Постанова

від 28.12.2017 по справі 408/1419/17

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/1419/17-а

Провадження № 2-а/408/38/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кускової Т.В.,

при секретарі Сіпаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Біловодськ, Луганської області

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Куп'янське об'єднане УПФУ Харківської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Куп'янське об'єднане УПФУ Харківської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне, що він є внутрішньо переміщеною особою та мешкає за адресою С/Т Автомобіліст вул..2 буд.6, с. Передільське, Станично-Луганського району, Луганської області.

До здійснення АТО за місцем реєстрації у м. Луганськ він отримував пенсію в середньому розмірі 3000 грн./міс. У зв'язку з проведенням бойових дій був змушений виїхати із м. Луганськ. За місцем реєстрації як ВПО він отримує пенсію в середньому розмірі 2000 грн./міс., що приблизно на 1000 грн. менше ніж належно з урахуванням трудового та страхового стажу.

У зв'язку з наведеним позивач звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою про перерахування йому пенсії з урахуванням стажу отриманого під час роботи в АТ закритого типу ЛУГАНСЬКШАХТОБУДІНДУСТРІЯ з 1990 року по 1994 рік. Проте отримав відмову у зв'язку із тим, що довідка про заробітну плату видана установою, яка знаходиться на території тимчасово непідконтрольній державній владі України та відповідач не має змоги перевірити достовірність вказаної в довідці інформації.

У зв'язку з наведеним просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача про відмову в перерахуванні пенсію ОСОБА_1 з урахуванням стажу отриманого під час роботи в АТ закритого типу ЛУГАНСЬКШАХТОБУДІНДУСТРІЯ з 1990 року по 1994 рік.

- зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії з урахуванням стажу отриманого під час роботи в АТ закритого типу ЛУГАНСЬКШАХТОБУДІНДУСТРІЯ з 1990 року по 1994 рік.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області в судове засідання не з'явився, до його початку надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, де зазначили, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажання пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Надана позивачем довідка про заробітну плату, видана установою, яка знаходиться на території тимчасово непідконтрольній державній владі України та відповідач не має змоги перевірити достовірність вказаної в довідці інформації.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до копії паспорта серії КО 469757, виданого Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 13.09.2002 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Згідно з копією трудової книжки від 11.11.1973 року, ОСОБА_4 відповідно до запису за:

№ 21 від 01.03.1988 р. прийнятий за переводом з ДРСУ №72 на посаду начальника планово-економічного відділу в трест Ворошоловградшахтостройиндустія , на підставі наказу № 22ок від 01.03.1988 р.; (а.с.16)

№ 22 від 01.01.1998 р. трест Луганскшахтостройиндустрия перейменований в орендне підприємство трест Луганскшахтостройиндустрия , на підставі наказу № 198 від 16.12.1988 р.; (а.с.16)

№ 23 від 15.06.1994 р. АП трест Луганскшахтостройиндустрия , перетворений на акціонерне товариства закритого типу трест Луганскшахтостройиндустрия , на підставі наказу 33к від 22.12.1994 р.; (а.с.16)

№ 24 від 27.04.1995 року звільнений за власним бажанням, на підставі наказу № 14к від 26.04.1995 р.; (а.с.16)

Як вбачається з матеріалів справи, знаходячись на обліку УПФУ в Куп'янському районі Харківської області, позивачу ОСОБА_1 призначалася пенсія з урахуванням пільгового стажу роботи та виплачувалася на протязі значного часу, що підтверджується копіями: розпорядження №150916 від 28.09.2016 року згідно якого ОСОБА_1 було призначено пенсію в розмірі 3155,90 грн. (а.с.90)

ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області з заявою та додатковими документами для перерахунку пенсії, що не оспорюється відповідачем.

Як вбачається з копії рішення ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області № 59/Р-5 від 14.12.2016 року, для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажання пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Надана позивачем довідка про заробітну плату, видана установою, яка знаходиться на території тимчасово непідконтрольній державній владі України та відповідач не має змоги перевірити достовірність вказаної в довідці інформації. (а.с.23)

Таким чином, судом встановлено, що за наявності у ОСОБА_1 трудової книжки і відповідних записів належної якості у ній, у нього виникли складнощі у реалізації своїх прав на належне пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожній людині, яка знаходиться під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим. 4.Х1.1950) (Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини) (далі Конвенція), передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин.

Стаття 1 Першого протоколу (Париж, 20.ІІІ.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 18 Конвенції обмеження, які дозволяються нею щодо згаданих прав та свобод, можуть застосовуватися тільки з тією метою, з якою вони передбачені.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі, коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України , ст. 62 ЗУ Про пенсійне забезпечення трудова книжка, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 , передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV пенсії застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, призначаються за нормами цього Закону при досягненні пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788).

Відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.

На підставі п.3 абз.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 (далі Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються… довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками.

Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, Закону України Про пенсійне забезпечення , стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України , п.59 рішення у справі Мельниченко проти України , п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).

Відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: 1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1 .

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі Тлімменос проти Греції (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні формами дискримінаціє є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно до ст.1 цього Закону непряма дискримінація ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який у спірний період працював на шахтах, архів яких на даний момент знаходиться на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим він позбавлений можливості надати додаткові документи, які вимагає відповідач.

На переконання суду, вимога щодо надання уточнюючої довідки може бути визнана цілком виправданою в звичайній ситуації, оскільки формально вона базується на положеннях п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637 , та має на меті підтвердження тривалості роботи на посадах і роботах, указаних в трудовій книжці. Проте в ситуації позивача ця вимога становить дискримінаційне поводження по відношенню до осіб, які мають трудовий стаж на підприємствах, які залишилися на території, що на даний момент є тимчасово окупованою, адже такі особи навіть теоретично не можуть надати відповідні документи, а отже за такого підходу автоматично позбавляються права на пенсійне забезпечення, передбаченого в ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Вивченням змісту трудової книжки позивача встановлено, що в ній наявні відповідні записи, які підтверджують стаж роботи позивача за період часу з 1988 року по 1995 рік.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів необхідність надання довідки при наявності записів в трудовій книжці, які повністю підтверджують право позивача на їх зарахування до страхового стажу, оскільки записи містять зазначення роботи, та роботу на посадах, які дають право на призначення пенсії.

Відповідачем не надані докази того, що записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до загального стажу роботи, або взагалі відсутні.

Таким чином, протиправність дій відповідача полягає в тому, що попри наявність записів у трудовій книжці позивача про час та умови праці, які були достатніми відомостями для здійснення перерахунку пенсії, він не зважив на них.

Що стосується позовних вимог про зарахування стажу позивача за період роботи в АТ закритого типу "ЛУГАНСЬКШАХТОБУДІНДУСТРІЯ" код за ЄДРПОУ 05803867, місцезнаходження: 91055, Луганська область, місто Луганськ, вул. Леніна, буд. 149 А, за період роботи з 1990 року до 1994 року, позивач об'єктивно позбавлений можливості надати такі документи, які б були видані на території підконтрольній українській владі зважаючи на те, що підприємства, де працював позивач, розташовані на тимчасово окупованій території України і така вимога, зважаючи на практику ЄСПЛ, є заздалегідь дискримінаційною відносно позивача.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зарахування стажу роботи в АТ закритого типу "ЛУГАНСЬКШАХТОБУДІНДУСТРІЯ" код за ЄДРПОУ 05803867, місцезнаходження: 91055, Луганська область, місто Луганськ, вул. Леніна, буд. 149 А, за період роботи з 1990 року до 1994 року на підставі наданої довідки про розмір заробітної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, при цьому надані позивачем докази на підтвердження його права на пенсію згідно п. а ст.13 ЗУ Про пенсійне забезпечення суд вважає достатніми, у зв'язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. . Отже, судові витрати позивача зі сплати судового збору, які підтверджені квитанцією № 88 від 06.02.2017 року, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5 , 139, 192 , 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Куп'янське об'єднане УПФУ Харківської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення від 14 грудня 2016 року № 59/Р-5 про відмову ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області перерахування ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), розміру пенсії з урахуванням стажу роботи в АТ закритого типу "ЛУГАНСЬКШАХТОБУДІНДУСТРІЯ" код за ЄДРПОУ 05803867, місцезнаходження: 91055, Луганська область, місто Луганськ, вул. Леніна, буд. 149 А, за період роботи з 1990 року до 1994 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), з урахуванням стажу роботи в АТ закритого типу "ЛУГАНСЬКШАХТОБУДІНДУСТРІЯ" код за ЄДРПОУ 05803867, місцезнаходження: 91055, Луганська область, місто Луганськ, вул. Леніна, буд. 149 А, за період роботи з 1990 року до 1994 року на підставі наданої довідки про розмір заробітної плати, наявної в пенсійній справі.

Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 640 гривень 00 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького адміністративного апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення.

Суддя Кускова Т.В.