Постанова

від 09.07.2019 по справі 766/10437/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2019 року

Київ

справа №766/10437/17

адміністративне провадження №К/9901/63116/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма АРІС ЛТД на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 червня 2018 року (суддя Морська Г.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (судді: Бойко А.В. (головуючий), Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі № 766/10437/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма АРІС ЛТД до Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма АРІС ЛТД (далі - позивач, ТОВ ВКФ АРІС ЛТД ) звернулось до суду з позовом до Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області (далі - відповідач) про витребування у відповідача Положення про податок на майно, протокол пленарного засідання Антонівської селищної ради від 10.03.2017 та копію рішення Антонівської селищної ради від 10.03.2017 № 169 Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015р. № 705 Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. № 116 Про податок на майно зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку , визнання протиправним (незаконним) та скасувати рішення Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області від 10.03.2017 № 169 Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015р. № 705 Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. № 116 Про податок на майно зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку .

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС в„– 001196 виданим 25.12.1998, позивачу надано у постійне користування 1 га землі, за адресою: Херсонська обл., смт. Антонівка, вул. 9 Східна, 64 , за категорією є землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 6510165300 : 04:002: 0002. Рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області від 10.03.2017 № 169 вирішено внести зміни до Положення про податок на майно, зокрема п. 4.5.2.1. викладено в новій редакції, в результаті чого ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Пунктом 2 цього рішення Антонівської селищної ради вирішено ввести оскаржуване рішення в дію з 1 січня 2017 року. Позивач вважає рішення незаконним, прийнятим всупереч п.п. 12.3.4 п. 12.3, п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України, оскільки рішення, прийняте 10 березня 2017 року не могло набути чинності з 1 січня 2017 року. Крім того, Антонівська селищна рада не виконала вимоги податкового законодавства та не оприлюднила у встановлені строки своє рішення та не подала органу ДПІ рішення щодо ставок земельного податку. При винесенні оскаржуваного рішення Антонівська селищна рада не прийняла до уваги, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 8 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10 березня 2017 року № 169 Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015 № 705 Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. № 116 Про податок на майно , зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку , крім того, до оскаржуваного рішення відповідача не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності відповідно до Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році та Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ ВКФ АРІС ЛТД подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ ВКФ АРІС ЛТД у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС в„– 001196 від 25.12.1998 ТОВ ВКФ АРІС ЛТД надано у постійне користування 1 га землі за адресою: Херсонська обл., смт. Антонівка, вул. 9 Східна, 64. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; кадастровий номер 6510165300 : 04 :002:0002.

На підставі рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015 № 705 ТОВ ВКФ АРІС ЛТД сплачувало податок за земельну ділянку, яка перебуває у постійному його користуванні, в розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Антонівська селищна рада м. Херсона Херсонської області на ХХІІІ сесії селищної ради VІІ скликання прийняла рішення від 10.03.2017 № 169 Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015р. № 705 Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. № 116 Про податок на майно зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку , яким, серед іншого, визначено, що ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Пунктом 2 рішення від 10.03.2017 № 169, зокрема, передбачено введення його в дію з 1 січня 2017 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги ТОВ ВКФ АРІС ЛТД цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем при встановленні з 1 січня 2017 року (згідно з пунктом 2 рішення від 10.03.2017 № 169) ставки податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень статей 12, 274, 284, 285, 287 Податкового кодексу України, Закону України Про систему оподаткування , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 4.1.9 пункт 4.1 статті 4.

Стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

10.2. Підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12.

Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

10.3. Підпункт 12.4.3 пункту 12.4 статті 12.

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

10.4. Підпункти 14.1.72, 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

10.5. Пункти 274.1, 274.2 статті 274.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

11. Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні :

11.1. Пункт 3 Розділу ІІ.

Установити, що у 2017 році в частині плати за землю вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не поширюються на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону.

12. Закон України від 20.12.2016 № 1791-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році :

12.1. Пункт 4 Розділу II.

Установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Судова практика.

Постанова Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №825/1496/17.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів зазначає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення від 10.03.2017 № 169 Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015р. № 705 Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. № 116 Про податок на майно зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що відповідно до положень Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році та Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10 березня 2017 року № 169 Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015 № 705 Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011р. № 116 Про податок на майно , зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку , оскільки до вказаного рішення відповідача не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Крім того, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанції про безпідставність посилань позивача на застосування до спірних правовідносин положень пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), оскільки пунктом 274.2 статті 274 Податкового кодексу України встановлено, що за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ ВКФ АРІС ЛТД земельна ділянка була передана у постійне користування.

Також колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що недотримання відповідачем встановленого підпунктом 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) десятиденного строку для надсилання контролюючому органу копії прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів, не є підставою для скасування такого рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма АРІС ЛТД на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма АРІС ЛТД залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 766/10437/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду