Рішення

від 04.06.2018 по справі 821/815/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/815/18 10 год. 01 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

02.05.2018 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області К-15818/0-5095/6-17 від 19.12.2017 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_3, кадастровий номер 6520383500:03:001:0339, загальною площею 1,4493 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для сінокосіння та випасання худоби;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_3, кадастровий номер 6520383500:03:001:0339, загальною площею 1,4493 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для сінокосіння та випасання худоби.

Ухвалою суду від 04.05.2018 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 та призначено судове засідання на 30.05.2018.

Ухвалою суду від 30.05.2018, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 04.06.2018.

Ухвалою від 04.06.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про закриття провадження по справі.

У судовому засідання 04.06.2018 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не надав суду письмовий відзив на позовну заяву. У судовому засіданні 04.06.2018 представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не порушило прав позивача на отримання земельної ділянки у користування, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

06.01.2017 року ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 2.5 га, в оренду для сінокосіння та випасання худоби, на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

30.01.2017 року наказом №21-461/18-17-СГ від 30.01.2017 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Із даним наказом ОСОБА_3 звернулася до ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" для укладення договору на розроблення проекту землеустрою.

Надалі, ОСОБА_3 було погоджено проект із суміжниками, отримано позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 07.09.2017 року №11822/82-17, проведено державну реєстрацію земельної ділянки та отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 6520383500:03:001:0339.

18.09.2017 року ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, загальною площею 1,4493 га.

02.10.2017 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області листом №К-11749/0- 3765/6-17 надано відповідь про те, що для подальшого розгляду питання щодо відведення земельної ділянки, необхідно погодити проект землеустрою з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища та надати агрохімічний паспорт земельної ділянки.

На виконання вимог зазначеного листа, позивачем було отримано висновок про погодження проекту землеустрою №4721-02-11/0/17/013.2.1-3149 від 25.10.2017 року та отримано агрохімічний паспорт поля.

З урахуванням виправлених недоліків, позивач 07.12.2017 року знову звернувся із повторною заявою до відповідача про затвердження проекту землеустрою.

19.12.2017 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області листом № К-15818/0-5095/6-17 відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що пріоритетами Управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, є, зокрема, передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду виключно на земельних торгах.

Позивач вважає таку відмову необгрунтованою, та такою що повинна судом бути визнаною протиправною, а тому звернувся до суду із позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 19 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення визначені як окрема категорія земель.

Відповідно до частини 3 статті 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 123 ЗК).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 ЗК).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч. 10 ст. 123 ЗК).

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою (ч. 13 ст. 123 ЗК).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Таким чином, ЗК України встановлено винятки, коли передача у користування земельної ділянки здійснюється без проведення земельних торгів, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про протиправність тверджень відповідача про те, що право користування земельною ділянкою для сінокосіння і випасання худоби позивач може набути тільки на конкурентних засадах.

Як зазначено вище, проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки, кадастровий № 6522383500:03:001:0339, загальною площею 1,4493 га із земель сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби, розроблений відповідно до вимог чинного законодавства та погоджений у порядку, встановленому статтею 186-1 цього ЗК України.

Варто відмітити, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надано позитивний висновок за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення позивачу вказаної земельної ділянки.

Отже, проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, відповідач, відповідно до пунктів 2-8 ч. 3 ст. 2 КАС України, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно та розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість відповідач, відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою з підстав, не передбачених законом, діяв не обгрунтовано, чим порушив принципи рівності перед законом та пропорційності, які визначені ст. 2 КАС України.

З приводу твердження представника відповідача про неможливість задоволення позову у спосіб зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, оскільки таким чином відбудеться втручання суду у дискреційні повноваження відповідача, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Також поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 року у справі №816/591/15-а.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Беручи до уваги ту обставину, що у листі-відмові від 19.12.2017 року відповідач не навів будь-яких законодавчо обґрунтованих підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, суд вважає, що у Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відсутнє право адміністративного розсуду, а відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача затвердити вищезазначений проект.

Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_3 та задовольняє позов у повному обсязі.

За правилами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, ч. 1 ст. 139, ст. 143, ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області К-15818/0-5095/6-17 від 19.12.2017 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_3, кадастровий номер 6520383500:03:001:0339, загальною площею 1,4493 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, для сінокосіння та випасання худоби.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_3, кадастровий номер 6520383500:03:001:0339, загальною площею 1,4493 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, для сінокосіння та випасання худоби.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (73039, м. Херсон, вул. Кіндійська, 17-а, ІПН НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 червня 2018 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 6.2.1