Ухвала

від 11.06.2018 по справі 809/986/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                У Х В А Л А                                         про залишення позовної заяви без руху "11" червня 2018 р.                                                                 Справа № 809/986/18 м. Івано-Франківськ   Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову дочірнього підприємства «Автоколона 2222» відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськавтотранс» до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправними та не чинними п.1, п.2 рішення №262 від 07.03.2018,-                                                           В С Т А Н О В И В: Дочірнє підприємство «Автоколона 2222» відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськавтотранс» звернулося в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та не чинним п.1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради «Про проведення конкурсу на визначення виконавців послуг з вивезення твердих побутових відходів» №262 від 07.03.2018 та п. 2 даного рішення, в частині затвердження абз. 1-4 п. 6 та абз. 2-5 п. 7 розд. 1 «Конкурсної документації для проведення конкурсу на вивезення побутових відходів». Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Суд звертає увагу, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина 1 статті 5 КАС України). Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень передбачені статтею  264 КАС України. Так, згідно частини 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень. Згідно пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги – це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Відповідно до статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Утвердження правової держави відповідно до положень статті 1, другого речення частини 3 статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді. Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим. У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та не чинним п.1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради «Про проведення конкурсу на визначення виконавців послуг з вивезення твердих побутових відходів» №262 від 07.03.2018 та п. 2 даного рішення, в частині затвердження абз. 1-4 п. 6 та абз. 2-5 п. 7 розд. 1 «Конкурсної документації для проведення конкурсу на вивезення побутових відходів», однак дана позовна вимога є нечіткою та не зрозумілою, оскільки позивач не навів обґрунтування порушення оскаржуваними правовим актом саме прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, з посиланням на норми права. За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для її усунення шляхом подачі уточненої позовної заяви (уточнених вимог) із зазначенням  обґрунтування мотивів звернення до суду (в частині зазначення порушення оскаржуваними правовим актом прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів саме позивача з посиланням на норми права). Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України           суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених пунктами 5, 9 частини 5 статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України вимог. На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, частинами 1, 2 статті 169 та статей 171, 256, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, - У Х В А Л И В: Позовну заяву дочірнього підприємства «Автоколона 2222» відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськавтотранс» до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправними та не чинними п.1, п.2 рішення №262 від 07.03.2018 – залишити без руху. Надати дочірньому підприємству «Автоколона 2222» відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськавтотранс» десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подачі уточненої позовної заяви (уточнених вимог) із зазначенням  обґрунтування мотивів звернення до суду (в частині зазначення порушення оскаржуваними правовим актом прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів саме позивача з посиланням на норми права). Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.                   Суддя                                                                                    Кафарський В.В.