Рішення

від 31.05.2018 по справі 910/933/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2018Справа № 910/933/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прозастосування наслідків недійсності нікчемних договорів та визнання недійсними договорів Представники: від позивача:Очеретяний М.І. - представник за довіреністю від відповідача-1: Ткачук Ю.В. - представник за довіреністю від відповідача-2:Ткачук Ю.В. - представник за довіреністю від третьої особи:не з'явились ВСТАНОВИВ:

21.01.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" про застосування наслідків недійсності нікчемних договорів та визнання недійсними договорів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує здійсненням під час тимчасової адміністрації позивача перевірки правочинів, вчинених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, у зв'язку з чим виявлено ряд правочинів, укладених між позивачем та відповідачем 1 щодо відступлення права вимоги, а саме, договір відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, договір відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, договір відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, які визнані нікчемними на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. від 16.10.2015 №51-ос. За таких обставин, позивач, керуючись статтею 216 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, а саме зобов'язати відповідача 1 повернути позивачу документи, отримані згідно з актами приймання-передачі документації, а саме: оригінал кредитного договору № 31-13/817 від 05.02.2013; оригінали додаткових угод №№1-9 до кредитного договору №31-13/817 від 05.02.2013; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_8, НОМЕР_9; оригінал кредитного договору №389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 2 від 11.03.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 3 від 30.04.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал договору іпотеки № 1041 від 30.04.2014; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_1; оригінал кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010; оригінали додаткових угод №№ 1-16 до кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_5, НОМЕР_4.

Також, з огляду на те, що 17.07.2015 між відповідачем 1, відповідачем 2 та позивачем було укладено договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф, № 389-13/14-Ф, № 306-10/14-Ф, за якими замінено первісного боржника (відповідача 1) у зобов'язанні щодо договорів відступлення права вимоги (№ 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, № 306-10/14-Ф від 30.10.2014) новим боржником (відповідачем 2), а вказані договори відступлення права вимоги є нікчемними, позивач просить суд визнати недійсними договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф від 17.07.2015, № 389-13/14-Ф від 17.07.2015, № 306-10/14-Ф від 17.07.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 у справі № 910/933/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.08.2016 справу № 910/933/16 прийнято до провадження суддею Селівоном А.М. та призначено розгляд справи на 28.09.2016.

28.09.2016 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 розгляд справи призначено на 19.10.2016.

У судовому засіданні 19.10.2016 судом оголошено перерву на 27.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2016, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017, зупинено провадження у справі № 910/933/16 до вирішення пов'язаної з нею справи № 826/2339/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва.

04.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, обґрунтоване тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 № 826/2339/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 у зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді Селівона А.М., справу № 910/933/16 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями справу № 910/933/16 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 справу № 910/933/16 прийнято до провадження суддею Плотницькою Н.Б., поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.08.2017.

28.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі № 910/933/16 до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 № 826/2339/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 № 826/2339/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, з метою дослідження та оцінки доказів, у судовому засіданні 28.08.2017 оголошено перерву до 11.09.2017.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, з метою дослідження та оцінки доказів, у судовому засіданні 11.09.2017 оголошено перерву до 18.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 зупинено провадження у справі № 910/933/16 до перегляду в касаційному порядку Вищим адміністративним судом України постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 у справі № 826/2339/16.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 № 910/933/16 скасовано та справу направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 розгляд справи призначено на 15.01.2018.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 9 частини 1 розділу XI перехідних положень якої справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2017 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.18.

17.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву.

18.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

25.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи.

Підготовче засідання, призначене на 29.01.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 суд викликав уповноважених представників сторін у підготовче засідання на 26.02.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

12.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 26.02.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 суд викликав уповноважених представників сторін у підготовче засідання на 19.03.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

У підготовчому засіданні 19.03.2018 оголошено перерву до 26.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 суд викликав уповноважених представників сторін у підготовче засідання на 26.04.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

26.04.2018 у підготовчому засіданні суд на місці постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 31.05.2018.

30.05.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання 31.05.2018 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи по суті був повідомлений належним чином.

В судове засідання 31.05.2018 для розгляду справи по суті заявились представники позивача та відповідачів та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідачів надали пояснення, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзивах на позовну заяву, та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 31.05.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (первісний кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (новий кредитор, відповідач-1) було укладено договір відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф (далі - договір-1).

Згідно з пунктом 1.2 договору-1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_4 (боржник), а саме кредитним договором № 31-13/817 від 05.02.2013 з лімітом кредитування у розмірі 50 580 000 грн 00 коп. Загальна сума заборгованості станом на день укладення цього договору складає 40 597 282 грн 00 коп. основної суми кредиту, 4 048 602 грн 69 коп.

Як встановлено пунктом 1.3 договору-1, за цим договором до нового кредитора переходить право вимоги вимагати замість первісного кредитора від боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 40 597 282 грн 00 коп., залишок отриманого боржником кредиту згідно з договором, укладеним між первісним кредитором та боржником кредитного договору; повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 4 048 602 грн 69 коп. станом на дату підписання цього договору.

Згідно з пунктом 1.4 договору-1 загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за цим договором складає 44 199 425 грн 85 коп.

Права вимоги, що передаються за цим договором, переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору (пункт 1.5. договору-1).

Відповідно до пункту 2.1 договору-1, новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредитору після набрання чинності цього договору, в строк до 15.01.2015 відшкодування за відступлення права вимоги за договором в сумі 44 199 425 грн 85 коп. на рахунок № 373958006 в АТ "Банк "Національні інвестиції".

Факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі, який підписується повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора (пункт 2.2.1 договору-1).

Пунктом 4.1 договору-1 сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим договором.

За змістом пунктом 4.2 договору-1, у випадку, якщо новий кредитор не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені пунктом 2.1.1 цього договору, право вимоги за кредитним договором, що було відступлене за цим договором, до нового кредитора не переходить та безумовно залишається у первісного кредитора. В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною в пункті 2.1.1, коли новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з первісним кредитором.

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі документації від 30.10.2014, позивач та відповідач-1 склали цей акт, за яким позивач у відповідності до договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 передав, а відповідач-1 прийняв такі документи: кредитний договір № 31-13/817 від 05.02.2013, додаткові угоди до кредитного договору №№ 1-9, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_8, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_9. Вказаний акт підписаний позивачем та відповідачем-1 та скріплений їх печатками.

Угодою № 1 про внесення змін та доповнень до договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 позивачем та відповідачем-1 погоджено викласти пункт 2.1. договору-1 в новій редакції, а саме: новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредиторові після набрання чинності цього договору, в строк до 14.01.2016 відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 44 199 425 грн 85 коп. При цьому, вказана угода № 1 датована 15.01.2014. Щодо дати угоди № 1 - 15.01.2014, то відповідач-2 у судовому засіданні 09.02.2016 надав письмові пояснення, що у вказаній угоді має місце помилка в даті, насправді датою її підписання була 15.01.2015. В свою чергу, позивач заперечував проти доводів відповідача 2 щодо описки в році укладення такої угоди № 1 через те, що дата договору є його істотною умовою, а також з тих підстав, що сторони не були позбавлені укласти додаткову угоду про виправлення дати укладення угоди № 1.

З урахуванням того, що датою укладення основного договору (договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф) було 30.10.2014, відтак угода, якою до такого договору вносяться зміни, не може бути укладена раніше дати укладення основного договору, а тому, керуючись принципом розумності, суд дійшов висновку, що фактично датою укладення Угоди №1 про внесення змін та доповнень до договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 було 15.01.2015. При цьому, заперечень щодо дня і місяця укладення угоди № 1 позивачем зазначено не було.

30.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (первісний кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (новий кредитор, відповідач-1) було укладено договір відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф (далі - договір-2).

Згідно з пунктом 1.2 договору-2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_5 (боржник), а саме кредитним договором № 389-13 від 11.12.2013 з лімітом кредитування у розмірі 25 000 000 грн 00 коп. Загальна сума заборгованості станом на день укладення цього договору складає 23 590 886 грн 44 коп. основної суми кредиту, 260 614 грн 06 коп.

Як встановлено пунктом 1.3 договору-2, за цим договором до нового кредитора переходить право вимоги вимагати замість первісного кредитора від боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 23 590 886 грн 44 коп., залишок отриманого боржником кредиту згідно з договором, укладеним між первісним кредитором та боржником кредитного договору; повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 260 614 грн 06 коп. станом на дату підписання цього договору.

Згідно з пунктом 1.4 договору-2 загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за цим договором складає 23 612 985 грн 50 коп.

Права вимоги, що передаються за цим договором, переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору (пункт 1.5. договору-2).

Відповідно до пункту 2.1 договору-2, новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредитору після набрання чинності цього договору, в строк до 15.01.2015 відшкодування за відступлення права вимоги за договором в сумі 23 612 985 грн 50 коп. на рахунок № 373958006 в АТ "Банк "Національні інвестиції".

Факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі, який підписується повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора (пункт 2.2.1 договору-2).

Пунктом 4.1 договору-2 сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим договором.

За змістом пункту 4.2 договору-2, у випадку, якщо новий кредитор не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені пунктом 2.1.1 цього договору, право вимоги за кредитним договором, що було відступлене за цим договором, до нового кредитора не переходить та безумовно залишається у первісного кредитора. В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною в пункті 2.1.1, коли новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з первісним кредитором.

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі документації від 30.10.2014, позивач та відповідач 1 склали цей акт, за яким позивач у відповідності до договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф передав, а відповідач 1 прийняв такі документи: кредитний договір № 389-13 від 11.12.2013, додаткові угоди до кредитного договору №№ 1-3, договір іпотеки № 1041 від 30.04.2014, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_2, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_1. Вказаний акт підписаний позивачем та відповідачем 1 та скріплений їх печатками.

Угодою № 1 від 15.01.2015 про внесення змін та доповнень до договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 позивачем та відповідачем-1 погоджено викласти пункт 2.1 договору-2 в новій редакції, а саме: новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредиторові після набрання чинності цього договору, в строк до 14.01.2016 відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 23 612 985 грн50 коп.

30.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (первісний кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (новий кредитор, відповідач-1) було укладено договір відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф (далі - договір-3).

Згідно з пунктом 1.2 договору-3 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_4 (боржник), а саме кредитним договором № 306-10 від 29.07.2010 з лімітом кредитування у розмірі 32 400 000 грн 00 коп. Загальна сума заборгованості станом на день укладення цього договору складає 32 400 000 грн 00 коп. основної суми кредиту, 181 993 грн 29 коп.

Як встановлено пунктом 1.3 договору-3, за цим договором до нового кредитора переходить право вимоги вимагати замість первісного кредитора від боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 32 400 000 грн 00 коп., залишок отриманого боржником кредиту згідно з договором, укладеним між первісним кредитором та боржником кредитного договору; повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 181 993 грн 29 коп. станом на дату підписання цього договору.

Згідно з пунктом 1.4 договору-3 загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за цим договором складає 32 256 173 грн 36 коп.

Права вимоги, що передаються за цим договором, переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору (пункт 1.5 договору-3).

Відповідно до пункту 2.1 договору-3, новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредитору після набрання чинності цього договору, в строк до 15.01.2015 відшкодування за відступлення права вимоги за договором в сумі 32 256 173 грн 36 коп. на рахунок № 373958006 в АТ "Банк "Національні інвестиції".

Факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі, який підписується повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора (пункту 2.2.1. договору-3).

Пунктом 4.1 договору-3 сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим договором.

За змістом пункту 4.2 договору-3, у випадку, якщо новий кредитор не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені пунктом 2.1.1 цього договору, право вимоги за кредитним договором, що було відступлене за цим договором, до нового кредитора не переходить та безумовно залишається у первісного кредитора. В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною в пункті 2.1.1, коли новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з первісним кредитором.

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі документації від 30.10.2014, позивач та відповідач-1 склали цей акт, за яким позивач у відповідності до договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф передав, а відповідач-1 прийняв такі документи: кредитний договір № 306-10 від 29.07.2010, додаткові угоди до кредитного договору №№ 1-16, балансову виписку по рахунку № НОМЕР_3, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_4. Вказаний акт підписаний позивачем та відповідачем-1 та скріплений їх печатками.

Угодою № 1 від 15.01.2015 про внесення змін та доповнень до договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014 позивачем та відповідачем-1 погоджено викласти пункт 2.1 договору-3 в новій редакції, а саме: новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредиторові після набрання чинності цього договору, в строк до 14.01.2016 відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 32 256 173 грн 36 коп.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем-1 договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, а також договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами про відступлення права вимоги (правочинами щодо заміни кредитора в зобов'язанні).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що в подальшому між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договори про переведення боргу, за якими замінено первісного боржника (відповідача-1) у зобов'язаннях, що виникли з договорів відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 та № 306-10/14-Ф від 30.10.2014.

