Ухвала

від 13.06.2018 по справі 824/531/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 червня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/531/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 1020 від 08.12.2017 року яким надано дозвіл підприємцю ОСОБА_2 РНОКПП № НОМЕР_1 на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою вул. Рівненська 2 орієнтовною площею 0,017 га за рахунок земель запасу міста для встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою укладення земельного сервітуту;

- визнати протиправним та скасувати рішення 54 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 1263 від 26.04.2018 року, яким внесено зміни до пункту 1 рішення 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 1020 від 08.12.2017 року та викладено його в новій редакції: для формування земельної ділянки комунальної власності Чернівецької міської ради надано дозвіл департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради на складання проекту землеустрою земельної ділянки за адресою вул. Рівненська 2 орієнтовною площею 0,017 га, для встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів. Уповноважено підприємця ОСОБА_2 РНОКПП № НОМЕР_1 виготовити землевпорядну документацію на земельну ділянку на вул. Рівненська 2, за власні кошти;

- визнати протиправним та скасувати рішення 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 1020 від 08.12.2017 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на складення проекту відведення, встановлення земельного сервітуту земельної ділянки, орієнтовною площею 0,017 га за рахунок земель запасу міста для будівництва багатоквартирного та обслуговування житлового будинку, за адресою вул. Рівненська 2, у зв'язку із тим, що надання земельних ділянок фізичним особам для будівництва багатоквартирних житлових будинків здійснюється на земельних торгах аукціоні (підстава ст. 134 Земельного Кодексу України);

- визнати протиправною бездіяльність 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 13.09.2017 року про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою вул. Рівненська 2 орієнтовною площею 0,017 га в оренду для обслуговування нерухомого майна;

- зобов'язати Чернівецьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2017 року про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою вул. Рівненська 2 орієнтовною площею 0,017 га в оренду для обслуговування нерухомого майна;

- визнати протиправною бездіяльність 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 13.09.2017 року про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку за адресою вул. Рівненська 2 орієнтовною площею 0,017 га., як заїзду до належної їй на праві власності земельної ділянки та багатоквартирного будинку, який будується;

- зобов'язати Чернівецьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2017 року про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку за адресою вул. Рівненська 2 орієнтовною площею 0,017 га., як заїзду до належної їй на праві власності земельної ділянки та багатоквартирного будинку, який будується.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву та доказів, що посвідчують особу (копії РНОКПП за його наявності, паспорту).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в порушення наведених вимог, в позовній заяві позивач не вказав відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Положення п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначаються - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем не надано належного обґрунтування своїх вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Крім того, до кожної із заявленої вимоги позивач не надав належного доказу, зокрема заяв із додатком переліку документів та інших доказів, які надавались відповідачу в додатках до заяв та підтверджують звернення до відповідача. Не надано доказів коли саме позивачем отримано відповідь на звернення, заяви, а також оскаржувані рішенння.

Водночас суд, зазначає, що позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.

Крім того позивачем заявлено сім вимог до відповідача, однак в порушення п. п. 5 та 9 ч. 2 ст. 160 КАС України не зазначено виклад обставин та обґрунтування позивачем порушення оскаржуваними діями його прав, свобод та інтересів по кожній окремо позовній вимозі та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Судом також встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надано, а також не зазначено причини неможливості їх подання.

Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог:

- докази користування ОСОБА_2 земельною ділянкою розташованої за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 2, кадастровий номер 7310136300:11:001:0012;

- докази, які підтверджують право власності на земельну ділянку та надані дозволу на будівництво, плану будівництва відповідно до генерального плану.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.

Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 704,80 грн (1762,00 грн. х 0,4).

Із змісту позовної заяви видно, що позивачем заявлено сім вимог немайнового характеру, таким чином розмір судового збору становить 4933,60 грн. (7*704,80 грн).

При поданні адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Таким чином, для звернення до суду із заявленими позовними вимогами позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4228,80 грн. (4933,60 грн. - 704,80 грн).

Крім того, позивач зазначив третіх осіб, однак не зазначив жодних позовних вимог до третіх осіб, що не відповідає вимогам п. п. 4,5 частини 5 статті 160, статті 49 КАС України.

У зв'язку з наведеним позивачу слід привести свої вимоги у відповідність до положень ст. ст. 4, 49, 160 КАС України або ж надати уточнення до позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дати отримання копії ухвали суду.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.Д. Дембіцький