Постанова

від 08.11.2018 по справі 369/6663/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 листопада 2018 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 369/6663/16-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/2242/2018

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченка М.М.

суддів: Желепи О.В., Рубан С.М.

при секретарі: Гордійчук Ж.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4

на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області ухваленого 31 травня 2018 року в приміщенні суду під головуванням судді Дубас Т.В. (повний текст судового рішення складено 11 червня 2018 року),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4, в якому просила з урахуванням уточнених позовних стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики грошей від 9 листопада 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 2955, в розмірі 61 152, 27 доларів США в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, з яких: основний борг - 41 000 доларів США, пеня - 18 588, 64 доларів США, 3% річних - 1 563,63 доларів США , а також заборгованість за Договором позики грошей від 7 листопада 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО ЧухрійС.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 2570, в розмірі 89 635, 55 доларів США в еквіваленті в гривнях за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, з яких: основний борг - 60 000 доларів США, пеня - 27 347,55 доларів США, 3% річних - 2 288,00 доларів США.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики грошей від 9 листопада 2012 року, що складається основного боргу в розмірі 41 000 дол. США, пені в розмірі 12 604,41 дол. США, трьох процентів річних в розмірі 3 100,27 дол. США, а всього 56 704,68 дол. США що згідно офіційного курсу НБУ станом на день ухвалення рішення становить 1 481 693,29 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики грошей від 07 листопада 2013 року, що складається основного боргу в розмірі 60 000 дол. США, пені в розмірі 16 650,41 дол. США, трьох процентів річних в розмірі 4 546,85 дол. США, а всього 81 197,26 дол. США що згідно офіційного курсу НБУ станом на день ухвалення рішення становить 2 121 684,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні вимог у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що боргові зобов'язання виникли у відповідача у гривні, а отже і заборгованість має стягуватись у національній валюті України. Також суд першої інстанції не залучив до участі у справі чоловіка відповідача, оскільки дане рішення впливає на його права та обов'язки.

Від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зокрема зазначають, що згідно умов договору сторони погодили, що виконання зобов'язань за договором має бути здійснено в сумі, яка еквівалентна доларам США, а відтак вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що сума заборгованості повинна стягуватись у національній валюті та сплачуватись з урахуванням прив'язки до іноземної валюти.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін.

У зв'язку з утворенням Київського апеляційного суду, відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, справа розподілена 5 жовтня 2018 року та присвоєно номер 22-ц/824/2242/2018.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 9 листопада 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики грошей посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2955, відповідно до умов, позикодавець при укладені цього договору передав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в розмірі 327 590 грн, що є еквівалентом 41 доларам США відповідно до курсу НБУ. (а.с. 11, том 1).

Згідно п. 2 вказаного договору зазначену суму грошей без нарахування відсотків позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві готівкою в гривнях в еквіваленті 41 000 доларів США за курсом НБУ на день платежу, в строк до дев'ятого листопада дві тисячі тринадцятого року в порядку та на умовах передбачених цим договором.

У відповідності до п. 3 договору повернення відбувається шляхом передачі позичальником позикодавцеві готівкових грошових коштів. Підтвердженням проведених між сторонами розрахунків можуть бути: наявність у позичальника примірника договору з відміткою про розрахунки, та/або заява позикодавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально.

Також, 7 листопада 2013 року між сторонами укладено договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2568, яким строк повернення коштів було продовжено до 9 листопада 2014 року (а.с.12, том 1).

7 липня 2014 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1153, яким строк повернення коштів було продовжено до 09 листопада 2015 року (а.с.12, том 1).

Крім того, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 7 листопада 2013 року укладено договір позики грошей посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2570, відповідно до умов, якого позикодавець при укладені цього договору - передав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в розмірі 479 580 грн, що за курсом НБУ станом на 7 листопада 2013 року - 7,993 долари США, становить 60 000 доларів США (а.с. 14, том 1).

Згідно п.2 договору від 7 листопада 2013 року зазначену суму грошей без нарахування відсотків позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві готівкою в строк до 7 листопада 2014 року в порядку та на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п.3 договору від 7 листопада 2013 року повернення відбувається шляхом передачі позичальником позикодавцеві готівкових грошових коштів. Підтвердженням проведених між сторонами розрахунків можуть бути: наявність у позичальника примірника договору з відміткою про розрахунки, та/або заява: Позикодавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально.

