Рішення

від 22.05.2018 по справі 805/4555/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р. Справа№805/4555/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Гуменному М.С.,

за участю

представника позивача - Кривицького В.Г. (за довіреністю),

представників відповідача - Гламаздіної О.О., Заверзи С.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля (далі - позивач) 15.12.2017 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення від 22.08.2017 № 0007924614 на суму 70166268,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акту перевірки від 21.07.2017 № 79/28-10-46-14/37014600 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля з питань дотримання вимог податкового законодавства України по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ВОСТОКСНАБАГРО" (код за ЄДРПОУ 39601384) за грудень 2015 року, січень-березень 2016 року, червень-липень 2016 року, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРОТРАНСОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39422689) за лютий-березень 2015 року, ТОВ "ПРОМПОДШИПНИК" (код за ЄДРПОУ 31377393) за березень 2015 року, ТОВ "МОРСЕРВІСАГРО" (код за ЄДРПОУ 39602472) за березень 2015 року, ТОВ "ОЛІМП-ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39275014) за листопад 2015 року, ТОВ "ТПК БІОСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 39441324) за лютий-березень 2015 року, ТОВ "ТОРГОВА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОПОРТ" (код за ЄДРПОУ 39436885) за лютий, квітень 2015 року, ТОВ "АЛЗО" (код за ЄДРПОУ 32476518) за серпень 2015 року, ТОВ "ТК АГРОВОСТОК" (код за ЄДРПОУ 39601484) за серпень-вересень 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2017 № 0007924614, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46 777 512, 56 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 23 388 756, 28 грн. на загальну суму 70166268,84 грн. Вважає, що вказане рішення не відповідає діючому законодавству, а тому підлягає скасуванню.

12.02.2018 представником позивача через канцелярію суду надано письмові пояснення щодо порушення податковим органом строків надання відповіді на адміністративну скаргу позивача. Зазначає, що 04.09.2017 позивачем подана скарга на спірне податкове повідомлення-рішення, яка була отримана відповідачем 18.09.2017. Відповідач лише 17.10.2017, тобто з порушенням законодавчо встановленого строку на розгляд скарги на 8 днів, направив в адресу позивача засобами поштового зв'язку рішення від 17.10.2017 № 23265/6/99-99-11-01-02-25 про продовження строку розгляду скарги, у зв'язку із чим скарга має бути повністю задоволена.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ Алзо , зазначив, що ТОВ Алзо наділено цивільною правосуб'єктністю, тобто мало і могло здійснювати права та обов'язки, якими, відповідно до законодавства, наділена юридична особа. Позивачем прийнято рішення про обрання ТОВ Алзо у якості постачальника необхідної йому продукції через те, що його пропозиція відповідала пред'явленим позивачем до закупівлі такої продукції вимогам та була найбільш економічно обґрунтованою.

Стосовно ділової мети (економічної вигоди) вчинення позивачем господарської операції вказав, що позивач закуповував замки та замкові з'єднання як елемент шахтного кріплення для здійснення укріплення та з'єднання елементів арочної крепі з метою утримання гірничої породи для забезпечення безпеки виробничого процесу видобування вугілля, що відповідало його діловій меті.

Щодо зауважень відповідача, що місце відвантаження товару не співпадає з місцем реєстрації вантажовідправника, зазначив, що жодним нормативно - правовим актом не встановлюється обов'язку суб'єкта господарювання при оформленні товарно-транспортної накладної вказувати місце реєстрації вантажовідправника як місце відвантаження товару.

Вказує, що паспорти якості (сертифікати відповідності) не є документами, на підставі яких здійснюється формування бухгалтерського та податкового обліку, а тому їх відсутність (не надання) не може бути доказом неможливості здійснення господарських операцій з ТОВ Алзо .

Відсутність зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Алзо на придбання товарів, які були поставлені позивачеві за угодою, не може бути підставою для висновку про нікчемність правочину, оскільки ТОВ АЛЗО є виробником продукції та відноситься до підприємств реального сектору економіки.

Позивач вважає, що висновок відповідача про юридичну дефектність відповідних первинних документів, що унеможливлює підтвердження реальності здійснення господарських відносин із постачальником - ТОВ Алзо , є необґрунтованим та не відповідає обсягу проведеної перевірки.

Стосовно правовідносин позивача з ТОВ Промподшипник , позивач зазначає, що на підтвердження правосуб'єктності ТОВ Промподшипник ним було досліджено ряд документів, які є у відкритому доступі, та встановлено, що товариство на дату вчинення господарської операції було наділено цивільною правоздатністю та дієздатністю. Його було обрано у якості постачальника необхідної позивачу продукції через те, що пропозиція відповідала пред'явленим позивачем до закупівлі такої продукції вимогам та була найбільш економічно обґрунтованою. Позивач купував підшипники для проведення ремонту гірничо-шахтного обладнання з метою видобутку кам'яного вугілля на шахтах, що відповідало його діловій меті.

Зазначає, що докази, використані відповідачем при проведенні перевірки і прийнятті спірного рішення, отримані з інформаційних баз даних податкового органу, а також встановленні обставин та висновків про наявність порушень податкового законодавства та причетності ланцюгів постачання до платника податку як кінцевого вигодонабувача, не є належними у розумінні податкового законодавства.

Щодо правовідносин з ТОВ ТД Євротрансоіл позивач зазначив, що спірні господарські правовідносини відбулись на підставі договору купівлі-продажу №1633-ДУ від 10.11.2014 і ним надано документи на підтвердження реальності відповідних операцій.

Станом на момент вчинення спірної господарської операції і до теперішнього часу за відкритими даними ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ТД Євротрансоіл не припинено, не виключено з реєстру, не ліквідовано, тобто підтверджено його цивільну правосуб'єктність.

Стосовно зауважень відповідача, що електронний підпис на податкових накладних від 10.02.2015 № 11, від 20.03.2015 № 4, від 27.03.2015 № 5, а також на деяких інших документах первинної бухгалтерської звітності не міг бути вчинений уповноваженою особою ТОВ ТД Євротрансоіл ОСОБА_4 внаслідок перебування його в цей час поза межами митного контролю України, позивач посилається на результати експертного дослідження, відповідно до якого, підписи на відповідних документах виконані ОСОБА_4

Щодо правовідносин позивача з ТОВ ТПК Агропорт зазначає, що поставка сільськогосподарської продукції та її подальша реалізація підтверджується наявними документами. Станом на момент вчинення спірної господарської операції і до теперішнього часу за відкритими даними ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ТПК Агропорт не було припинено, не виключено з реєстру, не ліквідовано, тобто підтверджено його цивільну правосуб'єктність.

Стосовно зауважень відповідача, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, що електронний підпис на податкових накладних від 02.02.2015 №1, від 30.04.2015 № 2, від 30.04.2015 № 3, а також на деяких інших документах первинної бухгалтерської звітності не міг бути вчинений уповноваженою особою ТОВ ТПК Агропорт ОСОБА_4 внаслідок перебування його в цей час поза межами митного контролю України, позивач посилається на результати експертного дослідження, відповідно до якого, підписи на відповідних документах виконані ОСОБА_4

Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем в порушення положень діючого законодавства України, а, отже, повинно бути скасоване, оскільки відповідач своїми діями встановлює для позивача додаткові обмеження, не передбачені Податковим кодексом України, при отриманні бюджетного відшкодування, що не відповідає повноваженням податкового органу.

Представник відповідача 01.02.2018 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якій звертав увагу суду на те, що у ході проведення перевірки було встановлено, що директор ТОВ ТД Євротрансоіл та ТОВ ТПК Агропорт ОСОБА_4 на момент складання первинних документів (видаткових накладних, специфікацій до договорів, актів приймання - передачі продукції) перебував поза межами України, а отже не міг укладати угоди в м. Маріуполь. Відповідач вважає, що у даному випадку існує факт неправомірного документального оформлення позивачем операцій з метою введення в обіг (легалізацію) продуктів переробки сільськогосподарської продукції невідомого походження як при складанні паперів за формою первинних документів, так і при їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і податкової звітності. Таким чином, на думку відповідача, у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по податковим накладним, виписаним ТОВ ТД Євротрансоіл за лютий-березень 2015 року та ТОВ ТПК Агропорт за лютий та квітень 2015 року.

Також відповідачем зазначено, що ТОВ Алзо складено документи для позивача на ідентифікацію товару, тобто товар, що ідентифікується лише за найменуванням, та відповідно не є реальним, так як документально оформлений товар не підтверджується його фактичною поставкою на ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля .

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Промподшипник відповідач посилався на результати перевірки, якою встановлено, що операції із придбання товарів, робіт, послуг не мали реального характеру, а отже у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту.

Представник позивача 06.03.2018 через канцелярію суду надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем направлено результати розгляду заперечень та рішень позивачеві з порушенням діючого законодавства, зокрема, п. 86.8. ст. 86 ПК України. Представник позивача, у відповіді на відзив звертав увагу, що доводи відповідача про відсутність реального характеру придбання товарів, робіт, послуг не відповідають дійсності, оскільки, вони є документально підтвердженими.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, та просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.08.2017 № 0007924614.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надали пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на адміністративний позов, просили у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року позовна заява залишена без руху і позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання у справі на 30 січня 2018 року.

30 січня 2018 року у справі оголошено перерву до 13 лютого 2018 року.

13 лютого 2018 року у справі оголошено перерві до 22 лютого 2018 року.

22 лютого 2018 року у справі оголошено перерву до 6 березня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 805/4555/17-а до судового розгляду по суті на 4 квітня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року зупинено провадження в адміністративній справі № 805/4555/17-а до 18.04.2018. Учасники справи примирення не досягли.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року зупинено провадження в адміністративній справі № 805/4555/17-а до 22.05.2018. Учасники справи примирення не досягли.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля є юридичною особою, зареєстроване в ЄДРПОУ, як платник податків знаходиться на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 756 від 12.04.2017 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля (код за ЄДРПОУ 37014600) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ВОСТОКСНАБАГРО" (код за ЄДРПОУ 39601384) за грудень 2015 року, січень-березень 2016р., червень-липень 2016 року, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРОТРАНСОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39422689) за лютий-березень 2015 року, ТОВ "ПРОМПОДШИПНИК" (код за ЄДРПОУ 31377393) за березень 2015 року, ТОВ "МОРСЕРВІСАГРО" (код за ЄДРПОУ 39602472) за березень 2015 року, ТОВ "ОЛІМП-ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39275014) за листопад 2015 року, ТОВ "ТПК БІОСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 39441324) за лютий-березень 2015 року, ТОВ "ТОРГОВА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОПОРТ" (код за ЄДРПОУ 39436885) за лютий, квітень 2015 року, ТОВ "АЛЗО" (код за ЄДРПОУ 32476518) за серпень 2015 року, ТОВ "ТК АГРОВОСТОК" (код за ЄДРПОУ 39601484) за серпень-вересень 2016 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 21.07.2017 № 79/28-10-46-14/37014600, та встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 201, п. 44.1 ст. 44 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 46777512,56 грн., в т.ч.: за березень 2015 року у сумі 20 545 781,72 грн., за квітень 2015 року у сумі 24 785 510 грн., за травень 2015 року у сумі 786 094 грн., за серпень 2015 року у сумі 660 126,84 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що при проведенні перевірки не доведена реальність здійснення операцій позивача з ТОВ ТД Євротрансоіл , ТОВ ТПК Агропорт , ТОВ Алзо і ТОВ Промподшипник , оскільки ним створено схему штучного руху товару, спрямовану на створення формального документообігу. Надані до перевірки договори, видаткові та податкові накладні не є достатніми доказами фактичного виконання поставок, господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності свідчить про безтоварність операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

