Постанова

від 06.06.2018 по справі 822/1866/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №822/1866/15

адміністративне провадження №К/9901/8426/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 (головуючий суддя: ПетриковичА.І.)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 (головуючий суддя: Курко О.П., судді: Білоус О.В., Соврига Д.І.)

у справі № 822/1866/15

за позовом Приватного підприємства Пакт

до Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області

треті особи: Приватне підприємство Буд-Системс , Приватне підприємство Ін Кар

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Пакт (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило: 1) визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача та складанню акта №1908/22-09-22-03/21332137 від 26.12.2014 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Пакт з питань правильності визначення податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин із ПП ІН КАР (код ЄДРПОУ 38438640) та ПП Буд-Системс (код ЄДРПОУ 39097034) за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року; 2) зобов'язати відповідача виключити з автоматизованої системи ДФС Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та Аудит відомості, внесені за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Пакт , на підставі акту №1908/22-09-22-03/21332137 від 26.12.2014 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Пакт з питань правильності визначення податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин із ПП ІН КАР (код ЄДРПОУ 38438640) та ПП Буд-Системс (код ЄДРПОУ 39097034) за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року; 3) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2015: №0000072203, яким було зменшено від'ємне значення суми ПДВ за вересень 2014 року на 174855,00 грн. та № 0000062203 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 1131675,00 грн. за основним платежем та на - 565837,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015, позов задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 16.01.2015 №0000072203 та № 0000062203; у решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст.ст. 11, 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Доводи касаційної скарги за своїм змістом дублюють висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за вересень 2014 року розміру від'ємного значення суми ПДВ, збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 26.12.2014 № 1908/22-09-22-03/21332137. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК: завищений податковий кредит на загальну суму 1306530,00 грн. за вересень 2014 року за наслідками поставки товару від ПП ІН КАР та ПП БУД-СИСТЕМ , які не мали реального характеру з огляду на недоліки товарно-транспортних накладних, відсутність у цих постачальників основних фондів та трудових ресурсів, фіктивність постачальника ПП БУД-СИСТЕМ у другому ланцюгу поставки. У результаті цих порушень завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 174855,00 грн.; занижено ПДВ на загальну суму 1131675,00 грн..

За наслідками перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.01.2015: №0000072203, яким було зменшено від'ємне значення суми ПДВ за вересень 2014 року на 174855,00 грн. та № 0000062203 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 1131675,00 грн. за основним платежем та на - 565837,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ПП ІН КАР та ПП БУД-СИСТЕМ товару (дріт, катанка тощо), від імені цих постачальників на адресу позивача виписані видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував суми податкового кредиту у податковому обліку з ПДВ за вищевказаний податковий період.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту, ОДПІ посилається на відсутність реального характеру поставки позивачу від ПП ІН КАР та ПП БУД-СИСТЕМ товарів із огляду на: встановлену під час здійснення податкового контролю інформацію про відсутність цих постачальників за своїм місцезнаходженням, відсутність у них основних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення поставки; недоліки у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, які ОДПІ прирівняла до їх відсутності; а також на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2015 у справі № 522/3050/15-к, яким ) визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 28, частиною 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 (учасник ПП Хол Авто (контрагент ПП БУД-СИСТЕМ ).

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки досліджених в судовому процесі доказів, а саме: копій видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, - за відсутності з боку ОДПІ інших доводів та доказів, які б беззаперечно спростовували відсутність реального характеру поставки позивачу від ПП ІН КАР та ПП БУД-СИСТЕМ товарів, - зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку ОДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваних судових рішень), правомірності зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення постанови апеляційного суду). Відсутність певних реквізитів у документах, на підставі яких платник податків здійснив зміни у власному податковому обліку, або складання таких документів з певними порушеннями, які не призводять до неможливості ідентифікації осіб, які приймали участь у господарській операції та/або ідентифікації змісту та обсягу господарської операції не призводять до втрати такими документами значення доказу правомірності здійснення змін у податковому обліку, якщо інші докази свідчать про фактичне виконання такої господарської операції.

Не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій також і посилання ОДПІ у своїй касаційній скарзі на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2015 у справі № 522/3050/15-к, яким ОСОБА_2 (учасник ПП Хол Авто ) визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 28, частиною 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, оскільки у судовому процесі не було встановлено обставин формування позивачем сум податкового кредиту за податковими накладними із цією юридичною особою.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже, у силу вищевказаних норм суд касаційної інстанції не переглядає судові рішення у частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко