Постанова

від 06.06.2018 по справі 814/2562/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2562/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- ОСОБА_1

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта - ОСОБА_2 (ордер від 06.06.2018р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський гранітно-щебеневий завод на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський гранітно-щебеневий завод до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними і скасування приписів від 07.11.2017 року № № 78, 79, 80, 81, постанов від 15.11.2017 року № 68/1014-7150-17, № 69/1014-7151-17, № 70/1014-7153-17, № 71/1014-7158-17,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю Вознесенський гранітно-щебеневий завод звернулось із адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.11.2017 року № № 78, 79, 80, 81, а також постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2017 року № 68/1014-7150-17, № 69/1014-7151-17, № 70/1014-7153-17, № 71/1014-7158-17.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним: перевірка проведена без виїзду на місце; відповідач допустив арифметичні помилки при розрахунку сум штрафів; посадова особа відповідача, яка складала акт перевірки, одночасно приймала участь у вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що суперечить судовій практиці Європейського суду з прав людини.

У відзиві відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, перевірка проведена за місцем проведення будівельних робіт, розмір штрафів розрахований вірно і ним дотриману процедуру накладення адміністративного стягнення (а.с. 57-64).

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

На вказане рішення товариство з обмеженою відповідальністю Вознесенський гранітно-щебеневий завод подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що вказане рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, з 01.11.2017 року по 07.11.2017 року відповідачем проведено позапланову перевірку позивача щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, про що складено акт № 071120170601 (а.с. 12-19).

В акті перевірки зафіксовані наступні порушення з боку позивача: ст.ст.34, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст. 7, 9, 28 Закону України Про архітектурну діяльність .

На підставі Акту перевірки позивач прийняв:

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 78 від 7 листопада 2017 року, яким від позивача вимагається оформити документи, які дають право на виконання будівельних робіт;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 79 від 7 листопада 2017 року, яким від позивача вимагається забезпечити авторський нагляд під час виконання будівельних робіт;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 80 від 7 листопада 2017 року, яким від позивача вимагається забезпечити здійснення технічного нагляду під час виконання будівельних робіт;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 81 від 7 листопада 2017 року, яким від позивача вимагається не виконувати будівельні роботи до оформлення дозвільних документів;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 68/1014-7150-17 від 15 листопада 2017 року, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.6 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 84 200,0 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 69/1014-7151-17 від 15 листопада 2017 року, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.3 абз.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 623 080,0 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 70/1014-7153-17 від 15 листопада 2017 року, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 67 360,0 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 71/1014-7158-17 від 15 листопада 2017 року, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.2 ч.2 п.4 абз.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 623 080,0 грн. (а.с. 20-27).

Не погоджуючись с вищезазначеними приписами про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також з постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, товариство з обмеженою відповідальністю Вознесенський гранітно-щебеневий завод звернулося до суду з позовом.

ОСОБА_3 ПРАВА

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до вимог п.3.21. ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Як визначено п.2 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 13 квітня 2011 року № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту.

Отже, відповідач зробив вірний висновок, що реконструкція під'їзної колії, яку здійснює позивач, є видом будівельних робіт.

Відповідно до вимог п.17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до вимог п.9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України № 244 від 06.04.1995р. про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до вимог п.12 Порядку № 244, у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності; пояснення суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи. Отже, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є документом на підставі якого виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

В протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2017 року (по постанові № 68/1014-7150-17) зазначено, що замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду за будівництвом об'єкта архітектури , та вказана норма: відповідальність за встановлене правопорушення передбачена п.6 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Пунктом 6 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено: суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Колегія суддів зазначає, що позивач не виконував будівельних робіт, та не здійснював ведення виконавчої документації, ці функції виконує підрядна організація, а не замовник.

Крім того, у постанові № 68/1014-7150-17 зазначено незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду але застосовується норма законодавства за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ).

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідачем використані різни норми діючого законодавства в протоколі та постанові, не вірно застосовані норми законодавства.

Згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (по постанові № 69/1014-7151-17) від 07.11.2017 року зазначено: виконано будівельні роботи без документів, що надають право виконувати такі роботи та без затвердженої проектної документації.

Як зазначено в протоколі: відповідальність за встановлене правопорушення передбачена абз.2 п.4 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Так, абз.2 п.4 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Однак, як вже зазначалось раніше, позивач не є суб'єктом містобудування, що виконує будівельні роботи, ця функція виконується підрядною організацією.

Тому, колегія суддів вважає, що відповідачем невірно притягнуто до відповідальності позивача згідно абз.2 п.3 ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (виконання будівельних робіт без документа, що надає право).

Крім того, в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2017 року (по постанові № 70/1014-7153-17) зазначено: замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду; відповідальність за встановлене правопорушення передбачена п.6 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Так, пунктом 6 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно зазначеного, колегія судді вважає, що позивача не можуть бути застосована вищезазначена норма у зв'язку з тим, що позивач не є суб'єктом містобудування, що виконує будівельні роботи, ця функція виконується підрядною організацією.

Згідно постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2017 року № 70/1014-7153-17, визнано TOB Вознесенський гранітно-щебеневий завод винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.5 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до п.5 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем використані різни норми діючого законодавства в протоколі та постанові, не вірно застосовані норми законодавства.

Крім вищезазначеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачем була проведена перевірка на об'єкті Реконструкція під'їзної колії гілки за адресою: вул. Степова, 68, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївської області , відповідно до вимог п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 23.05.2011 року № 553( далі - Порядок № 553), а саме: звернення Управління Служби Безпеки України у Миколаївській області від 13.10.2017 року, що було вказано у листі відповідача про здійснення позапланової перевірки від 20.10.2017 року вих. № 1014-6713-17.

Колегія суддів вважає, що відповідачем порушені норми Порядку № 553.

Так, згідно п.п.1 п.2 Порядку № 553 зазначено: Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Як зазначено в акті перевірки № 071120170601 на сторінки 11: На момент перевірки будівельні роботи на об'єкті завершені та не виконуються, об'єкт не експлуатується. .

Тобто, враховуючи вищезазначене, відповідачем порушені норми п.п.1 п.2 Порядку № 553, на підставі якого проведена перевірка.

Перевірка може проводитись під час виконання підготовчих і будівельних робіт, на час проведення перевірки відповідачем зафіксовано, що будівельні роботи не виконувались.

Як углядається з постанови № 68/1014-7150-17, позивача притягнуто до відповідальності за незабезпечення здійснення авторського нагляду за будівництвом об'єкта.

Відповідач вказує, що позивачем порушено вимоги ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність , п.2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 року № 903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури .

Так, у ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність зазначено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами.

Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, % яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом ОСОБА_4 України.

Згідно п.1, п.2 Порядку № 903 зазначено:

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також: технічного переоснащення діючих підприємств).

2. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відповідно до норм діючого законодавства авторський нагляд здійснюється під час виконання будівельних робіт: на час проведення перевірки не яких робіт не проводилось, а також авторський нагляд здійснюється під час виконання будівельних робіт.

Згідно постанови № 69/1014-7151-17, позивач притягнутий до відповідальності за виконання будівельних робот без документів, що надають право виконувати такі роботи та без затвердженої проектної документації.

Відповідач вказує, що позивачем порушено ст.ст.34, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст. 7, 9, 28 Закону України Про архітектурну діяльність .

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом ОСОБА_4 України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом ОСОБА_4 України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до вимог ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно до вимог ст.7 Закону України Про архітектурну діяльність , проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Вимогами ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

У ст.28 Закону України Про архітектурну діяльність зазначено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані: отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.

Постанова № 70/1014-7153-17 винесена за незабезпечення здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта.

Відповідач вказує, що Позивачем порушено ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність , п. 1 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 року № 903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури .

Вимогами ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність визначено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом ОСОБА_4 України.

Стосовно постанови № 71/1014-7151-17 від 15.11.2017 року, колегія суддів зазначає, що вона прийнята відносно позивача на підставі акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі даного акту було відповідачем прийнято припис № 78 від 07.11.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого надано термін до 05.01.2018 року усунути недоліки виявлені при перевірці.

Цього ж дня 07.11.2017 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до якого зазначено, що підприємством виконано будівельні роботи без документів, що надають право виконувати такі роботи та без затвердження проектної документації, не здійснено авторського та технічного нагляду за будівництво об'єкта архітектури.

В постанові зазначено, що позивачем порушено: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб та накладено штраф в розмірі 623 080,00 грн.

Але, як вже зазначалось раніше, позивач не виконував будівельних робіт, та не здійснював ведення виконавчої документації, ці функції виконує підрядна організація, а не замовник.

Колегія суддів вважає, що позивач не має бути притягнутий до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за спірними постановами № 68/1014-7150-17 від 15 листопада 2017 року, № 69/1014-7151-17 від 15 листопада 2017 року, № 70/1014-7153-17 від 15 листопада 2017 року, № 71/1014-7158-17 від 15 листопада 2017 року.

У спірних правовідносинах товариство з обмеженою відповідальністю Вознесенський гранітно-щебеневий завод не є суб'єктом правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Отже приписи відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.11.2017 року №№ 78, 79, 80, 81 також є протиправними.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому, апеляційний суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати приписи управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.11.2017 року № № 78, 79, 80, 81, та постанов управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2017 року № 68/1014-7150-17, № 69/1014-7151-17, № 70/1014-7153-17, № 71/1014-7158-17.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст.317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський гранітно-щебеневий завод задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року скасувати, ухвалити у справі №814/2562/17 нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський гранітно-щебеневий завод .

Визнати протиправними і скасувати приписи управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.11.2017 року № № 78, 79, 80, 81, постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2017 року № 68/1014-7150-17, № 69/1014-7151-17, № 70/1014-7153-17, № 71/1014-7158-17.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14.06.2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_1 ОСОБА_6