Справа № 815/2460/18
УХВАЛА
07 червня 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОГРЕС-ПЛЮС до реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю Укрзерно Трейд про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
23 травня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ АГРОФІРМА ПРОГРЕС-ПЛЮС до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ТОВ Укрзерно Трейд , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства ОСОБА_1, а саме рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 40360081 від 28.03.2018 року договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ Укрзерно Трейд .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року судом на підставі положень ч.1 ст. 169 КАС України даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
06 червня 2018 року до суду надійшла належним чином оформлена позовна заява (з копіями сторонам).
Предметом розгляду даної справи є рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства ОСОБА_1, а саме рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер: 40360081 від 28.03.2018 року договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ Укрзерно Трейд .
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Розглянувши адміністративний позов, суддя дійшов висновку, що існують підстави для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, виходячи з наступного
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну адміністративна справа , а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У п. 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне (право користування належною ОСОБА_2 земельною ділянкою, кадастровий номер 5125482900:01:001:0093), у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ Укрзерно Трейд , а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14 березня 2018 року у справі №396/2550/17.
Таким чином, зважаючи на викладене, Одеський окружний адміністративний суд не є судом, який встановлений законом при розгляді даної справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов в висновку про відмову у відкритті провадження у даній адміністративній справі.
Одночасно суддя роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.170, 256, 294 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОГРЕС-ПЛЮС до реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю Укрзерно Трейд про визнання протиправним та скасування рішення.
Суддя роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2018 |
Оприлюднено | 10.06.2018 |
Номер документу | 74543543 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Вовченко О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні