Постанова

від 11.06.2018 по справі 910/22443/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р. Справа№ 910/22443/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Власова Ю.Л.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача : Коваленко Я.В. (ордер № 088863 від 29.12.2016),

від відповідача : Янчик М.І. (дов. б/н від 18.04.2018),,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріо-Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018

у справі № 910/22443/17 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріо-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантрейд"

про стягнення 791 858,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2018р. у справі №910/22443/17 в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що кінцевий строк поставки товару 14.12.2016р. включно визначений умовами договору, таким чином, як зазначає суд, позивач знав і міг знати, що на вказану дату відповідач недопоставив йому товар відповідно до умов контракту, а тому повинен був повідомити відповідача про порушення умов контракту та недотримання позивачем вимог ч.1 ст. 688 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд зазначає й про те, що п.п.7.3 та 7.5 контракту не містять інформації щодо вартості товару. У цих пунктах є тільки посилання на п.3.2, який врегульовує яким транспортом та в які строки здійснюється поставка та п.3.3, який встановлює визначення остаточної якості товару, а тому п.п.7.3, 7.5 не можуть застосовуватися для розрахунків неустойки та штрафу, оскільки не визначають з яких сум вказані будуть нараховуватись. Сторонами не оспорюється дійсність вказаних пунктів контракту, однак сторонами не заперечується, що зміни в п.7.3 та 7.5 контракту сторонами не вносились.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 і прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що умови контракту не містять жодного посилання на те, що відповідач може звільнятись від виконання взятих на себе зобов'язань за контрактом або звільнятись від застосування до нього заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань умов контракту у зв'язку з неповідомленням позивачем відповідача про порушення ним же умов контракту.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018р. відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 23.05.2018р.

23.05.2018р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить Київський апеляційний господарський суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що пункти 7.3 та 7.5 контракту містять присилання на п.3.2 та 3.3 договору, які не визначають вартість товару відповідно до умов договору. Таким чином, як зазначає відповідач, суду при розгляді спору слід застосовувати пункти контракту саме в такій редакції, яка погоджена сторонами шляхом підписання контракту та вказані п.7.3. та п.7.5 договору не можуть бути застосовані для будь-яких розрахунків неустойки та штрафу, оскільки не визначають з яких сум вказані будуть нараховуватись.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. розгляд апеляційної скарги призначено на 11.06.2018р.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між позивачем та відповідачем укладено контракт № 16/13 від 01 грудня 2016 року на поставку насіння соняшнику, згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених даним контрактом постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця насіння врожаю соняшнику 2016 року, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар, у кількості 200 (двісті) метричних тонн +/- 10 % за вибором покупця, що разом становить 210,00 (двісті десять МТ).

За умовами контракту, що викладені в п.3.2., передбачено обов'язок постачальника поставити товар за контрактом окремими частинами в строк з 01 грудня 2016 року до 14 грудня 2016 року включно.

Відповідач частково здійснив поставку товару за контрактом в кількості 41,26 МТ на загальну вартість 433 694,29 (чотириста тридцять три тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 29 коп. з урахуванням ПДВ, непоставленим залишається товар у кількості - 158,74 (сто п'ятдесят вісім МТ 74 кілограм) на загальну вартість 1 738 203,00 (один мільйон сімсот тридцять вісім тисяч двісті три) грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Зазначаючи про вищенаведене, місцевий господарський суд вказує про те, що відповідачем не заперечується факт поставки частини товару в зазначеній позивачем кількості, однак доказів повернення поставленого товару та будь яких претензій з боку позивача щодо поставленого товару матеріали справи не містять. При цьому місцевий господарський суд зазначає про те, що кінцевий строк поставки товару 14.12.2016 року включно, отже позивач знав і міг знати, що на вказану дату відповідач недопоставив йому товар відповідно до умов контракту, тому позивачем не дотримано ані вимог п.6.3 контракту ані, вимоги ч.1 ст.688 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно п. 6.3. контракту сторони встановили, що строк для повідомлення покупцем постачальника про порушення постачальником умов даного договору щодо кількості та/або якості товару складає 90 (дев'яносто) днів з дати поставки товару.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов невірного висновку щодо наслідків невиконання позивачем обов'язку щодо повідомлення відповідача про порушення умов контракту відповідачем, а саме п. 6.3 контракту та недотримання позивачем вимог ч.І. ст. 688 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналізуючи вимоги чинного законодавства та умови укладеного між сторонами контракту судова колегія зазначає, що сторонами не визначено порядок та спосіб повідомлення покупцем (позивачем) постачальника (відповідача) про необхідність поставки продукції у кількості, передбаченій пунктом 4.1 договору та наслідки не направлення такого повідомлення на адресу відповідача. Визначення остаточної кількості продукції фактично покладено на розсуд покупця (позивача) - за його вибором, тому відповідає умовам контракту вимога позивача про поставку продукції у загальній кількості 210 метричних тонн (+10%).

Сукупність доказів по справі вказує на те, що відповідач знав про поставку ним товару на користь позивача за контрактом в меншій кількості, ніж передбачено умовами п.4.1. договору, про що свідчать підписані ним первинні документи, невідповідність поставленої кількості товару на користь позивача передбаченій кількості товару за договором, а тому неповідомлення позивачем про порушення умов не має істотного значення для правильного вирішення даного спору, а є підставою для застосування п.п.7.3,7.5. контракту.

Згідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.3 контракту, у випадку несвоєчасної поставки товару згідно з умовами даного контракту постачальник сплачує покупцеві штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від загальної вартості непоставленої (або несвоєчасно поставленої) партії товару, визначеної згідно з п.п. 3.2. та 3.3. даного контракту, за кожен день прострочення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на умови п. 7.3 контракту, штрафна неустойка в розумінні даного пункту контракту є пенею.

Керуючись п. 7.3 контракту позивач нарахував відповідачеві штрафну неустойку (пеню) у розмірі 444 218,01 грн. за період з 15.12.2016 року по 04.12.2017 року та просить стягнути на його користь.

Згідно п. 7.5 контракту у випадку поставки неякісного товару та/або несвоєчасної поставки товару, та/або поставки товару в меншій кількості, ніж передбачено даним контрактом або відповідною додатковою угодою до нього, та/або неповної передачі покупцеві товаросупровідної документації, покупець вправі застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію в вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення та стягнути з постачальника додатково штраф у розмірі 20 % від вартості товару визначеної згідно з п.п. 3.2. та 3.3. даного контракту.

Керуючись п. 7.5. контракту позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі 347 640,60 грн., та просить стягнути на його користь.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що п.п. 7.3. та 7.5 контакту містять посилання на п. 3.2. та 3.3. договору, які не визначають вартість товару відповідно до умов договору, вказані п.п. 7.3. та 7.5. договору не можуть бути застосовані для будь-яких розрахунків неустойки та штрафу, оскільки не визначають з яких сум вказані будуть нараховуватись.

Приймаючи рішення у даній справі та відмовляючи в позові місцевий господарський суд, крім іншого, погодився з доводами відповідача та зауважив, що зміни в п.п. 7.3. та 7.5 контракту сторонами не вносились.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення, що укладаючи та підписуючи контракт № 16/13 від 01 грудня 2016 року сторонами була допущена технічна описка в пунктах 7.3, 7.5., 7.6. замість п. 4.2. та 4.3. було зазначено п.3.2. та п.3.3 відповідно.

Дійсно, як вбачається з умов контракту, в пунктах 4.2 та 4.3 зазначено, що кількість товару становить 200,00 (двісті) метричних тонн +/- 10 % за вибором покупця. Ціна однієї МТ товару, що постачається згідно з даним контрактом, складає 9 125,00 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 1 825,00 грн., разом з ПДВ 10 950,00 грн.

Отже, технічна описка в п. 7.3., 7.5., 7.6. договорі не впливає на можливість ідентифікувати ціну та вартість товару за договором, ці дані зазначені в п.4.2.та 4.3. відповідно.

Судова колегія проаналізувавши вказані пункти контракту та його виконання сторонами прийшла до висновку, що відповідно до умов п.п.7.3 та 7.5 договору, кількості недопоставленого товару становить 158,74 (сто п'ятдесят вісім МТ 74 кілограм). вартість недопоставленого товару складає 1738 203,00 грн.

За розрахунком позивача, відповідно до п.7.3 контракту, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 444 218,01 пені за період з 15.12.2016р. по 04.12.2017р.

Судовою колегією, при перерахунку пені, застосовано норми ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За перерахунком суду, за несвоєчасну поставку товару згідно з умовами даного контракту, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 235 823,14 грн. за період з 15.12.2016р. по 15.06.2016р.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача, відповідно до п.7.5 контракту штраф у розмірі 347 640,60 грн., який за перерахунком суду є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому за несвоєчасну поставку товару з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 20% від вартості товару - 347 640,60 грн.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріо-Інвест" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018р справі № 910/22443/17 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантрейд" (01004, м.Київ, вулиця Крутий узвіз, будинок 6/2-А; код ЄДРПОУ 37663292 п/р 26003035100338, Банк АТ ПІРЕУС БАНК МКБ , м.Київ, МФО 300658, ІПН 376632902201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріо-Інвест" ( 04080, м.Київ, вул..Вікентія Хвойки, будинок 15/15/6 ЛІТ.1, офіс 407; код ЄДРПОУ 39077437, ІПН 390774326567 п/р 26003210389992 в АТ ПроКредит Банк , м.Київ, МФО 320984) 583463,74 грн. штрафних санкцій, 8751,96 грн. судових витрат за розгляд позовної заяви та 13 127,93 грн. судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/22443/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови підписано 13.06.2018р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Ю.Л. Власов