Постанова

від 04.06.2018 по справі 902/1027/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року Справа № 902/1027/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Маціщук А.В.,

судді Василишин А.Р.,

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Харитонюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ка ОСОБА_1 (пост.дов. № 44 від 10.04.2018 р.)

відповідача -не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області

на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 12.02.2018 р. суддею Матвійчуком В.В. о 11:15 год. у м. Вінниці, повний текст рішення складено 13.02.2018 р.

у справі № 902/1027/17

за позовом ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області

до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник"

про стягнення збитків в сумі 41529,72 грн.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 р. у справі № 902/1027/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник" про стягнення збитків в сумі 41529,72 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 р. у справі № 902/1027/17 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав порушення норма матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, зазначає, що оскільки державне майно не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства Ямпільський консервний завод , зберігання відповідачем вказаного майна здійснювалось за законом та не вимагалось прийняття будь-якого управлінського рішення.

Скаржник вважає безпідставними висновки суду щодо не укладення із відповідачем договору зберігання такого майна, оскільки 06.03.2006 р. ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області та Відкритим акціонерним товариством Ямпільський консервний завод договір безоплатного зберігання був укладений. Також зазначає, що передача ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області державного майна на зберігання Відкритому акціонерному товариству Ямпільський консервний завод відбулась на підставі акту приймання-передачі.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано, що предметом розгляду справи є стягнення збитків, і тому безпідставно та необґрунтовано зроблено висновок про невиконання ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області обов'язку щодо управління державним майном, який полягає у виборі та забезпеченні способу та умов подальшого використання майна в межах чинного законодавства, не поданням доказів вибору способу управління вказаним державним майном.

Доводить, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не з'ясував та не надав оцінку наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення відповідно до норм Цивільного кодексу України, тоді як ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області надало суду відповідні докази. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до п. 4.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, головним обов'язком ОСОБА_2 відділення щодо майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, є організація контролю за утриманням, зберіганням та використанням державного майна.

Також скаржник вважає безпідставними, такими, що не ґрунтуються на фактичних даних висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області всупереч нормам статті 322 Цивільного кодексу України не виконувало покладені на нього обов'язки зі здійснення управління державним майном, протягом багатьох років не вчиняло дій з інвентаризації майна, у зв'язку з чим не виявило своєчасно фактів його розкрадання (нестачі, знищення, псування), а відповідно - понесених збитків. Пояснює, що суд такі обставини не досліджував, тоді як належним підтвердженням виконання обов'язку щодо збереження державного майна в належному стані є проведення щорічних виїзних перевірок збереження державного майна, копії та оригінали актів яких надавались до суду першої інстанції.

Також не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження правонаступництва ОСОБА_3 акціонерного товариства Агропереробник , оскільки під час подання позову надано повний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00374025, за яким було зареєстровано ВАТ Ямпільський консервний завод , а в результаті зміни організаційно-правових форм та найменування на даний час - ПрАТ Агропереробник .

Скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 р. у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач не забезпечив участь представника у судовому засіданні та не повідомив суду про причини неявки. Відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що договір безоплатного зберігання № 73 від 06.03.2006 р. до суду першої інстанції на надав, оскільки договір безоплатного зберігання укладено лише з метою додаткового спонукання відповідача здійснювати належне утримання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу, тоді як обов'язок зберігати і утримувати таке майно виник у Відкритого акціонерного товариства Ямпільський консервний завод в силу закону. Посилаючись на п. 3.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, ст. 413 Цивільного кодексу Української PCP та ст. 954 Цивільного кодексу України Глави 66 Зберігання зазначає, що наведені норми встановлювали такі два види зберігання - за договором та законом.

Доводить, що в період з 2007 року. по 2017 рік позивачем систематично проводились виїзні перевірки стану утримання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ Ямпільський консервний завод . Вказані перевірки проводились працівниками ОСОБА_2 відділення із залученням уповноваженого представника товариства, а за відсутності останнього - із залученням представника органу місцевого самоврядування. Протягом всього періоду переоцінка державного майна не здійснювалась, господарське товариство жодного разу не зверталось до ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області щодо переоцінки чи списання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу. Звітність стосовно даного майна позивачу товариством також жодного разу не надавалась.

Суд апеляційної інстанції переглядає справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених нормами гл.1 розділу ІV ГПК України .

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_3 акціонерному товариству "Агропереробник" - 24500, Вінницька область, Ямпільський район, м. Ямпіль, вул. Сонячна, буд. 6 Рівненський апеляційний господарський суд своєчасно направив ухвали про відкриття апеляційного провадження, призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції та відкладення розгляду даної справи, така обставина підтверджена відмітками канцелярії суду /зворот а.с. 178 - 179 у т.1, зворот а.с. 1, 18, 33 у т.2/. Ухвали надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та повернуті на адресу Рівненського апеляційного господарського суду поштою з причин товариство за даною адресою не існує .

Адреса відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник" (24500, Вінницька область, Ямпільський район, м.Ямпіль, вул.Сонячна, буд.6) підтверджена Витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 102 - 107 у т.1, а.с. 9 - 14 у т.2/.

Оскільки ухвалу про порушення провадження у справі та ухвали про послідуючий рух справи було надіслано за належною адресою (тобто - повідомленою суду стороною та підтвердженою даними ЄДРПОУ), то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, зважаючи, що судом вжито необхідні заходи для завчасного, належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, що підтверджується повернутою поштовою кореспонденцією /а.с. 261 - 263 у т.1, а.с. 21 - 30 у т.2 /, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарський суд Вінницької області відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник" про стягнення збитків в сумі 41529,72 грн. зазначив, що позивачем не доведено ні факту існування та порушення господарського зобов'язання відповідачем, ні факту порушення встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, що є підставою для відшкодування збитків згідно зі ст. 224 ГК України. Також обґрунтовуючи оскаржуване рішення. Господарський суд зазначає, що позивачем не подано доказів передачі майна відповідачу на умовах будь-якого договору, не надано доказів правонаступництва. Крім того, в порушення вимог ст.322 ЦК України ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області не виконувало покладені на нього обов'язки зі здійснення управління державним майном, протягом багатьох років не вчиняв дій з інвентаризації майна, у зв'язку з чим не виявив своєчасно фактів його розкрадання (нестачі, знищення, псування), а відповідно понесених збитків.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, і викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено таке.

На підставі заяви на приватизацію Ямпільського консервного заводу від 03.11.1995 р. ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області 03.11.1995 виданий наказ № 725-ДП про прийняття рішення щодо приватизації Ямпільського консервного заводу, згідно з яким виданий дозвіл на приватизацію Ямпільського консервного заводу, зареєстрований ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області /а.с. 16 - 18 у т.1/.

09.02.1996 р. наказом ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 109-ПП затверджений план приватизації, відповідно до якого Ямпільський консервний завод перетворюється у відкрите акціонерне товариство,, засновником якого виступає ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області /а.с. 56 у т.1/.

Відповідно до п. 4 Розділу 5 Плану приватизації Ямпільського консервного заводу, затвердженого начальником ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області 09.02.1996 р. /а.с. 40 - 55 у т.1/., до статутного фонду акціонерного товариства не включається державний житловий фонд і об'єкти соціально-побутового призначення.

Відповідно до п. 1.2. вихідних даних для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 12.12.1995 р., затверджених директором консервного заводу, встановлено вартість об'єктів соціально-побутового призначення з розшифровкою по об'єктах - столова, із залишковою вартістю 296333 тис. крб. /а.с. 27 у т.1/; у розшифровці пункту 1.2. вихідних даних визначено перелік майна, що відноситься до об'єктів соціально-побутового призначення, а саме:

- столова-клуб (будівля), інв. № 12-12;

- електроплита в столовій, інв. № 8-16;

- шафа холодильна, інв. № 8-17;

- електроводонагрівач, інв. № 8-27;

- музикальний центр, інв. № 45-1.

Згідно з відомістю розрахунку вартості будівль, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.12.1995 р. балансова вартість столової-клубу (будівля) становить 469146 тис.крб., залишкова вартість 177573 тис. крб. /а.с. 19 - 22 у т.1/.

У відповідності до відомості розрахунку вартості машин, обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, а також матеріальних активів станом на 01.12.1995 р. електроплита (балансова вартість 1901 тис.крб., залишкова вартість 0,00 тис.крб); шафа холодильна (балансова вартість 2189 тис.крб., залишкова вартість 0,00 тис.крб.), електроводонагрівач (балансова вартість 1057 тис.крб., залишкова вартість 613 тис.крб.), музикальний центр (балансова вартість 135360 тис.крб., залишкова вартість 118147 тис.крб.) /а.с. 23 - 26 у т.1/.

У статуті Відкритого акціонерного товариства Ямпільський консервний завод , затвердженому першим заступником ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області та загальними зборами організації згідно з протоколом від 14.03.1996 № 6 та зареєстрованого розпорядженням Ямпільської районної державної адміністрації від 29.03.1996 № 82 /а.с. 57 - 68 у т.1/ визначено, що Товариство є правонаступником Державного підприємства Ямпільського консервного заводу (п.3.3.).

05.03.2002 р. за результатами продажу пакету акцій ВАТ Ямпільський консервний завод на 41 САГК та закінченням реалізації плану розміщення акцій ВАТ Ямпільський консервний завод наказом ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 201 була завершена приватизація Відкритого акціонерного товариства Ямпільський консервний завод /а.с. 69 у т.1/.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_5 акціонерне товариство Агропереродник є правонаступником ВАТ Ямпільський консервний завод .

Так, ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області , звертаючись до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення збитків з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник" на підтвердження правонаступництва відповідача надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_3 акціонерного товариства Агропереробник станом на 16.11.2017 р. /а.с. 102 - 107 у т.1/.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з п.2 ч.2 ст.9 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

У відповідності до ч.1 ст.10 даного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що юридична адреса Відкритого акціонерного товариства Ямпільський консервний завод - 24500, Вінницька область, Ямпільський район, м. Ямпіль, вул. Сонячна, буд. 6, і ідентифікаційний код юридичної особи - 00374025.

Відомостями з повного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підтверджено, що ОСОБА_5 акціонерне товариство "Агропереробник" зареєстровано за юридичною адресою: 24500, Вінницька область, Ямпільський район, м. Ямпіль, вул. Сонячна, буд. 6, та має ідентифікаційний код юридичної особи: 00374025 /а.с. 102 - 107 у т.1/, такий же код належить ВАТ Ямпільський консервний завод .

Отже, даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16.11.2017 р., зокрема, ідентичністю ідентифікаційного коду юридичної особи 00374025 /а.с. 102 - 107 у т.1/ підтверджено, що ОСОБА_5 акціонерне товариство "Агропереробник" в результаті перетворення стало правонаступником Відкритого акціонерного товариства Ямпільський консервний завод , і відповідно до ст. 108 ЦК України до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник" перейшли усі права та обов'язки.

Такі дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань колегія суддів оцінює як достатній доказ правонаступництва відповідача за Відкритим акціонерним товариством Ямпільський консервний завод згідно до ст.79 ГПК України. Докази протилежного відповідачем в порядку ст.80 ГПК України не подані.

Відповідно до п. 4 наказу Фонду Державного майна України та Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 р. за №414/3707 (редакція чинна до 20.04.2004 р.) господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу Української РСР.

Згідно з п. 3.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затверджене наказом Фонду Державного майна України та Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.1999 р. відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу I книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу I книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань.

Згідно з ст. 413 Цивільного кодексу Української PCP за договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язується зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно в цілості.

Договір схову вважається безоплатним, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п. 4 наказу Фонду Державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 р. за №414/3707 (редакція чинна з 20.04.2004 р.), господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до параграфу 1 глави 66 Цивільного кодексу України встановлено загальні положення про зберігання. Відповідно до норм ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві в схоронності.

Згідно зі ст. 954 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства та у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, - з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

З урахуванням наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок збереження державного майна, яке не увійшло до статутного фонду в процесі приватизації, виник у ВАТ Ямпільський консервний завод на підставі закону.

Разом з тим, позивачем/скаржником до апеляційної скарги доданий договір безоплатного зберігання № 73, укладений 06.03.2006 р. ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області/поклажодавець та Відкритим акціонерним товариством Ямпільський консервний завод /зберігач /а.с. 201 - 202 у т.1/, за умовами якого зберігач ВАТ Ямпільський консервний завод зобов'язується безоплатно зберігати майно, передане йому поклажодавцем та не має права без згоди поклажодавця користуватись та розпоряджатись переданим йому на зберігання майном, а також передавати його у користування іншій особі. Відповідно до п.3.1 строк дії договору визначений сторонами до пред'явлення поклажодавцем вимоги про повернення майна.

Колегія суддів приймає новий доказ з метою повного дослідження обставин справи та з урахуванням такого.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що вважав наявність даного договору таким, що значення не має, оскільки обов'язок збереження державного майна, яке не увійшло до статутного фонду в процесі приватизації, виник у ВАТ Ямпільський консервний завод на підставі закону, і договір безоплатного зберігання укладений лише з метою додаткового спонукання відповідача здійснювати належне утримання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства Ямпільський консервний завод та встановлення відповідного обов'язку по утриманню зазначеного майна правонаступниками товариства. При цьому суд першої інстанції не досліджував обставини укладання договору збереження, саме тому договір безоплатного зберігання № 73 від 06.03.2006 р. наданий лише разом із апеляційною скаргою з метою спростування висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати всіх заходів, встановлених договором, законом іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно зі ст.950, 951 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах; збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності (ч.1 ст.6 Закону України Про Фонд державного майна України ).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про управління об'єктами державної власності , об'єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів.

Відповідно до п.16, 28, 38 ч. 1 ст. 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, приймають рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації.

Відповідно до пункту 4 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 р. № 158 головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна об'єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

У відповідності до п. 3 Положення про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 757 головними завданнями інвентаризації є:

- складання переліку і встановлення фактичної наявності та стану державного майна;

- визначення лишку або нестачі шляхом перевірки відповідності фактично наявного державного майна даним бухгалтерського обліку на дату оцінки його вартості під час приватизації (корпоратизації);

- підготовка пропозицій щодо визначення органу управління державним майном та шляхів подальшого його використання.

Відповідно до п. 4 Положення про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, рішення про проведення інвентаризації приймають засновники відповідних акціонерних товариств у місячний термін після отримання затвердженого Міністерством економіки переліку акціонерних товариств, на яких проводиться інвентаризація.

Наказом Фонду державного майна України Про проведення інвентаризації від 21.08.1997 р. № 909, на виконання Положення про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації начальників регіональних відділень Фонду державного майна України зобов'язано забезпечити проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, на дату їх державної реєстрації засновниками яких були органи приватизації (центральний апарат або регіональні відділення ФДМУ) (абз.1 пп.1.1 п.1).

Враховуючи викладене, інвентаризація державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства проводилась на тих підприємствах, засновником яких була державна установа, зокрема ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області.

30.04.2009 р. набрав чинності Закон України Про акціонерні товариства , який регулює порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів (ч.1 ст.1).

Після набрання чинності Закону України Про акціонерні товариства застосування Положення про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації стало неможливим.

Відповідно до п.1 Розділу 3 Порядку проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1998 від 16.12.2009 р. перевірка проводиться відповідно до затвердженого плану перевірок державного майна, але не рідше одного разу на два роки по кожному господарському товариству, та доручення начальника регіонального відділення ФДМУ.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 4.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі № 908/68 від 19.05.1999 р. регіональні відділення Фонду державного майна України організовують контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, та звітують про стан управління майном відповідно до встановленого законодавством порядку.

Матеріалами справи підтверджено виконання ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області обов'язків з інвентаризації майна протягом періоду зберігання.

Так, ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області до матеріалів справи надано корпії інвентаризаційних описів основних засобів № 6 від 01.12.1995 р., № 19 від 01.12.1995 р., № 2 від 31.11.2016 р. /а.с. 29 - 34, 80 у т.1/, копії інвентаризаційних матеріалів за результатами проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ Ямпільський консервний завод станом на 31.12.2014 р. та 31.12.2015 р. /а.с. 72 - 79 у т.1/.

При цьому у акті перевірки від 10.08.2015 р. зазначено, що їдальня-клуб з обладнанням передана ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області на зберігання ВАТ (ПАТ) Ямпільський консервний завод відповідно до договору безоплатного зберігання державного майна № 73 від 06.03.2006 р. Дана перевірка здійснена робочою групою ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області в присутності спеціаліста Ямпільської міської ради /а.с. 204 - 205 у т.1, а.с. 57 у т.2/.

В період з 2007 р. по 2017 р. ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області проводились виїзні перевірки стану утримання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ Ямпільський консервний завод . Вказані перевірки проводились працівниками ОСОБА_2 відділення із залученням уповноваженого представника товариства, а за відсутності останнього - із залученням представника органу місцевого самоврядування. На підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано акти перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ (ПАТ) Ямпільський консервний завод , але залишилось на його балансі від 31.07.2007 р., від 10.06.2008 р., від 17.05.2012 р., від 11.06.2013 р.. 15.05.2014 р., 10.08.2015 р., 07.11.2017 р. /а.с. 204 - 205 у т.1, а.с. 54 - 61 у т.2/.

31.12.2015 р. інвентаризація державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ Ямпільський консервний завод , проводилась за участі представника наглядової ради ВАТ Ямпільський консервний завод /а.с.75-77 у т.1/.

Відповідно до протоколів засідання інвентаризаційної комісії за результатами проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства за 2015 - 2016 роки інвентаризація державного майна проводилась згідно з вимогами Положення Про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повернення після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 р. № 158 /а.с. 70, 75 у т.1/.

Матеріалами справи підтверджено, що робочою групою ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області відповідно до наказу регіонального відділення від 01.04.2016 р. № 264 була проведена перевірка стану збереження державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ Ямпільський консервний завод в процесі приватизації, але залишилось на його балансі. В ході перевірки робочою групою ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області було встановлено відсутність обладнання, а саме: електрична плита - 1 од., шафа холодильна - 1 од., електроводонагрівач - 1 од., музикальний центр - 1 од. Місце знаходження даного обладнання не встановлено. Про результати перевірки складений акт від 05.05.2016 р. /а.с. 82 - 83 у т.1/. Акт підписаний членами робочої групи та заступником голови Ямпільської міської ради.

Первісна вартість їдальні - клубу станом на 31.12.2014 р. становить 35185,99 грн., залишкова вартість становить 4935,00 грн., первісна вартість їдальні - клубу станом на 31.12.2015 р. становить 35185,99 грн., залишкова вартість становить 4495,86 грн., що підтверджується додатками № 1 до протоколів засідання інвентаризаційної комісії за результатами проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства за 2015 - 2016 роки /а.с. 74, 79 у т.1/.

24.02.2017 р. ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на адресу Публічного акціонерного товариства Ямпільський консервний завод направило претензійну заяву № 11-07/572, згідно якої вимагало впродовж 25 календарних днів з дня отримання цієї претензії, відшкодувати державі Україна, в особі ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області, збитки завдані державі внаслідок розкрадання (нестачі, знищення, псування) майна у сумі 34608,10 грн. без ПДВ /а.с. 91 - 93 у т.1/.

12.09.2017 р. ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області звернулось до ОСОБА_3 акціонерного товариства Агропереробник з претензійною вимогою № 11-07/2832, в якій вимагало впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї претензії, відшкодувати державі Україна, в особі ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області, збитки завдані державі внаслідок розкрадання (нестачі, знищення, псування) майна у сумі 34608,10 грн. без ПДВ /а.с. 94 - 96 у т.1/.

Претензіі ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області залишені відповідачем без реагування.

Розмір збитків позивач визначив відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 р. №116, із змінами, та згідно з актом оцінки збитків, які завдано суб'єкту господарювання (державі, територіальній громаді), який затверджений наказом ОСОБА_2 відділення від 26.08.2016 р. № 658, визначено розмір нанесених державі збитків внаслідок розкрадання (нестачі, знищення, псування) вищезазначеного державного майна з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 10-07/54 від 16.11.2017 р. у сумі 41529,72 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до п. 1 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей , цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Згідно з п.1 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Методики оцінки майна від 10.12.2003 р. № 1891, ця Методика застосовується для проведення оцінки майна, зокрема, у таких випадках: визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення фактів розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна.

У відповідності до п. 110 Методики оцінки майна, стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках:

- відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку;

- неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання, нестачі, знищення, псування;

- завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.

У разі неможливості проведення незалежної оцінки збитків у зазначених вище випадках, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку було введено в експлуатацію пошкоджене майно, до дати оцінки збитків. У разі коли відсутня інформація про залишкову балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 50 відсотків.

Згідно з наказом ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області № 571 від 28.07.2016 р. проведена стандартизована оцінка збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, щодо об'кта державної власності - обладнання їдальні - клубу, що під час приватизації не увійшло до статутних капіталу Публічного акціонерного товариства Ямпільський консервний завод , але перебуває на його балансі, як державна власність, станом на 31.07.2016 р. відповідно до отриманих даних з урахуванням вищенаведених вимог Методики оцінки майна /а.с. 84 - 85 у т.1/.

Судом встановлено, що відповідно до інвентаризаційного опису товаро - матеріальних цінностей № 2 від 31.07.2016 р. вартість державного майна складає: електроплита 6-ти камфорна первісна (відновна) вартість 140,69 грн.; шафа холодильна первісна (відновна) вартість 161,99 грн.; електроводонагрівач первісна (відновна) вартість 78,21 грн.; музичний центр первісна (відновна) вартість 10016,64 грн. Залишкова вартість даного майна становить 0,00 грн. /а.с. 80 у т.1/.

Разом з тим, згідно з листа Публічного акціонерного товариства Ямпільський консервний завод № 20 від 26.08.2016 р. за період з 01.12 1995 р. по 31.12.2015 р. індексація основних засобів, в т.ч. і об'єктів державної власності на підприємстві проводилась в 1996 році тому первісна вартість на момент приватизації 01.03.1996 р. не співпадає з первісною вартістю на момент останньої інвентаризації 31.12.2015 р. /а.с. 81 у т.1/.

Згідно з п. 4 Розділу І Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. № 1202, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.11.2010 р. за № 1017/18312 амортизація - систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

Відповідно до п. 7 Розділу IV Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", амортизація необоротних матеріальних активів, зазначених у підпункті 3.2 (крім підпункту 3.2.7) пункту 3 розділу II цього Національного положення (стандарту), нараховується в першому місяці передачі у використання об'єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).

Оскільки, на дату оцінки залишкова вартість майна дорівнювала нулю, при здійснені розрахунків балансова залишкова вартість майна встановлювалась у розмірі 50 відсотків від первісної (відновної) вартості майна.

Відповідно до абз. 7 п. 110 Методики оцінки майна результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 14.

Відповідно до акту оцінки збитків, які завдано суб`єкту господарювання станом на 31.07.2016 р. /а.с. 86 - 87 у т.1/., затвердженого наказом ОСОБА_2 відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області від 26.08.2016 р. № 658 /а.с. 90 у т.1/ загальний розмір збитків завданий ОСОБА_2 відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області внаслідок розкрадання (нестачі, знищення, псування) майна становить 34608,10 грн.

Заперечення відповідача щодо неправильної оцінки збитків є необґрунтованими з огляду на вищенаведене. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відсутні, не надані суду в порядку ст.80 ГПК України докази того, що відповідач, який був зобов'язаний утримувати державне майно, протягом всього періоду звертався до ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області щодо переоцінки чи списання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із правомірністю оцінки збитків від нестачі державного майна та правомірністю вимоги позивача про стягнення суми збитків, завданих внаслідок неналежного виконання зобов'язання зберігачем, відповідно до норм ст.ст.950, 951, 954 ЦК України.

Збитками є витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність завданих збитків ОСОБА_2 відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою полягає в тому, що на відповідача покладено обов`язок щодо збереження об`єкта державної власності обладнання їдальні - клубу, що під час приватизації не увійшло до статутних капіталу Публічного акціонерного товариства Ямпільський консервний завод , але перебуває на його балансі як державна власність.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до акту оцінки збитків, які завдано суб`єкту господарювання станом на 31.07.2016 р. /а.с. 86 - 87 у т.1/ загальний розмір збитків, завданих ОСОБА_2 відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області внаслідок розкрадання (нестачі, знищення, псування) майна становить 34608,10 грн.

09.01.2018 р. на адресу Господарського суду Вінницької області позивачем подана заява № 10-07/54 від 04.01.2018 р. про збільшення позовних вимог /а.с. 124 - 125 у т.1/. В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що розмір збитків встановлено на підставі проведеної стандартизованої оцінки в розмірі 34608,10 грн. проте, зазначає, що згідно з пп. а , б п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України на загальну суму збитків, які завдано державі в особі ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області передбачено нарахування ПДВ, в розмірі 6921,62 грн.

Відповідно до ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. З матеріалів справи вбачається, що позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог з порушенням наведеної норми, тому така заява позивача про збільшення розміру позовних вимог розгляду судом не підлягає, позовні вимоги розглядаються і задовольняється у первісно заявленому розмірі.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та доводів скаржника ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області про стягнення 34608,10 грн. збитків.

Відповідно до норм ст..236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 р. у справі № 902/1027/17 про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а обставини справи, які мають значення, з'ясовані судом неповно. Апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області підлягає задоволенню частково - в частині стягнення 34608,10 грн. збитків.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 277, 281-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області задоволити частково. Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.02.2018 р. у справі № 902/1027/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Задоволити позов.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник" (24500, Вінницька область, Ямпільський район, м. Ямпіль, вул. Сонячна, 6, код ЄДРПОУ 00374025) на користь ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (21018, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 13327990) 34608,10 грн. збитків.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник" (24500, Вінницька область, Ямпільський район, м. Ямпіль, вул. Сонячна, 6, код ЄДРПОУ 00374025) на користь ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (21018, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 13327990) 1600,00 грн. витрат на судовий збір.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Агропереробник" (24500, Вінницька область, Ямпільський район, м. Ямпіль, вул. Сонячна, 6, код ЄДРПОУ 00374025) на користь ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (21018, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 13327990) 2400,00 грн. витрат на судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Вінницької області видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Матеріали справи № 902/1027/17 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "11" червня 2018 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.