Рішення

від 31.05.2018 по справі 369/6663/16-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6663/16-ц

Провадження № 2/369/896/18

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що 09 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики грошей посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2955.

Відповідно до п. 1 Договору № 2955 Позикодавець при укладені цього договору передав у власність, а Позичальник прийняв грошові кошти в розмірі 327 590 (триста двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень 00 копійок, що є еквівалентом 41 000 (сорок одна тисяча) доларам 00 центів США відповідно до курсу НБУ.

Зазначену суму грошей без нарахування відсотків Позичальник зобов'язувався повернути Позикодавцеві готівкою в гривнях в еквіваленті 41 000 доларів США за курсом НБУ на день платежу, в строк до дев'ятого листопада дві тисячі тринадцятого року в порядку та на умовах передбачених цим договором (п. 2 Договору № 2955).

Повернення відбувається шляхом передачі Позичальником Позикодавцеві готівкових грошових коштів. Підтвердженням проведених між сторонами розрахунків можуть бути: наявність у позичальника примірника договору з відміткою про розрахунки, та/або заява Позикодавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально (п. 3Договору № 2955).

07 листопада 2013 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2568, яким строк повернення коштів було продовжено до 09 листопада 2014 року.

07 липня 2014 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1153, яким строк повернення коштів було продовжено до 09 листопада 2015 року.

Проте, Відповідач свої зобов'язання передбачені Договором № 2955 не виконала, грошові кошти (позику) Позивачу не повернула.

Також, 07 листопада 2013 року між ОСОБА_1 (далі також - Позивач або Позикодавець) та ОСОБА_2 (далі також - Відповідач або Позичальник) було укладено Договір позики грошей посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2570 (далі також - Договір № 2570).

Відповідно до п. 1 Договору № 2570 Позикодавець при укладені цього договору передав у власність, а Позичальник прийняв грошові кошти в розмірі 479 580 (чотириста сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, що за курсом НБУ станом на 07.11.2013 року - 7,993 долари США, становить 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США.

Зазначену суму грошей без нарахування відсотків Позичальник зобов'язувався повернути Позикодавцеві готівкою в строк до сьомого листопада дві тисячі чотирнадцятого року в порядку та на умовах передбачених цим договором (п. 2 Договору № 2570).

Повернення відбувається шляхом передачі Позичальником Позикодавцеві готівкових грошових коштів. Підтвердженням проведених між сторонами розрахунків можуть бути: наявність у позичальника примірника договору з відміткою про розрахунки, та/або заява Позикодавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально (п. 3 Договору № 2570).

07 липня 2014 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1154, яким строк повернення коштів було продовжено до 07 листопада 2015 року.

Проте, Відповідач свої зобов'язання передбачені Договором № 2570 також не виконала, грошові кошти (позику) Позивачу не повернула.

Таким чином, оскільки Відповідач свої зобов'язання щодо повернення позик (сума яких виражена в еквіваленті іноземної валюти) перед Позивачем не виконала, з Відповідача підлягає стягненню:

сума заборгованості за Договором № 2955 у розмірі 41 000 (сорок одна тисяча) доларів США в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення;

сума заборгованості за Договором № 2570 у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Також, відповідно до пункту 7 Договору № 2955 та пункту 7 Договору № 2570, у разі якщо Позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу, а також штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Стягнути з ОСОБА_2 (податковий номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_2) заборгованість за Договором позики грошей від 09 листопада 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2955, в розмірі 53 658 (п'ятдесят три тисячі шістсот п'ятдесят вісім) доларів США 70 (сімдесят) цента США в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, з яких: основний борг - 41 000 доларів США, пеня - 11797,88 доларів США, 3% річних - 860,82 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 (податковий номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_2) заборгованість за Договором позики грошей від 07 листопада 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2570, в розмірі 78 679 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) доларів США 44 (сорок чотири) цента США в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, з яких: основний борг - 60 000 доларів США, пеня - 17 409,85 доларів США, 3% річних - 1 269,59 доларів США. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В подальшому позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог та просила суд стягнути з ОСОБА_2 (податковий номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_2) заборгованість за Договором позики грошей від 09 листопада 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 2955, в розмірі 61 152, 27 (,шістдесят одна тисяча сто п'ятдесят два) доларів США 27 (двадцять сіп) центів США в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, з яких: основний борг - 41 000 доларів США, пеня - 18 588, 64 доларів США, 3% річних - 1 563,63 доларів США. Стягнути з ОСОБА_2 (податковий номер - НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_2) заборгованість за Договором позики грошей від 07 листопада 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 2570, в розмірі 89 635, 55 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) доларів США 55 (п'ятдесят п'ять) центів США в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, з яких: основний борг - 60 000 доларів США, пеня - 27 347,55 доларів США, 3% річних - 2 288,00 доларів США. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задоволити, з врахуванням розміру пені та 3 % річних станом на момент розгляду справи по суті.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, направила до суду письмову заяву згідно якої просила розгляд справи провести у її відсутності та за участі її представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позову заперечував та просив в позові відмовити.

Також 17.01.2018 року представником відповідача було подано до суду заяву про застосування позовної давність до вимог ОСОБА_1 про стягнення пені зі ОСОБА_2 за Договором позики грошей 9 листопада 2012 р. та Договором позики грошей від 7 листопада 2013 р.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази забрані в справі, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 09 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики грошей посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2955.

Відповідно до п. 1 Договору № 2955 Позикодавець при укладені цього договору передав у власність, а Позичальник прийняв грошові кошти в розмірі 327 590 (триста двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень 00 копійок, що є еквівалентом 41 000 (сорок одна тисяча) доларам 00 центів США відповідно до курсу НБУ.

Зазначену суму грошей без нарахування відсотків Позичальник зобов'язувався повернути Позикодавцеві готівкою в гривнях в еквіваленті 41 000 доларів США за курсом НБУ на день платежу, в строк до дев'ятого листопада дві тисячі тринадцятого року в порядку та на умовах передбачених цим договором (п. 2 Договору № 2955).

Повернення відбувається шляхом передачі Позичальником Позикодавцеві готівкових грошових коштів. Підтвердженням проведених між сторонами розрахунків можуть бути: наявність у позичальника примірника договору з відміткою про розрахунки, та/або заява Позикодавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально (п. 3Договору № 2955).

07 листопада 2013 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2568, яким строк повернення коштів було продовжено до 09 листопада 2014 року.

07 липня 2014 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1153, яким строк повернення коштів було продовжено до 09 листопада 2015 року.

Також, 07 листопада 2013 року між ОСОБА_1 (далі також - Позивач або Позикодавець) та ОСОБА_2 (далі також - Відповідач або Позичальник) було укладено Договір позики грошей посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2570 (далі також - Договір № 2570).

Відповідно до п. 1 Договору № 2570 Позикодавець при укладені цього договору передав у власність, а Позичальник прийняв грошові кошти в розмірі 479 580 (чотириста сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, що за курсом НБУ станом на 07.11.2013 року - 7,993 долари США, становить 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США.

Зазначену суму грошей без нарахування відсотків Позичальник зобов'язувався повернути Позикодавцеві готівкою в строк до сьомого листопада дві тисячі чотирнадцятого року в порядку та на умовах передбачених цим договором (п. 2 Договору № 2570).

Повернення відбувається шляхом передачі Позичальником Позикодавцеві готівкових грошових коштів. Підтвердженням проведених між сторонами розрахунків можуть бути: наявність у позичальника примірника договору з відміткою про розрахунки, та/або заява Позикодавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально (п. 3 Договору № 2570).

07 липня 2014 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1154, яким строк повернення коштів було продовжено до 07 листопада 2015 року.

Разом з тим, у визначені договорами строки відповідач не повернула позивачу суму позики, свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконала, чим порушила умови договорів.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047 ЦК України визначає що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1048 ЦК України передбачає що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно Правової позиція у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року № 6-63цс13, визначено що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі № 6-79 цс 14 від 2 липня 2014 року Відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У визначений договорами строк повернення коштів, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, чим порушила права позивача і які підлягають захисту в судовому порядку, шляхом стягнення суми боргу.

Між тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу (Правова позиція ВСУ у справі № 6-31цс15).

Так суд, приходить до висновку що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума основного боргу в розмірі 41 000 дол. США та 60 000 дол. США по двом договорам позики та відповідні 3 % річних що на раховані у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Проте, суд не може повністю погодись із заявленими вимогами позовної заяви щодо стягнення з відповідача суми пені, виходячи з наступного.

Стаття 549 ЦК України визначає що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Розрахунок суми пені здійснено позивачем починаючи з листопада 2015 року.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В той же час представником відповідача подано до суду засву про застосування строків позовної давності що стосуються вимог по стягненню розміру пені.

З наведеного суд, вважає за необхідно стягнути суми пені по договорам позики за період з травня 2017 року по травень 2018 року що відповідно становить 12 604,41 дол. США за договором позики грошей від 09 листопада 2012 року та 16 650,41 дол. США за договором позики грошей від 07 листопада 2013 року.

Тому, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Суд не приймає до уваги заперечення сторони відповідача, оскільки умовами договору чітко визначено еквівалент повернення суми позики з прив'язкою до іноземної валюти - долар США.

Факт не підписання даних договорів відповідачем також не було встановлено, оскільки відповідна судово-почеркознавча експертиза не була проведена, що підтверджується Повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи від 02.02.2018 року № 15075/15076/17-32.

Тобто відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Судові витрати по справі, суд покладає на відповідача у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст. 15, 16, 255-261, 526, 553, 559, 625, 1046-1048 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_2) заборгованість за договором позики грошей від 09 листопада 2012 року, що складається основного боргу в розмірі 41 000 дол. США, пені в розмірі 12 604,41 дол. США, трьох процентів річних в розмірі 3 100,27 дол. США, а всього 56 704,68 дол. США що згідно офіційного курсу НБУ станом на день ухвалення рішення становить 1 481 693,29 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто три гривні та двадцять дев'ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_2) заборгованість за договором позики грошей від 07 листопада 2013 року, що складається основного боргу в розмірі 60 000 дол. США, пені в розмірі 16 650,41 дол. США, трьох процентів річних в розмірі 4 546,85 дол. США, а всього 81 197,26 дол. США що згідно офіційного курсу НБУ станом на день ухвалення рішення становить 2 121 684,40 грн. (два мільйони сто двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят чотири гривні та сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 6 890,00 грн. (шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень).

В решті вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11 червня 2018 року.

Суддя: Дубас Т.В.