Постанова

від 15.05.2018 по справі 910/15863/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/15863/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор-Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",

представник - Немирська І.А. (довіреність №343 від 29.08.2016),

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт",

представник - адвокат Посохов В.С. (договір про надання правової допомоги №21-17 від 11.10.2017),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Панасюк Іван Вікторович, особисто

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 17.10.2017

у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Алданова С.О.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва (в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк")

від 17.11.2016

у складі судді Паська М.В.

за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 06.02.2018 справа №910/15863/16 Господарського суду міста Києва надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з Вищого господарського суду України відповідно частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.

2. 19.03.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 16.02.2018, справа №910/15863/16 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 (в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк") та призначено її розгляд на 15.05.2018 о 10 год. 30 хв.

3. Ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" 16.04.2018 надіслав відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт".

4. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статті 1, частини 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), статей 43, 101 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, до набрання чинності Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Провадження у справі №910/15863/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" (далі - ТОВ "Укрконцепт", боржник), порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011.

6. 16.09.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Укрконцепт".

7. 13.10.2016 ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 112 210 161, 25 грн., з яких: 105 997 079, 82 грн. - відсотки за користування кредитом та 6 213 081, 43 грн. - загальна заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів (т. 1 матеріалів оскарження постанови від 17.10.2017, а.с. 109-168). Заявлені грошові вимоги до боржника мотивовані наявністю заборгованості за процентами та пенею за несвоєчасну сплату процентів за період з 25.02.2011 по 15.09.2016, у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №3/2010 від 02.04.2010.

8. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду мста Києва від 17.11.2016 у складі судді Паська М.В. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Укрконцепт" на загальну суму 173 125 624, 61 грн., а саме з грошовими вимогами ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 173 125 624, 61 грн., з яких 13 780 грн. - вимоги першої черги; 165 846 486, 32 грн. - вимоги четвертої черги; 7 256 358, 29 грн. - вимоги шостої черги.

9. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі №910/15863/16 залишено без змін.

10. Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 скасовано з направленням справи в частині розгляду грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" на новий розгляд до апеляційного суду з підстав необхідності з'ясування обставин обтяження частини заявлених кредитором грошових вимог спливом строку позовної давності, що виключає можливість визнання таких вимог у справі про банкрутство.

11. При новому розгляді справи постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 в частині визнання ПАТ АБ "Укргазбанк" кредитором ТОВ "Укрконцепт" на суму 112 210 161, 25 грн. скасовано з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову кредитору у визнанні його грошових вимог на зазначену суму; змінено пункт 2 ухвали Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 шляхом вказівки про затвердження реєстру вимог кредиторів на загальну суму 60 915 463, 36 грн.

12. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зобов'язання боржника перед кредитором зі сплати кредитних коштів є припиненим, оскільки кредитор скористався своїм правом на дострокове повернення усієї суми кредиту ще у 2010 році та в подальшому ця сума заборгованості була стягнена з боржника за судовим рішенням в позовному провадженні і частково погашена за рахунок примусової реалізації заставного майна. У зв'язку з чим нарахування процентів та штрафних санкцій кредитором, як конкурсних вимог, є безпідставним.

13. Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017, справу №910/15863/16 в частині розгляду грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду. Суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи апеляційний суд, ігноруючи вказівки суду касаційної інстанції, взагалі не з'ясував питання щодо позовної давності. Так, суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді апеляційному господарському суду необхідно врахувати обов'язкові вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2017 у справі №910/15863/16.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

14. 14.09.2017 ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Укрконцепт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 прийнято до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні.

15. 17.10.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Алданова С.О. апеляційну скаргу ТОВ "Укрконцепт" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі №910/15863/16 залишено без змін.

16. Переглянувши справу в повному обсязі, врахувавши вказівки суду касаційної інстанції, апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи судом першої інстанції, з його висновками про правову природу спірних кредиторських вимог, як конкурсних, їх підтвердження належними та достатніми доказами у справі та зазначив про правомірність визнання кредиторських вимог банку на суму 173 125 624, 25 грн., з яких 13 780 грн. - вимоги першої черги; 165 846 486, 32 грн. - вимоги четвертої черги; 7 256 358, 29 грн. - вимоги шостої черги.

16.1. Апеляційним судом встановлено, що грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" виникли на підставі кредитного договору №3/2010 від 02.04.2010 та підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі №22/352 та постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016 ВП №50402853. Ухвалою від 15.09.2016 за заявою кредитора порушено провадження у справі №910/15863/16 та визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника в розмірі 60 915 463, 36 грн., як такі, що мають безспірний характер.

