Рішення

від 30.05.2018 по справі 826/4839/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 30 травня 2018 року                      №826/4839/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» про стягнення фінансових санкцій, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - позивач, Департамент), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка», (далі - відповідач, ТОВ «Нова Слобідка»), про стягнення фінансових санкцій у розмірі 119000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем самостійно не сплачено суму накладених на нього фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, що є порушенням чинних норм. У ході судового розгляду даної справи представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх повністю. Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд залишити його без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом. У відповідному судовому засіданні представниками сторін заявлено письмове клопотання про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. Департаментом проведено огляд земельних ділянок між Броварським проспектом та вулицею Микільсько-Слобідською, по вулиці Микільсько-Слобідській №7-9 у Дніпровському районі міста Києва, за результатами якого 19.02.2016 р. складено Акт огляду земельних ділянок між Броварським проспектом та вулицею Микільсько-Слобідською, по вулиці Микільсько-Слобідській №7-9 у Дніпровському районі міста Києва, (далі - Акт). У ході проведення огляду виявлено та у Акті встановлено, що на земельній ділянці між Броварським проспектом та вулицею Микільсько-Слобідською розташовується будівельний майданчик, огороджений парканом. На ньому виконуються будівельні роботи по будівництву двох багатоповерхових будинків. На території будівельного майданчику розміщуються будівельні матеріали та конструкції, побутівки для будівельників, працює будівельна і вантажна техніка та будівельники. Також наявний інформаційний стенд об'єкта будівництва, на якому зазначено, зокрема, що замовником будівництва є  Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Капітал», (далі - ТОВ «Терра Капітал»), назва об'єкта «Житлово-офісний комплекс між вулицею Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським у Дніпровському районі міста Києва», житловий комплекс «Сонячна Рів'єра». Як зазначено представником позивача, на територію будівельного майданчику спеціалістів відділу інспекції Департаменту не допущено, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про охорону культурної спадщини», (далі - Закон). Крім того, позивач звертав увагу суду, що на вказаній території здійснені будівельні земляні роботи та виконуються будівельні роботи, які призвели до зміни та пошкодження вказаної пам'ятки,  попри те, що Департамент дозвіл на виконання земляних робіт не реєстрував, дозвіл на виконання будь-яких робіт не надавав, науково-проектну документацію не погоджував. Тобто, замовником робіт порушено ч. 1 ст. 22, абз. 2 ч. 1 ст. 26, абз. 1 ч. 1 ст. 35 Закону. Земельна ділянка по вулиці Микільсько-Слобідській, №7-9 також огороджена парканом, наявні ознаки виконання будівельних робіт. На момент огляду будівельні роботи не виконувалися. Інформаційний стенд на об'єкті відсутній, однак на воротах над прорізом для кореспонденції нанесена фарбою інформація «ТОВ «Нова Слобідка» для звернень та зауважень громадян». Департамент дозвіл на виконання земляних робіт не реєстрував, дозвіл на виконання будь-яких робіт не надавав, науково-проектну документацію не погоджував. В подальшому Департаментом ще раз проведено огляд та фотофіксацію земельних ділянок між Броварським проспектом та вулицею Микільсько-Слобідською, по вулиці Микільсько-Слобідській №7-9 у Дніпровському районі міста Києва, за результатами якого 26.04.2016 р. складено акт. З наявної у матеріалах справи копії вказаного акту вбачається, що земельні ділянки між Броварським проспектом та вулицею Микільсько-Слобідською, по вулиці Микільсько-Слобідській №7-9 у Дніпровському районі міста Києва, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 р. №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 р. №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в місті Києві», розташовуються в зоні охоронюваного ландшафту; розташовуються в межах території пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 р. №58/0/16-10 у редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 р. №453/0/16-11, охоронний №560-Кв). На земельній ділянці розташовується будівельний майданчик, огороджений парканом. На ньому виконуються будівельні роботи по будівництву двох багатоповерхових будинків. На території будівельного майданчику розміщуються будівельні матеріали та конструкції, побутівки для будівельників, працює будівельна і вантажна техніка та будівельники. Також наявний інформаційний стенд об'єкта будівництва, на якому зазначено, зокрема, що замовником будівництва є  ТОВ «Терра Капітал», назва об'єкта «Житлово-офісний комплекс між вулицею Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським у Дніпровському районі міста Києва», житловий комплекс «Сонячна Рив'єра». На територію будівельного майданчику спеціалістів відділу інспекції Департаменту не допущено, що є порушенням ст. 9 Закону, але територію майданчику було видно через паркан. На вказаній території здійснені будівельні земляні роботи та виконуються будівельні роботи, які призвели до зміни та пошкодження вказаної пам'ятки. Департамент дозвіл на виконання земляних робіт не реєстрував, дозвіл на виконання будь-яких робіт не надавав, науково-проектну документацію не погоджував, охоронний договір на частину пам'ятки з Департаментом не укладений. Тобто, замовником робіт порушено ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23, ч. 3 ст. 32, абз. 1  ч. 1 ст. 35 Закону. На земельній ділянці по вулиці Микільсько-Слобідській, №7-9 розташовується будівельний майданчик, огороджений парканом. На територію будівельного майданчику