Рішення

від 11.06.2018 по справі 533/331/18

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.06.2018 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/331/18

Провадження № 2/533/129/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами позовного провадження)

04 червня 2018 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

з участю : представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Агрофірми Добробут про витребування земельної ділянки по договору оренди землі В-114/12 від 27.12.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2018 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Агрофірми Добробут про витребування та передання йому із незаконного користування земельну ділянку площею 4,30 га (кадастровий номер 5322080800:00:005:0040) сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Позивачем в обґрунтування позову зазначено, що між ним та ТОВ АФ Добробут був укладений договір оренди землі № В-114/12 від 27.12.2012 року, зі строком дії договору на п'ять років.

Згідно пункту 43 договору передбачено, що договір набуває чинності після його підписання та державної реєстрації.

Пунктом 21 договору встановлено, що передача земельної ділянки здійснюється в тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Згідно акту приймання-передачі від 27.12.2012 року, відповідачу ТОВ АФ Добробут було передано у користування вищезазначену земельну ділянку.

ОСОБА_1 позивач зазначив, що строк вищезазначеного договору оренди землі закінчився 27 грудня 2017 року, оскільки відлік строку дії договору оренди землі розпочався з 27.12.2012 року, відповідач прийняв у користування земельну ділянку та підтвердив здійснення необхідних реєстраційних дій обумовлених договором, як умову набуття чинності.

Також, позивач зазначив, що 11.10.2017 року звернувся до відповідача із заявою про свій намір не укладати новий договір оренди землі, повернення йому земельної ділянки, а також з проханням не проводити на ній будь-які сільськогосподарські роботи.

У відповідь на вищезазначену заяву відповідач повідомив, що договір оренди землі був зареєстрований в Реєстраційній службі Козельщинського РУЮ в Полтавській області 25.03.2015 року за № 9227144, отже відлік строку оренди землі розпочався з моменту державної реєстрації договору.

Позивач не погоджується з відповідачем, що відлік строку оренди землі розпочався з моменту державної реєстрації договору, оскільки вважає, що реєстрація вищезазначеного договору могла бути проведена до 31.12.2012 року, а з 01 січня 2013 року могла проводитись тільки реєстрація права оренди земельної ділянки.

Згідно ухвали суду від 21.03.2018 року за вищезазначеним позовом відкрито провадження за правилами позовного провадження. Справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 20.04.2018 року о 08 годині 00 хвилин.

06.04.2018 року відповідач до суду направив відзив на позовну заяву де зазначив, що позовну заяву позивача не визнає, оскільки 27.12.2012 року між позивачем та відповідачем за взаємною згодою було укладено договір оренди земельної ділянки. Отже, позивач і відповідач, як учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі про що склали і підписали відповідний документ. Разом з тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладання договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його підписання. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли почнуть діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін. Також, позивач мав право самостійно звернутися до державного реєстратора із заявою про реєстрацію договору оренди землі як і відповідач, але даним правом не скористався. ТОВ АФ Добробут не мала можливості провести дану реєстрацію відразу після укладення договору так, як позивач ОСОБА_5 надав не всі документи, які необхідні для реєстрації договору оренди землі. Позивач знав, що реєстрація договору оренди на кінець 2014 року не проведена та жодних претензій не заявляв. У зв'язку з чергою та завантаженістю державного реєстратора, реєстрації права оренди по договору землі В-114/12 від 27.12.2012 року проведена лише 25.03.2015 року, отже відповідач має право користуватися даною земельною ділянкою до 25.03.2020 року.

Також, у відзиві відповідач зазначив, що має переважне право на укладання договору оренди землі, оскільки виконав вимоги пункту 8 договору, а саме 25.04.2017 року до закінчення договору оренди землі, направив позивачу проект додаткової угоди про намір продовжити вищезазначений договір.

02.05.2018 року представник позивача на правив до суду відповідь на відзив відповідача, де зазначив, що не погоджується з доводами відповідача в частині строку дії договору оренди землі, а також у переважному праві на укладання договору виходячи з наступного.

27.12.2012 року позивачем згідно пункту 21 договору, де зазначено, що передача земельної ділянки здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі, передано відповідачу вищезазначену земельну ділянку. Відповідач набув право орендаря та приступив до використання корисливих властивостей земельної ділянки для вирощування врожаю та здійснення статутної діяльності. Під час підписання договору оренди землі та акту приймання-передання земельної ділянки відповідач запевнив позивача, що всі реєстраційні дії здійсненні і перешкод для передачі землі відсутні. Згідно п. 9 договору відповідач використовував земельну ділянку в період часу з 2013 року по 2017 рік та сплачував позивачу плату за користування землею, а отже приступив до фактичного використання об'єкта оренди.

Стосовно переважного права поновлення строку дії договору оренди землі представником позивача зазначено, що позивач не отримував додаткової угоди, у поштовому повідомленні відсутній підпис отримувача, а отже відсутні відомості про обізнаність позивача про наміри відповідача поновити договір.

Також, представник позивача звертає увагу на те, що доданий до відзиву як письмовий доказ лист повідомлення № 37 від 21.04.2017 року, містить наступне твердження: між Вами та ТОВ Агрофірмою Добробут було укладено договір оренди землі строк дії якого закінчується , а отже відповідач усвідомлює, що строк дії договору закінчується 27.12.2017 року та пропонує поновити договір на строк до 31.12.2027 року, тобто від часу підписання договору та складання акту приймання передачі, а не від державної реєстрації прав оренди, яке було проведено відповідачем лише 25.03.2015 року.

Згідно ухвали суду від 04.05.2018 року вбачається, що дана справа призначена до судового розгляду по суті 04.06.2018 року о 09 годин 00 хвилин у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення та перенесення справи до суду не направив

Представник позивача позов позивача підтримав з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив відповідача, а тому прохав задовольнити, оскільки вважає, що відповідач безпідставно у 2012 році не провів реєстрацію договору оренди землі. Відповідач користувався земельною ділянкою п'ять років та сплатив позивачу грошові кошти за договором оренди землі. 25.03.2015 року відповідач провів реєстрацію права оренди, а не реєстрацію договору оренди землі.

Відповідач у судовому засіданні позов позивача не визнав та пояснив, що підстава невизнання позову є те, що починаючи з 2013 року позивачу сплачувалася вчасно оренда плата. 25.03.2015 року було проведено реєстрацію права оренди землі. В 2012 році реєстрацію договору оренди землі не проведено, оскільки у позивача на час укладання договору не було наявних невід'ємних до договору додатків. Вважає що термін дії договору закінчується в 2020 році, тобто з часу реєстрації права оренди землі. Також, дійсно позивачу за два роки до закінчення терміну дії договору, направлено проект додаткової угоди про переважене право на укладання договору оренди землі, оскільки договором передбачено направлення додаткової угоди лише непізні же ніж за 90 днів до закінчення договору.

Суд, вислухавши пояснення сторін та вивчивши письмові докази по справі,вважає, що позов позивача підлягає до задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,30 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий 5322080800:00:005:0040.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2012 року позивач ОСОБА_5 передав в строкове платне користування відповідачу ТОВ Агрофірма Добробут земельну ділянку площею 4,30 га, строком на 5 років.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох чи декількох сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату.

Згідно до ч.1 ст. 93 Земельного Кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Пунктом 21 договору встановлено, що передача земельної ділянки здійснюється в тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Згідно акту приймання-передачі від 27.12.2012 року позивачем ОСОБА_5 передано земельну ділянку площею 4,30 га, яка розташована на території Василівської сільської ради, а відповідач ТОВ АФ Добробут прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

Згідно пункту 43 договору передбачено, що договір набуває чинності після його підписання та державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі ( в редакції на час укладання договору), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Ч.5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі ( в редакції від 01.01.2013 року) передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ( в редакції на час укладання договору) вбачається, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Ст. 18 ЗУ Про оренду землі ( в редакції на час укладання договору) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Суд, звертає увагу на те, що з 01.01.2013 року стаття 18 ЗУ Про оренду землі виключена та вважає, що по 31.12.2012 рік діє і державна реєстрація права і державна реєстрація договору, а з 01.01.2013 року діє державна реєстрація права оренди землі.

ОСОБА_1, судом встановлено, що 30.03.2015 року відповідачем проведено реєстрацію права оренди вищезазначеної земельної ділянки, а не договору оренди землі, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 76).

Ст. 387 ЦК України визначено, що власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню, оскільки на час укладання договору між сторонами погоджені умови договору оренди землі, зокрема в частині того, що договір набирає чинності після підписання та державної реєстрації договору. 27.12.2012 року відповідач реєстрацію договору оренди земельної ділянки не провів.

Відповідач з 27.12.2012 року всупереч умов договору приступив до виконання договору, оскільки згідно акту прийому-передачі в цей же день, позивачем передана відповідачу земельна ділянка, а тому суд вважає, що строк дії договору сплив 27.12.2017 року, так як строк дії договору необхідно обраховувати з 27.12.2012 року.

Згідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог судові витрати в частині судового збору в розмірі 704,80 грн. та витрат за послуги адвоката ОСОБА_1 в розмірі 7700,00 грн., а всього в розмірі 8 404,80 грн (а.с. 1,24).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_3до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Агрофірми Добробут про витребування земельної ділянки по договору оренди землі В-114/12 від 27.12.2012 року - задовольнити повністю.

Витребувати у ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Агрофірми Добробут із незаконного користування земельну ділянку площею 4,30 га (кадастровий номер 5322080800:00:005:0040) сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області та передати ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Агрофірми Добробут на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 8 404,80 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Роз'яснити учасникам справи, що повний текст рішення буде виготовлений 11.06.2018 року.

Копію скороченого рішення видати учасникам справи негайно за їх заявою.

Повний текст рішення виготовлений 11.06.2018 року.

Суддя