Постанова

від 02.08.2018 по справі 815/1460/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1460/18

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ (далі - ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ ) звернулось до суду першої інстанції з позовами до Київської міської митниці ДФС та, з урахуванням об'єднаного судом першої інстанції провадження і уточнених позовних вимог (т.1 а.с.212-220), просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів:

- за №№ UA100110/2018/000015/2, UA100110/2018/000014/2 від 28.02.2018 року та № UA100110/2018/000016/2 від 20.03.2018 року.

Також позивач просив визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

- за №№ UA100110/2018/00078, UA100110/2018/00077 від 28.02.2018 року та №UA100110/2018/00099 від 20.03.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у суб'єкта владних повноважень законодавчо визначених підстав для застосування, при розмитненні товару, резервного методу, оскільки обставини, що містяться у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, не впливають на ціноутворення та не спростовують реальну вартість товару. На думку позивача, подані ним документи для митного оформлення надавали змогу суб'єкту владних повноважень визначити митну вартість товару за ціною контракту.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зробивши аналіз законодавчої бази та фактичних обставин справи, дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи, надавали можливість визначити митну вартість товару за ціною контракту.

На думку суду першої інстанції, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як ним не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

В апеляційній скарзі Київська міська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та про прийняття нового - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що в документах, які подані до митного органу, наявні суттєві розбіжності, що не дають змогу визначити митну вартість товару за першим методом (за ціною контракту).

Такими суттєвими розбіжностями, на думку апелянта, є невідповідність інформації, зазначеної в інвойсі - пакувальним листам. Так, в інвойсі зазначені умови поставки товару - СРТ Київ, а в пакувальних листах - CIF Одеса.

Крім того, апелянт зазначає, що в наданих прайс-листах відсутні умови поставки товару, що також унеможливлює здійснити перевірку складових митної вартості товару.

Також, на думку апелянта, з наданих документів неможливо встановити понесені витрати на страхування та пакування поставленого товару.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, на наступних підставах.

Так, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.04.2017 року між TOB БУДТРЕСТ-ВВ (покупець за контрактом) та Фірмою HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) (продавець за контрактом) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №НLF/BB - 220417 (т.1 а.с.85-89).

Відповідно до п.3.1 цього контракту, ціни є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами і вказуються в інвойсах.

Згідно умов даного контракту фірма HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) у лютому 2018 року поставила ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ товар, а саме: інструменти ручні, з вбудованим бензиновим двигуном, нові, призначені для використання в побуті: Мотокоса модель FORTE БМК-1943 з бензиновим двухтактовим одноциліндровим двигуном, потужність 1,9 кВт - 2,5 к.с., макс. обертовий момент 2,2 н.м., об'єм двигуна 42,7 см3, торгівельна марка та виробник - FORTE.

Декларант - ТОВ ІНВЕКТА ТРЕЙД , з метою проведення митного оформлення наведеного вище товару, 28.02.2018 року подав до Київської міської митниці ДФС електронні митні декларації № UA100110/2018/305328 на загальну суму 23 878,40 дол. США по кількості товару 2624 шт. і № UA100110/2018/305324 на загальну суму 62 842,20 дол. США по кількості товару 3060 шт., де визначив митну вартість за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.

20.03.2018 року декларантом подано електронну митну декларацію № UA100110/2018/307191 по кількості товару 3000 шт. на загальну суму 33330 дол. США, в яких було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав: зовнішньоекономічний контракт №НLF/BB - 220417 року від 22.04.2018 року; специфікацію № 36 від 27.06.2017р.; рахунки-фактури (інвойси) № №НLF/BB-20180901 від 09.01.2018 року, № НLF/BB-NT17Н367607 від 09.01.2018 року, № НLF/BB-NT17Н367608 від 02.02.2018 року; пакувальні листи від 09.01.2018 №НLF/ВВ - NT17Н367607, № НLF/ВВ -20180901 та від 02.02.2018 № НLF/ВВ - NT17Н367608; прейскуранти (прайс-листи) від 26.12.2017 року №б/н та від 19.01.2018 року №б/н; декларації походження товару № НLF/BB-NT17Н367607 від 09.01.2018 року, №НLF/BB-NT17Н367608 від 02.02.2018 року; коносаменти від 09.01.2018 року №МRFB 17122306. №SZНSЕ1801019 та від 02.02.2018 № 4359-0177-801.024 та ін.

Під час здійснення Київської міською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих позивачем до митниці для підтвердження митної вартості товарів, митним органом було встановлено, що документи містять наступні розбіжності:

- у п.4.1 вказаного вище Контракту зазначено, що умови поставки товару визначаються окремо у кожному наступному інвойсі. В наданих інвойсах зазначені умови поставки товару - СРТ Київ. Разом із тим, в пакувальних листах від 09.01.2018 року №НLF/ВВ - NT17Н367607, № НLF/ВВ -20180901 та від 02.02.2018 № НLF/ВВ - NT17Н367608 зазначені умови поставки СІF Одеса. Відповідно до Міжнародних правил, що при застосуванні умов поставки СІF до обов'язків продавця належить здійснити страхування вантажу на користь покупця. Згідно з п.8 частини 2 статті 53 Кодексу, якщо здійснювалось страхування для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Проте, до митного оформлення не подані страхові документи чи документи, що містять відомості про вартість страхування, або документальне підтвердження про відсутність страхування;

- в п.п.6.3 Контракту зазначено, що вартість палет, тари та упаковки включено у вартість товару . Згідно п.10 ст.58 Митного кодексу України вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням це складові митної вартості. Але, разом з тим, відомості щодо числових значень таких складових не підтверджено документально, тобто, немає можливості відокремити числові значення вартості самого товару;

- документ, поданий в якості прайс-листа, отриманий від продавця, а не від виробника товару, в ньому відсутні умови поставки товару.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачу було запропоновано протягом 10 календарних днів, у відповідності до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, надати (за наявності) додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- документи, що підтверджують вартість страхування, у разі його здійснення.

Позивачем до митного органу направлено повідомлення №№ 1, 2 від 28.02.2018 року та №1 від 20.03.2018 року, згідно якого позивачем зазначено, що усі документи було надано та додаткових документів надавати можливості немає.

Київською міською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю і складено відповідні картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

- за №№ UA100110/2018/00078, UA100110/2018/00077, UA100110/2018/00099 від 28.02.2018 року.

Також прийняті рішення про коригування митної вартості від 28.02.2018 року за №№ UA100110/2018/000015/2, UA100110/2018/000014/2 та від 20.03.2018 року №UA100110/2018/000016/2, відповідно до яких митну вартість товарів скориговано та самостійно визначено за резервним методом.

Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу, відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, та визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товарів, подібних за якісними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснене за МД від 17.01.2018 року №UA50030/2018/ІІА50030/2018/725 та МД від 26.12.2017 року № UA100030/2017/318445. Всі вищенаведені розбіжності, на думку відповідача, виключають можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості, відповідно до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості, прийнятими митницею 28 лютого 2018 року, відповідно до положень глави IV Митного кодексу України, оскаржив їх. В якості додатку до даної скарги позивач надав лист продавця товару HENGSHUI LINHAY FIBERGLASS CO LTD (Китай) від 02.03.2018 року, в якому останній пояснив, що мала місце технічна помилка та вірним слід вважати умови поставки СРТ Київ, що відповідає даним, зазначених в інвойсах.

Однак, митний орган листом від 06.03.2018 року за №1869/10/26-70-19-01 відмовив у скасуванні рішень про коригування митної вартості товарів.

Суд першої інстанції, проаналізувавши фактичні обставини справи та вірно визначивши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Про законність та обґрунтованість судового рішення, свідчать наступні норми права.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 цього Кодексу, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 цього Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Частини 5, 6 даної статті 53 забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналізуючи дані приписи митного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що у митного органу не було підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю з огляду на наступне.

Як вбачається з доказів, що містяться в матеріалах справи, позивачем надано достатню кількість документації для застосування першого методу обчислення митної вартості товару.

У свою чергу, посилання апелянта щодо встановленої ним невідповідності умов поставки у наданих позивачем документах, не приймаються колегією суддів, з огляду на таке.

Основним джерелом інформації про товар при здійсненні митного оформлення є комерційний інвойс.

У копіях інвойсів наданих до митного оформлення товарів зазначено умови поставки СРТ Київ на підставі яких і вираховувалась митна вартість товарів.

При цьому, про помилково зазначені в пакувальних листах умови поставки СІF Одеса ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ повідомлено митний орган відповідним листом постачальника HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO., LTD (Китай) від 02.03.2018 року.

Між тим, варто відзначити, що наявність будь-яких технічних помилок в наданих ТОВ БУДТРЕСТ-ВВ документах, при їхній наявності та в сукупності з іншими документами, які підтверджують митну вартість отриманого товару, не є безумовною підставою для застосування резервного методу митного оформлення.

Щодо посилання апелянта, що в наданих прайс-листах відсутні умови поставки товару слід зазначити, що внесення такої інформації у цей документ законодавством не передбачено.

Згідно визначення, прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.

У свою чергу, умови поставки зазначаються в інвойсах та пакувальних листах.

В частині висновків апелянта щодо неможливості встановлення понесених витрат на страхування та пакування поставленого товару, колегія суддів виходить з такого.

Так, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються у випадку, якщо здійснювалося страхування.

В даному випадку, страхування вантажу не є обов'язковим при поставці товару на умовах CPT (Інкотермс 2010).

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару.

Згідно з пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

В даному випадку, згідно п. 6.3 укладеного Контракту, вартість палет, тари та упаковки включено у вартість товару, а тому колегія суддів вважає достатніми надані позивачем документи у цій частині.

Є також обґрунтованим посилання суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини, а саме: на рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України , заява № 23620/05, відповідно до п. 17 якого суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.

Таким чином, мотиви, викладені вище, свідчать про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому є всі підстави, відповідно до ст. 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю БУДТРЕСТ-ВВ до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський

Повне судове рішення складено 02.08.2018 року.