Рішення

від 14.05.2018 по справі 371/151/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.05.2018 Єдиний унікальний № 371/151/18

Провадження № 2/371/309/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1,

з секретарем Терновенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області, Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка про визнання права на земельну частку (пай) ,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що з 16 березня 1973 року був членом колгоспу ім. Будьонного села Олександрівка Миронівського району Київської області. Колгосп ім. Будьонного села Олександрівка Миронівського району Київської області було перейменовано в колгосп Жовтень . Відповідно до рішення загальних зборів від 08.12.1993 № 3 було створено акціонерне товариство Жовтень , яке є правонаступником колгоспу Жовтень . Він був включений до списку громадян - членів АТ Жовтень , який є додатком № 1 до державного акту на право колективної власності на землю, виданого під час розпаювання земель місцевого господарства, тому має право на земельну частку (пай) із земель колективної власності, які були передані у колективну власність згідно державного акта на право колективної власності на землю, виданого Миронівською районною радою народних депутатів Миронівського району Київської області 29 серпня 1995 року.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 06 лютого 2018 року відкрито провадження у справі.

Представник головного управління Держгеокадастру у Київській області подав до суду відзив, у якому зазначив про порядок передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

У відзиві послався на ті обставини, що Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Стаття 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Стаття 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Разом з тим, згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 зі змінами Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ при неможливості надати особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відтак, згідно вищевикладеного Головне управління згідно повноважень не має правових підстав для прийняття рішення про передачі у власність, надання, виділення земельних часток (пай).

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Представники відповідачів ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області, Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення відповідачі повідомлені належно.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Відповідно до частини 1 статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Паювання земель колишніх сільськогосподарських підприємств (колгоспів, радгоспів) повинно було здійснюватися після їх реформування у колективні сільськогосподарські підприємства (Указ № 666/94), передачі цим підприємствам земель у колективну власність, видачі державного акта на право колективної власності на землю. Коло осіб, які мають право на земельну частку (пай), встановлено Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Статтею 1 цього Указу передбачено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно зі статтею 2 цього Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Судом встановлено такі обставини.

Згідно рішення загальних зборів колгоспників з 20 травня 1988 року колгосп ім. Будьонного села Олександрівка Миронівського району Київської області було перейменовано в колгосп Жовтень .

Рішенням загальних зборів членів колгоспу від 08 грудня 1993 року № 3 було створено акціонерне товариство Жовтень , яке стало правонаступником колгоспу Жовтень .

Відповідно до рішення загальних зборів членів акціонерного товариства Жовтень від 29 лютого 2000 року № 1 було створено сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка , яке є правонаступником акціонерного товариства Жовтень .

Позивач з 1973 року працював трактористом колгоспу ім. Будьонного села Олександрівка Миронівського району Київської області.

11 березня 1993 року позивача прийнято в члени колгоспу Жовтень села Олександрівка Миронівського району Київської області.

26 лютого 1996 року його було звільнено з членів вказаного господарства.

29 серпня 1995 року Миронівською районною радою народних депутатів Миронівського району Київської області акціонерному товариству Жовтень села Олександрівка Миронівського району Київської області видано Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ. Згідно державного акта вказаному власнику землі передано у колективну власність 1300,4 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Миронівської районної ради народних депутатів № 15-01-ХХП від 13 жовтня 1994 року. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 9.

Додатком до державного акта був список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, які мають право на отримання земельних часток (паїв) при розпаюванні земель. У списку під номером 86 значиться позивач ОСОБА_2

Вказані обставини підтверджуються даними трудової книжки колгоспника № 601, виданою колгоспом ім. Будьонного 16 березня 1997 року, Державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого Миронівською районною радою народних депутатів 29 серпня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 9, витягу зі списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який є додатком № 1 до державного акта, довідки № 22 від 29 січня 2018 року, виданої Олександрівською сільською радою Миронівського району Київської області, довідки ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області від 13 грудня 2017 року.

Паювання земель акціонерного товариства Жовтень було юридичним фактом, що потягло за собою передачу громадянам, які включені до списку громадян - членів вказаного товариства, який є додатком № 1 до державного акта, земельних часток (паїв).

При розпаюванні земель позивач набув права на земельну частку (пай) поряд з іншими громадянами, оскільки був членом акціонерного товариства Жовтень , роздержавлення земель якого мало місце, на час видачі державного акта на право колективної власності на землю станом на 29 серпня 1995 року, та був включений до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який був додатком № 1 до Державного акта на право власності на землю, під номером 86.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) позивач не отримував. Такі дані підтверджені довідкою ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області від 26 грудня 2017 року.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Порушене право позивача підлягає захисту. Паювання було здійснене державою, яка і повинна нести відповідальність за допущені при цьому порушення.

Згідно довідки № 6/113-18 від 29.01.2018, виданої відділом у Миронівському районі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області вартість однієї земельної частки (паю), яка розташована на території Олександрівської сільської ради Миронівського району середньо кадастровий розмір земельної частки (паю) становить 2,49 умовних кадастрових гектара.

Позивач має право на земельну частку у вказаному розмірі.

Визнання права на земельну частку (пай) в землях, які були розпайовані, зачіпає права інших учасників паювання, тому право позивача може бути захищено у спосіб, якщо земельна ділянка в рахунок земельної частки (паю) буде надана не за рахунок розпайованих земель, а за рахунок земель запасу та резервного фонду, який відповідно до статті 5 ЗК України в редакції 1992 року, відповідно до якої були утворені масиви земель резервного фонду, спеціально призначений для подальшого перерозподілу і використання за цільовим призначенням. За відсутності вільних земель або у разі небажання особи отримати земельну ділянку із наявних вільних масивів заподіяна шкода повинна бути відшкодована у грошовій формі.

На підставі викладеного, ст. 5 Земельного кодексу України в ред. 1992 року, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , керуючись ст. ст. 12 , 13 , 19 , 76 - 81 , 89 , 95 , 229 , 258 , 259 , 263 - 264 , 268 , 354 , 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , паспорт серії СМ 023801, виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 02 березня 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, до Миронівської районної державної адміністрації Київської області,адреса місцезнаходження: Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 58, ЄДРПОУ 23579267, головного управління Держгеокадастру у Київській області, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Серпова, 3/14, ЄДРПОУ 39817550, Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області, адреса місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, село Олександрівка, вулиця Центральна, 6, ЄДРПОУ 04352496, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка , адреса місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, село Олександрівка, ЄДРПОУ 05384229, про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) середнім розміром 2,49 в умовних кадастрових гектарах при розпаюванні сільськогосподарських угідь, переданих в колективну власність згідно Державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого Миронівською районною радою народних депутатів Київської області 29 серпня 1995 року акціонерному товариству Жовтень .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту судового рішення 24 травня 2018 року.

Суддя підпис ОСОБА_5

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук