Постанова

від 05.06.2018 по справі 924/537/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/537/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Селіваненка В.П. і Сухового В.Г.,

учасники справи:

позивач - Волочицьке комунальне підприємство житлово-експлуатаційна контора,

відповідачі - споживче товариство "Домашній хліб" та товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-польське підприємство "Міф ЛТД",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_4,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Волочицького комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора

на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.10.2017 (головуючий суддя Димбовський В.В.)

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 (головуючий - Демянчук Ю.Г., судді: Юрчук М.І., Крейбух О.Г.)

у справі № 924/537/17

за позовом Волочицького комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора (далі - Контора)

до споживчого товариства "Домашній хліб" (далі - СТ "Домашній хліб") та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" (далі - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-польське підприємство "Міф ЛТД" (далі - ТОВ "Спільне українсько-польське підприємство "Міф ЛТД"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4),

про стягнення 28 800,00 грн. завданих збитків.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Контора звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом до СТ "Домашній хліб" про стягнення 28 800,00 грн. завданих збитків.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.06.2017 до участі у справі № 924/537/17 залучено: ТОВ "Спільне українсько-польське підприємство "Міф ЛТД" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; ОСОБА_4 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.08.2017 до участі у справі № 924/537/17 залучено іншого відповідача - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.10.2017 у справі № 924/537/17 позов задоволено частково: стягнуто з СТ "Домашній хліб" на користь позивача 3 000,00 грн. завданих збитків та 166,67 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" на користь позивача 18 000,00 грн. завданих збитків, 1000,00 витрат зі сплати судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 7800,00 грн. завданих збитків - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 рішення місцевого господарського суду зі справи № 924/537/17 скасовано з частині стягнення з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" на користь позивача 18 000,00 грн. завданих збитків. У решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Резолютивну частину рішення зі справи № 924/537/17 викладено в іншій редакції, відповідно до якої позов задоволено частково: стягнуто з СТ "Домашній хліб" на користь позивача 3 000,00 грн. завданих збитків, 166,67 грн. витрат зі сплати судового збору. У частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" на користь позивача 18 000,00 грн. завданих збитків - відмовлено. У частині позовних вимог про стягнення з відповідачів 7800,00 грн. завданих збитків - відмовлено.

Контора, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення завданих збитків у розмірі 28 800,00 грн. з СТ "Домашній хліб". Так, згідно з доводами позивача, викладеними у касаційній скарзі:

- збитки завдані позивачу саме у зв'язку з неправомірною поведінкою СТ "Домашній хліб";

- СТ "Домашній хліб" повинно було повідомити позивача про зміну власника автопричепів, це дало б можливість позивачу передати автопричепи новому власнику, а не витрачати кошти на їх зберігання;

- СТ "Домашній хліб" повинно було вжити необхідних заходів для запобігання збиткам позивача, проте цього не зробило, а оскільки у Контори виникли витрати на зберігання демонтованих автопричепів, то саме СТ "Домашній хліб" зобов'язане відшкодувати ці витрати позивача.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розгляд касаційної скарги Контори здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги (з огляду на викладені у ній доводи) та, водночас, наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в тій частині, в якій рішення місцевого господарського суду було скасовано (з ухваленням у скасованій частині нового рішення про відмову в позові до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут"), з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- на підставі рішень виконавчого комітету Волочиської міської ради від 30.06.2015 № 199 та від 24.09.2015 № 299 комісією Контори 08.06.2016 та 23.06.2016 було демонтовано самочинно встановлені у м. Волочиськ по вул. Незалежності, 30 та вул. Незалежності, 27 тимчасові споруди (автопричепи), власником яких є СТ "Домашній хліб", про що складено відповідні акти;

- дві вилучені тимчасові споруди (автопричепи) було передано Конторою як поклажодавцем на зберігання ТОВ "Спільне українсько-польське підприємство "Міф ЛТД" як зберігачу згідно з договором зберігання від 21.06.016 № 1;

- при цьому Контора зверталася і до інших юридичних осіб з метою отриманням послуг з охорони та зберігання автопричепів, проте Конторі було повідомлено про відсутність охоронюваних стоянок або штрафмайданчиків для розміщення транспортних засобів;

- згідно з пунктами 1.1-1.3 Договору зберігання поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання речі, а саме: дві тимчасові споруди - автопричепи. Зберігання майна здійснюється за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська. Приймання майна на зберігання та повернення його зі зберігання здійснюється сторонами за актами приймання-передачі, які є невід'ємною частиною договору;

- відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору зберігання оплата за зберігання майна становить 3 000,00 грн. за один місяць зберігання. Оплата здійснюється авансом щомісячно до 22 числа місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється зберігання;

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 (пункти 7.1, 7.2 Договору зберігання);

- згідно з додатковим договором від 22.12.2016 сторони внесли зміни до пункту 7.2 Договору зберігання, змінивши строк його дії до 31.12.2017;

- у період з листопада 2016 року по червень 2017 року Конторою щомісячними платежами (по 3 000,00 грн.) сплачено на користь ТОВ "Спільне українсько-польське підприємство "Міф ЛТД" за зберігання автопричепів суму у розмірі 24 000,00 грн.;

- сторонами Договору зберігання підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по зберіганню тимчасових споруд за період з листопада 2016 року по травень 2017 року;

- згідно з розрахунком позивача станом на 24.05.2017, за період з листопада 2016 року по червень 2017 року Конторою понесені витрати на зберігання автопричепів згідно з Договором зберігання загалом на суму 28 800,00 грн. До розрахунку, окрім фактично сплачених за зберігання коштів у сумі 24 000,00 грн., позивачем включено ПДВ у розмірі 4800,00грн.;

- згідно з платіжним дорученням від 13.06.2017 № 351 Конторою перераховано до бюджету 3 167,00 грн. ПДВ.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- власники автомобільних причепів неодноразово змінювались. Так, згідно з відомостями Регіонального сервісного центру МВС України в Хмельницькій області, які надані на запит суду:

транспортний засіб марки АВТОБАН, модель VT2130, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_4, був зареєстрований 18.09.2015 за СТ "Домашній хліб"; 01.12.2016 - перереєстрований на нового власника гр. ОСОБА_4, а 20.12.2016 перереєстрований (Центр 4641) на ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" у зв'язку з передачею майна до статутного фонду останнього;

транспортний засіб марки АВТОБАН, модель VT2130, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3, був зареєстрований 18.09.2015 за СТ "Домашній хліб", 01.12.2016 - перереєстрований на нового власника гр. ОСОБА_4; 08.12.2016 перереєстрований на гр. ОСОБА_5, а 20.12.2016 перереєстрований (Центр 4641) на ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" у зв'язку з передачею майна до статутного фонду останнього.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.11.2016 у справі № 924/1013/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2017, у позові Контори до СТ "Домашній хліб" про стягнення 18 999,82 грн. завданих збитків відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 у справі № 924/1013/16 судові акти попередніх інстанцій скасовано, позов Контори до СТ "Домашній хліб" про стягнення 18 999,82 грн. завданих збитків задоволено; присуджено до стягнення з СТ "Домашній хліб" прямі витрати Контори на оплату праці в сумі 1294,14 грн., нарахування на фонд оплати праці в сумі 272,36 грн., витрати на послуги навантаження, розвантаження в сумі 333,34 грн., витрати на транспортні послуги по перевезенню тимчасових споруд в сумі 1933,34 грн., витрати Контори на зберігання тимчасових споруд за період з липня 2016 року по жовтень 2016 року (згідно з Договором зберігання) в сумі 12 000,00 грн. та ПДВ в сумі 3166,64 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідачів завданих позивачу збитків, у зв'язку з понесеними останнім витратами на зберігання автопричепів.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди не настає.

Збитками позивача є витрати останнього на зберігання автопричепів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у періоди, за які позивач просить стягнути збитки за зберігання майна, власниками цього майна були: у листопаді 2016 року - СТ "Домашній хліб"; у грудні 2016 - гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, а з 20.12.2016 по теперішній час - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут".

У зв'язку з наведеним місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що кожен з власників автопричепів (у відповідний період) зобов'язаний був вжити заходів для попередження витрат позивача на зберігання транспортних засобів, а у випадку, якщо йому не вдалося запобігти таким витратам, - відшкодувати їх позивачу. Натомість жоден з власників автопричепів (кожен у відповідний період) не вжив заходів для їх повернення з метою уникнення позивачем витрат на їх подальше зберігання.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що СТ "Домашній хліб", яке було власником майна у листопаді 2016 року , має відшкодувати позивачу 3 000,00 грн. збитків, які понесені останнім як витрати на зберігання майна у листопаді 2016 року, а ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут", яке стало власником майна з 20.12.2016, має відшкодувати позивачу 18 000,00 грн. збитків, які понесені останнім як витрати на зберігання майна у січні 2017 року - червні 2017 року , є обґрунтованим та таким, що узгоджується з матеріалами справи.

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, понесені позивачем витрати на зберігання майна у грудні 2016 року не можуть бути покладені на СТ "Домашній хліб", оскільки власниками спірного майна у вказаний період часу були гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, які, у свою чергу, не можуть виступати стороною у господарському процесі в силу приписів статей 1, 12 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Водночас апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з іншого відповідача - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" на користь позивача 18 000,00 грн. завданих збитків, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову до вказаного Товариства, посилаючись на те, що останнє було залучено судом до участі у справі як інший відповідач, проте позивачем не було пред'явлено до нього вимог, як і не було подано заяву про стягнення з відповідачів збитків солідарно, а у суду, в свою чергу, не було підстав виходити за межі заявлених позовних вимог, за відсутності клопотання заінтересованої сторони.

Так, апеляційним господарським судом не враховано те, що у даному випадку суд першої інстанції не виходив за межі заявлених позовних вимог, оскільки позов про стягнення збитків розглянуто судом у межах заявленої до стягнення суми.

При цьому з огляду на те, що до участі у справі було залучено іншого відповідача - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут", суд першої інстанції, у відповідності до приписів статті 84 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) цілком правомірно зазначив про те, як вирішено спір щодо кожного з відповідачів у справі (безвідносно до того, чи було сформульовано позивачем окремі позовні вимоги до залученого іншого відповідача, оскільки заявлений позов стосується стягнення завданих збитків, а суд у розгляді справи якраз і встановлює особу, з вини якої такі збитки заподіяно).

Відповідно до статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

У відповідності до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині скасування рішення місцевого господарського суду (з прийняттям нового рішення у скасованій частині про відмову в позові до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут"), а рішення місцевого господарського суду в скасованій частині - залишенню в силі.

Водночас у зв'язку з тим, що касаційна скарга Контори підлягає залишенню без задоволення (з огляду на викладені у ній доводи), витрати Контори з розгляду справи в суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Волочицького комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 924/537/17 скасувати в частині скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 10.10.2017 зі справи та відмови в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" про стягнення збитків.

3. Рішення господарського суду Хмельницької області від 10.10.2017 у справі № 924/537/17 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Міжнародного благодійного фонду "Лицарського ордену Архистратига Михаїла" - "Добробут" на користь Волочицького комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора 18 000,00 грн. завданих збитків та в частині розподілу судових витрат залишити в силі.

4. У решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 зі справи № 924/537/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Суховий