Рішення

від 31.05.2018 по справі 498/613/17

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 498/613/17

Провадження по справі № 2/498/9/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року смт. Велика Михайлівка Одеської області

Великомихайлівський районний суд Одеської області

у складі: головуючої судді - Ткачук О.Л.

при секретарі судового засідання Козачінській Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним ,-

в с т а н о в и в:

До Великомихайлівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4. 26 квітня 2010 року ОСОБА_4 було складено заповіт, який посвідчено ОСОБА_5, секретарем виконкому Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, згідно якого вона заповідала ОСОБА_3 земельну ділянку ( пай) загальною площею 8,28 га, яка належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого відділом земельних ресурсів у Великомихайлівському районі Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 4. Про що вона дізналась після відкриття спадщини, звернувшись до нотаріальної контори. Стверджує, що заповіт не був підписаний ОСОБА_4, а також не відповідає волі спадкодавця і чинному законодавству, яке діяло на момент складання заповіту. Вважає, що посвідчувальний напис на заповіті не відповідає вимогам пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №419 Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених і додатку 2 до наказу Міністерства юстиції України від 31 жовтня 2006 року №83/5. Також, посилаючись на приписи ст..210 ЦК вважає, що оскаржуваний заповіт не пройшов реєстрацію відповідно до законодавчих норм, а тому даний правочин не може вважатись вчиненим. Стверджує, що ОСОБА_5 не мала повноважень посвідчувати заповіт, оскільки у посвідчу вальному написі на заповіті не зазначена повна назва посади особи, яка засвідчувала даний заповіт, а лише зазначається секретар виконкому . Тому, просить суд визнати заповіт ОСОБА_4 від 26 квітня 2010 року, який було посвідчено ОСОБА_5 секретарем виконкому Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, згідно якого вона заповідала ОСОБА_3 земельну ділянку (пай) загальною площею 8,28 га, яка належить їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого відділом земельних ресурсів у Великомихайлівському районі Одеської області зареєстрованого в реєстрі за № 4, недійсним.

До закінчення підготовчого судового засідання представник позивача надав письмову заяву про зміну підстав позову, а саме: змінив частково підстави позову, зокрема вимогу позовної заяви щодо посвідчувального напису, так як він не відповідає нормам чинного законодавства України (яке діяло на дату його посвідчення), а отже даний заповіт не можна вважати посвідченим. Інші підстави позовної заяви залишив без змін. Підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позові, просив суд визнати заповіт недійсним.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені в заперечені проти позову.

Відповідач Цибулівська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області в судове засідання уповноваженого представника не направила, про час і місце судових засідань повідомлялись належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, причину неявки до суду не повідомили, заперечень не надали.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що мати позивачки, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 08.02.2017 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису про смерть №41 від 08.02.2017 року, складеного Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наданими свідоцтвами:

-про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_5, виданого 05 березня 1980 року Чапаєвською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області на підставі актового запису про народження №02 від 02.03.1980 року, складеного Чапаєвською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області, де в графі мати зазначено ОСОБА_4 ;

-про укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_6, виданого повторно 11.07.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису про шлюб №15 від 17.11.1998 року, складеного виконкомом Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області;

-про смерть ОСОБА_8 серії НОМЕР_7, виданого повторно 18.07.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису про смерть №70 від 19.09.2002 року, складеного виконкомом Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області;

-про шлюб ОСОБА_10 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_8, виданого 03.09.2016 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису про шлюб №64 від 03.09.2016 року, складеного Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №80389515 від 15.02.2018 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,28 га, кадастровий номер: НОМЕР_9, розташована на території Великозименівського сільської ради Великомихайлівського району Одеської області на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10, виданого Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області 12.02.2003 року.

Відповідно до заповіту, складеного 26.04.2010 року і посвідченого секретарем виконкому Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_5 і зареєстрованим за номером 04, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 земельну ділянку (пай) загальною площею 8,28 га, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10, виданого відділом земельних ресурсів у Великомихайлівському районі Одеської області 12.02.2003 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17.02.2017 року №46801132, 17.02.2017 року відкрита спадкова справа (номер у нотаріуса 72/2017, номер у реєстрі 60258381) щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

В судовому засіданні судом було оглянуто копію першого примірника посвідченого заповіту, копію алфавітної книги обліку заповітів 1987-2017 рр., в якій під номером 33 зазначено інформацію щодо реєстрацію заповіту ОСОБА_4, а також копія журналу для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області за 2010 рік (сторінка 40), в якому за номером 4 26 квітня 2010 року зареєстровано посвідчення заповіту ОСОБА_4 з розпискою про одержання нотаріально оформленого документа (підписом).

Крім того, в судовому засіданні судом було оглянуто копію документів, що підтверджують повноваження посадової особи: секретаря виконкому Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, яка посвідчила оскаржуваний заповіт:

-журнал реєстрації рішень, розпоряджень, інструкцій, протоколів голови Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, в якому під номером 1 20 квітня 1998 року зареєстровано розпорядження від 20.04.1998 року №01 Про розподіл обов'язків серед апарату Цибулівської сільської ради та копію відповідного розпорядження, згідно якого секретаря сільської ради ОСОБА_5 призначено відповідальною, зокрема, за нотаріальні дії; під номером 3 14 травня 1998 року зареєстровано розпорядження від 14.05.1998 року №03 Про державне мито та копію відповідного розпорядження, згідно якого секретаря сільської ради ОСОБА_5 призначено відповідальною за проведення збору мита при здійсненні нотаріальних дій;

-рішення голови Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області Скрипник О.І. від 14.04.2006 року №4-у Про визначення повноважень секретаря Цибулівської сільської ради ОСОБА_5 ;

-журнал реєстрації рішень, розпоряджень, інструкцій, протоколів голови Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області 02-03, в якому під номером 1 14 квітня 2006 року зареєстровано розпорядження від 14.04.2006 року №01 Про розподіл обов'язків серед апарату Цибулівської сільської ради та копію відповідного розпорядження, згідно якого секретаря сільської ради ОСОБА_5 призначено відповідальною, зокрема, за нотаріальні дії.

Клопотань про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи не надходило.

За змістом статей 15,16 ЦК України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2ст. 16 ЦК України.

Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Частиною 2 статті 1235 ЦК України, передбачено, що заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

За правилами ч.ч. 1, 2 та 3ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішньої волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 та 2ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Заповіт є одностороннім правочином.

Форма заповіту передбачає обов'язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України(ч. 3ст. 1247 ЦК України).

Частиною 2ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленим цим Кодексом.

Суд вважає, що позивач не виконав вказані вимоги закону, та не довів суду обґрунтованість позовних вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Із заповіту, посвідченого секретарем Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_5 26.04.2010 року вбачається, що ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,28 га, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10, виданого відділом земельних ресурсів у Великомихайлівському районі Одеської області 12.02.2003 року.

Аналізуючи спірний заповіт і його зміст на предмет відповідності вимогам законодавства, суд вважає, що він складений уповноваженою посадовою особою у письмовій формі, зареєстрований у встановленому законом порядку, особисто був підписаний заповідачем ОСОБА_4

Позивач посилається на нормативні акти, які не стосуються порядку посвідчення даного заповіту або ж не були чинними на час цього посвідчення і тому надалі наводяться нормативні акти у редакції, чинній на час посвідчення оспорюваного позивачкою заповіту.

Частиною 3 статті 1247 ЦК встановлено, що заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Стаття 1247 ЦК була доповнена частиною 4, яка передбачила державну реєстрацію у Спадковому реєстрі заповітів, посвідчених особами, зазначеними у частині третій цієї статті, згідно із Законом №2527-VІ від 21.09.2010 року, який набрав чинності через шість місяців з дня його опублікування 19.10.2010 року у газетах Голос України і Урядовий кур'єр , тобто з 20 квітня 2011 року.

Статтею 210 ЦК встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів, встановлюються законом.

Виходячи з наведеного, можливо стверджувати, що положення про те, що заповіт, як односторонній правочин, є вчиненим з моменту його державної реєстрації - стосується тільки заповітів посвідчених, починаючи з 20 квітня 2011 року і тому не стосується оспорюваного позивачкою заповіту.

Частина 1 статті 1251 ЦК передбачала, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

У посвідчуваному написі на заповіті двічі зазначено, що він посвідчений ОСОБА_5, як секретарем виконкому Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, що підтверджує наявність у неї встановлених законом повноважень на посвідчення заповіту.

Що стосується форми посвідчувального напису на заповіті, то він відповідає чинному на час посвідчення заповіту додатка №6 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року №22/5.

Посилання позивача на невідповідність заповіту і посвідчувального напису на ньому вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №419 Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених і додатку 2 до наказу Міністерства юстиції України від 31 жовтня 2006 року №83/5, суд вважає не правовими і такими, що не стосуються оспорюваного позивачкою заповіту.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання такого заповіту недійсним, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 81, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (67100 АДРЕСА_2 РНОКПП - НОМЕР_1) до Цибулівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області (67132 Одеська область Великомихайлівський район с.Цибулівка провулок Перемоги,2; ЄДРПОУ 04527106), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання заповіту недійсним - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 червня 2018 року.

Суддя О.Л.Ткачук