Рішення

від 19.03.2018 по справі 914/285/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.03.2018 р. Справа № 914/285/16

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Зубко С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ПРОДАКШН , м. Львів; до відповідача:Компанії С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік ОСОБА_2, ОСОБА_3; про:стягнення 33626,47 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні щодо євро станом на 28.01.2016 р. складає 910 570,17 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 12.12.2016р.);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ПРОДАКШН , м. Львів, до Компанії С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення 33626,47 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні щодо євро станом на 28.01.2016 р. складає 910 570,17 грн.

В судове засідання з'явився уповноважений представник позивача, позов підтримав, просив задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, станом на 19.03.2017р. доказів виконання судового доручення про вручення відповідачу документів не адресу суду не надходило.

У зв'язку з відсутністю станом на 19.03.2017р. доказів виконання судового доручення про вручення «С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік» документів, зважаючи на той факт, що відповідачем є іноземний суб'єкт підприємницької діяльності, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року та ст.367 Господарського процесуального кодексу України належним чином повторно повідомити відповідача про розгляд даної справи та вчинити дії, необхідні для здійснення такого повідомлення.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У відповідності до п.1.4 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2008 р. за №573/15264 обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою. Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов'язковим.

У справах за участю нерезидентів для передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном господарськими судами застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р., яка була імплементована в національне законодавство Законом України від 19.10.2000р. №2052-III і набрала чинності для України з 26.11.2000р.

На сьогоднішній день одним з учасників вказаної конвенції є і ОСОБА_3.

Як роз'яснено Міністерством юстиції України, потреба у застосуванні положень Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965р., виникає у разі необхідності вручити судові документи юридичній чи фізичній особі за кордоном.

Враховуючи те, що відповідачу необхідно вручити судові документи, суд дійшов висновку застосувати положення саме Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р.

Відповідно до Закону України „Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» №2052-III від 19 жовтня 2000 року Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага.

Відповідно до ст.2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Згідно із ст.3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Cтаттею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією,

і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Відповідне доручення про вручення документів за кордоном складається судом у формі прохання згідно з додатком до Інструкції. Заповненню з урахуванням приписів пунктів 6.2.1 і 6.2.2 Інструкції підлягають дві частини формуляра: „Прохання» і „Короткий виклад документа» .

Якщо формуляр складається українською мовою, то його обов'язково необхідно супроводжувати перекладом французькою чи англійською мовами або мовою запитуваної держави.

Доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції, або через Міністерство юстиції України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність повідомити відповідача - «С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік» (4, rue de La Trigale 27180 Les Ventes France), про розгляд Господарським судом Львівської області даної справи у належній формі, відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965).

Відповідно до статті 367 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи Господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, Господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до ч.1 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Відповідно до ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 177, 202, 228, 230, 234, 365-367 Господарського процесуального кодексу України , Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), з метою повідомлення у належній формі іноземного учасника судового процесу про час і місце розгляду справи суд, -

УХВАЛИВ:

1. Звернутися до компетентного органу за місцем знаходження «С.А.Р.Л. Еуро-Соурс-Технік» із судовим дорученням про вручення документів у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах.

2. Закрити підготовче провадження у справі №914/285/16.

3. Призначити розгляд справи по суті на 05.11.2018 року о 10-00 год. У разі, якщо документи не буде вручено своєчасно, суд врахує це та розгляне справу в день наступного судового засідання, що відбудеться 13.11.2018 року о 10-00 год.

Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №7 (2-й поверх).

Явка представників сторін в судове засідання обов'язкова.

3. Зобов'язати позивача надати суду належним чином нотаріально засвідчений переклад французькою мовою у трьох примірниках наступних документів:

- ухвали про відкладення розгляду справи №914/285/16 від 19.03.2018 р.;

-доручення про вручення документів та проведення окремих процесуальних дій;

-прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів з додатками;

- виклику (повідомлення) про день судового розгляду;

- підтвердження про вручення документа.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Попередити сторони, що відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Мазовіта А.Б.