Рішення

від 08.06.2018 по справі 766/10437/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 766/10437/17 15 год.00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - Іванюти О.Д.,

представника відповідача - Хмілевської С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Аріс ЛТД" до Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Аріс ЛТД" (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області (далі - відповідач) в якому просить:

- витребувати у відповідача Положення про податок на майно, протокол пленарного засідання Антонівської селищної ради від 10.03.2017р. та копію рішення Антонівської селищної ради від 10.03.2017р. №169 "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015р. №705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. №116 "Про податок на майно" зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку";

- визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області від 10.03.2017р. №169 "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015р. №705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. №116 Про податок на майно" зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку".

Ухвалою Херсонського міського суду від 21 червня 2017р. відкрите провадження у вказаній справі, розгляд справи призначений на 08 листопада 207р.

08 листопада 2017р. розгляд справи відкладено на 15 березня 2018р. для надання сторонам часу на підготовку до справи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 березня 2018р. задоволено клопотання позивача та вирішено передати справу до Херсонського окружного адміністративного суду за підсудністю.

13 квітня 2018 р. дана справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Морську Г.М.

Ухвалою від 17.04.18 справу прийнято до провадження Херсонського окружного адміністративного суду, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 02.05.18 о 15:00 год.

02 травня 2018р. в підготовчому судовому засіданні за клопотанням позивача про відмову від частини позовних вимог, суд закрив провадження щодо першої позовної вимоги, у судовому засіданні оголошено перерву до 21.05.2018р.

21 травня 2018р. прийнята ухвала про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду на 08.06.2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 001196 виданим 25.12.1998 р. позивачу надано у постійне користування 1 га землі, за адресою: Херсонська обл., смт. Антонівка, вул. 9 Східна, 64, за категорією є землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510165300:04:002:0002. Рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області від 10.03.2017 р. № 169 вирішено внести зміни до Положення про податок на майно, зокрема п. 4.5.2.1. викладено в новій редакції, в результаті чого ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Пунктом 2 цього рішення Антонівської селищної ради вирішено ввести оскаржуване рішення в дію з 01.01.2017 р. Позивач вважає рішення незаконним, прийнятим всупереч п.п. 12.3.4 п. 12.3, п. 12.4 ст. 12 ПК України, оскільки рішення, прийняте 10.03.2017 р. не могло набути чинність із 01.01.2017р. Також Антонівська селищна рада не виконала вимоги податкового законодавства та не оприлюднила у встановлені строки своє рішення та не подала органу ДПІ рішення щодо ставок земельного податку. При винесенні оскаржуваного рішення Антонівська селищна рада не прийняла до уваги, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПК України). Оскільки змінювати розмір ставок необхідно до початку наступного бюджетного року, а не навпаки, після початку, позивач вважає рішення незаконним та просить суд задовольнити позов повністю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві та запереченні на відзив.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали зміни, внесені у податкове законодавство щодо визначення граничних розмірів ставок місцевих податків, встановлення яких віднесено до відання органів місцевого самоврядування. Відмітив, що розділом II Прикінцеві та перехідні положення ЗУ №1791 передбачено: 4. Установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" . Крім того, відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні : 3. Установити, що у 2017 році в частині плати за землю вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не поширюються на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону .

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову із підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Позивачу відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 001196 виданим 25.12.1998 р. надано у постійне користування 1 га землі, за адресою: Херсонська обл., смт. Антонівка, вул. 9 Східна, 64, за категорією є землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510165300:04:002:0002.

Антонівська селищна рада м. Херсона Херсонської області на ХХІІІ сесії селищної ради VІІ скликання прийняла рішення від 10.03.2017р. №169 "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015р. №705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. №116 Про податок на майно" зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку".

Зазначеним рішенням внесені зміни до Положення про податок на майно затвердженого рішенням Антонівської селищної ради від 30.06.2015 № 705 Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. №116 Про податок на майно , зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням №21 від 20.11.2015р. Про внесення змін та доповнень до рішення № 705 під 30.06.2015р. Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. №116 Про податок на нерухоме манно відмінне від земельної ділянки . зі змінами і доповненнями і рішенням №48 від 29.01.2016р. Про внесення змін та доповнень до рішення № 705 від 30.06,2015р. Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. №116 Про податок на майно , зі змінами і доповненнями визначивши ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку на території смт Антонівка виклавши п.н.2.7 і и.н.4.5 у наступній редакції:

2.7. Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за І кв. метр бази оподаткування становить: а) 0,75% - для об'єктів житлової нерухомості: д) 0.75% - для об'єктів нежитлової нерухомості.

4.5. Ставки земельного податку

4.5.1.Ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження).

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження) встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки.

Для сільськогосподарських угідь, що розташовані за межами населених пунктів та по яких не проведено нормативну грошову оцінку, ставка податку становить 0,3 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

4.5.2. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, крім сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)

4.5.2.1. Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб встановлюється у розмірі 2 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні підприємств, установ і організацій державної та комунальної форми власності встановлюється у розмірі 1 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.3.2.2. Податок за земельні ділянки загального користування встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.5.2.3. Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними "гаражами, саговими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до пункту 4.3.2.1.

4.5.2.4 Податок за земельні ділянки (у межах населених пунктів), що відносяться до Земель залізничного транспорту (крім "земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, та земельні ділянки, на яких розташовані аеродроми, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до пункту 4.5 2.1.

4.5.2.3. Податок за земельні ділянки (в межах та за межами населених пунктів), надані для розміщення об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до. пункту 4.5.2.1.

4.5.3. Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь та земель несільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів та нормативну грошову оцінку яких не проведено:

4.5.3.1. Ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь та земель несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів та нормативну грошову оцінку яких не проведено (крім земельних ділянок, зазначених у пункті 3.2 даного рішення). встановлюється у розмірі 5 (зазначити конкретну ставку) відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

4.5.3.2. Ставка податку за земельні ділянки, що відносяться до земель водного фонду та залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), за земельні ділянки, що нагані військовим формуванням, підрозділам Збройних Сил України, а також за земельні ділянки, на яких розташовані аеродроми, встановлюється V розмірі від 0.02 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці плоті ріллі по області .

Пунктом 2 передбачено дане рішення ввести в дію з 1 січня 2017року.

Пунктом 3 Виконавчому комітету селищної ради доручено висвітлити зміст цього рішення у засобах масової інформації.

Позивач вважає, що даним рішенням порушені його права як землекористувача, оскільки селищна рада із порушенням чинного податкового законодавства змінила ставки земельного податку у 2017 році, що стало підставою для звернення до суду про оскарження нормативно-правового акту. Позивач вважає, що оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття рішення про встановлення місцевих податків, дане рішення підлягає скасуванню повністю.

Надаючи оцінку правомірності даного рішення, суд враховує наступні обставини та положення законодавства у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення - 10.03.2017р.

Пунктом 24 частини 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: … встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 8.3 ст. 8 ПК України 8.3. визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Такий перелік встановлений ст. 10 ПК України.

До місцевих податків належать: 10.1.1. податок на майно; 10.1.2. єдиний податок (п. 10.1 ст. 10 ПК України).

До місцевих зборів належать: 10.2.1. збір за місця для паркування транспортних засобів; 10.2.2. туристичний збір (п. 10.2 ст. 10 ПК України).

Податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 265.1.2. транспортного податку; 265.1.3. плати за землю (п. 265.1. ст. 265 ПК України).

Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) (п. 10.2 ст. 10 ПК України).

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п. 10.3 ст. 10 ПК України).

Із аналізу даних норм слідує наявність у відповідача повноважень на встановлення місцевих податків та зборів в межах граничних розмірів ставок, визначених ПК України.

Із вступної частини спірного рішення вбачається, що воно прийняте з метою забезпечення надходжень до бюджету смт Антонівка зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку, відповідно до Закону України від 20.12.2016 № 1791 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році .

Так Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII (далі - Закон № 1791-VIII) внесені зміни до ПК України, в тому числі щодо місцевих податків та зборів:

У статті 266 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки : у підпункті 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 слова "три відсотки" замінити цифрами та словом "1,5 відсотка".

У статті 267 Транспортний податок : в абзаці першому підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 цифри "750" замінити цифрами "375".

У статті 268 Туристичний збір : у підпункті 268 1.3.1 пункту 268 1.3 статті 268 1 слова і цифри "від 0,03 до 0,15" замінити словом і цифрами "до 0,075".

У статті 274 Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) : пункт 274.1 статті 274 викласти в такій редакції: "274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки".

У статті 277 Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено : пункт 277.1 статті 277 доповнити словами та цифрами "а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області".

У статті 282 Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб : підпункт 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 після слова "науки" доповнити словами "(крім національних та державних дендрологічних парків)".

У статті 288 Орендна плата : Пункт 288.5 статті 288 доповнити підпунктом 288.5.4 такого змісту: "288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку".

Закон № 1791-VIII набрав чинності із 01.01.2017р.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) не запровадив нових ставок місцевих податків.

Із аналізу наведених правових норм слідує, що Антонівська селищна рада мала повноваження та правову підставу для внесення змін до ставок місцевих податків і зборів.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на дві підстави визнання протиправним спірного рішення: недотримання порядку його прийняття, передбаченого ст. 12 ПК України та встановлення неправильного розміру ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено.

Позивач стверджує про безпідставність встановлення ставки земельного податку 5% за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), оскільки вважає, що до даної категорії земель має бути застосована ставка за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Суд не погоджується із таким твердженням позивача з огляду на наступне.

Граничні межі ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) встановлено ст. 274 ПК України.

Зокрема, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1. ст. 274 ПК України).

Разом із тим законодавець виділив із загального правила земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) та встановив щодо них окрему ставку податку у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.2. ст. 274 ПК України).

Відтак, встановлення Антонівською Селищною радою у п. 4.5.2.1. спірного рішення ставки податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, вчинено законно та у межах, визначених п. 274.2. ст. 274 ПК України.

Щодо твердження позивача про недотримання порядку прийняття спірного рішення, передбаченого п. 12.3.3., 12.3.4, та 12.4.3 ст. 12 ПК України, суд відмічає.

Станом на дату прийняття спірного рішення 10.03.2017р. підпункти 12.3.3., 12.3.4 п. 12.3, та п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПК України мали наступну редакцію:

…12.3.3. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

12.3.4. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

… 12.4.3. до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду .

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1791-VIII визначено:

…4. Установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"… .

Частина 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1797-VIII передбачає: Установити, що у 2017 році в частині плати за землю вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не поширюються на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону .

Тобто до спірного рішення відповідача не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПК України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Щодо п.п. 12.3.3. п. 12.3 ст. 12 ПК України, суд відмічає, що редакція даного підпункту, на яку посилається позивач, набрала чинність значно пізніше відповідно до Закону від 07.12.2017 р. N 2245-VIII.

Відтак несвоєчасне надіслання рішення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів не можу бути підставою для його скасування.

Як встановлено судом, спірне рішення було оприлюднене відповідачем 17.03.2017р., через тиждень після прийняття на власному офіційному веб-сайті (www.dniproradakherson.gov.ua), що підтверджується скриншотом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про дотримання відповідачем норм чинного законодавства під час прийняття спірного рішення, та зважаючи на не обгрунтованість позовних вимог, суд повністю відмовляє у їх задоволенні.

За правилами статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, на його користь не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 161- 163, 167 КАС України, суд-

вирішив :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зобов'язати Антонівську селищну раду м. Херсона Херсонської області після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому оскаржуваний акт був офіційно оприлюднений.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11 червня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8