Постанова

від 05.06.2018 по справі 826/17264/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17264/16 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів:Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Трейд на рішення Окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грін - Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Азія Трейд про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грін-Трейд (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (відповідач), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Азія Трейд , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2016 № 0005931402 та № 0005941402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2018 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, серед іншого, позивач зазначає, що в податковому обліку з податку на додану вартість, результати проведення господарських операцій з ТОВ Євро Азія Трейд , відображались на рахунку №6412, згідно з отриманими належним чином оформленими податковими накладними, які, в межах обов'язкових сум, відповідно до вимог закону, були зареєстровані ТОВ Євро Азія Трейд в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), відповідно суми ПДВ зазначених податкових накладних вносились Позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, і відображались у розділі 10.1. та Додатку № 5 до податкових декларацій з ПДВ за період вересень-грудень 2014 року. Відповідно, суми фактично здійснених витрат на оплату наданих виконавцем ТОВ Євро Азія Трейд послуг по просуванню товару були включені Позивачем (Замовником) до витрат на збут у складі інших витрат, і відображені в стр.06.2 податкової декларації з податку на прибуток за відповідні податкові періоди 2014 та 2015 років.

За таких обставин, на думку позивача, висновок суду першої інстанції про те, що головною метою, яку переслідували сторони при укладенні спірних договорів, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування позивачем податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, з урахуванням чого, вказані Договори є нікчемними відповідно до статті 228 ЦК України, не доведений обставинами справи та базується на припущеннях, відтак, є необґрунтованим і протиправним.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ Грін-Трейд при взаємовідносинах з ТОВ Євро Азія Трейд за період з 01.06.2013 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 20.09.2016 № 395/26-15-14-02-01-14/37859610 (далі - Акт)

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 116 130,00 грн., а також порушення п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму у розмірі 104 517,00 грн.

Так, зі змісту Акту вбачається, що підставою для висновку відповідача про вказані порушення та, як наслідок, заниження податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, стала встановлена ним нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ Євро Азія Трейд внаслідок: пояснень, відібраних старшим оперуповноваженим з ОВС ОУ ГУ ДФС у м. Києві, у директора ТОВ Євро Азія Трейд Петрушенко О.В., який пояснив, що не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності та підпису фінансово-господарських документів ТОВ Євро Азія Трейд ; відсутності у ТОВ Євро Азія Трейд необхідних ресурсів для виконання умов, передбачених у правочинах, укладених з позивачем; неналежності ТОВ Євро Азія Трейд до суб'єктів сфери матеріального виробництва (надання послуг) і економічної діяльності з виробництва відповідного товару (надання послуг, виконання робіт).

На підставі вищенаведеного Акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.10.2016: № 0005941402, яким у зв'язку з порушенням п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 116 130,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29 032,50 грн.; № 0005931402, яким у зв'язку з порушенням п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 104517,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52 258,50 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що по-перше, податкові накладні на загальну суму у розмірі 696780,00 грн. (в тому числі ПДВ 116130,00 грн.) фактично є недійсними, по-друге, ТОВ Євро Азія Трейд , податкові накладні якого стали підставою для формування ТОВ Грін-Трейд податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість, в тому числі від імені особи, яка заперечує свою участь у діяльності цього підприємства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а відтак суд прийшов до висновку, що віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Так судом встановлено, що між ТОВ Грін-Трейд та ТОВ Євро Азія Трейд укладено ряд договорів про надання послуг по просуванню товару від 29.09.2014 № 1213, від 30.09.2014 № 1215, від 30.10.2014 № 1221 та № 1222, від 25.11.2014 № 1227 та від 26.11.2014 № 1228 (далі - Договори), за умовами яких виконавець (ТОВ Євро Азія Трейд ) приймає на себе обов'язок самостійно або із залученням третіх осіб впродовж строку дії договору надати замовнику (ТОВ Грін-Трейд ) послуги по просуванню товару замовника (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах цього договору. До вказаних Договорів укладено також відповідні додатки, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ Євро Азія Трейд позивачем надано суду першої інстанції копії належним чином складених документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема, вищенаведених Договорів, актів надання послуг, податкових накладних на загальну суму у розмірі 696 780,00 грн. (в тому числі ПДВ 116 130,00 грн.), розрахункових (платіжних) документів за період, що перевірявся.

При цьому, оригінали наведених документів надавалися контролюючому органу під час перевірки, що останнім не заперечується.

Як зазначалося раніше, згідно з умовами Додатків до Договорів торгові точки відвідуються представниками виконавця (мерчендайзерами, промоутерами - консультантами) згідно з графіками відвідання місць реалізації товарів замовника, що вказані в цих Додатках до Договорів згідно з якими надавалися послуги.

Водночас, судова колегія звертає вважає за доцільне звернути увагу на те, що представники виконавця при відвіданні торгової точки заповнювали спеціальну форму (звіт), де вказується дата відвідування, назва магазину, адреса магазину тощо, яка після заповнення ранком наступного дня передавалась замовнику.

Послуги надавались на території торгових мереж переважно: Караван , Мегамаркет , Ашан , Нова Лінія , Епіцентр , Велика Кишеня , Сільпо , WATSONS , Billa , Арсен , Еко Маркет , Континент , Олді , Космо , Новус , Фокстрот в містах: м. Київ, м. Умань, м. Чернігів, м. Біла Церква, м. Кіровоград, м. Чернівці, м. Рівне, м. Івано- Франківськ, м. Черкаси, м. Миколаїв, м. Полтава, м. Краснодон, м. Харків, м. Вінниця, м. Запоріжжя, м. Луцьк, м. Мелітополь, м. Львів, м. Одеса, м. Славутич, м. Тернопіль, м. Стрий, м. Ужгород, м. Херсон, м. Хмельницький, м. Бердянськ, м. Бровари, м. Васильків, м. Кривий - Ріг, м. Луцьк та інші.

При цьому, на підтвердження виконання Договорів, представником позивача також надано копії звітів про роботу консультантів-промоутерів ТОВ Євро Азія Трейд , копії зведених звітів про відвідування мерчандайзерами ТОВ Євро Азія Трейд відповідних торгових точок, а також копії звітів про проведення вибіркового контролю роботи мерчандайзерів ТОВ Євро Азія Трейд .

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що характер спірних господарських операцій з ТОВ Євро Азія Трейд відповідає звичайній господарської діяльності ТОВ Грін-Трейд , оскільки отримані послуги по просуванню товарів шляхом мерчандайзингу, надавались в приміщеннях магазинів роздрібної торгівлі загальноукраїнських провідних торговельних мереж, до яких власне і поставлявся позивачем товар - фільтри для очищення води та змінні картриджі до них торгівельних марок Бар'єр (Російська Федерація), Наша вода (Україна) та DEWBERRY (Велика Британія), та були спрямовані на підвищення обізнаності і попиту на такі товари серед споживачів, тобто були спрямовані на досягнення мети господарської діяльності позивача - отримання прибутку від продажу товарів.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, 20.05.2015 старшим оперуповноваженим з ОВС ОУ ГУ ДФС у м. Києві у директора ТОВ Євро Азія Трейд Петрушенко О.В., відібрано пояснення, з яких вбачається про реєстрацію останнім вказаного товариства за невелику грошову винагороду у зв'язку з скрутним сімейним становищем, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності і він не здійснював фінансово-господарської діяльності від його імені.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, серед іншого, зазначив, що складені з ТОВ Євро Азія Трейд на підставі Договорів акти надання послуг та податкові накладні, які є доказами здійснення господарських операцій, підписані невідомими особами від імені директора ТОВ Євро Азія Трейд Петрушенко О.В., ата відповідно вказані первинні документи були оформлені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не можуть бути належними доказами реального виконання спірних господарських операцій.

Так, вважаючи доведеним факт, що Петрушенко О.В. не мав наміру здійснювати та не здійснював підприємницьку діяльність від імені ТОВ Євро Азія Трейд , суд першої інстанції дійшов висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення, спірних господарських операцій.

Однак, зазначені обставини самі по собі не є достатніми і необхідними, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, підтверджуючими фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ Євро Азія Трейд , як про це зазначив суд першої інстанції, та не виключають можливості здійснення вказаним товариством і, тим більше, позивачем реальних господарських операцій.

Більш того , судова колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сам факт порушення кримінальної справи та/або отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентом (аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанова від 27.03.2018 по справі №826/809/17). Тобто, для того, щоб, такі доводи контролюючого органу були прийняті судом, останній має довести, не просто факт наявності певного кримінального провадження, а те, що між платником податку та його контрагентом мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на безпідставне отримання податкових вигід, принаймні, що платник (позивач) взагалі був обізнаним з приводу дійсного стану правосуб'єктності свого контрагента. Наприклад, це може бути доведено рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання недійсним відповідного договору.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 по справі №814/3520/13-а.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт реального здійснення позивачем спірних операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також їх оформлення належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст, що є підставою для виникнення у платника права на податковий кредит.

При цьому податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями ст.73 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, обставини, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток за вказаними спірними господарськими операціями, а відповідно про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Трейд - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Грін - Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Азія Трейд про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12 жовтня 2016 року № 0005931402 та № 0005941402.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грін - Трейд (вул. Бережанська, 9, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ 37859610) сплачений судовий збір у розмірі 3 151,07 грн. (три тисячі сто п'ятдесят одна гривня 07 коп.) на підставі платіжного доручення від 15 листопада 2016 року №3252, 2 067,00 грн. (дві тисячі шістдесят сім гривень 00 коп.) на підставі платіжного доручення від 19 березня 2018 року №4288 та 4 726,61 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень 61 коп.) на підставі платіжного доручення від 27 квітня 2018 року №4361 з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 11.06.2018 року.