Рішення

від 02.07.2007 по справі 4/204-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/204-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02.07.2007                                                                             Справа №  4/204-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

м. Херсон

до    товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" м. Херсон  

про   стягнення    1.426грн.90коп.

за участю   представників сторін:

від  позивача   - юрист Гололобов М.І.

від  відповідача  -  юрист Корнелюк В.В.

                                        в с т а н о в и в :

Позивач просить  стягнути   з  відповідача 1426грн.90коп., посилаючись на позадоговірне,  безпідставне  отримання  ним теплової  енергії  в період  з  листопада 2006 року по  березень 2007року у зв'язку з  чим йому спричинено шкоду. Він  пояснив, що  договір  між  сторонами  на цей період не  укладався, а дія попереднього  договору   від  01.01.2006року №542  була припинена 01.11.2006року, про  що  відповідачу надіслано  лист  від 16.11.2006року №10/3712. Позивач зазначає, що, незважаючи  на відсутність  правових  підстав  постачання теплової  енергії,  фактично  теплова енергія відповідачу поставлялася у зв'язку з  відсутністю  технічної  можливості відключення його  від  централізованого  теплопостачання, тому він  повинен  сплатити  вартість  цієї енергії.

Відповідач позовні вимоги не  визнає, обгрунтовуючи  свої  заперечення тим, що  між  сторонами  не  існувало  ніяких  угод  щодо  постачання теплової  енергії  в спірний період, вона відповідачем не замовлялася, а тому  у  позивача відсутні правові підстави  постачання теплової  енергії так як  відповідно до  ст. 275 ч.2 ГК України  відпуск теплової  енергії  без оформлення договору енергопостачання забороняється. Статтею 19 п.1 Закону України «Про  житлово-комунальні послуги» також  передбачено, що  відносини між  учасниками  у сфері житлово-комунальних  послуг  здійснюються виключно на  договірних  засадах.

Він  також  зазначає, що  дія ст. 26 закону України «Про  електроенергетику» на правовідносини  сторін  не  розповсюджується, оскільки  нею врегульована поставка  саме електричної, а не  теплової  енергії.

Справа розглядалася з  перервою, яка  відповідно до  ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні   26.06.2007року за клопотанням  позивача.     

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін  суд  дійшов до  висновку про те, що  позовні вимоги задоволенню  не  підлягають  з  урахуванням  наступного.

Між відкритим  акціонерним  товариством  "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач)  та товариством з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна» (відповідач) 01.01.2006року  був укладений договір  №542 на постачання відповідачу   теплової  енергії  в приміщення по  вул. І.Кулика №114-г та по  вул.Будьоного  №10 в м.Херсоні.  Згідно з  цим договором позивач зобов'язався  надавати  відповідачу вчасно  і відповідної  якості  послуги з централізованого  опалення, а відповідач –оплачувати  надані послуги  на умовах, передбачених  договором. Зазначеним  договором були узгоджені істотні умови  договору, в тому числі щодо опалювальної площі,  норм споживання теплової  енергії  в Гкал по  кварталах, максимального  теплового  навантаження, а також права та  обов'язки  сторін.

При  зверненні  з позовом та в  засіданнях  суду  позивач посилався на те, що  дія зазначеного  договору  припинилася 01.11.2006року внаслідок припинення  дії  договору про  надання  послуг  з  переробки природного газу між позивачем  та ДП «Газ-Тепло». Новий договір  між  сторонами  не  було  укладено,  але за посиланням  позивача,  теплова енергія відповідачу постачалася, тому позивач вважає, що  відповідачем безпідставно  отримано   в період з  листопада 2006року по березень 2007року  теплової  енергії на загальну суму 1434грн.11коп. В прохальній частині позову позивач   зазначає, що  просить  відшкодувати  йому 1426грн.90коп. як  заподіяну відповідачем шкоду в результаті неотримання ним вартості наданих  послуг як  безпідставно  отриманого  майна. В засіданні суду  позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що  він  просить  стягнути  вартість  безпідставно  отриманої відповідачем теплової  енергії відповідно до  ст. 1212, 1213 ЦК України.

На обгрунтування розрахунку суми  позову позивачем надано  таблицю  спожитого  тепла,  реєстр  рахунків, вимогу про  сплату боргу, звіти експлуатаційної  організації  про  витрати  теплової  енергії та переписку з  приводу укладення договору.

Відповідно до  ст. 509 ЦК України  зобов'язанням  є  правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана  вчинити  на користь  другої  сторони  певну дію (передати  майно, виконати  роботу, надати  послуги, сплатити гроші, тощо) або  утриматися від  певної  дії, а кредитор  має  право  вимагати  від  боржника  виконання його  обов'язку.

