ, технічній документації) для даного виду продукції; постачальник гарантує, що продукція яка є предметом поставки за договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовам договору щодо якості та номенклатури (п. 2.2 договору).

У разі, якщо чинними стандартами, технічними умовами на продукцію не встановлено іншого, гарантійний строк експлуатації продукції становить 24 місяці з моменту складання накладної-вимоги; строк гарантії збільшується на час, протягом якого продукція не могла експлуатуватися у зв'язку з її невідповідністю умовам договору (п. 2.3 договору).

Якість продукції, що є предметом договору перевіряється відділом технічного контролю покупця, що підтверджується актом вхідного контролю, на кожну окрему партію продукції (п. 2.4 договору).

У разі виявлення недоліків під час приймання продукції за якістю, номенклатурою, комплектністю, умовами договору, постачальник зобов'язується здійснити заміну продукції на таку, що відповідає вимогам договору, упродовж 30 календарних днів, з моменту отримання від покупця відповідної вимоги; продукція відносно якої проводиться заміна, вважається не поставленою; витрати з заміни продукцію здійснюються власними силами та за власний рахунок постачальника, в тому числі витрати пов'язані з транспортуванням продукції (п. 2.5 договору).

Виявлені під час гарантійного строку або приховані дефекти продукції, постачальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги покупця виправити їх або замінити продукцію, власними силами та за власний рахунок, в тому числі витрати пов'язані з транспортуванням продукції (п. 2.6 договору).

Сторони встановили, що до відносин за договором застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. №П-7; сторони зобов'язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів; приймання продукції за кількістю і якістю повинне проводитися сторонами також у точній відповідності до стандартів, технічних умов та інших нормативних актів, що регулюють таке приймання (п. 6.1 договору).

У випадку порушення строків виконання постачальником умов договору про усунення виявлених недоліків (дефектів) продукції, поставки, доукомплектування, заміну продукції, про відшкодування покупцю всіх понесених ним видатків і збитків, пов'язаних з поставкою продукції неналежної якості (у тому числі видатків зі зберігання, транспортування, утилізації всієї або частини продукції, усунення недоліків, оплати послуг незалежної експертної організації та інше), постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочення (п. 7.3 договору).

У випадку поставки продукції неналежної якості та/або номенклатури постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості; підтвердженням якості та номенклатури поставленої продукції є акт вхідного контролю покупця (п. 7.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р.; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за договором; у випадку, якщо жодна із сторін не дасть відповідного письмового повідомлення про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня; дана умова діє кожний рік (п. 10.5 договору).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 29.06.2017 р. №СФ-0004736 на суму 145271,64 грн., 31.07.2017 р. позивач сплатив відповідачу 145271,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2017 р. №10180.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до специфікації №1 до договору, поставка здійснюється за рахунок постачальника в термін 30 календарних днів з моменту отримання коштів на поточний рахунок постачальника.

Отже, відповідач мав поставити позивачу продукцію до 30.08.2017 р. включно.

Згідно видаткової накладної від 30.08.2017 р. №РН-0000682 відповідачем було поставлено позивачу: опис автозапчастини - серцевина радіатора 631*1080*133/сист 8/3мм/0,13/2mm; код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8708.91.35.00; артикул - G211861; од. - шт.; кількість - 5,000; ціна без ПДВ - 24211,94 грн.; сума без ПДВ - 121059,70 грн.; разом без ПДВ - 121059,70 грн.; ПДВ - 24211,94; всього з ПДВ - 145271,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не заперечується той факт, що поставка за вказаною накладною була здійснена відповідачем 05.09.2017 р.

Частиною 1 ст. 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 4 ст. 673 ЦК України передбачено, що якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно п. 2.4 договору, якість продукції, що є предметом договору перевіряється відділом технічного контролю покупця, що підтверджується актом вхідного контролю, на кожну окрему партію продукції.

Комісією у складі: голови комісії - начальника ВТК Мохорта О.В., членів комісії начальника ВМТЗ Щербакова О.В., контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів Колеснікова С.В., інженера з вхідного контролю Янковської І.В. здійснено перевірку майна, яке надійшло 05.09.2017 р. до позивача від відповідача згідно накладної від 30.08.2017 р. №РН-0000682.

В результаті перевірки встановлено: надійшли - серцевина радіатора 631*1080*133/сист 8/3мм/0,13/2мм в кількості 5 штук; зовнішній вигляді майна - задовільний; в наявності завірена копія сертифікату. При проведенні перевірки майна на працездатність виявлено: серцевина радіатора №1: багаточислене пошкодження трубок в трубному пакеті, а саме в семи місцях на відстані від 30мм до 100мм уздовж трубної дошки вихід повітряних бульбашок - брак; серцевина радіатора №2: пошкодження трьох верхніх трубок (дрібне пузиріння повітря) в кутку серцевини на стику з трубною дошкою - брак; серцевина радіатора №3: пошкодження трубки в кутку серцевини на стику з трубною дошкою; з протилежного боку на відстані 100мм від захисту радіатора по центру серцевини велике пузиріння повітря; візуальним оглядом характер пошкоджень встановити не можливо - брак; серцевина радіатора №4: велике пошкодження трубок в двох місцях (пузиріння повітря): одне на відстані 200мм від захисту серцевини і 30мм від трубної дошки; друге з протилежного боку на відстані 200мм від захисту серцевини і трубної дошки 50мм - брак; серцевина радіатора №5: пузиріння повітря в двох місцях: з однією сторони на відстані 400мм від захисту серцевини біля основи трубної дошки; друге пошкодження трубок в центрі серцевини - брак.

За результатами перевірки складено акт вхідного контролю від 11.09.2017 р. №841 відповідно до висновку якого, майно, яке було поставлено 05.09.2017 р. відповідачем позивачу за накладною від 30.08.2017 р. №РН-0000682, непридатне до подальшого використання за призначенням, відноситься до браку (не відповідає ТУ) та підлягає поверненню постачальнику для заміни на відповідне ТУ.

Акт вхідного контролю підписано головою комісії, членами комісії і представником філії ПЗ №637.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що у разі виявлення недоліків під час приймання продукції за якістю, номенклатурою, комплектністю, умовами договору, постачальник зобов'язується здійснити заміну продукції на таку, що відповідає вимогам договору, упродовж 30 календарних днів, з моменту отримання від покупця відповідної вимоги; продукція відносно якої проводиться заміна, вважається не поставленою; витрати з заміни продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок постачальника, в тому числі витрати пов'язані з транспортуванням продукції.

Отже, умовами договору передбачено, що на етапі прийняття продукції у разі виявлення покупцем зауважень до продукції, продавець повинен виправити такі недоліки протягом 30 календарних днів, з моменту отримання від покупця відповідної вимоги.

Відповідно до ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 676 ЦК України, гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ДСТУ, технічній документації) для даного виду продукції; постачальник гарантує, що продукція яка є предметом поставки за договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовам договору щодо якості та номенклатури.

Відповідно до п. 2.3 договору, у разі, якщо чинними стандартами, технічними умовами на продукцію не встановлено іншого, гарантійний строк експлуатації продукції становить 24 місяці з моменту складання накладної-вимоги; строк гарантії збільшується на час, протягом якого продукція не могла експлуатуватися у зв'язку з її невідповідністю умовам договору.

Згідно п. 6.1 договору, до відносин за договором застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. №П-7; сторони зобов'язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів; приймання продукції за кількістю і якістю повинне проводитися сторонами також у точній відповідності до стандартів, технічних умов та інших нормативних актів, що регулюють таке приймання.

Пунктом 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. №П-7, встановлено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншого однорідної продукцією.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іногороднього виготовлювача (відправника) для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності та складання акту є обов'язковою.

При місцевій поставці виклик представника виготовлювача (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акта є обов'язковими.

Проте, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено складання двостороннього акта та виклик постачальника для його складання, а тому доводи відповідача щодо не складення такого акта сторонами є безпідставними.

Частиною 1 ст. 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 10.10.2017 р. №93, позивачем було передано відповідачу через директора Подільського РУГУ МВС України в м. Києві Мізгарьова О.С. серцевину радіатора 631*1080*133 у кількості 5 штук, загальною вартістю 145271,64 грн.

Згідно наявної в матеріалах справи експрес-накладної від 20.10.2017 р. №59000290157921 позивачем було надіслано відповідачу вказану накладну-вимогу 20.10.2017 р., а 26.10.2017 р. о 09 год. 50 хв. відповідачем отримано накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 10.10.2017 р. №93.

Претензією від 13.11.2017 р. №01-11/9222 позивач просив відповідача в повному обсязі поставити йому продукцію за договором та в добровільному порядку сплатити штрафні санкції загальною сумою 46632,19 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 17.11.2017 р. №РН-0000866 відповідачем поставлено позивачу серцевину радіатора 631*1080*133/сист 8/3мм/0,13/2mm, код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8708.91.35.00, артикул - G211861, од. - шт., кількість - 5,000, ціна без ПДВ - 24211,94 грн., сума без ПДВ - 121059,70 грн., разом без ПДВ - 121059,70 грн., ПДВ - 24211,94 грн., всього з ПДВ - 145271,64 грн.

Листом від 23.11.2017 р. №1 відповідач повідомив позивача про те, що постачальником не надавалася згода на одностороннє приймання продукції, виклик представника постачальника не здійснювався, а також не відбулося залучення покупцем експертів та інших компетентних третіх осіб, виникають сумніви у достовірності інформації, викладеної в акті вхідного контролю, і такий акт не може слугувати належним підтвердженням поставки неякісної продукції; зі складеного акта також не випливає, що покупцем було додержано вимоги ТУ виробника при проведенні перевірки якості; що ж до сплати штрафних санкцій, то правових підстав їх нарахування не має.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно умов договору, у разі виявлення позивачем недоліків під час приймання продукції за якістю, відповідач зобов'язався здійснити заміну продукції упродовж 30 календарних днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта претензію від 13.11.2017 р. №01-11/9222 відповідачем отримано 21.11.2017 р.

Отже, заміна неякісної продукції мала бути здійснена у строк до 21.12.2017 р. включно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, поставку продукції було здійснено 17.11.2017 р., що підтверджується видатковою накладною від 17.11.2017 р. №РН-0000866.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем неправомірно нараховано відповідачу 7873,14 грн. пені за порушення умов договору в частині строків поставки продукції, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 10169,01 грн. штрафу за порушення строків поставки понад 30 днів, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено нарахування такого виду штрафу.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 29054,33 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що у випадку поставки продукції неналежної якості та/або номенклатури постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості; підтвердженням якості та номенклатури поставленої продукції є акт вхідного контролю покупця.

З огляду на те, що актом вхідного контролю від 11.09.2017 р. №841 встановлено неналежну якість продукції, а сторонами у договорі погоджено, що підтвердженням якості та номенклатури поставленої продукції є акт вхідного контролю покупця, то, з урахуванням вищезазначених норм законодавства та умов договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що акт вхідного контролю від 11.09.2017 р. №841, не може бути доказом неналежної якості товару, оскільки його складено в односторонньому порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, умовами укладеного між сторонами договору сторони визначили, що перевірка якості товару проводиться шляхом вхідного контролю про, що складається відповідний акт. Проте умовами договору не встановлено порядок складання такого акта. Вказаний акт було складено відповідно до умов договору у зв'язку з виявленням недоліків. Акт та форма його складання не суперечить умовам договору. В матеріалах справи відсутні докази заперечення відповідачем вказаного акта або будь-яких звернень до позивача стосовно обставин встановлених вказаним актом.

З огляду на зазначене, колегія суддів критично оцінює вищевказані доводи відповідача, у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування матеріалів справи, а висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсності та є помилковими, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2018 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніссенс-Україна залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2018 р. у справі №910/23525/17 залишити без змін.

Справу №910/23525/17 повернути до господарського суду міста Києва .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, що передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови суду складено 07.06.2018 р.