Рішення

від 13.06.2018 по справі 815/1460/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1460/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Станкова О.Ф.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (на підставі ордеру);

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2018 року №UA100110/2018/000015/2 та №UA100110/2018/000014/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2018 року №UA100110/2018/00078 та №UA100110/2018/00077, рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2018 року №UA100110/2018/000016/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.03.2018 року №UA100110/2018/00099, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2018 року №UA100110/2018/000015/2 та №UA100110/2018/000014/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2018 року №UA100110/2018/00078 та №UA100110/2018/00077.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 21.05.2018 року.

Також, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №815/1729/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2018 року №UA100110/2018/000016/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.03.2018 року №UA100110/2018/00099.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року у справі №815/1729/18 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 21.05.2018 року.

За заявою представника відповідача ухвалою суду від 21.05.2018 року о'єднано в одне провадження справу №815/1460/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2018 року №UA100110/2018/000015/2 та №UA100110/2018/000014/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2018 року №UA100110/2018/00078 та №UA100110/2018/00077 та справу №815/1729/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2018 року №UA100110/2018/000016/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.03.2018 року №UA100110/2018/00099, присвоївши єдиний номер справи №815/1460/18 (а.с.75-84, 212-220 т.1).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ зазначено, що 22.04.2017 р . між ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №HLF/ВВ - 220417, на підставі умов якого продавець продає, а покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами відвантаження, узгодженими та підписаними сторонами, на кожну поставку окремо і на умовах, зазначених у контракті та інвойсах і доповненнях до нього. 28.02.2018 року з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом до Київської міської митниці ДФС подано електронні митні декларації № UA100110/2018/305328, № UA100110/2018/305328, та 20.03.2018 року з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом до Київської міської митниці ДФС подано електронну митну декларацію № UA100110/2018/305328, в яких було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньо-економічного контракту купівлі-продажу №HLF/ВВ - 220417 від 22.04.2017 року. За результатами перевірки ЕМД № UA100110/2018/305328, № UA100110/2018/305328, № UA100110/2018/305328 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, митним органом відмовлено в митному оформленні товару та складено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2018/00078, №UA100110/2018/00077, №UA100110/2018/00099, а також прийнято рішення про коригування митної вартості від 28.02.2018 року №UA100110/2018/000015/2 та №UA100110/2018/000014/2, від 20.03.2018 року №UA100110/2018/000016/2, відповідно до яких митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом. Не погодившись з висновками відповідача про наявність розбіжностей в поданих позивачем для митного оформлення документах, вважаючи рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним та таким, що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративні позови (а.с.98-103), згідно якого Київська міська митниця ДФС вважає, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки під час здійснення Київською міською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митними деклараціями № UA100110/2018/305328, № UA100110/2018/305324, № UA100110/2018/307191 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У п.4.1 Контракту зазначено, що умови поставки товару визначаються окремо у кожному наступному інвойсі. В наданих інвойсах зазначені умови поставки товару - СРТ Київ. Разом із тим, в пакувальних листах від 09.01.2018 №НLF/ВВ - NT17Н367607, № НLF/ВВ -20180901 та від 02.02.2018 № НLF/ВВ - NT17Н367608 зазначені умови поставки СІF ОСОБА_3. Положеннями Правил Інкотермс-2010 визначено, що при застосуванні умов поставки СІF до обов'язків продавця належить здійснити страхування вантажу на користь покупця. Згідно з п.8 частини 2 статті 53 Кодексу, якщо здійснювалось страхування для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, до митного оформлення не подані страхові документи чи документи, що містять відомості про вартість страхування, або документальне підтвердження про відсутність страхування. Також, відповідач зазначає, що невідповідність умов поставки товарів СРТ - Київ фактично існуючим, підтверджується відомостями, що вказані у наданих коносаментах від 09.01.2018 року №МRFB 17122306. №SZНSЕ1801019 та від 02.02.2018 № 4359-0177-801.024. Відповідно до Конвенції ООН про договори повністю або частково морського міжнародного перевезення вантажів від 11.12.2008 року у коносаменті, що є договором комбінованого перевезення вантажу, зазначається місце доставки та місце розвантаження товару, разом з тим, у наданих коносаментах і місцем доставки і портом розвантаження товарів вказано ОСОБА_3, що суперечить визначеним умовам постачання товарів СРТ - Київ, зазначеним у митних деклараціях від 28.02.2018 року № UA100110/2018/305328, № UA100110/2018/305324 та № UA100110/2018/307191 від 20.03.2018 року. Враховуючи вищезазначене, відповідач зазначає, що виникає питання включення щодо задекларованих складових митної вартості, а саме щодо включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари витрат на страхування. Документ, наданий в якості прайс-листа, отриманий від продавця, а не від виробника товару, як передбачено частиною 3 статті 53 Кодексу. В наданих прайс-листах відсутні умови поставки товару, що також унеможливлює здійснити перевірку складових митної вартості відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу. Також, надані прайс-листи продавця (Китай) містять обмежені переліки товарів, отже можуть розглядатись тільки в якості комерційної пропозиції певному клієнту. Разом із тим, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. При цьому, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Таким чином, надана комерційна пропозиція продавця врахована під час контролю митної вартості, але не являється документом, який підтверджує заявлену декларантом митну вартість відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу. Також в п.п.6.3 Контракту зазначено, що вартість палет, тари та упаковки включено у вартість товару . Згідно п.10 ст.58 МКУ вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням це складові митної вартості. Але, разом з тим, відомості щодо числових значень таких складових не підтверджено документально, тобто, на думку відповідача, немає можливості відокремити числові значення вартості самого товару. Враховуючи вищевикладене відповідачем встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості товарів відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу, орган доходів і зборів відмовив у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Також Київською міською митницею ДФС опрацьовані документи, що були надіслані ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ разом із заявою від 02.03.2018 № б/н у порядку визначеному частиною 8 статті 55 Кодексу, а саме: копії пакувальних листів від 09.01.2018 №НLF/BB - NТ17Н36707, № НLР/ВВ - 20180901 та лист продавця HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) б/н від 02.03.2018 року, листом продавця товарів № б/н від 02.03.2018 митницю проінформовано про вірність умов постачання товарів СРТ - Київ. Також, Київською міською митницею ДФС опрацьовані документи, що надіслані ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ разом із заявою від 23.03.2018 № б/н у порядку, визначеному частиною 8 статті 55 Кодексу, а саме: копія пакувального листа від 02.02.2018 № НLF/BB - NТ17Н367708 та лист продавця HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) №б/н від 22.03.2018 року, яким митницю проінформовано про вірність умов постачання товарів СРТ - Київ. Разом з тим, ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ не надано відомостей щодо підтвердження місця поставки товарів враховуючи інформацію, яка міститься у відповідних графах коносаментів від 09.01.2018 року та від 02.02.2018 року, проте, наявні при здійсненні митного контролю у митних деклараціях розбіжності не спростовано. Також, декларантом не надані витребувані митницею при прийняті оскаржуваних рішень додаткові документи згідно із частиною 3 статті 53 Кодексу, у зв'язку з чим декларантом не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості. Таким чином, до митного оформлення не подані всі необхідні документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларантом не виконано обов'язки обумовлені п.2 ч.2 ст.52 МКУ, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчислення. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ та визначена митна вартість товару грунтується на митній вартості товарів, подібних за якісними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснене за МД від 17.01.2018 №UA50030/2018/ІІА50030/2018/725 та МД від 26.12.2017 року № UA100030/2017/318445. Всі вищенаведені розбіжності, на думку відповідача, виключають можливість перевірки органом доходів та зборів числового значення заявленої митної вартості відповідно до умов ч. 1 ст. 54 МК України. З огляду на наведене, Київська міська митниця ДФС вважає, що митний орган діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно - правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ відсутні.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 22.04.2017 р. між TOB БУДТРЕСТ-ВВ (покупець за контрактом) та Фірмою HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) (продавець за контрактом) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №НLF/BB - 220417 (а.с. 85-89 т.1), відповідно до умов п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити Товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами на кожну поставку окремо і на умовах, зазначених у контракті та інвойсах і доповненнях до нього.

Відповідно до п.п. 2.1-2.2 контракту, сума його складає 1000000 доларів США, терміном дії протягом одного року з моменту підписання до 22.0.2018 року.

Згідно з п.3.1 контракту, ціни є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами і вказуються в інвойсах.

Судом встановлено, що за умовами контракту фірма HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) поставила ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ товар, а саме: інструменти ручні, з вбудованим бензиновим двигуном, нові, призначені для використання в побуті: Мотокоса модель FORTE БМК-1943, з бензиновим двухтактовим одноциліндровим двигуном, потужність 1,9 кВт - 2,5 к.с., макс. обертовий момент 2,2 н.м. об'єм двигуна 42,7 см3, торгівельна марка та виробник - FORTE.

Поряд з цим, судом встановлено, що 20.05.2017 р. між позивачем та ТОВ «ІНВЕКТА ТРЕЙД» укладено договір про надання послуг митного брокера №052001.

На виконання умов зазначеного Договору декларантом, з метою митного оформлення товару до Київсьої міської митниці ДФС 28.02.2018 року були подані электронні митні декларації № UA100110/2018/305328 на загальну суму 23878,40 дол. США по кількості товару 2624 шт. і № UA100110/2018/305324 на загальну суму 62842,20 дол. США по кількості товару 3060 шт., 20.03.2018 року ЕМД № UA100110/2018/307191 по кількості товару 3000 шт. на загальну суму 33330 дол. США (а.с. 51, 72, 13 т.2), в яких було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо-економічного контракту купівлі-продажу №НLF/BB - 220417 року від 22.04.2018 року, на підтвердження чого позивачем надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №НLF/BB - 220417 року від 22.04.2018 року; специфікацію № 36 від 27.06.2017р.; рахунки-фактури (інвойси) № №НLF/BB-20180901 від 09.01.2018 року, № НLF/BB-NT17Н367607 від 09.01.2018 року, № НLF/BB-NT17Н367608 від 02.02.2018 року; пакувальні листи від 09.01.2018 №НLF/ВВ - NT17Н367607, № НLF/ВВ -20180901 та від 02.02.2018 № НLF/ВВ - NT17Н367608 ; прейскуранти (прайс-листи) від 26.12.2017 року №б/н та від 19.01.2018 року №б/н; декларації походження товару № НLF/BB-NT17Н367607 від 09.01.2018 року, №НLF/BB-NT17Н367608 від 02.02.2018 року; коносаменти від 09.01.2018 року №МRFB 17122306. №SZНSЕ1801019 та від 02.02.2018 № 4359-0177-801.024 та ін.

Під час здійснення Київської міською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, митним органом встановлено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме зазначено наступні розбіжності:

у п.4.1 Контракту зазначено, що умови поставки товару визначаються окремо у кожному наступному інвойсі. В наданих інвойсах зазначені умови поставки товару - СРТ Київ. Разом із тим, в пакувальних листах від 09.01.2018 №НLF/ВВ - NT17Н367607, № НLF/ВВ -20180901 та від 02.02.2018 № НLF/ВВ - NT17Н367608 зазначені умови поставки СІF ОСОБА_3. Відповідно до Міжнародних правил, що при застосуванні умов поставки СІF до обов'язків продавця належить здійснити страхування вантажу на користь покупця. Згідно з п.8 частини 2 статті 53 Кодексу, якщо здійснювалось страхування для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, до митного оформлення не подані страхові документи чи документи, що містять відомості про вартість страхування, або документальне підтвердження про відсутність страхування; в п.п.6.3 Контракту зазначено, що вартість палет, тари та упаковки включено у вартість товару . Згідно п.10 ст.58 МКУ вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням це складові митної вартості. Але, разом з тим, відомості щодо числових значень таких складових не підтверджено документально, тобто, немає можливості відокремити числові значення вартості самого товару. Документ, поданий в якості прайс-листа, отриманий від продавця, а не від виробника товару, в ньому відсутні умови поставки товару.

Таким чином, на думку відповідача, документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості товарів відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу, Київською міською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю і складено відповідні картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2018/00078, №UA100110/2018/00077, №UA100110/2018/00099, та прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 28.02.2018 року №UA100110/2018/000015/2 та №UA100110/2018/000014/2, від 20.03.2018 року №UA100110/2018/000016/2, відповідно до яких митну вартість товарів скориговано та самостійно визначено за резервним методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивача було зобов'язано протягом 10 календарних днів, у відповідності до п. 3 ст. 53 МК України надати (за наявності) додаткові документи,

Позивачем до митного органу направлено повідомлення №№1,2 від 28.02.2018 року та №1 від 20.03.2018 року, згідно якого позивачем зазначено, що усі документи було надано та додаткових документів надавати немає можливості.

Також, Київською міською митницею ДФС опрацьовані документи, що були надіслані ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ разом із заявою від 02.03.2018 № б/н у порядку визначеному частиною 8 статті 55 Кодексу, а саме: копії пакувальних листів від 09.01.2018 №НLF/BB - NТ17Н36707, № НLР/ВВ - 20180901 та лист продавця HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) б/н від 02.03.2018 року, листом продавця товарів № б/н від 02.03.2018 митницю проінформовано про вірність умов постачання товарів СРТ - Київ та опрацьовані документи, що надіслані ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ разом із заявою від 23.03.2018 № б/н у порядку, визначеному частиною 8 статті 55 Кодексу, а саме: копія пакувального листа від 02.02.2018 № НLF/BB - NТ17Н367708 та лист продавця HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) №б/н від 22.03.2018 року, яким митницю проінформовано про вірність умов постачання товарів СРТ - Київ.

Разом з тим, відповідач дійшов висновку, що ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ не надано відомостей щодо підтвердження місця поставки товарів враховуючи інформацію, яка міститься у відповідних графах коносаментів від 09.01.2018 року та від 02.02.2018 року, проте, наявні при здійсненні митного контролю у митних деклараціях розбіжності не спростовано.

З огляду на неподання позивачем додаткових документів, витребуваних відповідачем, та не надання, як вважає відповідач, вагомих роз'яснень встановленим розбіжностям, на підставі ч.1 ст.55 МК України, останнім було здійснено коригування митної вартості заявленого позивачем товару та визначено її за резервним методом.

Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ та визначена митна вартість товару грунтується на митній вартості товарів, подібних за якісними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснене за МД від 17.01.2018 №UA50030/2018/ІІА50030/2018/725 та МД від 26.12.2017 року № UA100030/2017/318445. Всі вищенаведені розбіжності, на думку відповідача, виключають можливість перевірки органом доходів та зборів числового значення заявленої митної вартості відповідно до умов ч. 1 ст. 54 МК України.

З урахуванням викладеного, при розмитненні імпортованого товару, митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Митний Кодекс України (далі - Кодекс) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до статті 49 Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 2 статті 51 Кодексу митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17, яким колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Товариство надало усі, передбачені Митним кодексом України, документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу, а саме -- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Також відповідач дійшов висновку, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих документів позивачем.

Посилання відповідача, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості декларуємого товару на те, що в наданих інвойсах зазначені умови поставки товару - СРТ Київ, а в пакувальних листах від 09.01.2018 №НLF/ВВ - NT17Н367607, № НLF/ВВ -20180901 та від 02.02.2018 № НLF/ВВ - NT17Н367608 зазначені умови поставки СІF ОСОБА_3, спростовується наданими позивачем документами, що були надіслані ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ разом із заявою від 02.03.2018 № б/н у порядку визначеному частиною 8 статті 55 Кодексу, а саме: копіями пакувальних листів від 09.01.2018 №НLF/BB - NТ17Н36707, № НLР/ВВ - 20180901 та листа продавця HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) б/н від 02.03.2018 року, яким митницю проінформовано про вірність умов постачання товарів СРТ - Київ, копією пакувального листа від 02.02.2018 № НLF/BB - NТ17Н367708 та листа продавця HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) №б/н від 22.03.2018 року, яким митницю проінформовано про вірність умов постачання товарів СРТ - Київ.

При цьому, яким чином вказана технічна помилка дає обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості, відповідачем не вказано так як і не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими внаслідок такої помилки.

З огляду на вищенаведене, питання, яке ставиться митницею та наводиться у рішеннях щодо включення до задекларованих складових митної вартості, зокрема, до ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за товари витрат на страхування є безпідставним.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

При цьому вказані недоліки також жодним чином не впливають на визначення митної вартості імпортованого товару, за наявності належним чином оформлених документів, надання яких передбачено Митним кодексом України .

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Звежинський проти Польщі", заява N 34049/96 відповідно до п. 71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії" від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України , заява № 23620/05, відповідно до п. 17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2018 року №UA100110/2018/000015/2 та №UA100110/2018/000014/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2018 року №UA100110/2018/00078 та №UA100110/2018/00077, рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2018 року №UA100110/2018/000016/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.03.2018 року №UA100110/2018/00099 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2018 року №UA100110/2018/000015/2 та №UA100110/2018/000014/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.02.2018 року №UA100110/2018/00078 та №UA100110/2018/00077, рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2018 року №UA100110/2018/000016/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.03.2018 року №UA100110/2018/00099, прийняті Київською міською митницею ДФС.

Стягнути з Київської міської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрест-ВВ сплачений судовий збір у розмірі 16587 /шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.06.2018 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ , код ЄДРПОУ 39427729, 65045, АДРЕСА_1

Відповідач: Київська міська митниця ДФС, код ЄДРПОУ 39422888, 03124, м. Київ, бульвар В. Гавела, 8-а

Суддя П.П.Марин

.