Постанова

від 30.05.2018 по справі 2-4969/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 травня 2018 року

м. Київ

справа № 2-4969/11 (№ 6/404/87/15)

провадження № 61-11211св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2016 року у складі судді Суржика М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Заява мотивована тим, що 19 березня 2013 року державний виконавець Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (далі - Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 10 вересня 2012 року № 2-4969.

Оскільки заява про примусове виконання виконавчого листа подана

12 березня 2013 року, тобто після того, як строк пред'явлення виконавчих листів до виконання вже сплив, відповідно до вимог частини першої статті 22 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на час розгляду справи).

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_6 просила визнати виконавчий лист від 10 вересня 2012 року № 2-4969 таким, не підлягає виконанню.

Ухвалою Кіровського районного міста Кіровограда від 05 травня 2015 року (у складі судді Кілинки Л. Д.) у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що пропуск стягувачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Однак судом при розгляді заяви не встановлено підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в порядку, визначеному частиною четвертою статті 369 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), у зв'язку з чим заява ОСОБА_6 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 11 липня

2016 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 липня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Кіровського районного міста Кіровограда від 05 травня 2015 року залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків, а саме: протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку із зазначенням підстав поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 01 вересня

2016 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Кіровського районного міста Кіровограда від 05 травня 2015 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, у встановлений судом строк вимоги ухвали апеляційного суду від 21 липня 2016 року щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження не виконані, у зв'язку з чим апеляційний суд відмовив у відкритті провадження на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи).

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що копію ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 травня 2015 року (у складі судді Кілинки Л. Д.) скаржник не отримувала. В матеріалах справи міститься доказ про отримання ОСОБА_7 копії ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 травня 2015 року (у складі судді Іванової Н. Ю.). Тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про визнання підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними. З вказаних підстав апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

27 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд встановив, що ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 травня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_7 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена 05 травня 2015 року. Апеляційна скарга представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на вказану ухвалу суду першої інстанції подана з пропуском строку на апеляційне оскарження - 07 липня 2016 року. Підставою пропуску процесуального строку скаржник вказувала те, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції отримала 07 липня 2016 року, але докази отримання вищевказаної ухвали саме у зазначену дату представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 до апеляційної скарги не надав.

Відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копи ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 липня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Кіровського районного міста Кіровограда від 05 травня 2015 року залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків, а саме: протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку із зазначенням підстав поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У матеріалах справи наявні докази того, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримала 24 липня 2016 року.

Разом з тим, ОСОБА_7 не виконала вимоги, зазначені в ухвалі апеляційного суду, та недоліки апеляційного суду не усунула. Не подала до апеляційного суду докази поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 отримала копію ухвали суду першої інстанції від 05 травня 2015 року - 13 травня 2015 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомлення про отримання

№ 2500614757710 (т. 1, а. с. 66).

Установивши зазначені обставини, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України

(у редакції, чинній на час розгляду справи), оскільки заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник апеляційному суду не надала.

Отже, судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, й підстави для його скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Посилання скаржника на те, що в матеріалах, справи міститься зворотнє повідомлення про отримання ОСОБА_7 копії ухали Кіровського районного суду міста Кіровограда

від 07 травня 2015 року, а не копії оскаржуваної ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 травня 2015 року спростовуються матеріалами справи, оскільки зворотнім повідомленням, підтверджується факт отримання 13 травня 2015 року ОСОБА_7 саме ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 травня 2015 року у справі

№ 2-4969/11 (провадження № 6/404/87/2015), постановленої суддею Кулінкою Л. Д.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata , особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк