Ухвала
від 31.05.2018 по справі 910/20837/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.05.2018Справа № 910/20837/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал"

до Міністерства оборони України

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України,

2) Державна казначейська служба України

про стягнення 2 272 114, 95 грн.

Представники:

від позивача (стягувач): Бочковський А.С., Богуцький Д.П.;

від відповідача (боржник): Дідик В.А.

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 272 114, 95 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20837/17 (суддя Головатюк Л.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" (02002, м. Київ, вул. Чернігівська, буд. 38/7, кв. 35, код ЄДРПОУ 32847950) основну суму боргу у розмірі 2 272 114 (два мільйони двісті сімдесят дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 95 коп. та судовий збір у розмірі 34 081 (тридцять чотири тисячі вісімдесят одна) грн. 72 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20837/17 залишено без змін.

17.04.2018 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20837/17 видано наказ.

16.05.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства оборони України надійшла заява, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 про стягнення з Міністерства оборони України коштів у сумі 2 272 114, 95 грн. у справі № 910/20837/17 на 6 місяців.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 № 05-23/623 у зв'язку неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д. проведено повторний автоматичний розподіл заяви, за результатами якого заяву у справі № 910/20837/17 передано на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 заяву Міністерства оборони України про відстрочення рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20837/17 призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.05.2018. Зокрема, зобов'язано Міністерство оборони України направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" копії позовної заяви з додатками та надати суду докази виконання. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" (позивача) надати суду письмові пояснення на заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20837/17.

24.05.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" надійшли письмові пояснення на заяву про відстрочення виконання рішення, в яких позивач зазначає, що зупинення операцій на рахунках боржника здійснено щодо конкретної Бюджетної програми 2101190 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України та не впливає на діяльність Міністерства оборони України у інших сферах діяльності та щодо інших Бюджетних програм. Крім того, позивач зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2018 зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/20837/17 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

У судовому засіданні 24.05.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд заяви на 31.05.2018.

31.05.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав додаткові пояснення, в яких просив суд відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочку виконання рішення суду та повідомляє, що Бюджетна програма Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України ніяким чином не зв'язана з іншими рахунками та не впливає на них.

У даному судовому засіданні представник відповідача (боржника) підтримав подану заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20837/17.

Представники позивача (стягувача) заперечили проти задоволення поданої заяви.

Отже, дослідивши матеріали заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України Про виконавче провадження .

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження , за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування поданої заяви Міністерство оборони України зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Інстал" вживаються заходи щодо стягнення з Міністерства оборони України коштів в сумі 2 272 114, 95 грн. внаслідок яких арештовано розрахункові рахунки Міністерства оборони України, відкриті в Державній казначейській службі України, що негативно впливає на стан матеріального забезпечення Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що відповідачем у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі.

При цьому, Міністерством оборони України не надано суду належних доказів на підтвердження того, що всі рахунки Міністерства оборони України арештовані чи заблоковані, як і не надано доказів того, що операції по рахункам зупинені (включаючи рахунки, які спрямовані на підтримання обороноздатності та безпеки держави).

Так, у листі Державної казначейської служби України щодо безспірного списання коштів від 14.05.2018 року №13-08/478-7951 зазначено, що Міністерство оборони України в термін до п'яти робочих днів з дати отримання повідомлення повинно повідомити Державній казначейській службі України про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Державною казначейською службою України до забезпечення виконання рішення суду зупиняються операції на рахунках боржника відповідно до пункту 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників (крім платежів, визначених пунктом 25 цього ж Порядку).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п. 2 Порядку, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; коди класифікації видатків бюджету - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету.

Пунктом 25 Порядку визначено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:

- за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;

- із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;

- поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат);

- за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

- з рахунків із спеціальним режимом використання;

- за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;

- у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою . При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

З інформації викладеної в мережі Інтернет на офіційному сайті Міністерства оборони України http://www.mil.gov.ua/ у розділі Діяльність пункт Бюджет та виконання цільових програм вбачається, що Бюджетна програма Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України має окремий код програмної класифікації видатків 2101190 та код функціональної класифікації видатків 1062.

Таким чином, суд відзначає, що зупинення операцій на рахунках за окремою бюджетною програмою не свідчить про зупинення операцій на решті рахунків відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Так, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2018 зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/20837/17 до закінчення його перегляду в касаційному порядку, тобто наразі виконання рішення суду не відбувається.

За таких обставин, враховуючи наведе вище, суд приходить до висновку, що заява Міністерства оборони України про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20837/17 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20837/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 05.06.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Щербаков С.О.

Дата ухвалення рішення31.05.2018
Оприлюднено12.06.2018

Судовий реєстр по справі —910/20837/17

Постанова від 20.06.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 31.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 31.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 24.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 24.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 18.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 17.05.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 04.05.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Постанова від 03.04.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 03.04.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні