Рішення

від 05.06.2018 по справі 914/307/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2018р.                                                                     Справа № 914/307/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливторг”, м. Львів

до відповідача: Відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, м. Пустомити

про стягнення 321   093, 94 грн неустойки.

Суддя  Манюк П.Т.      

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 – представники.   

Розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Паливторг” до Відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення 321   093, 94 грн неустойки.

Ухвалою від 26.02.2018 було відкрито провадження у справі № 914/307/18 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.03.2018. Ухвалою суду від 26.03.2018 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 16.04.2018.

У судовому засіданні 16.04.2018 оголошено перерву до 23.04.2018.

Представник позивача у судове засідання 23.04.2018 з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження та заперечення на відзив у справі. Представник відповідача у судове засідання 23.04.2018 з’явився, через канцелярію суду подав додаткові уточнення до відзиву.  Ухвалою суду від 23.04.2018 продовжено підготовче провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 07.05.2018.

Представник позивача у судове засідання 07.05.2018 з’явився. Представник відповідача у судове засідання 07.05.2018 з’явився. В судовому засіданні 07.05.2018 оголошено перерву до 16.05.2018.

Представник позивача у судове засідання 16.05.2018 з’явився. Представник відповідача у судове засідання 16.05.2018 з’явився. У судовому засіданні 16.05.2018 оголошено перерву до 21.05.2018.

Представник позивача у судове засідання 21.05.2018 з’явився. Представник відповідача у судове засідання 21.05.2018 з’явився, повідомив суд, що 21.05.2018 відділ освіти Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області подав зустрічну позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю “Паливторг” про визнання недійсним п. 6.2.2. договору від 09.01.2018 № 20/01 у справі № 914/307/18. Ухвалою від 21.05.2018 суд постановив повернути зустрічну позовну заяву відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Паливторг” про визнання недійсним п. 6.2.2. договору від 09.01.2018 № 20/01 у справі № 914/307/18. Ухвалою від 21.05.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.05.2018.  В судовому засіданні 30.05.2018 оголошено перерву до 05.06.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 05.06.2018 позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача у судовому засіданні 05.06.2018 щодо позову заперечили.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з’ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 05.06.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Паливторг” (надалі – позивач, постачальник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області (надалі – відповідач, споживач) про стягнення 321   093, 94 грн неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 09.01.2018 між сторонами у справі укладено договір № 02/01 постачання природного газу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.2. договору річний плановий обсяг постачання газу становить - до 1 769 000 м3. У п. 1.3. договору встановлено планові обсяги постачання газу помісячно, так, зокрема, у місяці січні 2018 року відповідач повинен відібрати 350 тисяч м3.

Відповідно до п. 2.4. договору місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на +/- 5%.

Відповідно до п. 3.3. договору, ціна газу становить 8 100, 00 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 620, 00 грн, всього з ПДВ - 9 720, 00 грн.

Відповідно до преамбули договору, оператором газорозподільної мережі, з яким споживач (відповідач) уклав договір розподілу природного газу, є ПАТ «Львівгаз».

Позивач здійснив поставку газу на користь споживача шляхом заведення лімітів газу (здійснення номінації), що підтверджується плановим розподілом природного газу по споживачах замовника послуг транспортування від 26.01.2018.

Відповідно до даних ПАТ «Львівгаз», а саме рахунків на оплату від 31.01.2018 № 000316973 та № 000312808, відповідач спожив у січні 74 532 м3 та 172 253 м3 відповідно, всього - 246 785 м3 природного газу.

Таким чином, відповідач в порушення умов договору, недобрав у січні 2018 року 103 215 м3 природного газу, що становить 29,49 % від затвердженого об’єму.

Враховуючи вищенаведене, позивач на підставі п. 6.2.2. договору нараховує відповідачу неустойку за недобраний газ у розмірі  321 039, 94 грн, яку і просить стягнути в судовому порядку.

Позивач щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки заперечує, зазначає, що товариство внаслідок неправомірних дій відповідача зазнало витрат на закачування, зберігання та викачку газу із підземних сховищ газу у розмірі понад 60   000, 00 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що у січні місяці 2018 року були сприятливі погодні умови, які не можливо було передбачити під час підписання договору. Як наслідок, відповідач недовибрав 103   215 куб.м природного газу, чим зекономив бюджетні кошти та державні запаси газу, на суму 1 003 249, 80 грн.

Відповідач зазначає, що розрахунок неустойки проведений позивачем є помилковим та таким, що не відповідає дійсності. За розрахунками відповідача, розмір неустойки може становити суму у розмірі 25   447, 34 грн.

Крім того, відповідач зазначає що він є бюджетною організацією, та у зв’язку з тим, що у відповідача відсутня заборгованість з оплати за отриманий газ, останній просить суд задовольнити позовні вимоги частково, зменшивши суму штрафних санкцій на 90 %.

У додаткових поясненнях відповідач вказує що позивачем для розрахунку неустойки за порушення негрошового зобов’язання застосовано подвійний розмір облікової ставки НБУ, що може застосовуватися за порушення лише грошових  зобов’язань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи із таких мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 09.01.2018 між сторонами у справі укладено договір № 02/01 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується передати у власність споживачу у 2018 році природний газ, а споживач зобов’язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.    

Відповідно до п. 1.2. договору річний плановий обсяг постачання газу становить - до 1 769 000 м3.

У п. 1.3. договору, встановлено планові обсяги постачання газу помісячно, так, зокрема, у місяці січні 2018 року відповідач повинен був відібрати 350 тисяч м3 природного газу.

Відповідно до п. 2.4. договору, місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на +/- 5%.

Відповідно до п. 3.3. договору, ціна газу становить 8 100, 00 грн, крім того ПДВ 1 620, 00 грн, всього з ПДВ - 9 720, 00 грн. за 1000 куб.м.

Позивач здійснив поставку газу на користь споживача шляхом заведення лімітів газу (здійснення номінації), що підтверджується плановим розподілом природного газу по споживачах замовника послуг транспортування (від 26.01.2018).

Згідно з преамбулою договору, оператором газорозподільної системи, з яким споживач (відповідач) уклав договір розподілу природного газу є ПАТ «Львівгаз». Відповідно до даних ПАТ «Львівгаз», а саме рахунків на оплату від 31.01.2018 № 000316973 та № 000312808, відповідач спожив природного газу у січні 74 532 м3 та 172 253 м3 відповідно, всього - 246 785 м3.

Таким чином, відповідач недобрав у січні 2018 року 103 215 м3 природного газу від обсягів визначених у договорі, що становить 29,49 % від затвердженого об’єму.

Враховуючи вищенаведене, позивачем на підставі п. 6.2.2. договору нараховано відповідачу неустойку за недовибраний газ у розмірі  321 039, 94 грн, яку він просить суд стягнути в судовому порядку.

Згідно з частиною першою   статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)   зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність споживача на підставі п. 6.2.2. договору виникає, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання газу за договором буде менший від підтвердженого обсягу газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), оскільки споживач сплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за розрахунковий період.

У розділі VI Правил постачання природного газу, затверджених   постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2496   передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об’єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць – з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно.

Таким чином, проаналізувавши умови договору, суд встановив, що неустойка, яка передбачена п. 6.2.2. договору повинна обчислюватися за формулою: Неустойка = об’єм недовикористаного газу * подвійну облікову ставку НБУ за розрахунковий період.  

При цьому, суд зауважує, що згідно з Законом України «Про Національний банк України», облікова ставка Національного банку України   - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для   банків   та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів. Облікова ставка встановлюється на основі комплексного аналізу та прогнозу   макроекономічного, монетарного та фінансового розвитку, підготовленого Національним банком. Національний банк України оприлюднює розмір облікової ставки на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

Чинним законодавством не встановлено заборони для застосування розміру облікової ставки Національного банку України   при визначенні розміру штрафних санкцій за порушення негрошових зобов’язань, тому доводи представника відповідача щодо невідповідності п. 6.2.2. договору вимогам чинного законодавства, суд вважає необгрунтованими, та такими що спростовуються, зокрема, приписами розділу VI Правил постачання природного газу, що зазначені вище.

