ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/1721/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Вершняк Л.Л.,
за участю представника відповідача Грищенко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом адвоката ОСОБА_2 до Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (далі - відповідач 1), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення фінансування адвоката ОСОБА_2 протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку від 08.08.2017, а також повторно поданої заяви-розрахунку від 01.03.2018, для отримання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати нарахованого на підставі листка непрацездатності серії АДА № 008547, виданого 22.05.2017 застрахованій особі ОСОБА_3, матеріального забезпечення по вагітності та пологах в розмірі 109093,33 грн.; зобов'язання відповідача здійснити фінансування адвоката ОСОБА_2 коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати нарахованого на підставі листка непрацездатності серії АДА № 008547, виданого 22.05.2017 застрахованій особі ОСОБА_3, матеріального забезпечення по вагітності та пологах в розмірі 109093,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до Чернігівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області було подано заяву-розрахунок щодо проведення фінансування допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі ОСОБА_3, однак відповідачем, після проведення позапланової перевірки, відповідне рішення про фінансування допомоги не було прийнято. Зазначає, що виконання роботи за цивільно-правовими договорами, за якими було сплачено страхові внески, включається в страховий стаж, а особа вважається застрахованою. Також вказує, що застрахованою особою подано довідку за формою ОК-7 після нарахування їй допомоги по тимчасовій непрацездатності та підтверджено наявність шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 15.05.2018 розгляд справи було відкладено на 29.05.2018 у зв'язку з неявкою позивача та визнанням обов'язковою явки представника Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області; ухвалами суду від 29.05.2018, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, в заміні неналежного відповідача, Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, на належного, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, було відмовлено, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області залучено в якості другого відповідача; ухвалою суду від 29.05.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, в судовому засіданні було оголошено перерву у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що фінансування страхувальника ОСОБА_2 для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах ОСОБА_3 не є можливим, оскільки позивач не мала право укладати трудовий договір з ОСОБА_3 в статусі помічника адвоката за відсутності у неї повної вищої юридичної освіти, статусу помічника згідно чинного законодавства найманий працівник на набув. Зазначає, що умовами укладеного трудового договору не передбачена виплата премії, а тому позивач не мала права нараховувати працівнику премію, враховуючи доходи позивача, вона фінансово не була спроможна виплачувати найманому працівникові заробітну плату, нагальної потреби у використанні праці помічника у адвоката ОСОБА_2 не було, оскільки до прийняття ОСОБА_3 на роботу та після надання їй відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працю найманих працівників адвокат не використовувала. Вказує, що 11.05.2017 ОСОБА_3 відпрацювала 8 годин 15 хвилин, що співпадає з днем відвідування жіночої консультації в м. Києві, чим не дотримано вимоги статті 30 Закону України Про оплату праці щодо достовірного обліку виконуваної працівником роботи. Також зазначає, що особи, які виконують роботи, надають послуги за цивільно-правовими договорами відповідно до норм Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , чинних на час настання страхового випадку, не підлягають загальнообов'язковому державному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також добровільному страхуванню, а тому ОСОБА_3 не мала права на отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду, працюючи за цивільно-правовим договором, укладеним з ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал .
Відповідач, Чернігівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, подав поза встановленим судом строком відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на підстави, аналогічні тим, що вказані Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області. В пояснення пропуску строку для подання відзиву зазначив, що вважав себе неналежним відповідачем з огляду на частину другу статті 48 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи, що Чернігівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області діє без статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області. Зважаючи, що відповідач 1 з клопотанням про продовження строку для подачі відзиву на позов не звертався та відсутність обґрунтованих причин для такого пропуску, суд відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивачем було надано суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що до повноважень Фонду відноситься перевірка законодавства про соціальне страхування, таких повноважень як визначення порушення норм господарського, цивільного, трудового законодавства, в тому числі щодо оплати праці, Фонд не має, трудовий договір від 19.04.2017 № 1 є чинним. Зазначає, що відповідачем після проведеної перевірки відповідне рішення про фінансування допомоги не було прийнято.
Вислухавши пояснення представника відповідача 2, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Так, відповідно до наказу № 1 від 18.04.2017 ОСОБА_3 була прийнята на роботу помічником адвоката ОСОБА_2 з 19.04.2017 згідно умов трудового договору № 1 від 19.04.2017, про що зроблено відповідний запис № 7 у трудовій книжці працівника (а.с. 24, 30, 134-136).
Також, 18.04.2017 позивачем до податкового органу подано повідомлення про прийняття ОСОБА_3 на роботу (а.с. 137).
Наказами від 28.04.2017 № 1-з/п та від 22.05.2017 № 2-з/п позивачем ОСОБА_3 було премійовано та виплачено заробітну плату за квітень та травень 2017 року відповідно (а.с. 147, 148).
08.08.2017 ОСОБА_2 звернулась до Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з заявою-розрахунком про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду, для виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 в сумі 26256,00 грн., відповідно до листка непрацездатності серії АДА № 008547 за період з 22.05.2017 по 24.09.2017, який підтверджує факт тимчасової втрати працездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, та з заявою про проведення перевірки нарахування такої допомоги (а.с. 111-113).
Листом від 18.08.2017 № 210 Чернігівським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області позивача було повідомлено, що питання про здійснення фінансування матеріального забезпечення по вагітності та пологах ОСОБА_3 буде розглянуто після проведення позапланової перевірки нарахування допомоги по листку непрацездатності серії АДА № 008547 (а.с. 16).
Відповідно до наказу Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області від 19.08.2017 № 44-од, згідно підпункту а пункту 3.6 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішення за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду 22.12.2010 № 29, на підставі направлення від 19.08.2017 № 21 була розпочата позапланова перевірка з питання правильності використання коштів Фонду соціального страхування України по листку непрацездатності серії АДА № 008547, виданого ОСОБА_3 (а.с. 114, 115).
Наказом від 21.08.2017 № 45-од позапланова перевірка була призупинена з 21.08.2017 у зв'язку з виникненням необхідності звернення до ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал , Чернігівської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області, Ради адвокатів Чернігівської області та проведення перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності (а.с. 117).
Як свідчать матеріали справи, запити здійснювались як відповідачем 1 так і відповідачем 2, на які були отримані відповідні відповіді (а. с. 150-159).
На підставі направлення від 06.10.2017 № 97, позапланова перевірка була поновлена з 06.10.2017 (а.с. 119).
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт проведення перевірки по коштах Фонду соціального страхування України № 86 від 06.10.2017, в якому зафіксовано: на день укладення трудового договору ОСОБА_3 мала диплом бакалавра Правознавство , який не свідчить про отримання повної вищої юридичної освіти; 11.05.2017 ОСОБА_3 відпрацювала 8 годин 15 хвилин, що співпадає з днем відвідування жіночої консультації в м. Києві, чим не дотримано вимоги статті 30 Закону України Про оплату праці ; адвокат ОСОБА_2 з заявою про внесення даних про помічника адвоката ОСОБА_3 до Єдиного реєстру адвокатів України та видачу посвідчення помічника адвоката до Ради адвокатів Чернігівської області не зверталась, відповідне рішення Ради адвокатів Чернігівської області про видачу посвідчення помічника адвоката та внесення відомостей про помічника до Єдиного реєстру адвокатів України не приймалось; ОСОБА_3 не набула статусу помічника адвоката та права виконувати пов'язані з цим статусом дії, а тому при укладенні трудового договору з ОСОБА_3 порушені вимоги Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , пункту 4.12 Положення про помічника адвоката, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 25.09.2015 № 113, Кодексу законів про працю, Закону України Про оплату праці . Таким чином, ОСОБА_3 необґрунтовано нарахована та виплачена заробітна плата за 20 робочих днів в сумі 14200,00 грн., а фінансування страхувальника ОСОБА_2 для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах ОСОБА_3 не є можливим (а.с. 120-122).
18.10.2017 позивачем до Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області було надано зауваження до акту перевірки № 86 від 06.10.2017, в яких зазначено про відсутність у відділення повноважень щодо перевірки правомірності перебування у трудових відносинах працівника, а роботодавець вправі самостійно визначати розмір заробітної плати (а.с. 124).
Листом від 20.10.2017 № 07-08/1054 Чернігівським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області позивачу було повідомлено про неможливість проведення фінансування страхувальника ОСОБА_2 для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах ОСОБА_3 у зв'язку з необґрунтовано нарахованою та виплаченою заробітною платою (а.с. 125).
В подальшому, позивач, з мотивів того, що ОСОБА_3 надано довідку за формою ОК-7 та підтверджено наявність шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, звернувся до відповідача з новою заявою-розрахунком від 01.03.2018 про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду, для виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 в сумі 109093,33 грн. відповідно до листка непрацездатності серії АДА № 008547 за період з 22.05.2017 по 24.09.2017 (а.с. 12, 13,14).
Чернігівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області листом від 14.03.2018 № 05-06/907 повідомило позивача про неможливість здійснення фінансування згідно надісланої заяви-розрахунку на суму 109093,33 грн., оскільки повторна заява розрахунок від 01.03.2018 стосується проведення фінансування матеріального забезпечення по вагітності та пологах ОСОБА_3 по листку непрацездатності серії АДА № 008547, за наслідками якого вже було прийняте відповідне рішення (а.с. 15).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон, в редакції чинній на час настання страхового випадку) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно частини першої статті 20 Закону за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надається, зокрема, допомога по вагітності та пологах.
Частиною першою статті 25 Закону передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Статтею 26 Закону встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
За змістом частини першої статті 31 Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
В силу частин першої та п'ятої статті 32 Закону документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення. Матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні.
Частиною першою статті 34 передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), який визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.
Згідно пункту 25 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (пункт 26 Порядку).
Відповідно до пункту № 27 Порядку у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
В силу пункту 29 Порядку якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку: допомоги по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
У разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44) (пункт 5 Порядку).
Так, судом встановлено, що сума матеріального забезпечення, визначена в заяві-розрахунку від 08.08.2017 ОСОБА_2, для виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 в сумі 26256,00 грн. розрахована відповідно до пункту 29 Порядку.
При цьому, пунктом 3 частини першої статті 10 Закону встановлено, що Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.
Відповідно до пункту 7 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 26, при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Підпунктом а пункту 3.6. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру їх оскарження, затвердженої постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 29 (надалі - Інструкція №29), встановлено, що позапланові перевірки проводяться без попереднього повідомлення страхувальника за наявності такої підстави як подання страхувальником письмової заяви до відповідного органу Фонду про здійснення перевірки за його бажанням.
Таким чином, аналіз вищезазначених правових норм, дає суду підстави для висновку про те, що відповідач має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду до початку виплати коштів.
Частинами першою та третьою статті 16 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю. Положення про помічника адвоката затверджується Радою адвокатів України.
Так, згідно пункту 2.1 Положення про помічника адвоката, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 25.09.2015 № 113 (далі - Положення № 113) помічником адвоката може бути фізична особа, яка: є громадянином України або іноземним громадянином, чи особою без громадянства, які у встановленому порядку отримали дозвіл на працевлаштування в Україні на посаду помічника адвоката; має повну вищу юридичну освіту; володіє державною мовою.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення № 113 Рада адвокатів регіону вносить дані про помічника адвоката до ЄРАУ у відповідності до Порядку ведення ЄРАУ, затвердженого Радою адвокатів України, та видає помічнику посвідчення помічника адвоката в 30-ти денний строк із дня надходження заяви про внесення даних про помічника адвоката до ЄРАУ. Адвокат, адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання, які уклали трудовий договір з помічником адвоката (заявник), звертаються із заявою до ради адвокатів регіону про видачу посвідчення помічника адвоката та внесення відомостей про помічника адвоката до ЄРАУ.
Пунктом 3.5 Положення № 113 передбачено, що до заяви про внесення даних про помічника адвоката до ЄРАУ та видачу посвідчення помічника адвоката додається, серед іншого, нотаріально посвідчена копія документа державного зразка, що підтверджує здобуття помічником адвоката повної вищої освіти за наступними спеціальностями: Правознавство , Правоохоронна діяльність , Міжнародне право .
Водночас, чинний Закон України Про вищу освіту не оперує поняттям повної вищої освіти .
Пунктом 4.12 Положення № 113 встановлено, що особа, яка не має посвідчення помічника адвоката встановленого зразка та дані про яку не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, не має статусу помічника адвоката та права виконувати пов'язані з цим статусом дії.
Як встановлено судом, позивачем наказом від 18.04.2017 № 1 було прийнято ОСОБА_3 на роботу з 19.04.2017 на посаду помічника адвоката згідно умов трудового договору.
На момент прийняття ОСОБА_3 на посаду помічника адвоката, 19.04.2017, остання мала диплома бакалавра за напрямком підготовки Правознавство , диплом спеціаліста за спеціальністю Правознавство ОСОБА_3 отримала 05.05.2017 (а.с. 31, 32).
Згідно листа Ради адвокатів Чернігівської області від 29.08.2017 № 115 адвокат ОСОБА_2 з заявою про внесення даних про помічника адвоката ОСОБА_3 до ЄРАУ та видачу посвідчення помічника адвоката до Ради адвокатів Чернігівської області не зверталась, відповідне рішення Радою адвокатів Чернігівської області про видачу посвідчення помічника адвоката та внесення відомостей про помічника адвоката до ЄРАУ не приймалось. ОСОБА_3 не набула статусу помічника адвоката та права виконувати пов'язані з цим статусом дії (а.с. 159).
Водночас, суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення застрахованої особи матеріального забезпечення у вигляді допомоги по вагітності та пологах з підстав порушення страхувальником вимог законодавства про працю.
Згідно частини третьої статті 97 Кодексу законів про працю України конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону України Про оплату праці ).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення розміру заробітної плати працівникам, а також їх преміювання є виключною прерогативою роботодавця, законодавством не передбачено, що умови трудового договору щодо оплати праці можуть обмежувати право роботодавця на преміювання свого працівника, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідача 2, що позивач не мав права надавати своєму працівнику премію.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача 2 на неплатоспроможність позивача, оскільки відповідно до поданої позивачем декларації нею у 2017 році було отримано дохід в розмір 46881,00 грн. (а.с. 173-177).
Одночасно стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Проте, в порушення частини першої статті 32 Закону відповідачем не надіслано позивачу повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області щодо нездійснення фінансування адвоката ОСОБА_2 на підставі заяви-розрахунку від 08.08.2017 для отримання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати на підставі листка непрацездатності серії АДА № 008547, виданого 22.05.2017 застрахованій особі ОСОБА_3, допомоги по вагітності та пологах; зобов'язання Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області здійснити фінансування адвоката ОСОБА_2 коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати на підставі листка непрацездатності серії АДА № 008547, виданого 22.05.2017 застрахованій особі ОСОБА_3, допомоги по вагітності та пологах на підставі заяви-розрахунку від 08.08.2017.
Водночас, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення фінансування саме протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку від 08.08.2017 задоволенню не підлягає, оскільки, враховуючи подану позивачем самостійно заяву від 08.08.2017 про проведення перевірки нарахування допомоги за листком непрацездатності, відповідачем була розпочата відповідна перевірка у межах наданих чинним законодавством повноважень.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області щодо нездійснення фінансування адвоката ОСОБА_2 на підставі повторно поданої заяви-розрахунку від 01.03.2018 в розмірі 109093,33 грн.; зобов'язання відповідача здійснити фінансування адвоката ОСОБА_2 коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 109093,33 грн., то суд зазначає, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вже зазначалося судом, згідно абзацу першого частини першої статті 30 Закону (в редакції, чинній на час настання страхового випадку) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
Водночас, до вищевказаної норми Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII було внесено зміни та з 11.10.2017 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
В даному випадку заява-розрахунок від 01.03.2018 на суму 109093,33 грн. складена з урахуванням отриманого ОСОБА_3 доходу на підставі цивільно-правового договору від 22.11.2016, укладеного з ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал (а.с. 151-152, 162, 163).
Системний аналіз зазначеної норми свідчить про те, що матеріальна допомога по вагітності та пологах надавались застрахованим особам, які працюють тільки на умовах трудового договору (контракту) до 11.10.2017, а оскільки особа працювала в ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал на підставі договору цивільно-правового характеру по травень 2017 року, тобто в період дії редакції частини першої статті 30 Закону до 11.10.2017, то згідно з законодавством, що діяло в той період, відшкодуванню такі витрати не підлягали.
Посилання позивача на сплату ОСОБА_3 єдиного соціального внеску за період отримання доходу на підставі цивільно-правового договору від 22.11.2016, укладеного з ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал не може бути взято судом до уваги, оскільки обов'язковому страхуванню в даному випадку особа не підлягала, а законодавство не ставило за умову для надання матеріальної допомоги сплату страхових внесків за цивільно-правовим договором.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов адвоката ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Щодо прохання позивача на підставі пункту першого частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України визначити строк виконання рішення, суд звертає увагу на наступне.
Частиною шостою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Тобто, визначити строк виконання судового рішення можливе виключно за ініціативою суду. Вказаною статтею не передбачено процесуальної можливості розгляду питання про визначення строку виконання рішення в адміністративній справі за ініціативою сторони по справі.
У відповідності до вимог частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь адвоката ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов адвоката ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (вул. Шевченка, 5, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41421354), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (вул. Музична, 1-А, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 41316447) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області щодо нездійснення фінансування адвоката ОСОБА_2 на підставі заяви-розрахунку від 08.08.2017 для отримання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати на підставі листка непрацездатності серії АДА № 008547, виданого 22.05.2017 застрахованій особі ОСОБА_3, допомоги по вагітності та пологах.
Зобов'язати Чернігівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області здійснити фінансування адвоката ОСОБА_2 коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати на підставі листка непрацездатності серії АДА № 008547, виданого 22.05.2017 застрахованій особі ОСОБА_3, допомоги по вагітності та пологах на підставі заяви-розрахунку від 08.08.2017.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь адвоката ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.06.2018.
Суддя Н.М. Баргаміна
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2018 |
Оприлюднено | 11.06.2018 |
Номер документу | 74572755 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні