Рішення

від 12.06.2018 по справі 826/14370/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/24 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 червня 2018 року                      № 826/14370/17 За позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТТРЕЙД" До                        Головного управління ДФС у м. Києві Про                  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.17 р. Суддя О.В.Головань Обставини справи: Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 19.10.17 р. форми "Р" за №00007511402, форми "Р" за № 00007521402, форми "В4" за № 00007531402. 22.03.18 р. на підставі заяв представників позивача та відповідача суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно п. 9 ст. 205 КАС України. Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕТТРЕЙД" (код 37771001), місцезнаходження: 03150, м. Київ, Печерський узвіз, 5, оф. 7, зареєстроване в якості юридичної особи 12.07.11 р., перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. На підставі наказу від 04.08.17 р. №7446, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року, ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТТРЕЙД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.14 р. по 31.12.16 р., валютного – за період з 01.01.14 р. по 31.12.16 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.14 р. по 31.12.16 р., про що складено акт перевірки від 25.09.17 р. №386/26-15-14-02-01-14/37771001. Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕТТРЕЙД" : - п. 44.1 ст. 44,  пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99р. №290, ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, наслідком чого є заниження податку на прибуток на суму 654 592,00 грн., в тому числі, по періодам: за 2014 р. – 236709,00 грн., за 2015 р. – 417 883,00 грн.; - п. 44.1, п. 44.6 ст.44, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України,  в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 259 658,00 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2014 р. – 52 925 грн., за травень 2014р. – 35 028 грн., за червень 2014 р. – 51 638 грн., за вересень 2014 р. – 23 530 грн., за січень 2015 р. -18 366грн., за лютий 2015р.-38 835 грн., за червень 2015р. -18 541 грн., за жовтень 2015р.-20 795 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 177 818 грн., в тому числі по періодам: за січень 2015 р.- 42688 грн., за грудень 2016р. – 135130 грн. Під час перевірки встановлено, що товариство мало фінансово – господарські взаємовідносини з: -          ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС" (код 38517030, стара назва ТОВ "Компанія "ЛАКШЕРІ КПІТАЛ"), з яким укладено договір від 27.09.13 р. №27/09/11, згідно якого товариство замовило послуги з розміщення рекламних кампаній (відео роликів); вартість послуг 1 197    457,92 грн., а також ПДВ 199 576,32 грн. про що свідчать оформлені акти здачі-прийняття робіт (послуг). Надання вказаних послуг документально оформлено актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 30.04.14 р. по 30.12.14 р. на загальну суму 1 197 457, 92 грн., в т.ч. ПДВ 199 576, 32 грн.; розрахунки проведено на суму 1 319 524 грн. згідно наданих платіжних доручень та даних бухгалтерського обліку. На підставі вказаного договору ТОВ "ВЕРЕС – ПЛЮС" на адресу ТОВ "ФЕТТРЕЙД"  було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 199 576,32, а саме: №101 від 31.05.14р. на загальну суму 96243,84 грн. (в т.ч. ПДВ 16 040,64 грн.), № 102 від 31.05.14 р. на загальну суму 113 921,28 (в т.ч. ПДВ 18986,88 грн.), №197 від 30.09.14 р. на загальну суму 61 689,6 грн., (в т. ч. ПДВ 10281,6грн.), №198 від 30.09.14 р. на загальну суму 79 488 (в т.ч. ПДВ 13 248 грн.), № 284 від 31.12.14 р. на загальну суму 218 736 (в т.ч. ПДВ 36 456 грн.), № 56 від 30.04.14 р. на загальну суму 165 484,80 грн. (в т.ч. ПДВ 27580,80 грн.), № 57 від 30.04.14 р. на загальну суму 152064 грн. (в т.ч. ПДВ 25344,00 грн.), № 84 від 30.06.14 р. на загальну суму 93 139,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15 523,20 грн.), № 85 від 30.06.14 р. на загальну суму 216 691,20 грн. (в т. ч. ПДВ 36 115,20 грн.). Перевіркою встановлено, що надана копія договору від 27.09.13 р., скріплена печаткою юридичної особи, що не є стороною договору; не надано документів, що свідчать про передачу рекламних матеріалів від замовника до виконавця; не надано рекламних матеріалів та інших нематеріальних активів, зокрема, за даними бухгалтерського обліку відсутній рахунок 12 "Нематеріальні активи", що свідчить про відсутність відеоролика. В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС" згідно ІС "Податковий блок", зокрема - відсутність у ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС" власних основних фондів необхідних для надання послуг рекламного характеру, відсутність об'єктів оподаткування у власності або оренді за місцезнаходженням такого платника податків, кількість працюючих 5 осіб, з червня 2015 року не звітує, свідоцтво платника ПДВ анульовано з 23.06.2016 р., відсутня інформація про залучення виконавцем третіх осіб для надання вказаних рекламних послуг, аналізом фінансово-господарської діяльності не встановлено отримання послуг із номенклатурою, вказаною у податкових накладних виписаних на користь ТОВ "ФЕТТРЕЙД" та наявність кримінального провадження № 42015060000000009, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.15 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364, ч. 2 ст.366, ч. 3 ст. 212 КК України. Враховуючи вищенаведене, ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС" не могло надавати рекламні послуги на користь ТОВ "ФЕТТРЕЙД" у зв'язку з відсутністю (володіння, право користування): необхідних трудових ресурсів, необоротних активів для їх виробництва та відсутністю реального джерела походження таких послуг. -          ТОВ "СТАККАТО-ПЛЮС" (код 36858290, стара назва ТОВ "СТИЛЬ МЕДІА"), з яким укладено договір від 28.02.13 р. №28/02/01, згідно якого товариство замовило послуги з розміщення рекламних кампаній (відео роликів); вартість послуг 380 600,64 грн., а також ПДВ 63 433,44 грн., про що свідчать оформлені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Надання вказаних послуг документально оформлено актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.12.14 р. на загальну суму 380 600, 64 грн., в т.ч. ПДВ 63 433, 44 грн.; згідно даних бухгалтерського обліку розрахунок за договором не проведено. На підставі вказаного договору ТОВ “СТАККАТО-ПЛЮС” на адресу ТОВ "ФЕТТРЕЙД" було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 63 433,44 грн., а саме: № 338 від 31.12.14 р. на загальну суму 380 600,64 грн. (в т. ч ПДВ 63 433,44 грн.). Перевіркою встановлено ненадання документів, що свідчать про передачу рекламних матеріалів від замовника до виконавця; ненадання рекламних матеріалів та інших нематеріальних активів, зокрема, за даними бухгалтерського обліку відсутній рахунок 12 "Нематеріальні активи", що свідчить про відсутність відеоролика. В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "СТАККАТО-ПЛЮС" згідно ІС "Податковий блок", зокрема – відсутність у ТОВ "СТАККАТО-ПЛЮС" власних основних фондів необхідних для надання послуг рекламного характеру, відсутність об'єктів оподаткування у власності або оренді за місцезнаходженням такого платника податків, кількість працюючих 7 осіб, з вересня 2015 року не звітує, свідоцтво платника ПДВ анульовано з 28.11.16 р. у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року, відсутня інформація про залучення виконавцем третіх осіб для надання вказаних рекламних послуг, аналізом фінансово-господарської діяльності не встановлено отримання послуг із номенклатурою, вказаною у податкових накладних виписаних на користь ТОВ "ФЕТТРЕЙД" та наявність кримінального провадження № 42015060000000009, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.15 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364, ч. 2 ст.366, ч. 3 ст. 212 КК України. Враховуючи вищенаведене, ТОВ "СТАККАТО-ПЛЮС" не могло надавати рекламні послуги на користь ТОВ "ФЕТТРЕЙД" у зв'язку з відсутністю (володіння, право користування): необхідних трудових ресурсів, необоротних активів для їх виробництва та відсутністю реального джерела походження таких послуг. - ТОВ "ФЕТ-С" (код 39604930), з яким укладено договір від 06.04.15 р. №03/04/2015, згідно якого товариство придбаває товар (жир яловичий топлений вищого ґатунку); вартість товару 1 046 813 грн., а також ПДВ 174 468,83 грн., про що свідчать оформлені видаткові накладні та товарно-транспортні накладні про здійснення транспортування товарів. На підставі вказаного договору ТОВ "ФЕТ-С" на адресу ТОВ "ФЕТТРЕЙД" було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 174 466,16 грн., а саме: №1 від  01.10.15 р. на загальну суму 115 260,00 грн. (в т. ч ПДВ 19 210,00 грн.), №14 від 29.10.15 р. на загальну суму 207 060,00 грн. (в т.ч. ПДВ 34510,00 грн.), №3 від 08.10.15 р. на загальну суму 170 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 28 333,33 грн.), №4 від 07.05.15 р. на загальну суму 82 848,00 грн. (в т. ч. ПДВ 13 808,00 грн.), №5 від 10.11.15 р. на загальну суму 222 075,00 грн. (в т.ч. ПДВ 37 012,50 грн.), №7 від 07.04.15 р. на загальну суму 28 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4 733,33 грн.), № 7 від 15.10.15 р. на загальну суму 187 170,00 грн. (в т.ч. ПДВ 31195,00 грн.). На перевірку не було надано документів, що підтверджують якість та відповідність товару (ветеринарні свідоцтва, посвідчення якості), документів, що підтверджують перехід права власності на товар, зокрема акти приймання-передачі товару, довіреності або журналу реєстрації виданих довіреностей, та товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування товарів згідно видаткових накладних. В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "ФЕТ-С" згідно ІС "Податковий блок", зокрема – відсутність власних основних фондів, необхідних для виробництва та зберігання товару реалізованого на адресу товариства, відсутність об'єктів оподаткування у власності або оренді за місцезнаходженням такого платника податків, кількість працюючих 1 особа, з березня 2017 року не звітує, свідоцтво платника ПДВ анульовано з 07.03.17 р. у зв'язку з ненаданням декларацій та відсутністю поставок,  єдиний постачальник товариства — ТОВ "НАРИС" – кількість працюючих 1 особа, фінансова звітність якого протягом 2015 року не подавалась, за даними фінансової звітності за 2016 рік вартість основних засобів на початок та кінець звітного періоду становить 0 грн., свідоцтво платника ПДВ  анульовано 31.07.15 р. у зв'язку із тим, що обсяги поставок менші, ніж визначені в Податковому кодексу України, аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ "НАРИС" не встановлено придбання послуг із номенклатурою, вказаною у податкових накладних, виписаних на користь ТОВ "ФЕТ-С". Враховуючи вищенаведене, ТОВ "ФЕТ-С" не могло реалізувати товари на користь ТОВ "ФЕТТРЕЙД" у зв'язку з відсутністю (володіння, право користування): необхідних трудових ресурсів, необоротних активів для їх виробництва та відсутністю реального джерела походження таких товарів. При цьому, товариство здійснило бухгалтерську оцінку отриманих товарів та послуг, відобразило їх у бухгалтерських записах та відобразило отримання активу. Оскільки перевіркою не встановлено факту постачання товару ТОВ "ФЕТ-С" на адресу товариства, перераховані грошові кошти в розмірі 1 046 813 грн. підпадають під визначення безповоротної фінансової допомоги. Подані товариством 04.10.17 р. заперечення до акту перевірки не враховано згідно листа контролюючого органу від 13.10.17 р. №32393/10/26-15-14-02-01. За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві винесено податкові повідомлення-рішення: від 19.10.17р. №00007511402, яким позивачу визначено податкове зобов'язання  з податку на додану вартість у сумі 150 083,73 грн., у тому числі: 120 067,00 грн. - основний платіж, 30016,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 19.10.17р. №00007521402, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 713 769,00 грн., у тому числі: 654 592,00 грн. - основний платіж, 59 177,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 19.10.17р. №00007531402, яким застосовано суму штрафних (фінансових)  санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість у сумі 177 818,00 грн. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕТТРЕЙД" — вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав. Позивач вважає, що висновок акту перевірки від 25.09.17р. №386/26-15-14-02-01-14/37771001 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки: всі господарські операції між позивачем та ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС", ТОВ "СТАККАТО-ПЛЮС", ТОВ "ФЕТ-С", здійснені в той час, коли контрагенти мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність, тобто були зареєстровані в якості юридичних осіб, перебували на податковому обліку та жодного з контрагентів не було визнано в судовому порядку банкрутом, контрагенти мали всі дозволи на здійснення господарської діяльності; укладені правочини з контрагентами відповідають вимогам чинного законодавства, направлені на настання реальних наслідків, у акті перевірки відсутні належні докази, передбачені законодавством про їх недійсність або "нереальність"; господарські операції з контрагентами відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції, бухгалтерські первинні документи мають всі необхідні реквізити, не визнані недійсними в судовому порядку, тому правомірно використані підприємством для оподаткування господарської операції; факт надання первинних документів по всіх контрагентах, взаємовідносини з якими перевірялись та наявності даних документів у позивача, свідчить про реальні господарські операції та виключає факт їх нереальності, оскільки вони оформлені відповідно правил бухгалтерського та податкового обліку; щодо інформації, отриманої з ЄДРСР по кримінальних справах, вона не може бути використана перевіряючими як доведений факт неправомірності дій платника податків, оскільки встановлено лише факт вилучення під час обшуку печатки та установчих документів, бухгалтерську та податкову звітність. Зазначені ухвали про надання права обшуку винесені на строк – один місяць. Кримінальне правопорушення за вказаними статтями та під вказаними номером кримінального провадження, з тексту акту перевірки, не містить інформації щодо порушення вказаного кримінального провадження саме відносно уповноважених осіб ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС" та ТОВ "СТАКАТТО-ПЛЮС" та, відповідно, відсутні судові рішення (вироки суду)  відносно уповноважених осіб та визнання фіктивною господарської діяльності, тому така інформація за законом не може мати доказової сили; порушення юридичною особою – контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності правочинів, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові видаткові накладні, акти виконаних робі, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідач – Головне управління ДФС у м. Києві – проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки. Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав. Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового Кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТТРЕЙД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.16 р., валютного – за період з 01.01.14 р. по 31.12.16 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.14 р. по 31.12.16 р., про що складено акт перевірки від 25.09.17 р. №386/26-15-14-02-01-14/37771001, проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року згідно вказаних положень Податкового кодексу України, з передбачених законодавством підстав. Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень по суті суд зазначає наступне.           Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.           Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Згідно п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.15 р.) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.15 р.) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.           Згідно п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Згідно п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.           В даному випадку контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток підприємств на суму 654 592 грн. (236 709 грн. за 2014 р. та 417 883 грн. за 2015 р.) згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.10.17 р. №00007521402, про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 259 658,00 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2014 р.– 52 925 грн., за травень 2014р. – 35 028 грн., за червень 2014 р. – 51 638 грн., за вересень 2014 р. – 23 530 грн., за січень 2015 р. -18 366грн., за лютий 2015р. - 38 835 грн., за червень 2015р. -18 541 грн., за жовтень 2015р.-20 795 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 177 818 грн., в тому числі по періодам: за січень 2015 р.- 42688 грн., за грудень 2016р. – 135130 грн. - по взаємовідносинах з трьома контрагентами — ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС" (стара назва ТОВ "Компанія "ЛАКШЕРІ КПІТАЛ"), ТОВ "СТАККАТО-ПЛЮС" (стара назва ТОВ "СТИЛЬ МЕДІА") та ТОВ "ФЕТ-С", дійшовши висновку про нереальність вказаних господарських операцій, а по ТОВ "ФЕТ-С" додатково — про кваліфікацію перерахованих позивачем грошових коштів в розмірі 1 046 813 грн. як безповоротної фінансової допомоги.           Підставою для вказаного висновку стало неврахування наданих позивачем документів на підтвердження понесених витрат та формування податкового кредиту у зв'язку з інформацією про контрагентів позивача, а також відсутністю доказів реального отримання від них товарів (послуг).           З цього приводу суд зазначає наступне.           Щодо інформації про контрагентів           Згідно аб. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) в чинній редакції первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.           Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до аб. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно акту перевірки при її проведенні використано, документи щодо податкових зобов'язань по податку на додану вартість, документи щодо податкового кредиту по податку на додану вартість (укладені договори, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг, акти прийому-передачі товару), видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури), надані позивачем під час проведення перевірки. Вказані документи надані позивачем до суду у вигляді належним чином завірених копій.           Проте, фактично підставою для висновків акту перевірки і винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала інформація з ІС "Податковий блок" щодо контрагентів позивача, інформація, отримана від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві — у контрагентів відсутні основні фонди, також кількість працюючих – 1-7 осіб, неподання контрагентами декларацій на прибуток, анулювання свідоцтва платника ПДВ, наявність ухвал в рамках кримінальних проваджень.           Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.           Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.           Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.           У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.           Посилання контролюючого органу на інформацію з ІС "Податковий блок" щодо контрагентів позивача та інформація, отримана від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві, не можуть бути визнані обґрунтованими та достатніми для викладених у акті перевірки висновків.           Отримана інформація щодо контрагентів ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС" та ТОВ "СТАККАТО-ПЛЮС" про наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень Ухвал в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, ніякої доказової сили не має, тоді як належним доказом в даному випадку могли би бути виключно вироки суду щодо недійсності (нікчемності) правочинів, первинних документів, визначення правомірності формування податкового кредиту та щодо порушення ним податкового законодавства, що набули законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень.           За відсутності відповідного вироку суду, де визнані встановленими факти, зібрані під час розслідування кримінальних справ, будь-яка зібрана під час розслідування інформація не може бути належним доказом, оскільки вона може не знайти підтвердження за результатами судового розгляду відповідної кримінальної справи.           Зокрема, саме за наявності відповідного вироку суду була визнана обґрунтованою позиція контролюючого органу у справі №К/9901/1478/18 (2а-7075/12/2670) Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 16.01.18р.) http://reyestr.court.gov.ua/Review/71630425           Станом на час оформлення податкових накладних позивачу та врахування відповідних витрат його контрагенти мали статус платників ПДВ, і наступне анулювання відповідних свідоцтв не може бути підставою для висновку про відсутність підстав для видачі податкових накладних у попередні періоди.           В той же час, встановлення контролюючим органом порушень податкового законодавства у діях інших суб'єктів господарювання, ніж позивач, в будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про наявність порушень податкового законодавства у господарській діяльності всіх контрагентів порушника. Для такого висновку контролюючим органом має бути доведено обізнаність позивача з порушенням його контрагентами вимог податкового законодавства на час господарських відносин з ними, в тому числі, недотримання "належної обачності" під час вибору контрагентів, неврахування загальнодоступної інформації про них.           Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією. Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ані з акту перевірки, ані з письмових заперечень відповідача не вбачається, що контролюючим органом досліджувався реальний рух активів в процесі здійснення відповідних господарських операцій, не наведено доказів залучення контрагента позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків. При цьому, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності. Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Позивачем, натомість, надано суду копії всіх наявних у нього документів, якими оформлено правовідносини зі своїми контрагентами.           Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі "Інтерсплав проти України" суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).           Щодо інших зазначених в акті перевірки підстав           Згідно змісту договорів позивача з ТОВ "ВЕРЕС-ПЛЮС" та ТОВ "СТАККАТО-ПЛЮС" від 27.09.2013 р. №27/09/11 та від 28.02.13 р. №28/02/01 на надання послуг з розміщення рекламних кампаній (відео роликів) не передбачено оформлення передачі рекламних матеріалів окремими актами, що не означає їх фактичну відсутність.           В свою чергу, згідно імперативних положень законодавства не передбачено обов'язкову наявність актів приймання-передачі такої продукції, тому їх відсутність не може однозначно тлумачитися як ненадання послуг контрагентами позивача, оплату вказаних послуг без достатніх підстав і, відповідно, безпідставне формування витрат та податкового кредиту по результатах вказаних господарських операцій.           Фактичне надання послуг може бути підтверджене в інший спосіб, крім підписання актів приймання-передачі самих матеріалів, зокрема, шляхом ознайомлення з відповідним відеоматеріалом, наявним у позивача, а також шляхом отримання відповідної інформації за запитом до торговельних закладів, які вказані у додатках до договору як місця розміщення відеороликів, які конкретно вказані у вказаних додатках.           Крім того, згідно матеріалів справи між сторонами підписано звичайні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно яких підтверджено розміщення відеороликів на плазмених моніторах за конкретними адресами.           Також позивачем надано для порівняння договори з відповідними пакетами документів, укладені щодо надання аналогічних послуг з іншими контрагентами — ТОВ "ДІТРЕЙД", ТОВ "ДІТРЕЙД ЛТД", щодо яких у контролюючого органу не виникло зауважень під час проведення перевірки.           В свою чергу, суд зазначає, що робити висновки про достатність чи недостатність у контрагента основних засобів та працівників для виконання конкретної роботи, необхідно ознайомитися з самою роботою, в даному випадку — відеороликом, оскільки виконання такої роботи не обов'язково має потребувати серйозної матеріальної бази.           Щодо відносин з ТОВ "ФЕТ-С" суд зазначає, що товарно-транспорті накладні не є документами первинного обліку, тому наявні у них недоліки не можуть самі по собі свідчити про відсутність реальної поставки товару.           Також позивач зазначає, що під час адміністративного оскарження акту було надано і акти приймання-передачі товару, і документи на підтвердження якості товару від ТОВ "ФЕТ-С" (його контрагента), що не були враховані під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Згідно пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею. В даному випадку висновок відповідача про надання позивачем ТОВ "ФЕТ-С"  грошових коштів в розмірі 1 046 813 грн. як безповоротної фінансової допомоги базується на висновку про те, що оскільки ТОВ "ФЕТ-С" не мало можливості поставити товар (жир яловичий топлений вищого ґатунку), тому сплачені за нього кошти є безповоротною фінансовою допомогою. Оскільки суд не визнав обґрунтованими висновки про відсутність реальної поставки вказаного товару, то не може бути визнаний обґрунтованими і висновок про розрахунок за вказаний товар як безповоротну фінансову допомогу. При цьому, щодо інших двох контрагентів позивача відповідач дійшов аналогічного висновку щодо непідтвердження факту отримання рекламної продукції, проте проведений розрахунок не кваліфікований як безповоротна фінансова допомога. Будь-яких інших підстав для висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст.44, п.134.1, ст. 134, п.139.1 ст.139, п. 188.1, ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено висновок про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в періоді, що перевірявся. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження  з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно. В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог. На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, - ВИРІШИВ : 1. Позовні вимоги задовольнити. 2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19.10.2017 №00007511402, № 00007521402 та №00007531402. 3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві 15 625,06 грн. судового збору на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕТТРЕЙД". 4. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                                О.В. Головань Повний текст рішення виготовлено і підписано 12.06.18 р.