Рішення

від 29.05.2018 по справі 201/11608/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року

місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/11608/17

номер провадження 2/201/548/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Пісчанської Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна середня загальноосвітня школа № 5 в особі директора ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення незаконно отриманих коштів та

ВСТАНОВИВ:

У серпня 2017 року до суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна середня загальноосвітня школа № 5 (далі - ТОВ Приватна середня загальноосвітня школа № 5 ) в особі директора ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1П.) із позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2П.) про стягнення незаконно отриманих коштів, яка згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2017 року була передана для розгляду судді Ходаківському М.П. (а.с.1)

Ухвалою судді від 17 серпня 2017 року позовну заяву ТОВ Приватна середня загальноосвітня школа № 5 в особі директора ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів було залишено без руху. (а.с.93-94).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ Приватна середня загальноосвітня школа № 5 в особі директора ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів (а.с.100).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на те, що з метою облаштування прилеглої території школи з ОСОБА_2, який є директором СМУ-7 , було досягнуто згоди на виконання будівельно-ремонтних робіт, який в свою чергу надав письмово перелік необхідних робіт, обсяг необхідних матеріалів та вартість цих робіт та матеріалів. Після узгодження всіх істотних умов та строку виконання робіт відповідач приступив до виконання таких робіт. У період з 25 серпня 2014 року по 05 вересня 2014 року відповідачем для виконання робіт було отримано 155100 грн., про що міститься підпис останнього у книзі обліку готівкових коштів. Оскільки відповідач виконав лише частину підрядних робіт та роботи виконані неякісно, акт виконаних робіт позивачем не підписувався та було проведено будівельно-технічну експертизу щодо з'ясування обсягу та якості виконаних робіт, згідно із висновком якої фактична вартість виконаних робіт склала 107589 грн., тобто вартість фактично виконаних робіт є меншою ніж сума грошових коштів отриманих відповідачем. У зв'язку із цим позивач звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ СМУ-7 про стягнення різниці між отриманими коштами та вартістю фактично виконаних робіт. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2017 року позивачу було відмовлено у задоволенні указаного позову, оскільки позивач не надав докази укладення договору підряду та отримання грошових коштів товариством. У зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 як до фізичної особи, підпис якого міститься у книзі обліку видачі готівкових коштів, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи. З урахуванням викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача надмірно отримані ним грошові кошти у розмірі 47511 грн.

Представник позивача надала до суду заяву, у якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с.159).

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному (а.с.158), однак доказів поважності причин неявки у судове засідання представником відповідача не надано.

Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про призначене у справі судове засідання, представник відповідача неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, судом визнано за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є директором ТОВ Приватна середня загальноосвітня школа № 5 (а.с.8). Під час проведення батьківських зборів у вказаній школі у серпні 2014 року було вирішено провести роботи з ремонту прилеглої території школи. У зв'язку з цим на адресу директора школи ОСОБА_1 було направлено лист № 67 від 20 червня 2014 року за підписом директора СМУ-7 ОСОБА_2, який містить перелік необхідних робіт та матеріалів із зазначенням їх вартості (а.с.10).

Позивач посилається на те, що відповідач виконав роботи не у повному обсязі та неякісно, у зв'язку з чим було проведено будівельно-технічну експертизу. Згідно із висновком будівельно-технічної експертизи від 04 листопада 2014 року фактична вартість виконаних будівельно-дорожніх робіт, проведених на території приватної школи № 5, станом на 20 жовтня 2014 року складає 107589 грн. (а.с.45-91).

В той же час, за твердженням позивача, ОСОБА_2 для проведення будівельно-ремонтних робіт отримав від директора школи грошові кошти у розмірі 155100 грн., про що свідчить підпис останнього у книзі обліку видачі готівкових коштів (а.с.15). Згідно із висновком судової почеркознавчої експертизи від 26 жовтня 2015 року підпис від імені ОСОБА_2 на 12 сторінці книги обліку видачі готівкових коштів виконаний самим ОСОБА_2 (а.с.24-30).

У зв'язку з викладеним ТОВ Приватна загальноосвітня школа № 5 звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ СМУ-7 про стягнення 47511 грн. надлишково сплачених грошових коштів за виконанні підрядні роботи з облаштуванню асфальтного покриття навколо приватної школи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2017 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року було скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.41-44). Зокрема під час розгляду справи було встановлено, що договір підряду щодо облаштування асфальтного покриття між сторонами не укладено, акт виконаних робіт між сторонами підписаний не був. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки судових експертиз не підтверджують виконання підрядних робіт саме відповідачем ТОВ СМУ-7 , отримання оплати за виконанні роботи відповідачем як юридичною особою.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, частин 1 та 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем договір підряду не укладався, а також не підписувався акт здачі-приймання виконаних робіт, відповідач утримує грошові кошти за відсутності достатніх правових підстав, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 47511 грн.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн.

З огляду на наведене суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна середня загальноосвітня школа № 5 в особі директора ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна середня загальноосвітня школа № 5 (код ЄДРПОУ 24985012, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 12) грошові кошти у розмірі 47511 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот одинадцять грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна середня загальноосвітня школа № 5 (код ЄДРПОУ 24985012, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 12) сплачений останнім судовий збір у розмірі 1600 грн. (одну тисячу шістсот грн.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська.

Повний текст рішення складено 07 червня 2018 року.

Суддя М.П. Ходаківський