При цьому стаття 526 ЦК України  встановлює, що  зобов'язання має  виконуватися  належним чином, відповідно до  вимог  закону та договору, інших  актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких  умов та вимог –відповідно до  звичаїв ділового  обороту або  інших  вимог  що  звичайно  ставляться.

Розглядаючи  позовні вимоги  суд  виходить  із того, що  статтею  275 Господарського  Кодексу України надано  поняття договору  енергопостачання. Договір  енергопостачання - це  господарський договір , за яким  енергопостачальна організація  відпускає  електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду  (енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту  енергію  та дотримуватися  передбаченого  договором режиму її  використання, а також  забезпечити  безпечну  експлуатацію  енергетичного  обладнання, що  ним  використовується.

Частина 2 ст.275 ГК України   встановлює заборону відпуску енергії  без  оформлення договору енергопостачання.

Частиною 1 статті 19  закону України «Про житлово-комунальні послуги» також  зазначено, що  відпуск  енергії  без  оформлення договору не  допускається.

Матеріали  справи  свідчать,  що між  сторонами в спірний період з листопада 2006року по  березень 2007 року були  відсутні договірні відносини, тому закон  забороняє  позивачу здійснювати  відпуск теплової  енергії  відповідачу.  Факт  відсутності правових  підстав постачання теплової  енергії  визнав представник позивача  і в засіданні суду. Крім  цього, це  підтверджується і листом позивача №10/1659 від 29.05.2007року.

За таких  підстав, виходячи  із  того, що  зобов'язання має  виконуватися  відповідно до  вимог закону, та враховуючи   приписи ч.2 ст. 275 ГК України, позивач повинен  був утриматися від  постачання відповідачу теплової  енергії до укладення   з  ним договору  постачання  теплової  енергії у встановленому законом порядку та узгодження істотних умов договору, в тому числі і щодо обсягів та  максимального  теплового  навантаження, якісних  показників, після чого  виконувати  обов'язки  енергопостачальника.

В засіданні суду представник позивача не  заперечував того, що  у нього  були відсутні правові підстави  надання відповідачу послуг  щодо централізованого теплопостачання, посилаючись на відсутність  технічної  можливості відключення відповідача від  теплопостачання. Але зазначені  обставини не  підтверджені  жодними  засобами  доказування в розуміння ст. 33 ГПК України. Відсутність  заяви  відповідача про  припинення  теплопостачання не  є  підставою надання цих  послуг  з  боку позивача, оскільки  закон  забороняє йому  відпуск енергії  без  оформлення договору.

В засіданні суду відповідач посилався на те, що  він  не  відмовлявся від  укладення договору, а лише  вимагав включення до  договору реальних  умов теплопостачання та оплати  послуг  за фактичне  споживання теплової  енергії, що є  його  правом, оскільки  параметри  потужності теплової  енергії   досить низькі. Оскільки позивач з цим не погодився, договір між сторонами не було укладено.

Крім  того, позивачем також  не  надано  документального  обгрунтування  факту  отримання відповідачем зазначеної  в позові кількість  теплової енергії, яка  б  була  належної  якості.  При цьому, він посилається  на те, що  оскільки  договір  між  сторонами  не укладено, він  не вважав за необхідне  складати  з  відповідачем акти  виконаних  робіт, додаткові накладні, акти  звірки та інші  розрахункові документи.   Зазначені ж  в   довідках  про наявність  опалення  у абонентів Херсонської  ТЕЦ та відомостях-звітах  про  витрати  теплової  енергії відомості  не  підтверджені належними засобами  доказування, тому  не можуть  бути  прийняті судом  з  огляду  належності і допустимості доказів відповідно до  ст. 34 ГПК України як  факт  надання відповідачу  конкретних  обсягів теплової  енергії та її використання.  До того ж відповідач  стверджував, що ці послуги  він позивачу не замовляв і за його  посиланням в спірний період вони йому не  надавалися, оскільки «тепла в приміщеннях  не  відчувалося». Ці факти  позивачем нічим не  спростовані.

З урахуванням  викладеного, судом відхиляються посилання позивача на  ст. 1212, 1213 ЦК України, як  на підставу позовних  вимог, оскільки   доказів того, що  відповідач  отримав від  позивача  теплову енергію,  або зберіг  її  у себе за рахунок  позивача суду не  надано.  При цьому суд  зазначає, що спір  між  сторонами  виник  саме через  порушення вимог  закону позивачем,  оскільки закон забороняє  постачання теплової  енергії  без попереднього  укладення договору, але позивач  діяв всупереч зазначеним вимогам, чим свідомо порушував вимоги закону.

          На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд  

в и р і ш и в:

          1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

             Суддя                                                                         З.І. Ємленінова

                                                                               Рішення оформлено  відповідно до

                                                                      ст. 84 ГПК України 06.07.2007р.