Так, 17.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (кредитор, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (первісний боржник, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" (новий боржник, відповідач-2) було укладено договір про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф (далі - договір-4).

Відповідно до пункту 1 договору-4, цим договором регулюються відносини, пов'язані з заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, укладеним між первісним боржником та кредитором.

Згідно з пунктом 2 договору-4 первісний боржник переводить борг за договором відступлення права вимоги, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за договором відступлення права вимоги.

Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника (відповідача-1) новим боржником (відповідачем-2) в договорі відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 3 договору-4).

17.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (кредитор, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (первісний боржник, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" (новий боржник, відповідач 2) було укладено договір про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 389-13/14-Ф (далі - договір-5).

Відповідно до пункту 1 договору-5, цим договором регулюються відносини, пов'язані з заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, укладеним між первісним боржником та кредитором.

Згідно з пунктом 2 договору-5 первісний боржник переводить борг за договором відступлення права вимоги, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за договором відступлення права вимоги.

Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника (відповідача-1) новим боржником (відповідачем-2) в договорі відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 3 договору-5).

17.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (кредитор, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (первісний боржник, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" (новий боржник, відповідач-2) було укладено договір про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 306-10/14-Ф (далі - договір-6).

Відповідно до пункту 1 договору-6, цим договором регулюються відносини, пов'язані з заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, укладеним між первісним боржником та кредитором.

Згідно з пунктом 2 договору-6 первісний боржник переводить борг за договором відступлення права вимоги, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за договором відступлення права вимоги.

Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника (відповідача-1) новим боржником (відповідачем-2) в договорі відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014 і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 3 договору-6).

За змістом статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (стаття 521 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно (копія рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 172 від 17.09.2015 долучена позивачем до позову).

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. № 51-ос від 16.10.2015 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) " відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та протоколу від 16.10.2015 Комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" за період з 18.09.2014 по 18.09.2015, створеною згідно з наказом № 32 від 22.09.2015, визнано нікчемними правочини (договори) відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі, укладеними між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт", а саме: договір відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" права вимоги за кредитним договором від 05.02.2013 № 31-13/817, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_4; договір відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" права вимоги за кредитним договором від 11.12.2013 № 389-13, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_5; договір відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014 щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" права вимоги за кредитним договором від 29.07.2010 №306-10, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_4

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції" ОСОБА_3 було складено повідомлення про нікчемність правочинів, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт", відповідно до якого останнє повідомляється про нікчемність договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, а також договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014 з тих підстав, що банк за наведеними договорами безоплатно здійснив відчуження майна, банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним, банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, факторинг) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Вказаним повідомленням про нікчемність правочинів позивач просив повернути протягом десяти днів всі отримані згідно з умовами нікчемних договорів оригінали документів (кредитні договори, договори забезпечення, всі інші документи).

Судом встановлено, що відповідно до постанови Правління НБУ від 01 грудня 2015 року № 853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 грудня 2015 року № 214, "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу на два роки з 03 грудня 2015 року до 02 грудня 2017 року включно (копія рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.12.2015 № 214 долучена позивачем до позову).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на здійснення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції" Волощуком І.Г. під час тимчасової адміністрації позивача перевірки правочинів, вчинених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, у зв'язку з чим виявлено ряд правочинів, укладених між позивачем та відповідачем-1 щодо відступлення права вимоги, а саме, договір відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, договір відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, договір відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, які визнані нікчемними на підставі частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. від 16.10.2015 № 51-ос. При цьому, як зазначено в позові, підставами для визнання таких правочинів нікчемними є те, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

За таких обставин, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої 08.02.2016, позивач, керуючись статтею 216 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів: договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, а саме зобов'язати відповідача-1 повернути позивачу документи, отримані згідно з актами приймання-передачі документації, а саме: оригінал кредитного договору № 31-13/817 від 05.02.2013; оригінали додаткових угод №№ 1-9 до кредитного договору № 31-13/817 від 05.02.2013; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_8, НОМЕР_9; оригінал кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 2 від 11.03.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 3 від 30.04.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал договору іпотеки № 1041 від 30.04.2014; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_1; оригінал кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010; оригінали додаткових угод №№ 1-16 до кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_5, НОМЕР_4.

Також, з огляду на те, що 17.07.2015 між відповідачем-1, відповідачем-2 та позивачем було укладено договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф, № 389-13/14-Ф, № 306-10/14-Ф, за якими замінено сторону первісного боржника (відповідача-1) у зобов'язанні щодо договорів відступлення права вимоги (№ 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, № 306-10/14-Ф від 30.10.2014) новим боржником (відповідачем-2), а вказані договори відступлення права вимоги є нікчемними, позивач просить суд визнати недійсними договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф від 17.07.2015, № 389-13/14-Ф від 17.07.2015, № 306-10/14-Ф від 17.07.2015.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Так, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав того, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Отже, вказаною нормою Закону встановлено ряд критеріїв, за наявності яких правочин є нікчемним: банк безоплатно здійснив відчуження майна або прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій або відмовився від власних майнових вимог.

Вказані договори відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф, № 306-10/14-Ф, № 389-13/14-Ф, є нікчемними за ознаками, визначеними пунктом 1 частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з огляду на наступне.

Оплатним є договір, за яким майнове надання однієї сторони обумовлює зустрічне майнове надання від іншої сторони. За умовами договорів відступлення права вимоги строк оплати встановлений до 14.01.2016, отже оплата за договором повинна бути здійснена в будь-який момент до кінцевого строку оплати. Однак стороною за договором з 30.10.2014 не вчинено жодних дій на виконання умов договору щодо його оплати.

Сама лише наявність умови у договорах щодо подальшої оплати не дає підстави вважати правочин оплатним.

Наслідком невиконання умов договорів щодо оплати відступлення стала саме безоплатна відмова банку від власних майнових вимог на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт"

Банк відмовився від власних майнових вимог до позичальника за кредитним договором на користь відповідача-1, передавши це право вимоги йому, натомість позбавивши цього права себе і зроблено це було безоплатно, оскільки коштів за відступлені права вимоги не отримав. Банк відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти за кредитним договором, що безумовно погіршило фінансове становище банку. У випадку не укладення даних договорів банк щомісячно отримував би проценти за користування кредитними коштами.

За розстрочку платежу банк не отримав плату, це можна розцінювати як безвідсотковий кредит. У відповідності до статті 345 Господарського кодексу України надання безвідсоткових кредитів забороняється.

Договір відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф є нікчемним згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав того, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Отже, вказаною нормою встановлено ряд критеріїв, за наявності яких правочин є нікчемним:

- умови правочину передбачають платіж чи передачу іншого майна;

- метою є надання окремим кредиторам переваг (пільг);

- вказані переваги (пільги) прямо не встановлені для кредитора законом чи внутрішніми документами банку.

Як вбачається з матеріалів справи, операція з перерахунку коштів за відступлення права вимоги по договору № 389-13/14-Ф здійснювалась 10.08.2015 з рахунку № НОМЕР_6 (поточний рахунок нового боржника), відкритого у банку. Так, станом на дату оплати ціни відступлення за договором відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф на рахунку нового боржника в банку не обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати. На ранок 10.08.2015 вхідний залишок коштів на рахунку № НОМЕР_6 складав лише 82 510 грн 24 коп.

В той же час (10.08.2015), з метою надання переваг одним кредиторам над іншими, банком з відповідачем-2 та іншими кредиторами здійснено ряд штучних транзакцій, в результаті яких реального надходження коштів на рахунок банку не відбулося, а відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань.

Так, на рахунок нового боржника з рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_7, право вимоги до якого відступалось згідно договору № 389-13/14-Ф, здійснено транзакції з зарахування коштів. Станом на ранок 10.08.2015, вхідний залишок на рахунку ОСОБА_5 становив 0,65 грн. Надходження по рахунку за цей день склали 34 937 792 грн 00 коп. та були отримані за рахунок платежів інших фізичних осіб. Тобто оплата за вказаним договором про відступлення права вимоги було здійснено відповідачем-2 за рахунок коштів клієнтів банку, що були його кредиторами (мали залишки на поточних або депозитних рахунках).

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

За таких обставин, проведенням штучних банківських транзакцій щодо зарахування коштів на рахунок відповідача-2 надано окремим кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Таким чином значний розмір коштів на поточних та депозитних рахунках кредиторів обумовлював ризик незадоволення вимог цих кредиторів.

Укладення договорів відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф, № 306-10/14- Ф, № 389-13/14-Ф, які містять ознаки нікчемності згідно з пунктами 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відбулося 30.10.2014, тобто в межах строку, встановленого частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме, які вчинені (укладені) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку (тимчасова адміністрація була запроваджена в банку з 17.09.2015), тобто зазначені договори с нікчемними з моменту їх укладення.

Твердження відповідачів викладені у відзиві на позовну заяву, щодо встановленої постановою Окружного адміністративного суду від 17.05.2017 у справі № 826/2339/16 незаконності Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волощука Ігоря Григоровича від 16 жовтня 2015 року №51-ос "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" в частині спірних договорів, не приймаються судом до уваги, оскільки правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочнну також наступають для сторін в силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків ані у банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку як суб'єкта господарювання, виданим керівником банку в межах своїх повноважень. Накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть встановлювати обов'язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку, тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

До таких правочинів застосовуються наслідки, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 17.02.2016 у справі № 6-1601цс15.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В пункті 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

З урахуванням вищезазначеного, вимоги позивача про застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів: договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, а саме зобов'язати відповідача-1 повернути позивачу документи, отримані згідно з актами приймання-передачі документації, а саме: оригінал кредитного договору № 31-13/817 від 05.02.2013; оригінали додаткових угод №№ 1-9 до кредитного договору № 31-13/817 від 05.02.2013; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_8, НОМЕР_9; оригінал кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 2 від 11.03.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 3 від 30.04.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал договору іпотеки № 1041 від 30.04.2014; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_1; оригінал кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010; оригінали додаткових угод №№ 1-16 до кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_5, НОМЕР_4, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд прийшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними договорів про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні)№ 31-13/817/14-Ф від 17.07.2015, № 389-13/14-Ф від 17.07.2015, № 306-10/14-Ф від 17.07.2015 укладених між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" як наслідок недійсності нікчемних договорів відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, з огляду на те, що вказаними договорами про переведення боргу регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони у зобов'язаннях, що виникли із нікчемних правочинів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, вимоги Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" повернути оригінали документів, отриманих за недійсним правочином, а саме договору про відкриття кредитної ліні № 27/13 від 23.12.2013 та кредитної справи ТОВ "Компанія Рось", визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" стосовно того, що якщо у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (85390, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Поштова, будинок 21, ідентифікаційний код 38451090) повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Національні Інвестиції" (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54, ідентифікаційний код 20017340) документи, отримані згідно актів приймання-передачі документації від 30.10.2014, а саме:

- оригінал кредитного договору № 31-13/817 від 05.02.2013;

- оригінали додаткових угод № 1 - № 9 до кредитного договору № 31-13/817 від 05.02.2013;

- балансові виписки по рахунках № НОМЕР_8, № НОМЕР_9;

- оригінал кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014;

- оригінал додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014;

- оригінал додаткової угоди № 2 від 11.03.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014;

- оригінал додаткової угоди № 3 від 30.04.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014;

- оригінал договору іпотеки № 1041 від 30.04.2014;

- балансові виписки по рахунках № НОМЕР_2, № НОМЕР_1;

- оригінал кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010;

- оригінали додаткових угод № 1 - № 13 до кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010;

- балансові виписки по рахунках № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

3. Визнати недійсним договір № 31-13/817/14-Ф про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) від 17.07.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54, ідентифікаційний код 20017340), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (85390, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Поштова, будинок 21, ідентифікаційний код 38451090) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8, ідентифікаційний код 39840925).

4. Визнати недійсним договір № 389-13/14-Ф про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) від 17.07.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54, ідентифікаційний код 20017340), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (85390, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Поштова, будинок 21, ідентифікаційний код 38451090) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8, ідентифікаційний код 39840925).

5. Визнати недійсним договір № 306-10/14-Ф про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) від 17.07.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54, ідентифікаційний код 20017340), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (85390, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Поштова, будинок 21, ідентифікаційний код 38451090) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8, ідентифікаційний код 39840925).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (85390, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Поштова, будинок 21, ідентифікаційний код 38451090) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54, ідентифікаційний код 20017340) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість), 3 031 (три тисячі тридцять одна) грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 3 307 (три тисячі триста сім) грн 20 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8, ідентифікаційний код 39840925) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54, ідентифікаційний код 20017340) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість), 3 031 (три тисячі тридцять одна) грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 3 307 (три тисячі триста сім) грн 20 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

8. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 11.06.2018

Суддя Н.Б. Плотницька