ЖИТОМИРСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан
Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2007 р.
Справа № 10/463-НА
Житомирський
апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака
Ю.К.
суддів:
Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при
секретарі
Гаврилюк Т.В. ,
за
участю представників сторін:
від
позивача: ОСОБА_2 (довіреність від
ІНФОРМАЦІЯ_1)
від
відповідача: Полудняк Л.Г. (довіреність № 2313/07 від 29.05.2007р.),
розглянувши
апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Славута
Хмельницької області)
на
постанову господарського суду Хмельницької
області
від
"19" січня 2007 р. у справі
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1 (м.Славута
Хмельницької області)
до
управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута
(м.Славута
Хмельницької області)
про
визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2006 року підприємець ОСОБА_1пред'явила позов
(враховуючи подані уточнення) до
управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута
про визнання протиправною дію управління Пенсійного фонду (далі - управління
ПФУ) щодо виставлення вимоги НОМЕР_1 про сплату боргу в сумі 236 грн.52 коп. за
І квартал 2005 року та скасування цієї вимоги (а.с.23).
Постановою господарського суду Хмельницької області від
19.01.2007р. позов задоволено частково, а саме: скасовано вимогу управління ПФУ
НОМЕР_1 в частині сплати недоїмки в розмірі 2,70 грн. та визнано протиправними
дії управління ПФУ в частині виставлення позивачу вимоги НОМЕР_1 на суму 2,70
грн.
В апеляційній скарзі
підприємець ОСОБА_1просить, серед іншого, скасувати постанову
господарського суду Хмельницької
області від 19.01.2007р. та прийняти нову
постанову про скасування
та відізвання вимоги
про сплату боргу
НОМЕР_1 на суму 236 грн.52 коп. Посилається
на те, що суд не врахував докази про недостовірність
форми звітів додатку НОМЕР_2, передбачені п.11.12. Інструкції про порядок
обчислення і сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. На думку особи, яка подала
апеляційну скаргу, суд неправильно застосував Закон України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно сплати
фіксованої суми страхових внесків у складі спрощеного платежу згідно Указу
Президента України "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"
(а.с.86 - 89).
В запереченні на апеляційну скаргу
управління ПФУ просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1в повному обсязі та залишити постанову суду першої інстанції без змін
(а.с.96 - 102).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали
справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає
задоволенню, враховуючи наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності
виконкомом Славутської міської ради Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_2 та
перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Славутському районі та місті Славута як
особа, яка обрала собливий спосіб оподаткування - фіксований податок,
реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.12.).
Згідно з актом управління ПФУ про розрахунок належних до сплати
сум фіксованого розміру страхового внеску від НОМЕР_4 позивачу визначено до
сплати за І квартал 2005 року 236,52 грн. недоїмки (а.с.20).
Підприємцю ОСОБА_1направлено вимогу
від НОМЕР_1 про сплату боргу на суму недоїмки в розмірі 236,52 грн.
(а.с.7). При формуванні вимоги управління ПФУ виходило з того, що в листі
Славутської ОДПІ від НОМЕР_5 зазначено про сплату ОСОБА_1 фіксованого
податку за І квартал 2005 року у розмірі 150 грн. (а.с.38). Фактично сплачено страхових внесків в складі
фіксованого податку протягом І кварталу 2005 року 15 грн. (10% від 150 грн.).
Залишок несплачених сум внесків (по фіксованій ставці) становить: 251,52 грн.
(сума, що підлягає сплаті за І квартал 2005 року: 83,84 грн. х 3 міс.) - 15
грн. = 236,52 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу сплати
недоїмки, що утворилася в період з ІНФОРМАЦІЯ_3. Доводи позивача зводяться до
того, що сплата фіксованого податку звільняє від сплати страхових внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в мінімальному розмірі, а
поданий до управління ПФУ звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків
за січень-березень 2005 року є недостовірним, оскільки виконаний на заздалегідь
виготовленому бланку відповідача.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з
01.01.2004р., загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за
принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору
(контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які
забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності.
Пунктом 3 статті 11 цього Закону визначено, що
загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб
оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований
сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени
сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь в провадженні ними
підприємницької діяльності.