При цьому, суд зауважує, що штрафна санкція – це вид забезпечення виконання зобов’язання, і її застосування чинне законодавство не пов’язує із заподіянням збитків та не потребує встановлення їх у судовому процесі.

Суд перевіривши розрахунок неустойки нарахованої позивачем, вважає, що останнім не в повній мірі враховано положення п. 6.2.2. договору, оскільки згідно з позовною заявою розрахунковим періодом за який нараховано неустойку визначено 01.01.2018 – 01.02.2018, однак розмір ставки НБУ за цей період становив: з 01.01.2018 - 25.01.2018 - 14.5000 %; з 26.01.2018 - 01.02.2018 - 16.0000 %. Таким чином, середній розмір подвійної облікової ставки за розрахунковий період становив 30,5 %.

Таким чином суд, провівши перерахунок вважає, що правильний розмір неустойки може становити суму 305 991, 19 грн.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем не заперечується факт неналежного виконання умов договору в частині недовикористання природного газу в обсягах погоджених сторонами, що за його твердженнями було зумовлено погодніми умовами, а саме різким потеплінням у січні 2018 року, і у зв’язку з цим, зменшенням споживання відповідачем природного газу.

Однак факт аномально теплої погоди в січні 2018 року не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, оскільки відповідно до п. 9.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами згідно з умовами договору розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору (п. 9.2. договору), тобто різке потепління не є обставиною, що згідно з умовами договору відноситься до форс-мажорних.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.п. 2.5 – 2.7. договору, коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу:

- на 01 число розрахункового місяця - не менше ніж за 15 календарних днів до початку розрахункового місяця;

- на 15 число розрахункового місяця - не менше ніж за 6 (шість) робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця;

- на 25 число розрахункового місяця - не менше ніж за 6 (шість) робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідач, зважаючи на погодні умови, не був позбавлений можливості повідомити постачальника у терміни визначені п.п 2.5.-2.7. договору про зміну планових обсягів газу у сторону їхнього зменшення, що унеможливило б застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 6.2.2 договору.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК Кодексу). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій   статті 627 ЦК України   засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Частиною першою   статті 233 ГК України   визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Позивач у запереченні на відзив від 20.04.2018 № 20/07-15, зазначає, що товариство внаслідок неправомірних дій відповідача зазнало витрат на закачування, зберігання та викачку газу із підземних сховищ газу у розмірі понад 60   000, 00 грн, однак, до суду не представлено жодних доказів понесення позивачем заявлених збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору.

Заслухавши пояснення представників сторін,  враховуючи незалежні від відповідача причини недовикористання природного газу та ступінь вини останнього, яка полягає лише у бездіяльності посадових осіб відповідача пов’язаній з неповідомленням позивача про необхідність коригування (перегляду) в сторону зменшення планових місячних обсягів природного газу, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 90 %. При цьому, судом взято до уваги баланс інтересів сторін та ступінь вини відповідача.

Таким чином, суд вважає що з відповідача слід стягнути неустойку в розмірі 30 599, 12 грн.

Відповідно   статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, при цьому судовий збір в разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись ст.ст.   2, 13,   74,   76,   77,   78,   86,   129,   236-241,   327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Козацька, 9, код ЄДРПОУ 02144697) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115 ж, кв. 42, код ЄДРПОУ 40220890) суму в розмірі 35   414, 72  грн, з них:

- 30   599, 12 грн – неустойки;

- 4   815, 60 грн  судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені   статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256,   257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено  13.06.2018.

Суддя                                                                                           Манюк П.Т.