Постанова

від 19.12.2018 по справі 910/933/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/933/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - Кривенко С.А.,

відповідачів: 1. не з'явилися, 2.Білічак Х.В.,

третьої особи - Цуканова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018

(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді Руденко М.А., Дідиченко М.А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018

(суддя Плотницька Н.Б.)

у справі №910/933/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про застосування наслідків недійсності нікчемних договорів та визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" про застосування наслідків недійсності нікчемних договорів та визнання недійсними договорів.

1.2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує здійсненням під час тимчасової адміністрації позивача перевірки правочинів, вчинених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, у зв'язку з чим виявлено ряд правочинів, укладених між позивачем та відповідачем-1 щодо відступлення права вимоги, а саме, договір відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, договір відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, договір відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, які визнані нікчемними на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. від 16.10.2015 №51-ос.

1.3. За таких обставин, позивач, керуючись статтею 216 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, а саме зобов'язати відповідача-1 повернути позивачу документи, отримані згідно з актами приймання-передачі документації, а саме: оригінал кредитного договору № 31-13/817 від 05.02.2013; оригінали додаткових угод №№1-9 до кредитного договору №31-13/817 від 05.02.2013; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3; оригінал кредитного договору №389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 2 від 11.03.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал додаткової угоди № 3 від 30.04.2014 до кредитного договору № 389-13 від 11.12.2014; оригінал договору іпотеки № 1041 від 30.04.2014; балансові виписки по рахунках №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5; оригінал кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010; оригінали додаткових угод №№ 1-16 до кредитного договору № 306-10 від 29.07.2010; балансові виписки по рахунках №№ 22026573070, НОМЕР_7.

1.4. З огляду на те, що 17.07.2015 між відповідачем-1, відповідачем-2 та позивачем було укладено договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) №31-13/817/14-Ф, № 389-13/14-Ф, № 306-10/14-Ф, за якими замінено первісного боржника (відповідача-1) у зобов'язанні щодо договорів відступлення права вимоги (№ 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, № 306-10/14-Ф від 30.10.2014) новим боржником (відповідачем-2), а вказані договори відступлення права вимоги є нікчемними, позивач просив суд визнати недійсними договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф від 17.07.2015, № 389-13/14-Ф від 17.07.2015, № 306-10/14-Ф від 17.07.2015.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 30 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (первісний кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (новий кредитор, відповідач-1) було укладено договір відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф (далі - договір-1).

Згідно з пунктом 1.2 договору-1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_8 (боржник), а саме кредитним договором №31-13/817 від 05.02.2013 з лімітом кредитування у розмірі 50 580 000,00 грн. Загальна сума заборгованості станом на день укладення цього договору складає 40 597 282,00 грн основної суми кредиту, 4 048 602,69 грн.

Як встановлено пунктом 1.3 договору-1, за цим договором до нового кредитора переходить право вимоги вимагати замість первісного кредитора від боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 40 597 282 грн 00 коп., залишок отриманого боржником кредиту згідно з договором, укладеним між первісним кредитором та боржником кредитного договору; повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 4 048 602 грн 69 коп. станом на дату підписання цього договору.

Згідно з пунктом 1.4 договору-1 загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за цим договором складає 44 199 425 грн 85 коп.

Права вимоги, що передаються за цим договором, переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору (пункт 1.5 договору-1).

Відповідно до пункту 2.1 договору-1 новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредитору після набрання чинності цього договору, в строк до 15.01.2015 відшкодування за відступлення права вимоги за договором в сумі 44 199 425 грн 85 коп. на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Банк "Національні інвестиції".

Факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі, який підписується повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора (пункт 2.2.1 договору-1).

Судами встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі документації від 30.10.2014, позивач та відповідач-1 склали акт, за яким позивач відповідно до договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 передав, а відповідач-1 прийняв такі документи: кредитний договір № 31-13/817 від 05.02.2013, додаткові угоди до кредитного договору №№ 1-9, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_2, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_3. Вказаний акт підписаний позивачем та відповідачем-1 та скріплений їх печатками.

Угодою № 1 про внесення змін та доповнень до договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 позивачем та відповідачем-1 погоджено викласти пункт 2.1. договору-1 в новій редакції, а саме: новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредиторові після набрання чинності цього договору, в строк до 14.01.2016 відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 44 199 425 грн 85 коп.

3.2. 30 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (первісний кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (новий кредитор, відповідач-1) було укладено договір відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф (далі - договір-2).

Згідно з пунктом 1.2 договору-2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_9 (боржник), а саме кредитним договором №389-13 від 11.12.2013 з лімітом кредитування у розмірі 25 000 000 грн 00 коп. Загальна сума заборгованості станом на день укладення цього договору складає 23 590 886 грн 44 коп. основної суми кредиту, 260 614 грн 06 коп.

Відповідно до п.1.3 договору-2 за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати замість первісного кредитора від боржника належного та реального виконання повернення грошового зобов'язання в розмірі 23 590 886 грн 44 коп., залишок отриманого боржником кредиту згідно з договором, укладеним між первісним кредитором та боржником кредитного договору; повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 260 614 грн 06 коп. станом на дату підписання цього договору.

Згідно з пунктом 1.4 договору-2 загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за цим договором складає 23 612 985 грн 50 коп.

Права вимоги, що передаються за цим договором, переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору (пункт 1.5. договору-2).

Відповідно до пункту 2.1 договору-2, новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредитору після набрання чинності цього договору, в строк до 15.01.2015 відшкодування за відступлення права вимоги за договором у сумі 23 612 985 грн 50 коп. на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Банк "Національні інвестиції".

Факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі, який підписується повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора (пункт 2.2.1 договору-2).

Судами встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі документації від 30.10.2014, позивач відповідно до договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф передав, а відповідач-1 прийняв такі документи: кредитний договір № 389-13 від 11.12.2013, додаткові угоди до кредитного договору №№ 1-3, договір іпотеки № 1041 від 30.04.2014, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_4, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_5. Вказаний акт підписаний позивачем та відповідачем-1 та скріплений їх печатками.

Угодою № 1 від 15.01.2015 про внесення змін та доповнень до договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 позивачем та відповідачем-1 погоджено викласти пункт 2.1 договору-2 в новій редакції, а саме: новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредиторові після набрання чинності цього договору, в строк до 14.01.2016 відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 23 612 985 грн 50 коп.

3.3. 30 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (первісний кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (новий кредитор, відповідач-1) укладено також договір відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф (далі - договір-3).

Згідно з пунктом 1.2 договору-3 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_8 (боржник), а саме кредитним договором №306-10 від 29.07.2010 з лімітом кредитування у розмірі 32 400 000 грн 00 коп. Загальна сума заборгованості станом на день укладення цього договору складає 32 400 000 грн 00 коп. основної суми кредиту, 181 993 грн 29 коп.

Відповідно до пункту 1.3 договору-3 за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати замість первісного кредитора від боржника належного та реального виконання такої частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 32 400 000 грн 00 коп., залишок отриманого боржником кредиту згідно з договором, укладеним між первісним кредитором та боржником кредитного договору; повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 181 993 грн 29 коп. станом на дату підписання цього договору. Згідно з пунктом 1.4 договору-3 загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за цим договором складає 32 256 173 грн 36 коп.

Відповідно до пункту 2.1 договору-3 новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредитору після набрання чинності цього договору, в строк до 15.01.2015 відшкодування за відступлення права вимоги за договором в сумі 32 256 173 грн 36 коп. на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Банк "Національні інвестиції".

Судами встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі документації від 30.10.2014, позивач відповідно до договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф передав, а відповідач-1 прийняв такі документи: кредитний договір № 306-10 від 29.07.2010, додаткові угоди до кредитного договору №№ 1-16, балансову виписку по рахунку № НОМЕР_6, балансова виписка по рахунку № НОМЕР_7. Вказаний акт підписаний позивачем та відповідачем-1 та скріплений їх печатками.

Угодою № 1 від 15.01.2015 про внесення змін та доповнень до договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014 позивачем та відповідачем-1 погоджено викласти пункт 2.1 договору-3 в новій редакції, а саме: новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредиторові після набрання чинності цього договору, в строк до 14.01.2016 відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 32 256 173 грн 36 коп.

3.4. 17 липня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (кредитор, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" (первісний боржник, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" (новий боржник, відповідач-2) укладено договір про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф (далі - договір-4).

Відповідно до пункту 1 договору-4 цим договором регулюються відносини, пов'язані з заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, укладеним між первісним боржником та кредитором.

Згідно з пунктом 2 договору-4 первісний боржник переводить борг за договором відступлення права вимоги, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за договором відступлення права вимоги.

Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника (відповідача-1) новим боржником (відповідачем-2) у договорі відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 3 договору-4).

3.5. Аналогічні договори були укладені сторонами спору 17.07.2015 щодо договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 (договір-5) та договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014 (договір-6).

3.6. 17 вересня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно (копія рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 172 від 17.09.2015 долучена позивачем до позову).

3.7. Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. № 51-ос від 16.10.2015 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) " відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та протоколу від 16.10.2015 Комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" за період з 18.09.2014 по 18.09.2015, створеною згідно з наказом № 32 від 22.09.2015, визнано нікчемними правочини (договори) відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі, укладеними між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт", а саме: договір відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014 щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" права вимоги за кредитним договором від 05.02.2013 № 31-13/817, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_8; договір відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" права вимоги за кредитним договором від 11.12.2013 № 389-13, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_9; договір відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014 щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" права вимоги за кредитним договором від 29.07.2010 №306-10, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_8

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції" Волощуком І.Г. складено повідомлення про нікчемність правочинів, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт", відповідно до якого його повідомлено про нікчемність договору відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, договору відступлення права вимоги № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, а також договору відступлення права вимоги № 306-10/14-Ф від 30.10.2014 з тих підстав, що банк за наведеними договорами безоплатно здійснив відчуження майна, банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним, банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, факторинг) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Вказаним повідомленням про нікчемність правочинів позивач просив повернути протягом десяти днів всі отримані згідно з умовами нікчемних договорів оригінали документів (кредитні договори, договори забезпечення та всі інші документи).

3.8. 02 грудня 2015 року відповідно до постанови Правління НБУ № 853 від 01.12.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №214 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу на два роки з 03 грудня 2015 року до 02 грудня 2017 року включно.

3.9. Зазначені вище у п.3.7 обставини визнання нікчемними правочинів (договорів) відступлення права вимоги за кредитними договорами і стали підставою для звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів. З огляду на те, що 17.07.2015 між відповідачем-1, відповідачем-2 та позивачем було укладено договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф, № 389-13/14-Ф, № 306-10/14-Ф, за якими замінено сторону первісного боржника (відповідача-1) у зобов'язанні щодо договорів відступлення права вимоги (№ 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, № 306-10/14-Ф від 30.10.2014) новим боржником (відповідачем-2), а вказані договори відступлення права вимоги є нікчемними, позивач просив суд також визнати недійсними договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф від 17.07.2015, № 389-13/14-Ф від 17.07.2015, № 306-10/14-Ф від 17.07.2015.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Справа слухалась судами неодноразово.

3.2. За результатом нового розгляду Господарським судом міста Києва прийнято рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" повернути позивачу документи, отримані згідно з актами приймання-передачі документації від 30.10.2014, а також визнано недійсними договори про переведення боргу (заміни боржника у зобов'язанні) від 17.07.2015, укладені між позивачем, відповідач-1 та відповідем-2 № 31-13/817/14-Ф, № 389-13/14-Ф, № 306-10/14-Ф.

3.2.1. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договори відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф, № 306-10/14-Ф, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 є нікчемними на підставі пунктів 1 та 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач-1 зобов'язаний повернути позивачу все отримане ним за такими правочинами.

3.2.2. Визнаючи недійсними договори про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) №31-13/817/14-Ф від 17.07.2015, №389-13/14-Ф від 17.07.2015, № 306-10/14-Ф від 17.07.2015, укладені між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг", мотивовано судом тим, що вказаними договорами про переведення боргу регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони у зобов'язаннях, що виникли із нікчемних правочинів - договорів відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, № 306-10/14-Ф від 30.10.2014.

3.3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін. В цілому погодившись з висновками, здійсненими судом першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав також таке.

3.3.1. Договори відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф, № 306-10/14-Ф, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014 містять умови щодо відшкодування новим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" первісному кредитору - Публічному акціонерному товариству "Банк "Національні інвестиції" грошових коштів за відступлення права вимоги. Проте, операцій з перерахунку коштів за відступлення права вимоги за договорами не здійснювалося.

Сама лише наявність умови у договорах щодо подальшої оплати не дає підстави вважати правочин оплатним. Отже, позивач не отримав реальних грошових надходжень за відступлення майнових вимог, тоді як відповідач-1 набув право вимоги на активи банку - майнові права кредитора.

Таким чином, банк безоплатно відмовився від власних майнових вимог до позичальника на користь першого відповідача, передавши право вимоги та позбавивши себе цього права, оскільки кошти за відступлене право вимоги банком не отримано.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача-1 стосовно оплатності договорів про відступлення права вимоги, зазначивши, що обставини зі здійснення оплат за договорами не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про нікчемність договорів відступлення права вимоги на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

3.3.2. Зазначаючи про нікчемність договір відступлення на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд, дослідивши операції з перерахунку коштів за відступлення права вимоги, які здійснювались 10.08.2015, зазначив, що проведенням штучних банківських транзакцій щодо зарахування коштів на рахунок відповідача-2 надано окремим кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

3.3.3. Суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача-1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 у справі №826/2339/16, вказавши, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду.

3.3.4. Таким чином, врахувавши приписи ст.216 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Національні інвестиції" документи, отримані згідно з актами приймання-передачі документації від 30.10.2014, є обгрунтованою та правильно задоволена судом першої інстанції.

3.3.5. Враховуючи встановлення в судовому порядку обставин нікчемності договорів відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф від 30.10.2014, № 389-13/14-Ф від 30.10.2014, № 306-10/14-Ф від 30.10.2014, на підставі яких перший відповідач набув права вимоги до боржників за кредитними договорами № 31-13/817 від 05.02.2013, № 389-13 від 11.12.2014, № 306-10 від 29.07.2010 та прийняв, в свою чергу, на себе зобов'язання з оплати банку коштів за відступлення, суд зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" у зв'язку з цим не мало законних правомочностей на передачу своїх зобов'язань (що виникли на підставі нікчемних правочинів) іншій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг". Таким чином, суд погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів про переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) № 31-13/817/14-Ф від 17.07.2015, № 389-13/14-Ф від 17.07.2015, № 306-10/14-Ф від 17.07.2015.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували п. 1 ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ч. 5 ст. 626, 610, 611 ЦК України, у зв'язку з цим дійшли помилкового висновку, що договори відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф, № 306-10/14-Ф, № 389-13/14-Ф є нікчемними та безоплатними.

4.2.1. У зазначеному аспекті скаржник вказує, що укладені договори відступлення прав вимоги є оплатними, оскільки з однієї сторони позивач передав відповідачу-1 наявні в нього права вимоги за кредитними договорами, а з іншої сторони - відповідач-1 зобов'язався їх оплатити.

Згідно з випискою з особового рахунку TOB "Експрес-Факторинг" №2650430121865 10.08.2016 TOB "Експрес-Факторинг" оплатило 23 612 985,50 грн на виконання умов договору про переведення боргу № 389-13/14-Ф від 17.07.2015. Таким чином, у судових рішеннях неправомірно встановлено та зазначено, що оплата по жодному із укладених договорів не була здійснена.

4.2.2. Наголошуючи на порушенні судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 527, 610, 611, 626, 629 ЦК України, скаржник зазначає, що не надходження на рахунок ПАТ "Банк "Національні інвестиції" грошових коштів в рахунок відшкодування за відступлені права вимоги є невиконанням зобов'язання, але не свідчить про нікчемність укладених сторонами спору договорів.

4.3. Чинне законодавство не містить поняття "штучні транзакції", "реальне надходження коштів". Суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували операції, які відбувалися на рахунку TOB "Експрес-Факторинг". Тому скаржник не розуміє на підставі яких документів суди попередніх інстанцій дійшли висновку та встановили, що було надано переваги саме відповідачу-2.

4.4. Судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин ч. 4 ст. 75 ГПК України, не взято до уваги постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017, чим порушено принцип правової (юридичної) визначеності.

4.5. Скаржник також зазначає, що якщо припустити, що укладені між TOB "ФК "Акцепт" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" договори є нікчемні, то у рішенні суду першої інстанції неправильно застосовано наслідки нікчемності цих правочинів. У зазначеному аспекті відповідач-1 зазначає, що за договорами, укладеними між TOB "ФК "Акцепт" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" були передані права вимоги і, як наслідок, оригінали документів, що їх підтверджують. Тож, повернення оригіналів документів та визнання недійсними договорів про переведення боргу не с наслідком нікчемності правочинів, так як за умовами даних договорів було передано прав вимоги за кредитними договорами, а не оригінали документів.

4.6. 13 грудня 2018 року позивач направив до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, який залишається судом касаційної інстанції без розгляду на підставі ст.118 ГПК України з огляду на таке.

Згідно з приписами зазначеної статті право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2018 відкрито касаційне провадження у цій справі, встановлено строк для подання учасниками справи відзивів на касаційну скаргу позивача - до 10.12.2018 (п.5 резолютивної частини ухвали).

За приписами частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції. Тобто позивач подав відзив на касаційну скаргу поза межами строку, встановленого судом. В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку позивач підстав не наводить.

4.7. 14 грудня 2018 третя особа також подала відзив на касаційну скаргу відповідача-1, у якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та поновити його.

В обґрунтування наявності підстав для цього Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що станом на 10.12.2018 у провадженнях судів різних інстанції перебуває понад 15000 справ, учасником яких він є. Відтак, зважаючи на значну завантаженість співробітників, з метою якісної та належної підготовки відзиву на касаційну скаргу у цій справі, третя особа з об'єктивних причин не змогла виконати вимоги ухвали від 21.11.2018 у строк, встановлений судом, у зв'язку з чим просить його поновити.

Оцінивши наведені третьою особою доводи в обґрунтування причин пропуску нею строку на подання відзиву, суд касаційної інстанції вважає їх переконливими, відтак поновлює пропущений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб строк на подання відзиву на касаційну скаргу відповідача-1.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа просить залишити касаційну скаргу відповіача-1 без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються - без змін

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає, що Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом вірно застосовано положення спеціального Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Третя особа вважає правильними висновки суду першої та апеляційної інстанції про те, що договори відступлення права вимоги № 31-13/817/14-Ф, № 306-10/14-Ф, № 389-13/14-Ф є нікчемними за ознаками, визначеними пунктом 1 частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. До таких правочинів застосовуються наслідки, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій правомірно відхилено доводи викладені в постанові Окружного адміністративного суду міста Киева від 17.05.2017у справі № 826/2339/16.

Підсумовуючи зазначене третя особа вказує, що банк відмовився від власних майнових вимог до позичальника на користь першого відповідача, передавши право вимоги та позбавивши себе цього права, безоплатно, оскільки кошти за відступлене право вимоги банком не отримано, що підтверджує очевидне порушення балансу майнових інтересів цього кредитора та майнових інтересів вкладників банку, які інвестували свої кошти в цей банк - ПАТ "Банк "Національні інвестиції". Зазначені інтереси вкладників банку у даному випадку є тим "суспільним інтересом", належний захист якого у демократичному суспільстві повинна забезпечити держава в особі органів правосуддя на виконання приписів статей 37,38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність надання додаткової чи повторної оцінки доказам, а також необхідності встановлення і дослідження фактичних обставин справи.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується питань застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та визнання недійсними договорів, укладених на підставі таких нікчемних правочинів.

5.2.2. Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.2.3. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

5.2.4. Як встановлено господарськими судами та не спростовано скаржником, Комісією з перевірки правочинів (інших договорів), укладених Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" за період з 18.09.2014 по 18.09.2015, встановлено, що укладаючи 30.10.2014 договори відступлення права вимоги з ТОВ "Фінансова компанія "Акцепт", банк (позивач) відмовився від власних майнових вимог, оскільки розрахунки за цими договорами відповідачем-1 не проведені.

Відповідач-1 в ході судового розгляду стверджував, що укладені договори про відступлення права вимоги є оплатними, оскільки їх умови передбачають обов'язок нового кредитора сплатити грошові кошти на користь банку.

Проте господарськими судами правильно зроблено висновки про безоплатність відступлення прав вимог, оскільки наявність у договорах відступлення умови про обов'язок відповідача-1 сплатити відшкодувати позивачу вартість відступлення не є достатньою підставою вважати такий правочин оплатним, враховуючи встановлений судами факт відсутності оплати.

5.2.5. Доводи відповідача-1, про які йшлося у п.4.2.1 цієї постанови, а саме, що оплатність договорів відступлення підтверджується випискою з особового рахунку TOB "Експрес-Факторинг" №2650430121865 від 10.08.2016, не приймаються до уваги судом касаційної інстанції, оскільки цим документам та доводам вже надано відповідну правову оцінку судами попередніх інстанцій та відхилено їх як безпідставні. Тоді як, суд касаційної інстанції в силу обмежень, встановлених у ст.300 ГПК України, не наділений компетенцією досліджувати докази та повторно встановлювати обставини справи.

5.2.6. Таким чином, встановивши, що договори відступлення права вимоги №31-13/817/14-Ф, №306-10/14-Ф та № 389-13/14-Ф є нікчемними за ознаками, визначеними пунктом 1 частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , суди правильно застосували ст.216 ЦК України, задовольнивши позовну вимогу позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Акцепт" повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Національні інвестиції" документи, отримані згідно з актами приймання-передачі документації від 30.10.2014.

5.2.7. Суд також вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відхилення посилання відповідача-1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 826/2339/16, оскільки правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту його вчинення, незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий наказ, який в подальшому було скасовано судом адміністративної юрисдикції.

5.2.8. Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

По суті всі доводи та аргументи касаційної скарги, вже були предметом неодноразової оцінки судами попередніх інстанцій. Суд касаційної інстанції з такими висновками судів погоджується про що зазначено вище. Незгода скаржника з цими рішеннями не є законодавчо визначеною підставою для їх скасування.

Належних доводів, які б свідчили про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, касаційна скарга не містить. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Факторинг" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 у справі №910/933/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: Л. Стратієнко

В. Студенець