спеціалістів відділу інспекції Департаменту не допущено охороною, що є порушенням ст. 9 Закону, але територію майданчику було видно через паркан. На будівельному майданчику частково виконані земляні роботи, та ще частково виконуються, також здійснюються роботи по влаштуванню вже армованих паль для подальшого залиття бетоном. На території працюють будівельники, працює техніка, встановлені побутівки, працює генератор. Також наявний інформаційний стенд об'єкта будівництва, на якому зазначено, зокрема, що замовником будівництва є ТОВ «Нова Слобідка», назва об'єкта «Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом по вулиці Микільсько-Слобідській, №7-9 у Дніпровському районі міста Києва». Отже, на вказаній території здійснені будівельні земляні роботи та виконуються будівельні роботи, які призвели до пошкодження вказаної пам'ятки. Департамент дозвіл на виконання земляних робіт не реєстрував, дозвіл на виконання будь-яких робіт не надавав, науково-проектну документацію не погоджував, охоронний договір на частину пам'ятки з Департаментом не укладений. Тобто, зазначене є порушенням ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23, ч. 3 ст. 32, абз. 1  ч. 1 ст. 35 Закону. З урахуванням викладеного, Департаментом складено припис від 26.04.2016 р. №311/п. Такий припис відповідачем оскаржений у судовому порядку, однак на даний час рішення в адміністративній справі №826/7218/16 не прийнято. 29.04.2016 р. Департаментом складено акт огляду земельних ділянок між Броварським проспектом та вулицею Микільсько-Слобідською, по вулиці Микільсько-Слобідській №7-9 у Дніпровському районі міста Києва, у якому також зафіксовано виявлені під час огляду порушення Закону. На підставі викладеного, Департаментом складено акт від 31.05.2016 р. №127 про вчинення правопорушення та прийнято постанову від 21.06.2016 р. №100-16 про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, якою на позивача накладено фінансові санкції: - у розмірі 102000,00 грн. за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання та використання пам'ятки (ч. 1 ст. 22, абз. 2 ч. 1 ст. 26, абз. 1 ч. 1 ст. 35 Закону); - у розмірі 17000,00 грн. за ухилення власника пам'ятки від підписання охоронного договору. У постанові №100-16 зазначено, що її може бути оскаржено до суду. Фінансові стягнення, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку. У ході судового розгляду справи встановлено, що постанову №100-16 відповідач оскаржував у судовому порядку, однак рішення по суті судом прийнято не було, адже відповідач з власної ініціативи відкликав позов. Поряд з цим, суд зазначає, що правова оцінка правопорушенням, виявлення яких стало підставою для прийняття постанови про накладення фінансових санкцій, судом не надається, оскільки це не входить до предмету спору. Суд акцентує увагу, що у межах даного спору стягується сума фінансових санкцій, яка самостійно не сплачена відповідачем згідно з постановою №100-16. До того ж, як вже зазначено вище, постанову №-100-16 відповідач оскаржував у судовому порядку, разом з тим, він позов відкликав, у зв'язку з чим позовна заява в адміністративній справі №826/11190/16 залишена без розгляду. Отже, на час розгляду та вирішення даного спору, постанова №-100-16 є чинною, а тому має бути виконана. Судом також встановлено, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, відтак суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду. Відповідно до ст. 1 Закону, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання,  консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та  музеєфікації об'єктів культурної спадщини. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону, державне управління у сфері  охорони  культурної  спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган  виконавчої  влади  Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. Відповідно до ст. 44, 45 Закону, відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції: за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним  ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог,  що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об'єкти культурної спадщини - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за  ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду. Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку. Фінансові санкції, передбачені ст. 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника  центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони  культурної  спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, зазначеного у ст. 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт.  Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів  з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі,  яка має право  накладати  фінансові санкції. Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у ч. 2 цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції. Кошти, одержані у вигляді стягнень, передбачених у ст. 44 цього Закону, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету. Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог. Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч. 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» про стягнення фінансових санкцій є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Частиною 2 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що суб'єкт владних повноважень не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, - судові витрати стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» (місцезнаходження 01021, місто Київ, вулиця М. Грушевського, будинок №28/2, н/п №43; код ЄДРПОУ 37318841) фінансові санкції у розмірі 119000,00 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) до спеціального фонду місцевого бюджету на р/р 31414542700011, банк отримувача УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, МФО 820019, код доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя          Ю.Т. Шрамко