Постанова

від 18.06.2007 по справі 4/204-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  

СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.07

          Справа №4/204-07.

За

позовом                     Конотопської

міжрайонної державної податкової інспекції

до

відповідача            Суб”єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про

визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію

СУДДЯ        Лугова Н.П.

Представники:

від

позивача                    Дерев»янко

О.В., довіреність № 3422/9/10  від

10.04.2007р.

від

відповідача            не з”явився

У

засіданні брали участь: секретар судового засідання Будко О.В.

          З 1 вересня 2005 року набрав чинності

Кодекс адміністративного судочинства України.

         Відповідно до п.6 Прикінцевих та

перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку

діяльності окружного адміністративного суду, справи, підвідомчі господарським

судам відповідно до господарського процесуального кодексу України 1991 року,

вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу

адміністративного судочинства України. При цьому, підсудність таких справ

визначається Господарським процесуальним кодексом України. 

          Суть спору: позивач просить визнати

недійсним з моменту державної реєстрації свідоцтво про державну реєстрацію

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 від 14.06.2005р.    

          Відповідач відзиву на позовну заяву

не подав, в судове засідання не з”явився, повноважного представника не

направив, хоча про  час та місце розгляду

справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними

матеріалами, на підставі ст.128 КАС України.                        

                    Розглянувши матеріали справи,

оцінивши та дослідивши надані докази, заслухавши повноважного представника

позивача, суд встановив наступне:

                    Відповідно до свідоцтва про

державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 був зареєстрований

виконавчим комітетом Конотопської міської ради 14.06.2005р.

          24.06.2005р. Конотопською МДПІ на

ім»я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку.

          Згідно до письмового пояснення

відповідача від 19.09.2006р., він зареєструвався приватним підприємцем не з

власного бажання, а за проханням своєї знайомої. В поясненні відповідач також

зазначає, що рахунку в банку він не відкривав та не користувався ним, про

наявність коштів на рахунку йому нічого невідомо. Податкову звітність до

Конотопської МДПІ він ніколи не подавав, 

підписів на деклараціях не ставив, а також не писав заяви про перехід на

звичайну систему оподаткування.

          Частинами 3, 5 ст.203 Цивільного

кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути

вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Згідно до ч.1 ст.215 ЦК України,

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та

шостою статті 203 цього Кодексу.

          Статтею 42 Господарського кодексу

України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна,

систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється

суб»єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і

соціальних результатів та одержання прибутку.

          Згідно до ч.6 ст.128 Господарського

кодексу України, громадянин-підприємець зобов»язаний своєчасно надавати

податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для

нарахування податків та інших обов»язкових платежів, сплачувати податки та інші

обов»язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Суд

дійшов висновку, що громадянин ОСОБА_1 не виконує передбачені законодавством

норми встановлені для  суб»єктів

господарювання (підприємців), а тому реєстраційні документи на право заняття

підприємницькою діяльності, а саме свідоцтво про державну реєстрацію фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_1  з

моменту державної реєстрації підлягає визнанню недійсним.      

          На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.

Позов задовольнити.

2.

Визнати недійсним з моменту державної реєстрації свідоцтво про державну

реєстрацію видане на ім”я ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент номер НОМЕР_2)  НОМЕР_1.

3.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву

про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

4.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її

складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом

20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

5.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

 СУДДЯ                                                                                                    

Н.П. ЛУГОВА

У

судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний

текст постанови підписано 18.06.2007р.