16.2. Апеляційним судом встановлено, що в частині грошових вимог, які не були визнані як безспірні, ПАТ АБ "Укргазбанк" 13.10.2016 звернулося в порядку частини 2 статті 23 Закону про банкрутство з додатковими грошовими вимогами за період з 25.02.2011 по 15.09.2016 в розмірі 112 210 161, 25 грн., з яких: 105 997 079, 82 грн. - відсотки за користування кредитом та 6 213 081, 43 грн. - загальна заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів. Зазначені грошові вимоги визнано ухвалою попереднього засідання від 17.11.2016 та включено до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі, у зв'язку з чим ПАТ АБ "Укргазбанк" визнано кредитором боржника на суму 173 125 624, 61 грн., з яких 13 780 грн. - вимоги першої черги; 165 846 486, 32 грн. - вимоги четвертої черги; 7 256 358, 29 грн. - вимоги шостої черги.

16.3. Апеляційним судом встановлено, що на момент звернення з грошовими вимогами до боржника, у проваджені Господарського суду міста Києва знаходилася справа № 910/6688/16, порушена за заявою ПАТ АБ "Укргазбанк", про стягнення з боржника коштів на суму 110 174 928, 11 грн. на підставі кредитного договору №3/2010 від 02.04.2010.

16.4. Апеляційний суд встановив, що рішенням від 10.08.2016 у справі № 910/6688/16 стягнено з боржника на користь кредитора 49 312 304, 54 грн. процентів за користування кредитними коштами, 92 515, 18 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі №910/6688/16 рішення від 10.08.2016 змінено шляхом стягнення з боржника 49 312 304, 54 грн. процентів за користування кредитними коштами, 8 616 000, 60 грн. заборгованості за пенею за несвоєчасну сплату процентів, 3 042 062, 77 грн. заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення кредиту та 114 386,96 грн. судового збору. Як встановлено постановою апеляційного суду від 31.10.2016 у справі №910/6688/16, грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Укрконцепт" на суму 47 785 996, 51 грн. за період з 04.02.2011 по 10.04.2013 задоволенню не підлягають з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України. В подальшому постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2017 у справі №910/6688/16 рішення від 10.08.2016 та постанову від 31.10.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

16.5. Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постановах від 19.04.2017 та 30.08.2017 у справі №910/15863/16 щодо необхідності з'ясування обставин обтяження частини заявлених кредитором грошових вимог спливом строку позовної давності, апеляційним судом встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2017 у справі №910/6688/16 рішення від 10.08.2016 та постанову від 31.10.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; отже, обставини, встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі №910/6688/16, зокрема, щодо спливу строку позовної давності за зобов'язаннями боржника (заборгованістю за процентами та пенею) перед кредитором за період з 04.02.2011 по 10.04.2013, не є преюдиційними в розумінні статті 35 ГПК України, оскільки обґрунтовувалися рішенням, яке було скасовано.

16.6. Також, апеляційний суд зазначив, що звертаючись з апеляційною скаргою від 29.11.2017, ТОВ "Укрконцепт" заперечувало проти визнання грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 112 210 161, 25 грн., не заявляючи клопотання про застосування строків позовної давності до суду першої інстанції до винесення оскаржуваної ухвали. Заява про застосування позовної давності ТОВ "Укрконцепт" подана лише при третьому новому розгляді спірних вимог на стадії апеляційного перегляду 09.10.2017.

16.7. Апеляційний суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви боржника про застосування строків позовної давності, оскільки ТОВ "Укрконцепт" не обґрунтувало належним чином неможливості подання даної заяви до суду першої інстанції, як і до суду апеляційної інстанції при попередніх переглядах оскаржуваної ухвали та спростував доводи заявника з огляду на те, що ТОВ "Укрконцепт" було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи судом за його місцем реєстрації, а також наявність в матеріалах справи заяви представника ТОВ "Укрконцепт" про ознайомлення з матеріалами справи від 02.11.2016 (до розгляду в попередньому засіданні реєстру вимог кредиторів ухвалою суду 17.11.2016), а отже, боржник мав достатньо часу для звернення до суду із заявою про застосування строків позовної давності до прийняття оскаржуваної ухвали.

16.8. Отже, враховуючи на те, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ухвали про розгляд спірних вимог кредитора), та беручи до уваги, що боржником було заявлено про сплив строку позовної давності лише в суді апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваної ухвали в третій раз (09.10.2017), та належним чином не обґрунтовано причин неможливості подання такої заяви в суді першої інстанції, до вимог ПАТ АБ "Укргазбанк", як конкурсного кредитора у справі №910/15863/16, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.

16.9. Щодо визнання грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника на суму 112 210 161, 25 грн., з яких 105 997 079, 82 грн. - відсотки за користування кредитом та 6 213 081,43 грн. - загальна заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів, які обґрунтовані неналежним виконанням умов кредитного договору №3/2010 від 02.04.2010, який укладений між банком та боржником як позичальником, в частині несплати процентів за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасну сплату процентів, апеляційний суд зазначив про їх обґрунтованість та підтвердженість належними доказами.

16.10. Отже, за наслідком третього апеляційного нового розгляду, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що кредиторські вимоги банку підлягають визнанню (за результатами попереднього засідання суду) на суму 173 125 624, 61 грн., з яких: 13 780 грн. - вимоги першої черги; 165 846 486, 32 грн. - вимоги четвертої черги; 7 256 358, 29 грн. - вимоги шостої черги.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (боржника у справі)

17. Скаржник аргументував, що в порушення вимог статей 43, 101 ГПК України в редакції до 15.12.2017, суди не дослідили обґрунтованість заявлених ПАТ АБ "Укргазбанк" кредиторських вимог на суму 112 210 161, 25 грн., оскільки конкурсні вимоги ініціюючого кредитора не підтверджені належними та допустимими доказами, що було проігноровано судами. Скаржник зазначав, що примусове виконання судового рішення від 25.02.2011 у справі №22/352 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, свідчить про припинення зобов'язання боржника за кредитним договором та виникнення нового зобов'язання боржника з виконання судового рішення, а тому всі подальші нарахування, які заявлені банком як додаткові вимоги кредитора в межах справи про банкрутство, не мають правового обґрунтування.

18. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції, не врахував вказівок Вищого господарського суду України щодо застосування строку позовної давності відповідно до постанов ВГСУ від 19.04.2017 та 30.08.2017 у справі №910/15863/16, оскільки пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання та зумовив перебіг позовної давності. Також, скаржник зазначав про неможливість вчасного подання заяви про застосування позовної давності, оскільки про існування зазначеної справи боржник дізнався з відкритих джерел, зокрема, офіційного сайту Вищого господарського суду України та Єдиного державного реєстру судових рішень.

19. Скаржник доводив, що апеляційним судом порушено вимоги статті 35 ГПК України, оскільки при прийнятті рішення повністю проігноровані преюдиційні обставини, встановлені у постанові Вищого господарського суду України від 06.02.2017 у справі №910/6688/16.

Доводи інших учасників справи

20. Ініціюючий кредитор - ПАТ АБ "Укргазбанк" у відзиві на касаційну скаргу заперечував доводи скаржника та погодився з результатом розгляду судами спірних кредиторських вимог.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

21. Цивільний кодекс України

Стаття 256 - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 статті 261 - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частини 3, 5 статті 267 - позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Стаття 599 - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 1046 - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 1 статті 1048, частини 1, 3 статті 1049 - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

22. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Стаття 1 - кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частини 1, 2, 6, 8 статті 23 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Частина 2 статті 25 - у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

23. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017

Частина 3 статті 35 - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні (ухвалі) або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судами доказів, наданих кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, разом з тим, його доводи про допущення в цілому процесуальних порушень при прийнятті та оцінці доказів відповідно до статей 43, 101 ГПК України в редакції до 15.12.2017 та статей 1, 23 Закону про банкрутство колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає прийнятними.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів

25. Аналіз приписів частин 1, 4 статті 23 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки протилежне матиме наслідком їх включення до реєстру як вимог шостої черги. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. За змістом частини 6 статті 23 та частини 2 статті 25 Закону про банкрутство вбачається, що обов'язком господарського суду є розгляд у попередньому судовому засіданні грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника на предмет їх правомірності та обґрунтованості незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. Обов'язок доведення обґрунтованості грошових вимог кредитора у справі про банкрутство за сукупністю поданих ним доказів покладається законодавцем на самого кредитора.

26. Аналіз приписів статей 34, 43, 101 ГПК України свідчить про те, що законодавець зобов'язав суд приймати рішення за наслідком дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу. Згідно встановлених судами обставин виникнення спірних грошових вимог та їх юридичних висновків вбачається, що суди належно виконали свої обов'язки щодо повноти дослідження доказів у справі, юридичного обґрунтування своїх висновків при оцінці доказів та спростування доводів скаржника в апеляційному суді.

За змістом ухвали суду першої інстанції від 17.11.2016 вбачається, що судом при прийнятті рішення про включення до реєстру вимог кредиторів та визнання вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 173 125 624, 61 грн., з яких 13 780 грн. - вимоги першої черги; 165 846 486,32 грн. - вимоги четвертої черги; 7 256 358, 29 грн. - вимоги шостої черги., надано оцінку поданим кредитором доказам на підтвердження його грошових вимог, що виникли на підставі кредитного договору №3/2010 від 02.04.2010 та підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі №22/352 та постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016 ВП №50402853. Грошові вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника в розмірі 60 915 463, 36 грн., ухвалою від 15.09.2016 визнано як такі, що мають безспірний характер. А в частині грошових вимог, що не були визнані як безспірні, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося в порядку частини 2 статті 23 Закону про банкрутство з додатковими грошовими вимогами за період з 25.02.2011 по 15.09.2016 в розмірі 112 210 161, 25 грн. з яких: 105 997 079, 82 грн. - проценти за користування кредитними коштами та 6 213 081, 43 грн. - заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів.

27. Виходячи з положень статей 1046, 1048, 1049 ЦК України, за договором позики у позичальника виникає обов'язок повернути позикодавцю суму позики (грошові кошти в сумі, переданій йому в користування), а також проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

28. Судами встановлено, що в червні 2010 року кредитор скористався своїм правом вимоги до боржника щодо дострокового погашення всіх зобов'язань за кредитним договором від 02.04.2010 №3/2010 і заборгованість за вказаним договором була повністю стягнена з боржника за рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 у справі №22/352. В подальшому відбулося часткове примусове виконання зазначеного судового рішення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, за наслідком звернення з позовом до суду та прийняття судового рішення перебіг строку позовної давності переривався відповідно до частини 2 статті 264 ЦК України.

29. Доводи скаржника про те, що примусове виконання судового рішення від 25.02.2011 у справі №22/352 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки свідчить про припинення зобов'язань боржника за кредитним договором та виникнення нового зобов'язання боржника з виконання судового рішення, а тому всі подальші нарахування, суми яких заявлені банком, як додаткові вимоги кредитора в межах справи про банкрутство, не мають правового обґрунтування, Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

30. Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 із здійсненням юридичного аналізу статей 509, 598 ЦК України, де суд касаційної інстанції зазначив, що чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, наявність судових актів про стягнення заборгованості не змінює первинного зобов'язання боржника, як не породжує і виникнення нового зобов'язання, а є лише підставою для примусового виконання відповідного спірного зобов'язання. Отже, судове рішення не припиняє грошових зобов'язань боржника і, як наслідок, не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

31. Апеляційний суд, переглядаючи спірні кредиторські вимоги, на виконання вимог статей 43, 101, 111-12 ГПК України в редакції до 15.12.2017, враховуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постановах від 19.04.2017 та 30.08.2017 у справі №910/15863/16, щодо спливу строку позовної давності за зобов'язаннями боржника (заборгованістю за процентами і пенею), дійшов висновку, що обставини встановлені, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі №910/6688/16, не мають преюдиційного значення для даної справи, в розумінні статті 35 ГПК України, оскільки встановлені у рішенні, яке було скасовано.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

32. Доводи скаржника про неможливість подання заяви про застосування позовної давності до суду першої інстанції, Суд вважає такими, що вимагають переоцінки доказів, які вже були оцінені апеляційним судом, а отже, необґрунтованими відповідно до статті 300ГПК України.

33. Суд відхиляє доводи боржника відповідно до пунктів 17-19 мотивувальної частини даної постанови, що підтверджується висновками пунктів 25-31 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. З огляду на таке, Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ТОВ "Укрконцепт" та залишення без змін оскаржуваних постанови апеляційного суду від 17.10.2017 та ухвали суду першої інстанції від 17.11.2016 (в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ АБ "Укргазбанк") у даній справі як таких, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

35. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги боржника та залишає без змін оскаржувані судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 (в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк") у справі №910/15863/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков