Постанова

від 05.06.2018 по справі 2а-83/10/1870

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №2а-83/10/1870

адміністративне провадження №К/9901/2464/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у складі судді Сопьяненко О.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у складі колегії суддів Григорова А.М., Подобайло З.Г., Таций Л.В. у справі № 2а-83/10/1870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кролевецький агрокомбінат хлібопродуктів до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю Кролевецький агрокомбінат хлібопродуктів (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання нечиними податкових повідомлень-рішень від 23 січня 2009 року №0000022301/0 та повністю нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000012301/0, з мотивів безпідставності його прийняття.

28 липня 2014 року постановою Сумського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою від 16 вересня 2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду, позов Товариства задоволений, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення податкового органу від 23 січня 2009 року № 0000022301/0 в частині визначення суми зобов'язання з податку на прибуток на суму 386 351 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 160 861 грн. 47 коп., № 0000012301/0, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 309 081 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 154 540 грн. 50 коп.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновків про правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту та недоведеність податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у скасованій судами частині.

20 жовтня 2014 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, недостатню обґрунтованість судових рішень, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Порушення норм процесуального права податковий орган доводить посиланням на положення частини четвертої статті 11, статі 86, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій відповідач доводить посиланням на положення статті 3, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-14, пункти 3.6, 3.8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства України від 10 січня 2007 року № 2 Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів , норми статей 655, 656, 658 Цивільного кодексу України, пункт 1 статті 202, пункти 2, 3, 5 статті 203, статей 215, 228 цього кодексу, доводить відсутність реальної господарської діяльності, здійснення реальних операцій між позивачем та його контрагентами Приватним підприємством Авіс-сервіст по придбанню агрохімікатів у вересні 2007 року, Приватним підприємством Агрояр , у якого позивачем придбано товар (пшениця, борошно, жми ріпаку, кукурудза, шрот соняшника) на загальну суму 990 993 грн. 85 коп., в тому числі податок на додану вартість у сумі 165 165 грн. 63 коп.

Крім того, відповідач посилається на відсутність дозвільних та інших документів при отримані автотранспортних послуг від СГД-ФО ОСОБА_1

Вважає також порушеними судами положень підпункту 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03 квітня 1997 року №168/97.

21 жовтня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу. Справа з суду першої інстанції не витребовувалась.

Товариством заперечення на касаційну скаргу податкового органу або відзив не надані, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

10 січня 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/2464/18 передані до Верховного Суду.

11 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/2464/18 прийняті до провадження та витребувано справу №2а-83/10/1870 із Сумського окружного адміністративного суду.

29 січня 2018 року справа № 2а-83/10/1870 надійшла на адресу Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 34135221, перебуває на обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом проведено планову виїзну перевірку Товариства, зокрема з питань дотримання вимог податкового законодавства, результати якої викладено в акті від 12 січня 2009 року №12/23/34135221.

Згідно з підпунктом б підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21 грудня 2000 року №2181-3 та на підставі акту перевірки керівником податкового органу 23 січня 2009 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №0000022301/0 визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 394 193,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 163 273,40 грн.

Правовою підставою визначення податку наведені норми підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28 грудня 1994 року №334/94ВР.

Штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000012301/0 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 309 081,00 грн. за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03 квітня 1997 року №168/97 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 154540,50 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181.

Податкові правопорушення полягають у завищенні Товариством валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 394193 грн. за звітні податкові періоди три квартали та 2007 рік, перший квартал, півріччя, три квартали 2008 року та завищенні податкового кредиту за 13 місячних звітних податкових періодів, з липня 2007 року по серпень 2008 року, що призвело до визначення податку на додану вартість на загальну суму 309081 грн.

В основу податкових правопорушень податковим органом покладені власні висновки про нікчемність укладених та виконаних договорів на поставку товарів (надання послуг) з Приватним підприємством "Авіс-сервіст", Приватним підприємством "Агро яр" та підприємцем ОСОБА_1 та безтоварність цих операцій через відсутність товарно-транспортних накладних.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій встановили укладення та виконання господарських договорів, наявність обставин, які не потребують доказування встановлених постановою Господарського суду Сумської області про відсутність підстав для визнання нікчемним договору поставки № 24/05 від 24 травня 2007 року укладеного з Приватним підприємством "Авіс-Сервіст", встановили умови доставки товару на склад позивача за рахунок продавців, чим спростували доводи податкового органу про безтоварність отримання товарів (послуг).

Встановлені судами обставини доводять правомірність формування Товариством валових витрат та податкового кредиту та спростовують висновки податкового органу про наявність підстав для визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток, податок на додану вартість та застосування штрафних фінансових санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відтак, посилання податкового органу на неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій є безпідставним. Податковий орган доводами касаційної скарги просить про додаткову перевірку доказів, що знаходиться за межами перегляду судом касаційної інстанції відповідно до частини першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання податкового органу на наявність обставин, які не потребують доказування виходячи з положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2015 року), за наслідками притягнення до адміністративної відповідальності, за порушення порядку ведення податкового обліку, відповідно до частини першої статті 163-1 КУпАП посадових осіб Товариства постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 20 березня 2009 року, є неприйнятними з огляду на відсутність встановлення діянь та вчинення їх певними особами, які мають відношення до спірних правопорушень.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі № 2а-83/10/1870 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер