Постанова

від 12.06.2018 по справі 821/324/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №821/324/18

адміністративне провадження №К/9901/50449/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства РАДУЖНЕ на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (суддя Хом'якова В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (судді: Яковлєв О.В. (головуючий), Танасогло Т.М., Запорожан Д.В.) у справі № 821/324/18 за позовом Приватного акціонерного товариства РАДУЖНЕ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.18 року,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство РАДУЖНЕ (далі - позивач, ПрАТ РАДУЖНЕ ) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 16 січня 2018 року № 2450/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, визнання скарги Приватного акціонерного товариства Радужне від 22 грудня 2017 року № 361 на податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області від 12 грудня 2017 року № 0079071205 повністю задоволеною на користь платника податків з 16 січня 2018 року.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, ПрАТ РАДУЖНЕ відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що рішення контролюючого органу від 16 січня 2018 року № 2450/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року) не може бути розглянуто судом за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ РАДУЖНЕ подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. У касаційній скарзі ПрАТ РАДУЖНЕ посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, а також на те, що судами не було враховано, що рішення контролюючого органу про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення прямо стосується прав та інтересів позивача та породжує для нього відповідні правові наслідки, та було прийнято після закінчення встановленого статтею 56 Податкового кодексу України строку для прийняття такого рішення.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року) суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приписи вказаної норми є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства відповідно до положень статей 5 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року) відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з положеннями п.п. 56.8., 56.9. ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до п. 56.10. ст. 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом спору у справі № 821/324/18 є правомірність прийняття Державною фіскальною службою України рішення від 16 січня 2018 року № 2450/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 12 грудня 2017 року № 0079071205.

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному (досудовому) порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України щодо податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 № 0079071205. Зазначена скарга була отримана контролюючим органом 26 грудня 2017 року, що підтверджується відповідною відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а також листом ПАТ УКРПОШТА від 02.02.2018 № 1853-Н-4067 про надання інформації.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що рішення Державної фіскальної служби України рішення від 16 січня 2018 року № 2450/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 12.12.2017 № 0079071205 за своєю правовою природою є лише технічним рішенням, оскільки в даному випадку рішення контролюючого органу створює відповідні правові наслідки для позивача, зокрема, передбачені у п. 56.9. ст. 56 ПК України, а також є рішенням (індивідуальним актом) суб'єкта владних повноважень, яке порушує права позивача у розумінні положень статей 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суди першої та апеляційної інстанцій у рішеннях посилаються на те, що контролюючим органом зазначена скарга позивача була зареєстрована 27 грудня 2017 року за вх. № 84793/6, а тому строк для повідомлення платника податків про прийняте контролюючим органом рішення починався з 28 грудня 2017 року та закінчувався - 16 січня 2017 року. Проте, перебіг встановленого у п. 56.8. ст. 56 ПК України строку, за який контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення, починається з наступного дня за днем отримання скарги, а не реєстрації. Таким чином, враховуючи положення податкового законодавства, рішення про продовження строку розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 12 грудня 2017 року № 0079071205 контролюючий орган повинен був прийняти та направити позивачу у строк - до 15 січня 2018 року включно.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у відкритті адміністративного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства РАДУЖНЕ задовольнити.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 821/324/18 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду