справа № 489/2219/18
кримінальне провадження
№1-кс/489/1242/18
УХВАЛА
Іменем України
11 червня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання підозрюваного ОСОБА_3 , про змінузапобіжного заходуу кримінальномупровадженнівідносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армянськ, АР Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
встановив:
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.04.2018 підозрюваному ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 15 червня 2018 року (включно).
Підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з носінням електронного засобу контролю із забороною залишати житло в певний період доби.
Як на підставу для зміни запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_3 вказує на те, що підозра у кримінальному провадженні є недостатньо обґрунтованою, при цьому останній активно сприяв розкриттю злочину. Також наголошує на тому, що має постійне місце реєстрації та проживання, а також соціальні зв`язки, оскільки має цивільну дружину ОСОБА_6 , з якою спільно проживає. Окремою підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_3 вважає свій стан здоров`я, а саме захворювання на рак горла та інші хвороби, але через відсутність лікарів в слідчому ізоляторі позбавлений можливості отримати належні медичні послуги, що на думку останнього в сукупності дає підстави змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підозрюваного задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст.201КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно п.1ч.3ст.201КПК України,до клопотаннямають бутидодані копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені уст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» N 33977/96 від 26.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого (підозрюваного), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Докази, які були дослідженні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, на даний час досудове слідство триває, а доводи ОСОБА_3 безпідставні та не підтверджені жодним доказом.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, зокрема запобігає ризикам переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
При цьому, підозрюваний ОСОБА_3 , який хворіє на тяжку хворобу у вигляді плоскоклітинного раку гортані T2N0M0, в ІІ стадії, ІІ клінічної групи та іншими хронічними захворюваннями, що підтверджується довідками з Херсонського обласного онкологічного диспансеру та Снігурівської центральної районної лікарні (довідка без дати та вихідного номеру), не надав суду будь-яких доказів на підтвердження його доводів в клопотанні про те, що він не отримує медичної допомоги в місці тимчасового тримання під вартою, а саме на підтвердження звернення до адміністрації слідчого ізолятора про необхідність проходження ним лікування та відмови йому в наданні таких послуг, а тому на даний час суд не може в повній мірі прийняти до уваги дане твердження.
Вищенаведене також узгоджується з п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» № 71660/11, в якому суд повторив, що до обов`язків держави належить забезпечення осіб, які перебувають під вартою, необхідною медичною допомогою (див., наприклад, рішення від 16 грудня 2008 року у справі«Ухань проти України»(Ukhan v. Ukraine), заява № 30626/02, пп. 72-74, із подальшими посиланнями). При визначенні того, чи виконали державні органи свої обов`язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі, з урахуванням стану її здоров`я і «практичних вимог ув`язнення», та визначити за обставин конкретної справи, чи застосований стандарт охорони здоров`я був сумісний з людською гідністю особи, взятої під варту (див. рішення від 15.05.2012 у справі«Каверзін проти України»(Kaverzin v. Ukraine), заява № 23803/03, п. 138, із подальшими посиланнями).
Також, суд звертає увагу, що вказані підозрюваним захворювання мали місце до його затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а оцінка вказаним обставинам була надана слідчим суддею.
Інші доводи підозрюваного, а саме наявність соціальних зв`язків та постійного місця проживання, суд розцінює недостатніми для зміни раніше встановленого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням вищенаведеного.
Керуючись ст.ст. 194, 201, 372 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про змінузапобіжного заходу - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2018 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 74576334 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Коваленко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні