Ухвала

від 07.06.2018 по справі 916/2496/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2496/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши матеріали скарги комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1» на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх.№2-2648/18) у справі №916/2496/17

За позовом: державного навчального закладу "Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" (вул. Іцхака Рабіна, буд. №18 А, м. Одеса, 65076)

до відповідача: комунального підприємства "Теплопостачання міста ОСОБА_1" (вул. Балківська, буд. №1-Б, м. Одеса, 65110)

про стягнення 34 339,72 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність

від Другого Приморського ВДВС м. Одеса: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р. у справі №916/2496/17 позов задоволено повністю, стягнуто з комунального підприємства "Теплопостачання міста ОСОБА_1" на користь державного навчального закладу "Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" збитки у сумі 34 339 грн. 72 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 600 грн. 00 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018р. рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р. у справі №916/2496/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

27.03.2017р. Господарським судом Одеської області було видано позивачу відповідні накази.

На адресу Господарського суду Одеської області надійшла скарга комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1» на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх.№2-2648/18) у справі №916/2496/17.

Відповідно до поданої скарги, КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» просить суд:

- скасувати постанову старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 08.05.2018 ВП № 56194110 видану на виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/2496/17 від 27.03.2018 в частині накладення арешту на грошові кошти на поточному рахунку №26005300416451, відкритому в ТВБВ 10015/0535 в філія Одеське обласне управління AT Ощадбанк , код фінансової установи 328845 (згідно з даними ЄДРЮОФОПтаГФ: філія Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України . Код ЄДРПОУ ВП: 09328601. Місцезнаходження ВП: 65125, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вул. Базарна, будинок 17);

- звільнити від арешту грошові кошти Комунального підприємства Теплопостачання міста ОСОБА_2 (вул. Банківська, 1-Б, м. Одеса, 65029. Код ЄДРПОУ 34674102), які акумулюються та знаходяться на поточному рахунку №26005300416451, відкритому в ТВБВ 10015/0535 в філія Одеське обласне управління AT Ощадбанк , код фінансової установи 328845 (згідно з даними ЄДРЮОФОПтаГФ: філія Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України . Код ЄДРПОУ ВП: 09328601, Місцезнаходження ВП: 65125, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вул. Базарна, будинок 17).

В обґрунтування поданої скарги, відповідач зазначає, що 16.05.2018р. КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2» отримало постанову старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3. від 08.05.2018 ВП№ 56194110.

Вказана постанова видана на виконання наказів Господарського суду Одеської області №916/2496/17 від 27.03.2018, № 916/141/17 від 19.04.2017, № 916/1339/17 від 01.08.2017.

Стягувачем за наказом господарського суду Одеської області № 916/2496/17 від 27.03.2018 є Державний навчальний заклад Одеський центр професійно- технічної освіти державної служби зайнятості , проте державним виконавцем у постанові від 08.05.2018 ВП № 56194110 вказано стягувачем за усіма трьома наказами - ПАТ Одесагаз .

Відповідно до вищезазначеної постанови арешт накладено на усі рахунки, що відкриті КП ТМО у таких фінансових установах:

- Філія - Одеське обласне управління AT Ощадбанк , код фінансової установи 328845;

- ПАТ АБ Укргазбанк , код фінансової установи 320478;

- ПАТ ВіЕйБі Банк , код фінансової установи 380537;

- Філія - Южне ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м. Одеса, код фінансової установи 328704;

- АБ Південний , код фінансової установи 328209;

- ПАТ КБ Правекс-Банк , код фінансової установи 380838;

- та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При застосуванні заходів примусового виконання судового рішення державним виконавцем було накладено арешт на усі рахунки відкриті КП ТМО у банківських установах, у тому числі - на поточний рахунок КП ТМО №26005300416451, відкритий в ТВБВ 10015/0535 філії Одеське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , м. Одеса, код банку 328845, для зарахування грошових коштів отриманих внаслідок розподілу коштів згідно Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затверджених постановою КМУ від 18.06.2014 №217, перерахованих Споживачами на рахунки із спеціальним режимом використання за спожиту теплову енергію (договір банківського рахунку від 24.07.2014 № 85/1/ТГО-375/14), який є єдиним рахунком Підприємства, що використовується виключно для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску, оплати податків та зборів, оплати за енергоносії (електроенергію, покупну теплову енергію, природний газ, водопостачання, вугілля, тощо) інших обов'язкових зборів та платежів.

Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України Про виконавче провадження не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Поточний рахунок КП ТМО №26005300416451, що відкритий в ТВБВ 10015/0535 філії Одеське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , м. Одеса, код банку 328845, використовується для зарахування коштів, отриманих внаслідок розподілу згідно з постановою КМУ від 18.06.2014 №217, якою затверджений Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу.

В умовах дефіциту грошових коштів для проведення розрахунків, що обумовлено виконанням вимог Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, арешт вказаного поточного рахунку № 26005300416451 припиняє на тривалий строк виплату заробітної плати працівникам підприємства, сплату єдиного соціального внеску, оплату податків та зборів, оплату за енергоносії (електроенергію, водопостачання, вугілля, тощо) інших обов'язкових зборів та платежів та фінансування потреб поточної господарської діяльності.

Як стверджує скаржник, держаний виконавець, застосовуючи заходи примусового виконання судового рішення у вигляді арешту поточного рахунка № 26005300416451, відкритого в ТВБВ 10015/0535 філії Одеське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , м. Одеса, код банку 328845, залишив поза увагою той факт, що вказаний рахунок використовується виключно для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску, оплати податків та зборів, оплати за енергоносії (електроенергію, покупну теплову енергію, природний газ, водопостачання, вугілля, тощо) інших обов'язкових зборів та платежів (лист філії Одеське обласне управління AT Ощадбанк від 06.02.2018 №33/588).

З врахуванням наведеного, відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області із даною скаргою.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, скаргу комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх.№2-2648/18) у справі №916/2496/17 було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2018р., скаргу комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх.№2-2648/18) у справі №916/2496/17 було прийнято до провадження суддею Цісельським О.В. до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2018р. провадження за скаргою комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх.№2-2648/18) у справі №916/2496/17 в частині звільнення від арешту грошових коштів Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» (вул. Банківська, 1-Б, м. Одеса, 65029. Код ЄДРПОУ 34674102), які акумулюються та знаходяться на поточному рахунку №26005300416451, відкритому в ТВБВ 10015/0535 в філія Одеське обласне управління AT «Ощадбанк» , код фінансової установи 328845 (згідно з даними ЄДРЮОФОПтаГФ: філія Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» . Код ЄДРПОУ ВП: 09328601, Місцезнаходження ВП: 65125, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вул. Базарна, будинок 17) було закрито.

Представник позивача, в судове засідання, призначене на 07.06.2018р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник скаржника скаргу підтримує та просить суд її задовольнити в повному обсязі.

Представник Другого Приморського ВДВС м. Одеси, в судове засідання, призначене на 07.06.2018р. не з'явився, хоча про час місце його проведення був повідомлений належним чином.

Частина 2 ст.342 ГПК України встановлює, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах скарги, суд дійшов наступних висновків:

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ОСОБА_4 України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Як зазначено в ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 339 ГПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У відповідності з п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу - Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Так, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Прийняття судового рішення на користь особи це лише початок відновлення порушеного права, оскільки сам факт задоволення судом позовних вимог майнового характеру не має наслідком автоматичне поновлення прав особи, яке відбувається лише після виконання такого судового рішення.

Судове рішення може бути виконане боржником добровільно чи у примусовому порядку, який передбачений Законом України «Про виконавче провадження» .

В той же час, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011р. міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "ОСОБА_5 проти України", рішення від 15.10.2009р.).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції").

У своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.ст.8, 9 ОСОБА_4 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ст.43 ОСОБА_4 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч.6 ст.24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Листом ПАТ „Державний ощадний банк України» № 33/588 від 06.02.2018 року повідомлено, що за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року з рахунку № 26005300416451 проведено виплати заробітної плати на суму 102 037 694,01 грн. та перераховано податків та зборів на суму 64 801 475,84 грн.

Щодо вимог скарги КП „Теплопостачання м. Одеси» про скасування постанови старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 08.05.2018 ВП № 56194110, видану на виконання наказу господарського суду Одеської області №916/2496/17 від 19.04.2017р., в частині накладення арешту на грошові кошти на поточному рахунку №26005300416451, відкритому в ТВБВ 10015/0535 в філія Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» , код фінансової установи 328845, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.3 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, право на скасування постанови державного виконавця належить, згідно до ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" в тому числі і до компетенції начальника відділу.

Поряд з цим, суд враховує, що арешт коштів, накладений постановою старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 08.05.2018 року ВП №56194110 здійснено в порядку ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" і при накладенні арешту у органу ДВС була відсутня інформація про призначення рахунків, що унеможливлює висновок про її неправомірність.

Натомість, здійснивши системний аналіз положень ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить висновку, що закон пов'язує необхідність вчинення дій по зняттю арешту із надходженням відповідної інформації, а не забороняє накладати арешт на відповідні рахунки.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

З врахуванням зазначеного, скарга комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх.№2-2648/18) у справі №916/2496/17, в частині скасування постанови старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 08.05.2018 ВП № 56194110 видану на виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/2496/17 від 27.03.2018 в частині накладення арешту на грошові кошти на поточному рахунку №26005300416451, відкритому в ТВБВ 10015/0535 в філія Одеське обласне управління AT Ощадбанк , код фінансової установи 328845 (згідно з даними ЄДРЮОФОПтаГФ: філія Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України . Код ЄДРПОУ ВП: 09328601. Місцезнаходження ВП: 65125, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вул. Базарна, будинок 17) задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.234, 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345 Господарського процесуального кодексу України суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх.№2-2648/18) у справі №916/2496/17 в частині скасування постанови старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 08.05.2018 ВП № 56194110 видану на виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/2496/17 від 27.03.2018 в частині накладення арешту на грошові кошти на поточному рахунку №26005300416451, відкритому в ТВБВ 10015/0535 в філія Одеське обласне управління AT Ощадбанк , код фінансової установи 328845 (згідно з даними ЄДРЮОФОПтаГФ: філія Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України . Код ЄДРПОУ ВП: 09328601. Місцезнаходження ВП: 65125, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вул. Базарна, будинок 17) - відмовити.

2. Примірник ухвали надіслати:

- державному навчальному закладу "Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" (вул. Іцхака Рабіна, буд. №18 А, м. Одеса, 65076)

- комунальному підприємству "Теплопостачання міста ОСОБА_2" (вул. Балківська, буд. №1-Б, м. Одеса, 65110)

- Другому Приморському відділу Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вул. Пастера, буд. №58, м. Одеса, 65023).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 11 червня 2018р.

Суддя О.В. Цісельський