Постанова

від 05.06.2018 по справі 826/14488/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14488/17 Головуючий у 1 інстанції: Головань О.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Губської Л.В. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНОТ ТОРГ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АНОТ ТОРГ" звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2017 року № 0029651207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.10.2017 року № 0029651207.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

04 червня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АНОТ ТОРГ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує рішення суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "АНОТ ТОРГ" (код 40313969), 04201, м. Київ, вул. Полярна, 8 а, оф. 21, зареєстроване в якості юридичної особи 02.03.2016 р., перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві; є платником податку на додану вартість.

19.08.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АНОТ ТОРГ" за червень 2017 р., про що складено акт від 19.08.2017 р. №5832/26-15-12-07-20.

За висновками акту перевірки працівниками контролюючого орану встановлено невключення до податкових зобов'язань за звітний період червень 2017 р. податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, на загальну суму ПДВ 178 737, 6 грн. за № 26 від 27.06.17 р. по взаємовідносинах з ТОВ "АТЛОН ТРЕЙДС", що є порушенням п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2017 р. на суму 178 737 грн. та завищення суми, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5 718 грн.

На підставі акту перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 17.10.2017 року №0029651207, яким позивачу донараховано 173 018 грн. зобов'язань з податку на додану вартість та 43 254, 5 грн. штрафу.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як зазначалося, на підставі п. 200.10 ст. 200, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України, контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АНОТ ТОРГ" за червень 2017 р., про що складено акт від 19.08.2017 р. №5832/26-15-12-07-20.

З акту перевірки вбачається, що підприємством за червень 2017 р. задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 811 832 грн. За даними Єдиного реєстру податкових накладних у червні 2017 р. зареєстровано 26 виписаних податкових накладних на суму ПДВ 3 990 569, 80 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "АТЛОН ТРЕЙДС".

Перевіряючими встановлено невключення до податкових зобов'язань за звітний період червень 2017 р. податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, на загальну суму ПДВ 178 737, 6 грн. за № 26 від 27.06.2017 р. по взаємовідносинах з ТОВ "АТЛОН ТРЕЙДС", що є порушенням п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2017 р. на суму 178 737 грн. та завищення суми, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5 718 грн.

Так, позивач не заперечує, що ним не включено до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 р., поданої 03.07.2017 р., податкову накладну №26 від 27.06.2017 р. по взаємовідносинах з ТОВ "АТЛОН ТРЕЙДС", оскільки вона зареєстрована в ЄРПН 12.07.2017 р., за десять днів після подання податкової декларації.

Разом з тим, згідно п. 50.1, 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано відповідний уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2017 р. лише у вересні 2017 р. - 15.09.2017 р., де включено податкові зобов'язання за вказаною податковою накладною на суму 178 738 грн. Однак, уточнюючий розрахунок був поданий до ЄРПН після проведення камеральної перевірки 19.08.2017 р., проте, до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 17.10.2017 р.

Вказаний уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2017 р. податковим органом прийнято без зауважень.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що, оскільки відповідачем порушено строки винесення податкового повідомлення-рішення, передбачені п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, при винесенні вказаного рішення він мав враховувати всі зміни, що сталися в обліку платника податків за конкретним видом податків.

Крім цього, згідно п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, тоді як щодо інших видів перевірок таких обмежень не передбачено, тому позивач мав право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 р. після проведення камеральної перевірки за вказаний період.

Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що 173 018 грн. зобов'язань з податку на додану вартість станом на час прийняття оскаржуваного рішення вже були зареєстровані в ЄРПН шляхом подання позивачем уточнюючого розрахунку, вказана сума не може бути нарахована позивачу двічі.

Вірними також є висновки суду першої інстанції про те, що несплата позивачем 3% штрафної санкції не впливає на відповідність законодавству оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і не є предметом розгляду по даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що в діях платника податку відсутні порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, згідно ст. 123 ПК України.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.10.2017 року № 0029651207 є протиправним та правомірно скасовано судом.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АНОТ ТОРГ" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Губська Л.В.

Повний текст постанови виготовлено 11.06.2018 року