Пунктами 3, 4 та 6 статті 18 названого Закону передбачено, що
страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на
всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не
включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають
систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати
страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно з п.п.4 п.8 Прикінцевих положень Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування
(фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту),
та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними
підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань
особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку,
визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Статтею 45 Закону України від 23.12.2004р. № 2285-ІV "Про
Державний бюджет України на 2005 рік", який був чинним до 31.03.2005р.,
встановлено на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на
загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування
(фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб,
які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі
мінімального страхового внеску, визначеного Законом України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на місяць на кожну
особу.
Відповідно до статті 1
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що
визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового
внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Мінімальна заробітна плата протягом січня - березня 2005 року
становила 262 грн., розмір страхового внеску - 32%. Таким чином, фіксований
розмір страхових внесків за січень і лютий 2005 року для фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування
(фіксований податок, єдиний податок), у тому числі і для позивача, становить: 262 грн. х 32% =
83,84 грн. за один календарний місяць. За 30 днів березня 2005 року фіксований
розмір страхового внеску становить 81,14 грн. Тому розмір фіксованого
страхового внеску, який підлягав сплаті позивачем за І квартал 2005 року,
повинен становити 248,82 грн. (83,84 грн. + 83,84 грн. + 81,14 грн.). Тому
управлінням ПФУ безпідставно завищено на 2,70 грн. фіксований розмір страхових
внесків за І квартал 2005 року і взято для розрахунків 251,52 грн. (а.с.36 -
37).
За період зІНФОРМАЦІЯ_4. особи, які обрали особливий спосіб
оподаткування, відповідно до статті 45 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2005 рік" зобов'язані сплатити до Пенсійного фонду
України фіксований розмір страхового внеску в сумі 233,82 грн., розрахований як
різниця між встановленою ставкою внеску (248,82 грн.) та частиною фіксованого
податку, яка згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 13.02.1998р.
№ 129/98 "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" становить 10 відсотків (150 грн.
х 10% = 15 грн.).
У зв'язку з цим, суд першої інстанції обгрунтовано визнав
протиправною спірну вимогу про сплату боргу в частині 2,70 грн.
Подання позивачем звіту про нарахування та сплату суми страхових
внесків за І квартал 2005 року на бланку, виготовленому управлінням ПФУ, не
вплинуло на формування вимоги про сплату боргу, оскільки зазначені в бланку
суми страхових внесків обчислені відповідно до чинного законодавства, за
виключенням страхового внеску за березень 2005 року (а.с.21).
Необгрунтованим є посилання позивача на Закон України "Про
вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які
застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з
перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного
фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 - І кварталу
2005 року" від ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно із статтею 2 якого до суб'єктів
господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку
та звітності, донарахування та фінансові (штрафні) санкції щодо сум фактично
сплачених внесків у 2004 - І кварталі 2005 року, не застосовуються.
В контексті статті 1 цього Закону зміст наведеної редакції статті
2 слід розуміти так, що не проводиться донарахування внесків і фінансових
(штрафних) санкцій на них у разі неперерахування органами державного
казначейства, зокрема, до Пенсійного фонду збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування, сплаченого суб'єктами підприємницької діяльності, які
застосовували особливі умови оподаткування, обліку та звітності, в складі
фіксованого (єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку)
протягом 2004 - І кварталу 2005 року.
Отже, наявність згаданого Закону від 16.03.2006 не впливає на
сплату недоїмки по страхових внесках з врахуванням фіксованого розміру
страхових внесків, який був рівним мінімальному страховому внеску в І-ому
кварталі 2005 року.
Зважаючи на зазначені обставини, відсутні підстави для зміни чи
скасування постанови.
Оскільки апеляційна скарга позивача залишається без задоволення,
то на його користь не стягуються витрати за проїзд та на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254,
п.п.6 і 7 Прикінцевих таперехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області
від 19 січня 2007 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту
проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в
повному обсязі.
Головуючий
суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Надруковано 4 прим.:
1
- в справу,
2,
3 - сторонам,
4
- в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 745657 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Черпак Ю.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні