Постанова

від 05.06.2018 по справі 911/574/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2018 р. Справа№ 911/574/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Каніковського А.О.

за участю представників:

від позивача: Лозицька О.Л.

від відповідача-1: Левчук В.В.

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+"

на ухвалу господарського Київської області

від 13.04.2018

у справі №911/574/18 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+"

до 1) Ворзельської селищної ради

2) Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, визнання укладеним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 13.04.2018 у справі №911/574/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" про вжиття заходів забезпечення позову та вжити заходи забезпечення позову у справі №911/574/18 шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082 та 3210945600:01:054:0083 до моменту набрання рішенням у цій справі законної сили.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права. При цьому, в апеляційній скарзі скаржник зазначив, що позивачу належить право користування спірною земельною ділянкою, яка, незважаючи на подання клопотання товариством про надання її у користування (оформлення такого права), була поділена відповідачем-1 на дві новоутворені земельні ділянки (без отримання погодження про такий поділ з позивачем). Наразі існують дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082 та 3210945600:01:054:0083, які утворились у результаті поділу спірної земельної ділянки з кадастром номером 3210945600:01:054:0077. Позивач подав позов про захист своїх прав щодо користування всією площею спірної земельної ділянки, яка існувала до поділу та права на яку має товариство в силу закону. Враховуючи те, що відповідачем після подання клопотання позивачем про надання земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:054:0077 в оренду, вже були вчинені дії, що утруднюють відновлення порушеного права позивача на користування земельною ділянкою, а саме: здійснено поділ земельної ділянки на дві окремі, яким присвоєно нові кадастрові номери, існує очевидна вірогідність того, що відповідачем-1, у разі невжиття заходів забезпечення позову, можуть бути вчинені інші юридично значимі дії, щодо новоутворених земельних ділянок, як-то їх новий поділ, передання речових прав на ці земельні ділянки іншим особам (або на одну з таких земельних ділянок) або інших дій, що зроблять неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та призведуть до необхідності для звернення з новим позовом для відновлення порушеного права товариства на користування земельною ділянкою. Крім того, на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано, що відповідач-1 має реальну можливість на власний розсуд розпорядитися в будь-який час спірною земельною ділянкою, в тому числі передати її в оренду третім особам, відчужити тощо, що унеможливить поновлення прав позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 просить залишити без змін ухвалу суду, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача-2 не з'явився.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу у відсутність представника відповідача-2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

11.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" надійшла заява, в порядку ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082 та 3210945600:01:054:0083 (Київська область, с. Ворзель, вул. Кленова, 11-б та 11-в відповідно) до моменту набрання рішенням у цій справі законної сили.

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" вказувало на те, що в силу законодавчих норм права, позивачу належить право користування спірною земельної ділянкою (кадастровий номер 3210945600:01:054:0077) щодо якої за рішенням Ворзельської селищної ради №428-33-VII від 21.12.2017 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності в селищі Ворзель, вул. Кленова, 11-Б", здійснено поділ та доручено зареєструвати речове право на дві окремі земельні ділянки за кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082, загальною площею 1,2794 га та 3210945600:01:054:0083, загальною площею 1,7206 га. Наразі, позивачем подано позов з вимогами визнати незаконними та скасувати рішення, зобов'язати вчинити дії та визнати укладеним договір оренди щодо спірної земельної ділянки. На думку позивача, у разі вчинення відповідачем-1 будь-яких дій щодо новоутворених земельних ділянок, такі дії в подальшому можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що припущення заявника про те, що виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову може бути утруднено або його виконання може бути унеможливленим, не підтверджується належними та допустимими доказами, а позивачем не доведено факту, що спірне майно може зникнути, зменшитись за кількістю, погіршитись за якістю на момент його виконання, або можуть бути вчинені інші дії, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/574/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" до Ворзельської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення Ворзельської селищної ради від 17.08.2017 №367-28-VII Про розгляд клопотання ТОВ "Добробуд+" , визнання незаконним та скасування рішення Ворзельської селищної ради від 17.08.2017 №366-28-VII Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності територіальної громади в селищі Ворзель, вул. Кленова, 11-б , визнання незаконним та скасування рішення Ворзельської селищної ради від 21.12.2017 №428-33-VII Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності в селищі Ворзель, вул. Кленова, 11-б , зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082 та 3210945600:01:054:083, які утворились у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:054:0077, зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області поновити у Державному земельному кадастрі земельних ділянок запис про земельну ділянку кадастровий номер 3210945600:01:054:0077 та Поземельну книгу по вказаній ділянці, визнання незаконним та скасування рішення Ворзельської селищної ради від 25.01.2018 №445-34-VII Про розгляд клопотання ТОВ "Добробуд+" про передачу земельної ділянки без складання документації із землеустрою , визнання укладеним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3210945600:01:054:0077, площею 3 га, між Ворзельською селищною радою Київської області та ТОВ "Добробуд+" на викладених к позовній заяві умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку з порушенням відповідачем-1 прав позивача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210945600:01:054:0077, загальною площею 3,0 га, селище Ворзель, вул. Кленова, 11-6 (перейменована з вулиці Леніна). При цьому, право користування зазначеною земельною ділянкою ТОВ ДОБРОБУД+ підтверджується положеннями законодавства, як власника нерухомості, що розміщена на цій земельній ділянці (статті 120 ЗК України, 377 ЦК України). Користуючись спірною земельною ділянкою на законних підставах, що підтверджується договором суборенди від 01.06.2016, укладеним на 45 років за погодження з органом місцевого самоврядування відповідно до рішення №67-8-VII, між первісним орендарем (КП Ворзельське УЖКГ ) та позивачем (суборендар), ТОВ ДОБРОБУД+ здійснив будівництво закладу освіти. Право власності позивача на заклад освіти підтверджується зареєстрованою декларацією про готовність об'єкту до експлуатації від 16.08.2016 № КС143162292001, технічним паспортом на об'єкт та довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, ТОВ ДОБРОБУД+ отримало майнові прав замовника будівництва на багатоповерховий житловий будинок, що підтверджується договорами купівлі-продажу майнових прав на квартири та нежитлові приміщення від 29 грудня 2015 року, та майнові права замовника будівництва об'єктів: група багатоквартирних житлових будинків І, II, III, IV та V черг будівництва та закладу освіти на земельній ділянці площею 3,0 га, кадастровий номер 3210945600:01:054:0077, що підтверджується відповідним договором від 29 грудня 2015 року. Вказані договори укладені між попереднім замовником будівництва вказаних об'єктів ТОВ ДОБРОБУТ+ та позивачем.

Як зазначає позивач, планування забудови земельної ділянки з кадастром номером 3210945600:01:054:0077 по вулиці Кленова 11-6 здійснювалось за погодженням з власником земельної ділянки (органом місцевого самоврядування), що підтверджується прийнятими відповідачем-1 рішеннями про надання дозволу замовнику будівництва на отримання вихідних даних на проектування об'єктів будівництва група багатоквартирних будинків І, II, III, IV та V черг будівництва та закладу освіти . Однак, у 2017 році за взаємною згодою органу місцевого самоврядування (відповідач-1) та комунального підприємства (КП Ворзельське УЖКГ , первісний орендар спірної земельної ділянки) договір оренди від 29.08.2012, укладений між вказаним особами, був припинений (рішення відповідача-1 від 14.06.2017 №338-25- VII) до закінчення строку його дії. Припинення первісного договору оренди спричинило автоматичне, в силу закону, припинення договору суборенди, укладеного між первісним орендарем та позивачем, проте, не припинило право користування позивача спірною земельною ділянкою як власника нерухомості та забудовника. Таким чином, власник нерухомості та майнових прав забудовника земельної ділянки залишився без належного оформлення свого права користування спірною земельною ділянкою. Враховуючи вказане та керуючись положеннями абз. 3 ст. 123 ЗК України, позивач звернувся до відповідача-1 з клопотанням від 25.07.2017 №25/07/17 про передачу (надання) спірної земельної ділянки в оренду без складання документації із землеустрою. Незважаючи на те, що праву позивача на користування спірною земельною ділянкою, як власнику нерухомості на такій земельній ділянці та особи, яка має права забудовника такої земельної ділянки, кореспондується обов'язок власника земельної ділянки здійснити дії, визначні законодавством, спрямовані на оформлення такого права позивача (прийняти відповідне рішення про надання земельної ділянки в оренду та укласти договір оренди земельної ділянки), відповідач-1 вчинив дії, які прямо протилежні вказаному вище обов'язку, чим порушив права позивача.

З метою забезпечення ефективного способу захисту, повного відновлення порушених прав, позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання незаконними та скасування рішень відповідача-1, які прийняті останнім після подання позивачем клопотання про надання в оренду спірної земельної ділянки, похідні вимоги до відповідача-2 про скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі новоутворених земельних ділянок, які виникли у результаті поділу спірної земельної ділянки, поновлення запису та поземельної книги щодо спірної земельної ділянки, яка існувала до поділу, а також про визнання укладеним договору оренди спірної земельної ділянки на умовах, викладених у позовній заяві.

Колегією суддів встановлено, що після звернення позивача до Ворзельської селищної ради з клопотанням про надання в оренду спірної земельної ділянки, відповідачем-1 були прийняті рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності територіальної громади в селищі Ворзель, вул. Кленова, 11-б та про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності в селищі Ворзель, вул. Кленова, 11-б, здійснено поділ земельної ділянки з кадастром номером 3210945600:01:054:0077 на дві окремі земельні ділянки, яким присвоєно нові кадастрові номери 3210945600:01:054:0082 та 3210945600:01:054:0083, що вказує на вчинення відповідачем-1 дій, які можуть призвести до неможливості поновлення прав позивача.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи узгодженість предмету позову їз заходами забезпечення позову, що полягають у накладенні арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082 та 3210945600:01:054:0083 (Київська область, с. Ворзель, вул. Кленова, 11-б та 11-в відповідно).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" про вжиття заходів забезпечення позову - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136 - 140, 255, 269, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 13.04.2018 у справі №911/574/18 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945600:01:054:0082 та 3210945600:01:054:0083 (Київська область, с. Ворзель, вул. Кленова, 11-б та 11-в відповідно) до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Дана ухвала має силу виконавчого документу відповідно до ст.3 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 05.06.2018, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому Законом України Про виконавче провадження , протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Стягувачем за даною ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд+" (08296, Київська область, с. Ворзель, вул. Кленова, 11-б, оф.1 код: 40104128).

Боржником є - Ворзельська селищна рада (08296, Київська область, с. Ворзель, вул. Курортна, 72, код: 04360592).

Матеріали оскарження ухвали суду у справі №911/574/18 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко

(повний текст постанови складено 07.06.2018)