Рішення

від 12.06.2018 по справі 910/2288/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2018Справа № 910/2288/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Надраспецтехнологія (м. Полтава)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатигаз (м. Київ)

Про стягнення 234 954,86 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Панченко О.О., Очкань С.В.

Від відповідача: Ярмоленко Є.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надраспецтехнологія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" про стягнення 234954,86 грн., з яких: 166 806,00 грн. основного боргу, 54312,03 грн. інфляційних втрат, 13 836,83 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № А97КОТ/ГІ-20-357 від 10.04.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.18. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2288/18 та призначено підготовче засідання у справі на 22.03.18.

Позивач та відповідач в судове засідання 22.03.18. з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.18. відкладено підготовче засідання у справі на 24.04.18., встановлено відповідачу новий строк для подачі відзиву - до 02.04.18. Крім того, повідомлено сторін, що додаткові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 14.04.18.

20.04.18. відповідачем через відділ діловодства суду подано клопотання про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи разом з письмовим відзивом на клопотанням про призначення судової експертизи у справі № 910/2288/18.

В судовому засіданні 24.04.18. відповідачем заявлено клопотання про поновлення йому строку для надання відзиву на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи.

В судовому засіданні 24.04.18. заслухавши думку присутніх учасників справи, врахувавши, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" пропущений процесуальний строк на подачу відзиву на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи та прийняти відзив та клопотання до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.18. продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 22.05.18.

22.05.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи з підстав його необґрунтованості.

22.05.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.06.18.

В судовому засіданні 12.06.18. відповідачем подано клопотання про винесення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення (ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України) та надіслати прокурору або органу досудового розслідування, яке обґрунтовано тим, що директор позивача підробив власні листи, адресовані відповідачу.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

Обставини, викладені заявником в клопотанні не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та ґрунтуються лише на припущеннях відповідача.

З огляду на вказане судом не встановлено визначених ст. 246 ГПК України підстав для постановлення окремої ухвали, а клопотання відповідача-2 задоволенню не підлягає.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 12.06.18. судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

В судовому засіданні 12.06.18. позивачем підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 12.06.18. проти позову заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.06.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

10.04.13. між позивачем (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Карпатигаз як Оператором спільної діяльності ДК Укргазвидобування НАК Нафтогаз України , правонаступником якої є ПАТ Укргазвидобування , ТОВ Капрпатигаз та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ за договором № 3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.02. (Замовник) було укладено Договір № А97КОТ/ГІ-20-357 із проведення ремонтно-ізоляційних робіт у свердловині (далі - Договір), за умовами якого (пункти 1.1 - 1.4) Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, виконати ремонтно-ізоляційні роботи у свердловині № 97 Котелевської площі, (далі - Роботи), а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначені Роботи. У відповідності з п. 1.1 цього Договору ремонтно-ізоляційні роботи виконуються при капітальному ремонті свердловини № 97 Котельвської площі (далі - Об'єкт). Роботи виконуються згідно з підписаним сторонами Планом Робіт (далі - План Робіт), який є Додатковим Планом Робіт основного Плану Робіт з виконання капітального ремонту Об'єкту. Приймання і оцінка виконаної Роботи здійснюється згідно з вимогами Технічного завдання, що є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1).

Сторонами підписано та скріплено печатками технічне завдання (додаток № 1 до Договору).

Крім вказаного, сторонами погоджено кошторис договірної ціни, обґрунтування суми витрат та протокол погодження договірної ціни.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 10.1 з моменту його підписання і діє до 31.12.13.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна сума, Договору підтверджується кошторисом договірної ціни на виконання Робіт (Додаток № 2) та обґрунтуванням суми витрат на виконання Робіт (Додаток № 3), які є невід'ємними частинами цього Договору, складає: 180 000,00 грн. з ПДВ.

Ціна (сума) цього Договору є договірною та може бути зменшена (збільшена) за взаємною згодою Сторін, у випадку зменшення (збільшення) фактичного обсягу виконаних Робіт (п. 3.3 Договору). У випадку виникнення необхідності проведення додаткових Робіт, які не передбачені планом робіт для свердловини, сторони підписують додаткову угоду, до якої додається обґрунтування ціни та кошторис на проведення додаткових робіт (п. 4.10 Договору).

Додатковою угодою від 20.04.15. до Договору сторони погодили Договірну вартість додатково використаних: ущільнюючого складу, кислотного очисного комплексу та тампонажного розчину, що були закачані у свердловину в процесі надання послуг із Проведення ремонтно-ізоляційних робіт у свердловині № 97 Котелевської площі , вартість є договірною і становить 40806,00 грн.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що розрахунки проводяться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Валютою Договору є українська гривня. До початку виконання Робіт Замовник здійснює авансування в розмірі 30% вартості Робіт, зазначеної у відповідному Протоколі погодження договірної ціни (Додаток № 4), а саме: 54 000,00 грн. з ПДВ.

17.05.13. відповідачем на виконання умов вказаних пунктів Договору було перераховано позивачу 54000,00 грн., що вбачається з наданої позивачем банківської виписки.

Підтвердженням якості виконаних Робіт є підписаний Сторонами Акт прийому-передачі виконаних Робіт (п. 2.2 Договору).

Положеннями пунктів 4.3, 4.4 Договору сторони погодили наступне. По завершенню Робіт Підрядник складає Акт приймання-передачі виконаних Робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати завершення Робіт на Свердловині Замовника та передає його на розгляд та підписання Замовнику. Замовник розглядає та підписує Акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його надання Підрядником. В разі наявності у Замовника претензій та/чи зауважень щодо даних зазначених в Акті приймання-передачі виконаних Робіт має право протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Підрядника такого акту, надати підряднику мотивовану письмову відмову від його підписання та вимагати усунення виявлених претензій та/чи зауважень або виправлення інформації, вказаної в такому Акті.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем скріплено печатками та підписами наступні акти приймання-передачі виконаних робіт за Договором: № 1 від 31.03.14. на суму 54000,00 грн., № 2 від 13.05.15. на суму 126000,00 грн., № б/н від 12.05.15. на суму 40806,00 грн., на загальну суму 220806,00 грн.

Акти містять посилання на Договір, додаткову угоду до нього, найменування, опис та вартість Робіт, Вказані акти підписані сторонами без зауважень чи заперечень.

Матеріали справи не містять мотивованих письмових відмов відповідача від підписання вказаних актів, чи вимог усунути недоліки.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Замовника за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Підрядником прийнятих за Договором зобов'язань з виконання робіт на суму 220806,00 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем акти виконаних робіт на загальну суму 220806,00 грн. є належним доказом виконання позивачем робіт для відповідача за Договором, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з виконання робіт на суму 220806,00 грн. здійснено в межах Договору та належним чином, що спростовує доводи відповідача стосовно сумнівності факту виконання робіт позивачем для відповідача за Договором.

Оскільки виконані підрядником Роботи за Договором на суму 166806,00 грн. відповідачем оплачено не було, вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Акт приймання-передачі виконаних Робіт, підписаний сторонами без зауважень, є підставою для проведення сторонами остаточного розрахунку за фактично виконані Роботи (п. 4.7 Договору).

Відповідно до п. 4.8 Договору після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт Підрядник передає Замовнику належним чином податкову накладну.

Матеріали справи містять належним чином оформлені податкові накладні за Договором на загальну суму 220806,00 грн.

Згідно з п. 4.9 Договору остаточний розрахунок за виконані Роботи проводиться не пізніше п'яти банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Оскільки акти приймання-передачі виконаних робіт за Договором датовані 31.03.14., 13.05.15., 12.05.15. та враховуючи положення пункту 4.9 Договору, строк оплати Робіт за Договором є таким, що настав, а борг відповідача перед позивачем за Договором за виконані проте не оплачені підрядні роботи становить 166806,00 грн. (220806,00 грн. - 54000,00 грн.).

Позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату наявної заборгованості. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не подано.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, роботи, виконані на підставі Договору, оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 166806,00 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог позивача про стягнення 54312,03 грн. інфляційних втрат та 13836,83 грн. 3% річних, суд відзначає означене далі.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

При цьому в п. 5.4 вказаної Постанови Пленум Вищого господарського суду України наголосив на тому, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання (п. 7.1 зазначеної Постанови).

Отже, дії відповідача є підставою для здійснення захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач нараховує інфляційні втрати за період з червня 2015 року по січень 2018 року включно, 3% річних за період з 20.05.15. по 22.02.18.

Судом встановлено, що вірним періодом для нарахування 3% річних є: на суму 126 000,00 грн. з 21.05.15. по 22.02.18., на суму 40 806,00 грн. з 19.05.15. по 22.02.18.

Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 54312,03 грн. інфляційних втрат та 13836,83 грн. 3% річних, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19; ідентифікаційний код 30162340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надраспецтехнологія" (36003, м. Полтава, майдан Незалежності, 20; ідентифікаційний код 38502747) 166 806 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот шість) грн. 00 коп. основного боргу, 54 312 (п'ятдесят чотири тисячі триста дванадцять) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 13 836 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 83 коп. 3% річних, 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 32 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 та п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 13.06.18.

Суддя Т.М. Ващенко