08.08.2017 позивачем надано письмові заперечення на Акт перевірки.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2017 № 0007924614, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46 777 512,56 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 23 388 756,28 грн.

25.08.2017 позивачем отримано в одному конверті письмову відповідь відповідача щодо результатів розгляду заперечень від 21.08.2017 № 43974/10/28-10-46-14-08, відповідно до якої висновки перевірки є правомірними та здійснені в межах діючого законодавства України, і податкове-повідомлення рішення від 22.08.2017 № 0007924614.

04.09.2017 позивачем подано скаргу на податкове-повідомлення рішення від 22.08.2017 № 0007924614, яка була отримана податковим органом 18.09.2017, що підтверджується наданою представником позивача роздруківкою руху поштового відправлення з сайту Укрпошти , яка наявна в матеріалах справи.

17.10.2017 відповідачем в адресу позивача направлено рішення від 17.10.2017 №23265/6/99-99-11-01-02-25 про продовження строку розгляду скарги.

28.11.2017 позивачем отримано рішення відповідача від 20.11.2017 № 26817/6/99-99-11-01-02-25 про розгляд скарги, яким скарга позивача залишена без задоволення, а рішення - без змін.

Дане податкове повідомлення-рішення є предметом спору в даній справі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставина реальності господарських операцій позивача з ТОВ Торговий дім Євротрансоіл , ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт , ТОВ Алзо , ТОВ Промподшипник , правильність відображення їх в податковому обліку та правильність формування податкового кредиту.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до розділу V Податкового кодексу України, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

З аналізу положень розділу V (податок на додану вартість) Податкового кодексу України, якими визначені правила формування податкового кредиту у спірний період часу, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Судом встановлено, що 11.11.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ Алзо (постачальник) укладено договір поставки № 1622-ДУ на суму 38000000,00 грн. Згідно з п.п. 2.2. та 4.1. договору поставки № 1622-ДУ, покупець зобов'язується прийняти й оплатити продукцію у відповідності з умовами договору, а постачальник гарантує поставити її покупцю в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до угоди (специфікація № 1 від 03.03.2015 на суму 743439,60 грн., в тому числі з ПДВ 123906,60 грн.; специфікація № 2 від 03.03.2015 на суму 1381198,00 грн., в тому числі з ПДВ 230199,80 грн.; специфікація № 3 від 28.04.2015 на суму 190808,64 грн., в тому числі з ПДВ 31801,44 грн.; специфікація № 4 від 28.04.2015 на суму 4239,60 грн., в тому числі з ПДВ 706,60 грн.; специфікація № 5 від 07.08.2015 на суму 3096356,54 грн., в тому числі з ПДВ 516059,42 грн.; специфікація № 6 від 11.08.2015 на суму 1189922,18 грн., в тому числі з ПДВ 198320,36 грн.).

На виконання умов цього договору складено податкову накладну № 20 від 10.08.2015; видаткову накладну № 106 від 10.08.2015; товарно-транспортну накладну №Р106 від 10.08.2015; накладні-вимоги на переміщення зі складу ПУМТС на склади шахт; накладні-вимоги на переміщення зі складу шахт на ділянки; податкову накладну № 15 від 10.08.2015; видаткову накладну № 107 від 10.08.2015; товарно-транспортну накладну №Р107 від 10.08.2015; накладні-вимоги на переміщення зі складу шахт на ділянки; податкову накладну № 16 від 10.08.2016; видаткову накладну № 108 від 10.08.2015; товарно-транспортну накладну № Р108 від 10.08.2015; накладні вимоги на переміщення зі складу шахт на ділянки; податкову накладну № 17 від 10.08.2015; видаткову накладну №109 від 10.08.2015; товарно-транспортну накладну № Р109 від 10.08.2015; накладні-вимоги на переміщення зі складу шахт на ділянки; податкову накладну № 18 від 10.08.2015; видаткову накладну № 110 від 10.08.2015; товарно-транспортну накладну № Р110 від 10.08.2015; податкову накладну № 26 від 12.08.2015; товарно-транспортну накладну № Р115 від 12.08.2015; видаткову накладну № 115 від 12.08.2015; податкову накладну № 27 від 12.08.2015; видаткову накладну № 116 від 12.08.2015; товарно-транспортну накладну №Р122 від 18.08.2015; податкову накладну № 33 від 18.08.2015; видаткову накладну № 122 від 18.08.2015; товарно-транспортну накладну № Р116 від 12.08.2015; податкову накладну №35 від 25.08.2015; товарно-транспортну накладну № Р125 від 25.08.2015; видаткову накладну № 125 від 25.08.2015; податкову накладну № 37 від 28.08.2015; видаткову накладну № 126 від 25.08.2015; товарно-транспортну накладну № Р128 від 31.08.2015; податкову накладну № 38 від 25.08.2015; видаткову накладну № 127 від 25.08.2015; товарно-транспортну накладну № Р127 від 25.08.2015; податкову накладну № 40 від 31.08.2015; видаткову накладну № 128 від 31.08.2015; товарно-транспортну накладну №Р125 від 25.08.2015.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 809364,96 грн., в т.ч. ПДВ 134894,16 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 106.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 124488,00 грн., в т.ч. ПДВ 20748,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 107.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 84792,00 грн., в т.ч. ПДВ 14132,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 108.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 43092,00 грн., в т.ч. ПДВ 7182,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 109.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 4239,00 грн., в т.ч. ПДВ 706,60 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних. № 110.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 148949,28 грн., в т.ч. ПДВ 24824,88 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 115.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 607899,60 грн., в т.ч. ПДВ 101316,60 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 116.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 513648,00 грн., в т.ч. ПДВ 85608,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 122.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 676802,30 грн., в т.ч. ПДВ 112800,38 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 125.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 47629,30 грн., в т.ч. ПДВ 7938,30 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 126.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 333072,00 грн., в т.ч. ПДВ 55512,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 127.

В серпні 2015 року ТОВ Алзо поставлено товару на загальну суму 566784,00 грн., в т.ч. ПДВ 94464,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 128.

Також на підтвердження виконання умов договору № 1622-ДУ позивачем надано сертифікати якості; книги видачі довіреностей за 2015 рік по ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля ; платіжне доручення № 2116323231 від 08.09.2015; платіжне доручення № 2116323230 від 08.09.2015; платіжне доручення №2116323232 від 08.09.2015; оборотно-сальдова відомість; висновок від 06.11.2015 про аналоги номенклатури; прибутковий ордер № 5000006599 від 10.08.2015; рахунок на оплату № 105 від 10.08.2015; подорожні листи; прибутковий ордер № 5000005575 від 10.08.2015; рахунок на оплату № 106 від 10.08.2015; рахунок на оплату № 107 від 10.08.2015; прибутковий ордер № 5000005581 від 11.08.2015; рахунок на оплату № 108 від 10.08.2015; акти на списання товарно-матеріальних цінностей; прибутковий ордер № 5000005580 від 11.08.2015; акти на списання товарно-матеріальних цінностей; прибутковий ордер №5000006516 від 11.08.2015; рахунок на оплату № 109 від 10.08.2015; прибутковий ордер № 5000009315 від 12.08.2015; рахунок на оплату № 114 від 12.08.2015; накладна-вимога на переміщення зі складу ПУМТС на шахту; накладні-вимоги на переміщення зі складу шахт на ділянку; подорожній лист; рахунок на оплату № 115 від 12.08.2015; накладні-вимоги на переміщення зі складу ПУМТС на шахти; накладні-вимоги на переміщення зі складу шахт на ділянки; подорожні листи; рахунок на оплату № 120 від 18.08.2015; рахунок на оплату № 123 від 25.08.2015; подорожні листи і товарно-транспортна накладна; прибутковий ордер №5000006780 від 18.08.2015; прибутковий ордер № 5000007105 від 25.08.2015; прибутковий ордер № 5000007390 від 12.08.2015; прибутковий ордер № 5000007355 від 25.08.2015; рахунок на оплату № 124 від 25.08.2015; подорожній лист; прибутковий ордер №5000007460 від 25.08.2015; рахунок на оплату № 27 від 25.08.2015; подорожні листи; прибутковий ордер № 5000008581 від 31.08.2015; рахунок на оплату № 126 від 31.08.2015; подорожні листи; договір про відступлення права вимоги № 1882-ДУ від 26.08.2015; договір про відступлення права вимоги № 1881-ДУ від 19.08.2015; накладні-вимоги на переміщення зі складу ПУМТС на шахту; накладні-вимоги на переміщення зі складу на ділянку шахти.

Суд зазначає, що контрагент позивача ТОВ Алзо зареєстровано в якості юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а, отже, наділено цивільною правосуб'єктністю, тобто могло виконувати права та обов'язки, якими, відповідно до законодавства, наділена юридична особа. ТОВ Алзо у повній відповідності до вимог законодавства України здійснило перереєстрацію у м. Маріуполі, у зв'язку з чим посилання відповідача на невідповідність місця складання видаткових накладних у період з 25.12.2014 по 25.05.2016 не приймається судом до уваги.

Стосовно зауважень відповідача щодо місця завантаження товарно-матеріальних цінностей за вказаним правочином суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Суд зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не встановлює вимог при оформленні товарно-транспортної накладної, відповідно до яких місце відвантаження товарно-матеріальних цінностей повинно співпадати з місцем реєстрації вантажовідправника, а в разі наявності таких розбіжностей - визнання товарно-транспортної накладної недійсною.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на те, що одним з доказів неможливості здійснення господарських операцій з ТОВ Алзо є ненадання сертифікатів відповідності на товарно-матеріальні цінності, що постачалися, суд враховує приписи наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28 Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в України , який не містить вимог, щодо обов'язкової сертифікації в Україні продукції, що постачалась ТОВ Алзо . Крім того, паспорти якості не є документами, на підставі яких здійснюється формування бухгалтерського та податкового обліку.

Суд не приймає до уваги зауваження відповідача щодо відсутності зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних, які б свідчили про придбання ТОВ Алзо продукції, яка постачалася позивачеві, оскільки, як встановлено в судовому засіданні і не спростовано представниками відповідача, ТОВ Алзо є виробником такої продукції.

Щодо невідповідності документів первинного бухгалтерського обліку - товарно-транспортних накладних, складених ТОВ Алзо , суд зазначає, що згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платника податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту. Саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання. Відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України є підставою для висновків про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ Алзо договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду та відповідають даним податкової декларації відповідного звітного (податкового) періоду.

Факт оплати товару по договору не є спірним між сторонами.

Крім того, судом встановлено, що 08.12.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ Промподшипник (постачальник) укладено договір поставки № 351-ДУ, згідно з пп. 1.1. та 1.2. якого постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін продукцію чи обладнання у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії товару вказується у відповідній специфікації (специфікація від 20.01.2015; специфікація від 19.12.2014; специфікація від 29.03.2015; специфікація від 20.01.2015; специфікація від 02.03.2015; специфікація від 20.01.2015; специфікація від 29.01.2015; специфікація від 20.01.2015; специфікація від 29.01.2015; специфікація від 29.01.2015; специфікація від 20.01.2015).

На виконання умов цього договору складено: податкову накладну № 11 від 03.03.2015 на суму ПДВ 33119,60 грн.; прибуткову накладну № 1843 від 03.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення № 2111610327 від 17.06.2015 на суму 343227,72 грн.; товарно-транспортну накладну № Р284 від 03.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС № 170 від 03.03.2015; податкову накладну № 12 від 03.03.2015 на суму ПДВ 165,00 грн.; прибуткову накладну № 1841 від 03.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення № 2111610327 від 17.06.2015 на суму 343227,72 грн.; товарно-транспортну накладну № Р285 від 03.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС № 170 від 03.03.2015; податкову накладну № 23 від 05.03.2015 на суму ПДВ 17564,22 грн.; прибуткову накладну № 1842 від 05.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення №2111610327 від 17.06.2015р. на суму 343227,72 грн.; товарно-транспортну накладну №Р299 від 05.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС № 175 від 05.03.2015; податкову накладну № 24 від 05.03.2015 на суму ПДВ 6355,80 грн.; прибуткову накладну № 1839 від 05.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення № 2111610327 від 17.06.2015 на суму 343227,72 грн.; товарно-транспортну накладну № Р300 від 05.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС №175 від 05.03.2015; податкову накладну № 51 від 16.03.2015 на суму ПДВ 3125,80 грн.; прибуткову накладну № 1935 від 16.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення №2111620964 від 09.07.2015 на суму 18754,80 грн.; товарно-транспортну накладну №Р335 від 18.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС № 202 від 16.03.2015; податкову накладну № 105 від 23.03.2015 на суму ПДВ 1437,60 грн.; прибуткову накладну № 2128 від 23.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення № 21116294499 від 24.07.2015 на суму 221290,32 грн.; товарно-транспортну накладну № Р390 від 23.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС № 237 від 23.03.2015; податкову накладну № 106 від 23.03.2015; прибуткову накладну № 2129 від 23.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення №21116294499 від 24.07.2015 на суму 221290,32 грн.; товарно-транспортну накладну №Р391 від 23.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС № 237 від 23.03.2015; податкову накладну № 147 від 26.03.2015 на суму ПДВ 1844,00 грн.; прибуткову накладну № 2297 від 26.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення № 21116294499 від 24.07.2015р. на суму 221290,32 грн.; товарно-транспортну накладну № Р443 від 26.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС №255 від 26.03.2015; податкову накладну № 148 від 26.03.2015 на суму ПДВ 32123,00 грн.; прибуткову накладну № 2304 від 26.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення №21116294499 від 24.07.2015 на суму 221290,32 грн.; товарно-транспортну накладну №Р444 від 26.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС № 255 від 26.03.2015; податкову накладну № 153 від 27.03.2015 на суму ПДВ 3635,00 грн.; прибуткову накладну № 2385 від 27.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення № 21116307793 від 14.08.2015 на суму 21810,00 грн.; товарно-транспортну накладну № Р456 від 27.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС №260 від 27.03.2015; податкову накладну № 154 від 27.03.2015 на суму ПДВ 3746,00 грн.; прибуткову накладну № 2386 від 27.03.2015; паспорт якості; платіжне доручення №21116307763 від 14.08.2015 на суму 22476,00 грн.; товарно-транспортну накладну №Р457 від 27.03.2015; журнал реєстрації довіреностей ПУМТС № 260 від 27.03.2015; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів; звіти про фактичне використання ТМЦ; акт та відомість на списання ТМЦ.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 188717,60 грн., в т.ч. ПДВ 33119,60 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 284.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 990,00 грн., в т.ч. ПДВ 165,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 285.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 105385,32 грн., в т.ч. ПДВ 17564,22 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 299.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 38134,80 грн., в т.ч. ПДВ 6355,80 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 300.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 18754,00 грн., в т.ч. ПДВ 3125,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 335.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 8625,60 грн., в т.ч. ПДВ 1437,60 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 390.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 8862,72 грн., в т.ч. ПДВ 1477,12 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 391.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 11064,00 грн., в т.ч. ПДВ 1844,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 443.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 192738,00 грн., в т.ч. ПДВ 32123,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній №444.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 21810,00 грн., в т.ч. ПДВ 3635,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 456.

В березні 2015 року ТОВ Промподшипник поставлено товару на загальну суму 22476,00 грн., в т.ч. ПДВ 3746,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 457.

Суд зазначає, що контрагент позивача ТОВ Промподшипник зареєстровано в якості юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а отже наділено цивільною правосуб'єктністю, тобто могло виконувати права та обов'язки, якими, відповідно до законодавства, наділена юридична особа.

Щодо відсутності, на думку відповідача, фактичного постачання продукції, суд зазначає, що позивачем надано документи на виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ Промподшипник договору, які відповідають ознакам первинних документів. Виконання умов договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

Факт оплати за поставлений товар не є спірним між сторонами.

Суд зазначає, що платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості.

Податковий кодекс України не містить норм, які б позбавляли платників податків ПДВ права на податковий кредит у випадку, коли постачальники такого платника ПДВ не декларують та не сплачують ПДВ за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, однією з підстав для висновків відповідача про нікчемність зазначеного правочину, є дані, отриманні ним з інформаційних баз податкового органу.

Суд звертає увагу відповідача, що інформаційні бази даних ДФС не мають статусу офіційних, не сертифіковані і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Крім того, програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Такі дані не є належним доказом відсутності факту здійснення господарських операцій.

Крім того, судом встановлено, що 10.11.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ Торговий дім Євротрансоіл (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 1633-ДУ, згідно з пп. 1.1., 1.2., та 3.1. якого постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін сільськогосподарську продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти сільськогосподарську продукцію та оплатити її на умовах даного договору. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії товару вказується у відповідній специфікації (специфікація до договору купівлі-продажу № 7 від 10.02.2015, відповідно до якої, загальна вартість товару по даному додатку складає 19229592,70 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 3204932,12грн.; специфікація до договору купівлі-продажу № 8 від 16.03.2015, відповідно до якої, загальна вартість товару по даному додатку складає 39364800,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 6560800,00 грн.; специфікація до договору купівлі-продажу № 9 від 17.03.2015, відповідно до якої, загальна вартість товару по даному додатку складає 127935600,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 21322600,00 грн.).

На виконання умов цього договору складено податкову накладну № 11 від 10.02.2015 на суму ПДВ 3 204 932,12 грн.; видаткову накладну № 30 від 10.02.2015; довіреність № ББУ/ДУ 226/14 від 10.12.2014; акт приймання-передачі № 14 від 10.02.2015; посвідчення про якість № 10/02 від 10.02.2015; податкову накладну № 4 від 20.03.2015 на суму ПДВ 6 560 800,00 грн.; видаткову накладну № 34 від 20.03.2015; акт приймання-передачі продукції №15 від 20.03.2015; посвідчення про якість № 19/03 від 19.03.15; податкову накладну № 5 від 27.03.2015 на суму ПДВ 21322 600,00 грн.; видаткову накладну № 35 від 27.03.2015; акт приймання-передачі продукції № 16 від 27.03.2015; посвідчення про якість № 27/03-15 від 27.03.2015.

В лютому 2015 року ТОВ Торговий дім Євротрансоіл поставлено товару на загальну суму 39364800,00 грн., в т.ч. ПДВ 6560800,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 34.

В березні 2015 року ТОВ Торговий дім Євротрансоіл поставлено товару на загальну суму 19229592,70 грн., в т.ч. ПДВ 19229592,70 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 30.

В березні 2015 року ТОВ Торговий дім Євротрансоіл поставлено товару на загальну суму 127935600,00 грн., в т.ч. ПДВ 21322600,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 35.

Також на підтвердження виконання умов договору № 1633-ДУ позивачем надано рахунок на оплату № 30 від 10.02.2015; рахунок на оплату № 36 від 20.03.2015; рахунок на оплату № 37 від 37.03.2015; платіжні доручення на сплату за отриману в лютому та березні 2015 продукцію; листи про уточнення призначення платежу; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період лютий-березень 2015; товарно-транспортні накладні.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ Торговий дім Євротрансоіл договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні (податкові) періоди.

Факт оплати за договором не є спірним між сторонами.

Суд зазначає, що контрагент позивача ТОВ Торговий дім Євротрансоіл зареєстровано в якості юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а отже наділено цивільною правосуб'єктністю, тобто могло виконувати права та обов'язки, якими, відповідно до законодавства, наділена юридична особа.

Щодо відсутності, на думку відповідача, фактичного постачання продукції, суд зазначає, що позивачем надано документи на виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ Торговий дім Євротрансоіл договору, які відповідають ознакам первинних документів. Виконання умов договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Також судом встановлено, що 01.12.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт (постачальник) укладено договір поставки №1630-ДУ, згідно з пп. 1.1. та 3.1. якого постачальник зобов'язується передати у встановленій договором термін сільськогосподарську продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії товару вказується у відповідній специфікації (специфікація до договору поставки № 3 від 29.01.2015; специфікація до договору поставки № 4 від 30.04.2015; специфікація до договору поставки № 5 від 30.04.2015).

На виконання умов цього договору складено податкову накладну № 1 від 02.02.2015 на суму ПДВ 599 592,60 грн.; видаткову накладну № 1 від 02.02.2015; довіреність № ББУ/ДУ 226/14 від 10.12.2014; акт приймання-передачі № 14 від 02.02.2015; податкову накладну № 2 від 30.04.2015 на суму ПДВ 3 990 000,00 грн.; видаткову накладну № 3 від 30.04.2015; акт приймання-передачі продукції № 15 від 30.04.2015; податкову накладну № 3 від 30.04.2015 на суму ПДВ 10 432 000 грн.; видаткову накладну № 4 від 30.04.2015; акт приймання-передачі продукції №16 від 30.04.2015; посвідчення про якість № 30/04-15 від 30.04.15; платіжні доручення на оплату за отриману в лютому та квітні 2015 продукцію.

Також на підтвердження виконання умов договору № 1630-ДУ позивачем надано рахунок на оплату № 1 від 02.02.2015; посвідчення про якість № 12/14 від 12.12.2014; рахунок на оплату № 4 від 30.04.2015; посвідчення про якість № 27/04 від 27.04.15; рахунок на оплату № 3 від 30.04.2015; довіреність № 91 від 02.02.2015.

В лютому 2015 року ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт поставлено товару на загальну суму 3597552,00 грн., в т.ч. ПДВ 599592,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 1.

В квітні 2015 року ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт поставлено товару на загальну суму 23940000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3990000,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 3.

В квітні 2015 року ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт поставлено товару на загальну суму 62592000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10432000,00 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 4.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні (податкові) періоди.

Факт оплати за поставлену продукцію не є спірним між сторонами.

Суд зазначає, що контрагент позивача ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт зареєстровано в якості юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а отже наділено цивільною правосуб'єктністю, тобто могло виконувати права та обов'язки, якими, відповідно до законодавства, наділена юридична особа.

Щодо відсутності, на думку відповідача, фактичного постачання продукції, суд зазначає, що позивачем надано документи на виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт договору, які відповідають ознакам первинних документів. Виконання умов договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилань відповідача, що директор ТОВ ТД Євротрансоіл та ТОВ ТПК Агропорт ОСОБА_4 на момент складання первинних документів (видаткових накладних, специфікацій до договорів, актів приймання - передачі продукції) на виконання умов договорів з позивачем перебував поза межами України, а отже не міг укладати угоди в м. Маріуполь, суд оцінює критично і зазначає наступне.

В підтвердження вищезазначеної обставини відповідач посилається на дані міжвідомчої системи Аркан (службова записка від 04.07.2017 № 235794/28-10 начальника першого відділу МОУ Офісу великих платників податків ДФС Михальченко В.М.) та пояснення ОСОБА_5, відповідно до яких ОСОБА_4, який є директором ТОВ ТД Євротрансоіл та ТОВ ТПК Агропорт , був відсутній на території України в період з 13.01.2015 по 26.09.2015, а, отже, не міг підписувати первинні документи бухгалтерської та податкової звітності за вказаний час.

У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і пядлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В судовому засіданні досліджені службова записка від 04.07.2017 № 235794/28-10 начальника першого відділу МОУ Офісу великих платників податків ДФС Михальченко В.М. та пояснення ОСОБА_5

Так, службова записка не має жодних вказівок чи реквізитів, які б достовірно свідчили, що інформація, яку вона містить, отримана саме з системи Аркан . Крім того, відповідачем не доведено суду, що вона містить інформацію саме щодо директора ТОВ ТД Євротрансоіл та ТОВ ТПК Агропорт ОСОБА_4 Вказані вище документи мають протиріччя щодо дати відсутності ОСОБА_4 на території України та не містять ознаків первинного документа, а тому не приймаються судом до уваги в якості доказу вказаної відповідачем обставини.

В свою чергу позивач на підтвердження факту підписання первинних документів по угодах ПрАТ ДТЕК Добропіллявугілля з ТОВ ТД Євротрансоіл і ТОВ ТПК Агропорт посилається на висновок експертного дослідження від 20.11.2017 року № 8-4/35, здійсненого Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, судовий експерт - Чуднецова О.С., відповідно до якого підписи в графах: За продавця ____ ОСОБА_4 та Від постачальника

- специфікації № 7 до договору купівлі-продажу від 10.11.2014 р. № 1633-ДУ ТОВ ТД Євротрансоіл на 1 арк.;

- специфікації № 8 до договору купівлі-продажу від 10.11.2014 № 1633-ДУ від 16.03.2015 ТОВ ТД Євротрансоіл на 1 арк.;

- видатковій накладній № 34 від 20.03.2015 ТОВ ТД Євротрансоіл 1 арк.;

- видатковій накладній № 35 від 27.03.2015 ТОВ ТД Євротрансоіл 1 арк.,

- специфікації № 4 до договору поставки від 01.12.2014 р. № 1630-ДУ ТОВВ ТПК Агропорт на 1 арк.;

- специфікації № 5 до договору поставки від 01.12.2014 р. № 1630-ДУ ТОВ ТПК Агропорт на 1 арк.;

- видатковій накладній № 1 від 02.02.2015 р. ТОВ ТПК Агропорт 1 арк.;

- видатковій накладній № 3 від 30.04.2015 р. ТОВ ТПК Агропорт 1 арк.;

- видатковій накладній № 4 від 30.04.2015 р. ТОВ ТПК Агропорт 1 арк., виконані ОСОБА_4.

Однак суд також не приймає до уваги вказані посилання позивача та висновок експертного дослідження, оскільки він не є висновком експертизи, тобто судовий експерт при його складанні не був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, та його складено не на замовлення учасника справи, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 104 КАС України.

При цьому, оскільки відповідачем не доведено належними та достовірними доказами того факту, що вказані вище документи не підписувались директором ТОВ ТД Євротрансоіл та ТОВ ТПК Агропорт ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що ці документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства, мають ознаки первинних та свідчать про реальність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ ТД Євротрансоіл та ТОВ ТПК Агропорт .

Аналізуючи наведене, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нереальності операції із придбання товарів, робіт, послуг що не мали реального характеру, оскільки ці доводи не обгрунтовані, та не підтверджуються належними доказами.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, надані послуги), то відповідно такі договори не можуть бути визнані нікчемними.

Судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами визначеними в акті перевірки договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами наявними в матеріалах справи.

Крім того, під час судового розгляду справи позивачем доведено факт реального виконання господарських операцій із контрагентами та спростовано висновки акту перевірки в цій частині.

Фактичне виконання господарських зобов'язань позивача підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

Надані первинні документи підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами та обґрунтованість віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісним платником податків (постачальником) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак "фіктивності" контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі "Булвес проти Болгарії" зазначив, що якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Суд зазначає, що доказів ухвалення вироку суду, яким було б встановлено, що контрагенти позивача здійснюють фіктивне підприємництво, відповідачем до суду не надано.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до приписів ст. 83 ПКУ, яка визначає матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, для посадових осіб органів державної фіскальної служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

В свою чергу, обставина реального здійснення господарських операцій та правильність їх відображення в податковому обліку доведена в цій адміністративній справі на підставі досліджених доказів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент вчинення спірних правочинів, передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що умовою для кваліфікації правочину як нікчемного через те, що він порушує публічний порядок, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, визначальне значення має встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник.

Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару/послуг вимагає від контрагентів позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Суд не бере до уваги розбіжності, виявлені у даних інших контрагентів позивача при їх співставленні, оскільки в даному випадку будь-яке порушення спричиняє відповідальність та негативні наслідки лише для особи - порушника. Підприємство не може відповідати за будь-які неправомірні дії своїх контрагентів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.

Водночас позивачем з посиланням на належні докази, що долучені до матеріалів справи, доведено обставину реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Таким чином, надання контролюючому органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ТОВ Торговий дім Євротрансоіл , ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт , ТОВ Алзо , ТОВ Промподшипник за період, що перевірявся, сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а саме: позивачем в підтвердження позовних вимог надана вся первинна документація, в тому числі податкові та видаткові накладні, копії яких досліджені в судовому засіданні, а також документи, які підтверджують факт оплати за здійснені господарські операції.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ Торговий дім Євротрансоіл , ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт , ТОВ Алзо , ТОВ Промподшипник , відповідно, правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат на підставі первинних бухгалтерських документів.

Суд приходить до висновку, що первинні документи, які наявні в матеріалах справи, є належними доказами в розумінні частини 2 ст. 74 КАС України при підтвердженні обставини реальності правочинів, укладених з ТОВ Торговий дім Євротрансоіл , ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт , ТОВ Алзо , ТОВ Промподшипник , та правильності їх відображення в податковому обліку позивача.

З огляду на викладене, судом встановлено, що правочини з ТОВ Торговий дім Євротрансоіл , ТОВ Торгова промислова компанія Агропорт , ТОВ Алзо , ТОВ Промподшипник спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства і не були спрямовані на досягнення господарської мети.

Також суд звертає увагу відповідача на те, що, як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, 08.08.2017 позивачем подані письмові заперечення на Акт перевірки.

25.08.2017 позивачем отримано відповідь про результати розгляду заперечень від 21.08.2017, відповідно до якої висновки перевірки є правомірними та здійснені в межах діючого законодавства України.

Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В порушення зазначеної вимоги відповідачем в адресу позивача одночасно, що не заперечувалося представниками відповідача у судовому засіданні, тобто без дотримання вимог п. 86.8. ст. 86 ПК України, направлено відповідь про результати розгляду заперечень та спірне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, 04.09.2017 позивачем подана скарга на податкове повідомлення-рішення, яка була отримана відповідачем 18.09.2017, що підтверджується роздруківкою руху поштового відправлення № 0103261909824 з сайту Укрпошти, наявною в матеріалах справи (т. 9 а.с. 146).

Відповідач 17.10.2017 в адресу позивача направив засобами поштового зв'язку рішення від 17.10.2017 №23265/6/99-99-11-01-02-25 про продовження строку розгляду скарги.

Відповідно до п. 56.8. ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п. 56.9. ст. 56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді скарги позивача на спірне податкове повідомлення-рішення порушено законодавчо встановлений строк на її розгляд, а отже, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на дотримання строків розгляду скарги позивача на спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають матеріалам справи. Крім того, суд критично відноситься до тверджень представників відповідача щодо дати реєстрації скарги у Державній фіскальній службі України, оскільки скарга, з урахуванням інтересів відповідача може бути ним зареєстрована у будь-який зручний для нього час, а законодавець пов'язує строк розгляду скарги саме з моментом її надходження до податкового органу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наведених вище мотивів, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, б. 1-а; ЄДРПОУ 37014600) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г; ЄДРПОУ 39440996) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2017 року №0007924614, винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 70166268,84 грн., з яких сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 46777512,56 грн. та сума штрафних (фінансових) санкцій - 23388756,28 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г; ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, б. 1-а; ЄДРПОУ 37014600) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 1052494,03 грн. (один мільйон п'ятдесят дві тисячі чотириста дев'яносто чотири гривні 03 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 4 червня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.