Рішення

від 01.06.2018 по справі 320/6346/16-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 01.06.2018

Справа № 320\6346\16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

при секретарі - Арифовій Л.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ про витребування земельної ділянки (паю) із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ , в якому з урахуванням уточнень просить витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ (код ЄДРПОУ 39305918) земельну ділянку загальною площею 6,7218 га кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області і яка на праві власності належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, шляхом зобов'язання повернути законному власнику у такому ж стані, у якому вона була отримана в оренду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, загальною площею 6,7218 га, яка розташована на території земель Новомиколаївської сільської ради, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 178470, виданого 16 грудня 2010 року. У 2009 році між батьком позивача - ОСОБА_5 та ТОВ Таврічеське МБ укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6,7218 га. Строк дії договору оренди відповідно до п. 8 договору оренди, був встановлений на 5-ть років. Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстровано у МРВ ЗРФ Центр державного земельного кадастру у 2009 році. На теперішній час дія договору оренди земельної ділянки сплила у 2014 році. Відповідно до п. 35 договору оренди Договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено . Відповідно до п. 21 договору оренди Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду . Оскільки позивач постійно мешкає у Житомирській області, то він попросив свого дядька ОСОБА_1 звернутися до Орендаря, з вимогою повернути земельну ділянку, як це передбачено договором оренди. На вимоги його дядька ОСОБА_1 представник орендаря ТОВ Таврічеське МБ ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 не може представляти його інтереси, оскільки не є уповноваженою особою. 19.07.2016 року позивачем на ім'я ОСОБА_1 видано нотаріальне доручення з передбаченими правами отримати від орендаря належну йому земельну ділянку. На вимогу представника повернути земельну ділянку ОСОБА_7 поштою направив витяг із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відповідно до якого 26.08.2014 року він, нібито уклав новий договір оренди земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, загальною площею 6,7218 га., яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради, строком на п'ять років. Такий договір оренди позивач не укладав, свого волевиявлення, у вигляді підпису зазначеного договору оренди земельної ділянки, він не виказував, підпис у новому договорі оренди не ставив, суттєві умови договору оренди з орендарем не обговорював, своїх намірів на подовження раніше діючого договору оренди він не схвалював. Останні п'ять років, позивач взагалі за місцем знаходження земельної ділянки не приїздив. Таким чином він фізично не міг поставити свій підпис у договорі оренди земельної ділянки у 2014 році. Копії нового договору оренди земельної ділянки від 26.08.2014 року, як це передбачено законодавствам, позивач не отримував. З метою врегулювати спірні питання з орендарем ОСОБА_3 17 серпня 2016 року орендарю направлено лист, у якому він виклав своє відношення до укладення нового договору оренди земельної ділянки і пропозиції повернути земельну ділянку, що підтверджується копією листа та бланком рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак вказаний лист продовж місяця орендар залишив без відповіді. На підставі вищевикладеного, позивач просить витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ (код ЄДРПОУ 39305918) земельну ділянку загальною площею 6,7218 га кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області і яка на праві власності належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, шляхом зобов'язання повернути законному власнику у такому ж стані, у якому вона була отримана в оренду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в уточненій позовній заяві, на їх задоволенні наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив та відзиву на позовну заяву не надав.

Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України .

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позовна заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП №178470 від 06.12.2010, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2009 року зареєстрованого в реєстрі за №580, належить земельна ділянка площею 6,7218 га, кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, розташована на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва \а.с.10-11\.

Належна ОСОБА_3 земельна ділянка площею 6,7218 га, кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, розташована на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з 2009 року перебувала в оренді ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ .

Відповідно до п. 8 договору оренди землі, договір було укладено терміном на 5 років.

Згідно договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем в грошовому вигляді у розмірі 3000 грн., з них оплата прибуткового податку (15%) згідно діючого законодавства або у натуральному вигляді 3500 кг фуражного зерна, 100 кг насіння соняшника, 1 т соломи. Річна орендна плата є не менш ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.02.2015 року встановлено, що на підставі договору оренди землі, виданого 29.01.2015 року ОСОБА_3, ТОВ Таврічеське МБ , Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,7218 га, в тому числі ріллі 6,7218 га, кадастровий номер 2323082400:03:008:0043 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Строк дії: договір укладено на 5 років (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Орендарем є ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ (код ЄДРПОУ 39305918), а Орендодавцем (власником) є ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 \а.с.12\.

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.02.2015 року встановлено, що на підставі договору оренди землі, виданого 29.01.2015 року ОСОБА_3, ТОВ Таврічеське МБ , Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,7218 га, в тому числі ріллі 6,7218 га, кадастровий номер 2323082400:03:008:0043 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Строк дії: договір укладено на 5 років (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Орендарем є ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ (код ЄДРПОУ 39305918), а Орендодавцем (власником) є ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 \а.с.12\.

Згідно заяви ОСОБА_3 до директора ТОВ Таврічеське МБ від 27.08.2016, ОСОБА_3 просить передати у добровільному порядку по акту передачі земельну ділянку площею 6,7218 га, яка належить йому на підставі державного акту серії ЗП №178470 від 06.12.2010, у зв'язку з тим, що він не укладав договору оренди земельної ділянки у 2014 році та не підписував його \а.с.13\. Однак вказаний лист орендар залишив без відповіді.

Відповідно до довіреності №201 від 19.07.2016 посвідченої приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_8, ОСОБА_3 цією довіреністю уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси як власника земельної ділянки (паю), кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, яка належить йому на праві власності та яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Довіреність видана терміном на п'ять років і дійсна до 19.07.2021 \а.с.9\.

Судом встановлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2009 року має кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, а у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.02.2015 року вказано, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер якої - 2323082400:03:008:0043.

Таким чином, відповідачу передано іншу земельну ділянку, ніж ту, що належить позивачу, а саме: земельну ділянку (пай), кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Крім того, позивач не виказував свого волевиявлення на укладення договору оренди землі від 26.08.2014 року, а відповідачу пропонувалося повернути земельну ділянку, однак він цього не зробив.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 626 , ч. 1 ст. 627 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125 , 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу , тобто відсутність волевиявлення учасника правочину та не відповідність волевиявлення його внутрішній волі.

Верховний Суд України у постановах від 18 і 25 грудня 2013 року (справи №6-127цс13, № 6-118цс13) виклав правовий висновок про те, що виходячи з положень статті 638 ЦК України ,статті 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при вирішенні судом спору про визнання договору недійсним з підстави відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не на момент його державної реєстрації. Вчиненням правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов. Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не може визнаватися обставиною для визнання його недійсним з підстав, передбачених частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України .

У постанові від 13.06.2016 по справі №6-643цс16 Верховний Суд України вказав, що учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Виходячи з положень статті 638 ЦК України , статей 125 , 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Верховний Суд України, у постанові від 18 грудня 2013 року № 6- 127цс13, дійшов до висновку, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України , є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушувати його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка ратифікована Законом від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України , які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1 та 2 ст. 13 Конституції України зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією . Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України ).

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, ренти, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної ділянки.

Отже, з моменту отримання зазначеного вище державного акту на право власності на землю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2009 року позивач набув права власника земельної ділянки площею 6,7218 га, кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, розташована на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто права володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено, що на час звернення позивача до суду з вказаним позовом у відповідача відсутні правові підстави утримувати та використовувати належну позивачу земельну ділянку.

Враховуючи те, що земельна ділянка, яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, перебуває у відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ без достатньої правової підстави, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 77, 78, 265, 268, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ про витребування земельної ділянки (паю) із чужого незаконного володіння - задовольнити:

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ (код ЄДРПОУ 39305918) та зобов'язати ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Таврічеське МБ (код ЄДРПОУ 39305918) повернути ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 6,7218 га кадастровий номер 2323082400:03:008:0023, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області і яка на праві власності належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, у такому ж стані, у якому вона була отримана в оренду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Суддя: Л.В. Колодіна