07 липня 2014 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чухрій С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1154, яким строк повернення коштів було продовжено до 07 листопада 2015 року.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, судом встановлено, що позивач виконала взяті на себе зобов'язання за договорами та надала грошові кошти відповідачу, проте, ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання не виконала, та в строки визначені договорами про внесення змін до договорів позики грошей не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Так, відповідно до п.7 договорів позики грошей від 9 листопада 2012 року та від 7 листопада 2013 року сторони погодили, що у разі якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу, а також штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Судом встановлено, що виконання зобов'язань за договором позики грошей від 9 листопада 2012 року з урахуванням договорів про внесення змін до договору настав - 9 листопада 2015 року, а за договором позики грошей від 7 листопада 2013 року з урахуванням договору про внесення змін до договору настав - 7 листопада 2015 року.

Відповідно до статті 192 ЦК Українизаконним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК Українигрошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України ).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Отже, оскільки пеня по договорами позики має обраховуватись саме у національній валюті, то суд апеляційної інстанції вважає, що обрахування даних сум має здійснюватись з урахуванням дати настання грошового зобов'язання та курсу, що діяв станом на день який визначений сторонами договору, як день повернення грошових коштів. При цьому, оскільки позивачем не оскаржується період нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а саме за період з травня 2017 року по травень 2018 року, то суд апеляційної інстанції обраховує пеню за період з 17 травня 2017 року по 17 травня 2018 року та яка має обраховуватись за формулою : Пеня = С х 2УСД х Д : 100 (С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочки, Д - кількість днів прострочки).

А тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за договором позики від 9 листопада 2012 року у розмірі 263660 грн 27 к., а також за договором від 7 листопада 2013 року у розмірі 390443 грн 77 к., а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо стягнення боргу та 3 відсотків річних за договорами у іноземній валюті, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частинами 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно -правовим актом.

Вираження і оплата грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Визначення при цьому грошового еквівалента цих зобов'язань в умовних одиницях законом не заборонено.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2012 року (справа № 6-29цс12).

Отже, з урахуванням положень ст.533 ЦК України законодавством не обмежено стягнення боргу в іноземній валюті проте сума має визначатися за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики грошей від 9 листопада 2012 року, в розмірі 41 000 дол. США, що еквівалентно 1143490 грн., а за договором позики грошей від 07 листопада 2013 року в розмірі 60000 дол. США, що еквівалентно 1673400 грн.

Також, у відповідності до ст.625 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов'язань договором позики грошей від 9 листопада 2012 року в розмірі 3 100,27 дол. США, що еквівалентно 86466 грн 53 к. та за договором позики грошей від 7 листопада 2013 року, в розмірі 4546,85 дол. США, що еквівалентно 126811 грн 64 к.

Доводи відповідача про те, що суд безпідставно до залучив до участі у справі чоловіка відповідача ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, оскільки судом надано належну оцінку даному клопотанню в ухвалі від 31 травня 2018 року (а.с.235, том 1).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В порядку розподілу судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 6890 грн за подачу позовної заяви.

З урахуванням викладених обставин апеляційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 - підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, судом,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) заборгованість за договором позики грошей від 09 листопада 2012 року, що складається з основного боргу в розмірі 41 000 дол. США, що еквівалентно 1143490 (один мільйон сто сорок три тисячі чотириста дев'яносто ) грн; трьох відсотків річних в розмірі 3 100,27 дол. США, що еквівалентно 86466 (вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн 53 к. та пені в розмірі 263660 (двісті шістдесят три тисячі шістсот шістдесят) грн 27 к.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) заборгованість за договором позики грошей від 07 листопада 2013 року, що складається з основного боргу в розмірі 60 000 дол. США що еквівалентно 1673400 (один мільйон шістсот сімдесят три тисячі чотириста) грн; трьох відсотків річних в розмірі 4 546,85 дол. США що еквівалентно 126811 (сто двадцять шість тисяч вісімсот одинадцять) грн. 64 к. та пені в розмірі 390443 (триста дев'яносто тисяч чотириста сорок три) грн 77 к.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 6 890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: